Якість проти кількості. Порівняння української та російської артилерії
Володимир Даценко: Натрапив у різних стаття австрійського військового аналітика Тома Купера на опис нашої артилерії та артилерії ворога. Сам я далеко не експерт з артилерії, я механік, і все що пов’язане з аеродинамікою для мене трохи інший світ. Тому тут я покладаюся виключно на тези автора і просто їх зацитую:
Українська артилерія
«Українська армія перебувала в жалюгідному стані після років недостатнього фінансування (до 2014 року), і її довелося поспіхом відновлювати до того моменту, коли Міністерство оборони було готове прийняти підтримку різних патріотичних об’єднань. Один з них, «Aрмія SOS» , поцікавився потребами військових і протягом кількох місяців розробив програму «Кропива». Програму для розвідки карт, що працює на Android, яка дозволяє людині з терміналом, зазвичай планшетом, легко позначати позицію противника. Потім програмне забезпечення передає індикацію сусіднім артилерійським установкам, дозволяючи координувати їх вогонь, що призводить до синхронного вогню по одній і тій же цілі з кількох окремих позицій.
«Кропива» функціонує, іншими словами, як форма Uber для артилерії та дозволила різко зменшити час її реакції, одночасно зменшуючи її вразливість. Середній час, необхідний для розгортання батареї гаубиці, зменшено в 5 разів – до трьох хвилин; час, необхідний для ураження незапланованої цілі в 3 рази до однієї хвилини; а час, необхідний для відкриття контрбатарейного вогню, поділено на 10, до 30 секунд. Одним словом, в поєднанні із систематичним використанням дронів для корекції вогню, «Кропива» на порядок підвищила ефективність української артилерії, виконуючи роль помножувача сили.
З тих пір програму було додатково доопрацьовано завдяки співпраці між користувачами та розробниками, а гнучкість та універсальність системи з часом зростали. Тепер її можна використовувати і для завдань з розмінування. Завдяки такому гнучкому підходу, використанню асоціацій чи невеликих компаній та великої кількості місцевих ІТ-спеціалістів українці змогли швидко та за дуже низькою вартістю розробити систему. Вона також вважається кращою, ніж ті, що використовуються в збройних силах США сьогодні, завдяки своїй гнучкості, в той час як інші західні армії все ще можуть тільки мріяти про такі можливості...»
Повна стаття тут: https://medium.com/.../kropyva-ukrainian-artillery...
Про унікальний досвід української артилерії і її порівняння з артилерією США (не на користь США) є окрема сторінка в твітері: https://mobile.twitter.com/Tre.../status/1523791050313433088
Отже західні аналітики стверджують, що за своєю простотою, оперативність та ефективністю українська артилерія одна з кращих в світі. Мова йде не про саму зброю, а спосіб її використання. Тут важливу роль відіграє швидкість комунікації і широке використання дронів і коптерів не тільки розвідкою, а й артилерією для корегування вогню. Ну і використання Starlink для передачі даних теж допомагає. Тоді як інші армії часто покладаються на дані розвідки і складні системи передачі даних, які мають затримку в часі, що впливає на точність і ефективність.
Передача Україні більш сучасних і більш далекобійних гаубиць лише підвищить ефективність роботи української артилерії.
Російська артилерія
«Офіцер артилерії, наприклад, гірко скаржиться, що росіяни оснастили «збройні сили» «ЛНР» і «ДНР» великою кількістю артилерії калібру 122 мм. Настільки, що після трьох місяців інтенсивних дій відчувається гострий дефіцит боєприпасів калібру 122 мм – не тільки в «ЛНР» і «ДНР», а й у всьому заході Росії.
Тепер росіяни поспішають замінити гаубиці Д-30 і гаубиці 2С1 калібру 122 мм., гаубицями Д-20 і гаубицями 2С5 калібру 152 мм – бо таких боєприпасів ще вистачає. Крім того, вони шукають способи протистояти 155-мм артилерії більшої дальності, яку НАТО постачає Україні, бо виявилося, що знамениті 2С19 МСТА не можуть стріляти у відповідь на тій самій відстані…
Крім того, російський офіцер каже, що зарозумілість і корумпованість керівництва армії РФ призвели до ситуації, коли російська армія не має уявлення про те, наскільки неефективна і неправильно використовується її артилерія – і не знають про масові втрати піхоти, які були в результаті цього. Наприклад, вони постійно обстрілюють бетонні укріплення за допомогою БМ-21 «Град»: на відео ефект виглядає вражаючим, але насправді «легкі» 122-мм ракети не завдають жодної шкоди.
Можливості контрбатарейної роботи російської армії майже відсутні. Їм не лише бракує передових артилерійських диспетчерів (або принаймні тих, хто знає, що вони роблять), як уже неодноразово повідомлялося, але й не можуть підтримувати свої артилерійські підрозділи навіть за наявності мінімум одного «БПЛА Орлан» на батарею»…
Повна стаття тут: https://medium.com/.../ukraine-war-6-7-june-2022...
Було багато відео з російськими полоненими артилеристами, у яких питали чи бачили вони, що стріляють по житловим будинкам і вони завжди відповідають, що мають тільки координати цілі, які їм передають і не здогадуються, що там. Аналітики стверджують, що в другій фазі війни російські війська почали більш активно використовувати безпілотники для розвідки цілей. Але працюють вони так само здебільшого по квадратах, а не об’єктах.
Приміром на відео, до російська пропаганда стверджує, що зафіксовано з безпілотника випадок підбиття американської САУ М109, видно, що російська артилерія вистрілює цілий залп, і снаряди розлітаються по великій площі. При цьому зрозуміти чи попав хоч один із снарядів в ціль важко. Є купа диму, щось нібито палає (але це може бути склейка, або горіти якийсь інший об’єкт).
Російська артилерія намагається компенсувати різницю якості кількістю. Поки що це частково виходить, бо росія має значно більше артилерійських систем і більше снарядів. Але якщо інформація про проблеми зі 122-м снарядами правда, то може виявитись, що запаси російських складів не такі безмежні.
Автор: Володимир Даценко, аналітик, громадський діяч
