Дев’ятьом із 10 українців ООН пророкує перетин порогу бідності, але економісти заспокоюють
Якщо війна затягнеться, дев’ять з десяти українців опиняться за межею бідності - це один з чотирьох сценаріїв Організації Об’єднаних Націй, втім, українські економісти радять паніку поки припинити.
До 600 мільярдів доларів, за підрахунками Київської школи економіки, уже втратила Україна - це скорочення промислового виробництва, припинення інвестицій, відплив робочої сили, додаткові витрати на оборону та соціальну підтримку, йдеться в ТСН.
Бідність, за мірками ООН, це цілком конкретна кількість грошей у твердій валюті - 5 доларів або 175 гривень на день. Якщо людина такого доходу не має - автоматично вважається бідною, розповідає Олександра Коломієць, фахівчиня з соцполітики та економіки праці. «Вони розрахували, що 28% будуть до кінця року за межею бідності і ще 62,5 наблизяться до межі бідності», - пояснює фахівчиня.
В українських реаліях, каже вона, ця сума цілком відповідає фактичному прожитковому мінімуму. «Скажімо так, це просто дуже мало для життя, в залежності від місцевості, все ж для життя у великому місті - це дуже мало. Але це достатньо, щоб людина розраховувала на себе і не розраховувала на якусь державну підтримку», - додає Коломієць.
Українська економіка зазнала важких втрат внаслідок російського вторгнення, це правда. Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський каже, перший найстрашніший шок від війни вже позаду, хоча розслаблятись зарано. «Одна така велика проблема, яка буде далі провокувати інші проблеми, це якщо Україна далі буде мати великий бюджетний дефіцит, такий як він був, власне, у квітні - під 4 млрд доларів», - пояснює він.
Зростала дірка між тим, що необхідно, і тим, скільки отримувала українська скарбниця за останні три місяці війни. Щоб її закрити, ми розраховуємо на підтримку міжнародних донорів, які напряму заливатимуть гроші до нашого бюджету Потрібно 5 мільярдів доларів щомісячно.
«У травні ми не матимемо цієї суми. Зараз ми отримали лише 1,2 мільярда доларів. До кінця цього місяця ми очікуємо отримати до 2 мільярдів доларів, але не 5 млрд доларів», - каже міністр фінансів.
Поки дірки ми закриваємо продажем військових облігацій, але цих грошей замало. Обнадіюють наміри Євросоюзу та Сполучених штатів. Урсула фон дер Ляєн, очільниця Єврокомісії, анонсувала нову програму макфрофінансової допомоги на 9 млрд євро. І запропонувала створити платформу з відновлення України. «Ця платформа, що буде спільно управлятися Україною і Європейською комісією, буде об’єднувати разом країни-члени з їхніми внесками, двосторонніх донорів, міжнародних донорів, міжнародні фінансові інституції та інших партнерів, що є близькими за переконаннями. Такі інвестиції допоможуть Україні стати більш сильною» , - зазначила голова Єврокомісії.
«Якщо або обіцянки не перетворяться на реальні гроші, або якщо війна буде тривати дуже довго і наші партнери перестануть все це фінансувати, тоді це може закінчитися емісійним фінансуванням і, відповідно, стрибком цін», - каже виконавчий директор центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
Наповнити країну грошима могли б експортні гроші, але тут - біда. Рекордний врожай зерна, який власне і вирощувався на продаж, нині лежить мертвим вантажем у сховищах. А росіяни буквально крадуть зерно на окупованих територіях. Це підриває не лише нашу економіку, а й загрожує світові голодом. «Основний наш біль - це морські перевезення. Великий вантаж поїхав автомобільним і залізничним транспортом, і тут ми бачимо велику проблему, бо вони не були пристосовані до таких великих обсягів», - каже старша наукова співробітниця Інститут економічних досліджень Ірина Коссе.
Не пристосованою настільки, що тепер в авральному режимі Україні разом з Євросоюзом доводиться перелаштовувати усю логістику. Втім, процес триває. До того ж у Європі зростає підтримка військово-морського розблокування портів. Про це президент Естонії Алар Каріс розповів в інтерв’ю Bloomberg на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі. «Велика Британія та деякі інші, ймовірно, приєднаються до нас, тому що станеться гуманітарна криза, якщо не вивезти зерно з країни» - сказав президент Естонії Алар Каріс.
«Я знаю, що все ж таки розглядається варіант відкриття портів і другий варіант, потрібно розуміти, що зараз Україна в цьому питанні не одна. І важко сказати, кому це більше потрібно. Чи нам це потрібно, чи тим країнам, які постраждають напряму від голоду вже цього сезону, і тут великим гравцем є ООН», - каже заступник міністра інфраструктури України Мустафа Наєм.
Та нині перед Україною стоїть ще одне велетенське завдання, яке не вирішиш європейськими грошима чи експортною виручкою. Воно залежить тільки від нас - це робочі місця і зарплати.
За останніми опитуваннями, рівень безробіття в Україні зріс з довоєнних часів на 17%. Однак вже за місяць після початку війни великі промислові підприємства почали відновлювати свою роботу. Збільшилась кількість компаній, які хоч і з обмеженнями, але працюють. І якраз зараз усім їм не вистачає робочих рук. Багато українців виїхали. «Ми пережили вже багато криз в цьому поколінні і, відповідно, всі розуміють, що іншого способу, якщо ти сам якось не заробиш, ніякого варіанту в тебе не буде», - каже Вишлінський.
Цей рік, справді, буде непростим. За найгіршим сценарієм, третина з нас житиме на 5,5 доларів на день. Та це лише сценарій, щоб його змінити, маємо усе - розум, робочі руки, внутрішню єдність та підтримку ззовні. Наші успіхи напряму йтимуть за успіхами Збройних сил на фронті.