Перемога на стратегічному рівні у війні вже є. До настання реальної може минути ще багато часу і ще багато втрат, але вона неминуча
Віктор Андрусів: Я часто пишу, що Україна перемогла у війні на стратегічному рівні, але нещодавно зрозумів, що треба детальніше пояснити це. Думаю зробити це в день міжнародної конференції на підтримку України в Рамштайні – чудова нагода. Стратегічний рівень війни – це найвищий рівень, на якому задіяні всі інструменти війни: політика, дипломатія, економіка, військові ресурси та військові операції тощо. Якщо країна здобуває перевагу в більшості цих сфер – вона перемагає у війні. Це не відбувається відразу, але це те, що неминуче станеться.
Класичний приклад – вступ США в Другову Світову. Черчилль був переконаний, що досягнувши вступу американців у війну – вона буде виграна на стратегічному рівні. Причин цьому була кілька: США були найбільшою економікою світу, вони знаходились на іншому континенті і їх важко було вразити існуючими засобами. Приєднання такої країни міняло баланс сил на користь Союзників, і перемога ставала всього лише питанням часу, якого, на жаль, пройшло ще дуже багато.
Щось приблизне трапилося з Україною за 60 днів. Ми пройшли складний переможний шлях на стратегічному рівні. Ось кілька ключових факторів нашої стратегічної перемоги:
1. На нашу підтримку була сформована велика коаліція провідних держав. Ні, цієї коаліції не було відразу. Німці, французи постійно петляли від реальних дій (місцями і досі це роблять). Американці і британці були не впевнені в масштабах втручання. Багато інших держав хотіли просто відбути номер стурбованості. Сьогодні за більшістю членів коаліції стоїть реальна підтримка: кошти, зброя, гуманітарна підтримка. Ця коаліція нарешті прийняла рішення про підтримку поразки Росії в Україні.
2. Ми отримали зброю. Насправді ми отримали значно більше. Так, за це прийшлось довго і тяжко боротися. Платити ціну людських життів. Але нарешті ми отримали максимальні поставки того, що просили. Однак, що ще важливіше – країни-союзники розгортають під нас виробництво зброї та працюють над модернізацією нашої армії – переведення її на зразки НАТО. Це грандіозний успіх. Оскільки він є доказом готовності союзників грати в довгу, до перемоги.
3. Ми маємо фінансову підтримку. МВФ і країни-партнери працюють над тим, щоб забезпечити нам 5 млрд дол допомоги щомісячно. Це колосальна сума. При тому, що вона не включає кошти на відновлення і зброю.
4. Ми на порозі найбільших санкцій проти РФ. Питання щодо ембарго на нафту та газ ще дискутуються, але політично рішення є прийнятим. Дискусія ведеться тільки щодо форматів і строків впровадження цього ембарго. Ключовим є те, що Захід неминуче скоротить споживання газу і нафти з РФ. На жаль, це станеться пізніше чим нам би хотілось.
5. Ми отримали свою Тегеранську конференцію. Саме так я трактую сьогоднішню зустріч в Рамштайні. Тегеранська конференція в 1943 році ознаменувала узгодження дій по розгрому нацистської Німеччини і контури повоєнного світу. Саме розгром російської армії і контури мирного договору є ключовими питаннями конференції.
6. Стратегічно важливими є і наші внутрішні фактори. На відміну від росіян ми зберегли бойовий дух своєї армії. Наша армія натхненна, хоче бити ворога, тоді як росіяни деморалізовані. Ми провели мобілізацію і зараз наші резерви в розмірі 100 тисяч солдат відправляються на фронт, завдяки і наданій військовій допомозі. Росіяни ж мобілізували тільки 30 тисяч солдат дуже сумнівної якості.
Стратегічна перемога дуже далека від реальної. Більше того, до настання реальної може минути ще багато часу і ще багато втрат. Суть стратегічної перемоги в тому, що вона показує неминучість нашої перемоги у цій війні.
Автор: Віктор Андрусів, громадський діяч, кандидат політичних наук, аналітик і публіцист
