Контракти.ua

Комісія Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) із зв'язку та інформаційно-комунікаційних технологій попередила про можливі проблеми зі зв'язком у країні через санкції. Вона докладно виклала погрози в документі, опублікованому на офіційному сайті.

РСПП — це громадська організація, що представляє інтереси бізнесу в РФ, вона включає 100 галузевих та регіональних об'єднань, що представляють ключові сектори економіки: енергетику, машинобудування, оборонно-промисловий комплекс, будівництво, хімічну, легку та харчову промисловість, інвестиційно-банківську сферу та сферу послуг. Пише focus.ua.

Санкції позбавили РФ обладнання: альтернативи наразі немає

У своєму проєкті бізнесмени повідомили, що у 2021 році сфера зв'язку та інформаційних комунікацій РФ залучила 500 млрд рублів, половина з них пішла на покупку обладнання, 95% якого залежить від іноземних технологій без аналогів у самій країні. Міжнародні санкції забороняють купувати техніку за кордоном, включаючи базові станції, сервери та системи зберігання даних. На сьогодні припинено постачання комутаційного обладнання, техніки для ІТ-інфраструктури та мереж радіодоступу, що лежать в основі роботи мереж зв'язку.

РСПП додала, що на сьогодні постачання обладнання в Росію зупинили такі великі виробники обладнання для зв'язку та мікроелектроніки: Asus, Nokia, Ericsson, Intel, Dell, Oracle, SAP, AMD, IBM, HP, Juniper, Schnider Electric, TSMC, а Oracle, Cisco, Microsoft, Citrix, Hewlett Packard Enterprise, NetApp "оцінюють ситуацію". На технологіях цих компаній побудовано понад 70% мереж операторів у РФ.

Решту обладнання доставляють переважно з Китаю (Huawei, ZTE). Китайські виробники призупинили постачання, оцінюючи вторинні санкції з боку США. Значна частина їхнього обладнання використовує компоненти американського виробництва.

Резервів вистачить на 6 місяців: що буде зі зв'язком потім

РСПП пише, що обмеження призведуть до погіршення якості послуг голосового зв'язку та доступу до інтернету на території Росії. Зокрема, російські оператори зв'язку не зможуть довго підтримувати стійкість зв'язку та ремонтувати системи. За словами РСПП, через відсутність закордонного обладнання та нестачу фінансування компаніям доведеться згорнути плани розвитку та використовувати наявні технології винятково для підтримки працездатності мереж.

"За попередньою оцінкою операторів, поточних резервів обладнання вистачить на 4-6 місяців. З липня-серпня 2022 року суттєво зростає ризик аварій та порушення стабільності роботи мережі", — зазначила організація.

Великим ударом по комунікаційній індустрії Росії стало падіння національної валюти, що призвело до подорожчання імпортного обладнання — до кінця 2022 прогнозують зростання цін до 80%. Крім того, кредитні ставки збільшилися до 30% річних, у зв'язку з цим інвестиції операторів скоротяться більш ніж удвічі.

"При цьому телекому, на відміну від інших галузей, немає можливості для стратегічного маневру, через відсутність суттєвого валютного виторгу і нових ринків, які могли б бути зайняті після відходу з Росії іноземних гравців", — йдеться в документі.

Представники ділових кіл також зазначили, що радіоелектронні системи з параметрами чинних радіорелейних ліній технологічних мереж зв'язку не зможуть працювати, якщо їх своєчасно не модернізувати. Справа в тому, що в російському устаткуванні використовуються закордонні компоненти та пристрої, замінити які неможливо через відсутність вітчизняних аналогів.

Постачальники обладнання відмовляють росіянам у технічній підтримці та оновленні програмного забезпечення, яке в разі телекомунікації відповідає за управління мережами зв'язку. Підтримувати ПЗ самотужки без допомоги з боку розробників російському бізнесу наразі дуже важко, країні необхідно нарощувати компетенцію співробітників, вкладаючи в навчання IT-фахівців та гроші, яких і так не вистачає.

Відтік кадрів: на фахівців немає грошей

РСПП також поскаржилася на відтік айтішників та телеком-фахівців. У Росії є кваліфіковані люди, які мають навички, проте телекомунікаційна сфера не забезпечує їх високими зарплатами, а санкції перервали роботу програму мотивації працівників. У той же час такі фахівці затребувані і в інших, більш прибуткових галузях економіки, таких як IT або ритейл. На акредитацію та податкові пільги можуть претендувати лише компанії, що займаються розробкою та супроводом власного ПЗ.

"Протягом найближчих 6 місяців галузь може втратити до 30% висококваліфікованих фахівців. При цьому до кінця 2022 р. загальне погіршення фінансового стану операторів зв'язку та мовлення може змусити менеджмент оптимізувати штат на 15-20%", — прогнозують аналітики.

У зв'язку з вищезазначеними ризиками, РСПП запропонувала низку змін, наприклад:

• пільгові кредити операторам зв'язку, власникам технологічних мереж та творцям радіоелектронної продукції;
• зниження плати за радіочастотний спектр на 50%;
• зменшити ставки для представників галузі;
• запустити мотиваційні програми для працівників;
• розширити IT-пільги;
• запустити державні програми фінансування розробки обладнання.

Раніше директор російського заводу "МАППЕР" Денис Шамірян розповів, чому РФ не зможе самостійно виробляти сучасну мікроелектроніку. Наявна інфраструктура країни самостійно здатна випускати лише чипи рівня 1980-х років.

Писали також, що Росія зможе налагодити виробництво чипів, оминаючи санкції за схемою "білоруської креветки". На думку експертів, російські компанії створюватимуть процесори в Китаї, а потім вивозитимуть їх звідти.