Контракти.ua

Для розуміння реалій ЗС РФ: у війні проти України залучені дванадцать армій (всі наявні в ЗС РФ), два корпуси з трьох (поки не відмічалися військові частини 68 АК з Южносахалінська), всі чотири дивізії та чотири бригади ВДВ ЗС РФ, 6 бригад морської піхоти. Не зважаючи на гучну назву «армія» деякі з них менші за дивізію радянських часів: найбільш потужною є 1 армія (3 дивізії і бригада), далі – 58 армія (дві дивізії і бригада), 8 і 20 армії – по дві дивізії, найскромніші – 6, 29, 36, 49 армії (по 2 бригади). Тобто РФ задіяла ВСІ наявні військові організаційні структури Сухопутних військ, ДВА з ТРЬОХ корпусів берегових військ і морської піхоти ВСІХ флотів та ВСІ організми зі складу ВДВ. Це – повномасштабне вторгнення, хоча й з обмеженими цілями.

Картина за основними напрямками дій така:

Волинський операційний район: гра нервів. Сьогодні ГШ ЗС РБ відвів до ППД 38 одшбр, котра виконувала демонстративні дії на кордоні з Україною. Загроза вторгнення угруповання ЗС РБ в Україну зберігається.

Поліський операційний район та місто Київ: в цьому районі діють БТГр від дивізії та бригад 1, 2, 5, 35 армій, 155 бригади морської піхоти та ВДВ. Загальне керівництво на напрямку здійснює командувач 35 армії генерал Санчик. Оборонці Києва завдали противнику на цьому напрямку значних втрат, примусили передчасно задіяти оперативні резерви. На сьогодні ЗСУ змусили противника перейти на цьому напрямку до оборони. Нагадаю, що безславну загибель тут знайшли всі повітряні десанти зі складу 76 вдд, розгромлена 45 обрСпП ВДВ, 155 обрмп, планомірно був загнаний в ліси під Ясногородкою та знищений 331 пдп 98 пдд, що розстрілював наші підрозділи під Іловайськом, у живих лишилося пару бійців, хто з важкими пораненнями опинився в полоні. ССО ЗСУ розгромили КП 35 армії, НШ армії отримав важке поранення та вибув не лише із бою, але й з військової служби. Під Броварами зазнала величезних втрат 47 тд. Противник тут не відмовився від головної мети – захоплення Києва, як столиці нашої країни, символу української державності, потенційного міста відродження українського Фенікса. Спроби оволодіти містом будуть тривати, хоча це завдання стає поступово напрямком іншого удару. Зараз окупанти намагаються відновити боєздатність, поповнити запаси та підготуватися до чергового штурму. За оцінками експертів, зокрема іноземних – шанси на успіх у противника мізерні. Цікава новина – батальйон канадських українців вже нараховує 550 осіб, серед них – автор найдовшого підтвердженого снайперського пострілу.

Сіверський операційний район: тут діють дві бригади зі складу 36 армії (командувач – генерал Солодчук, призначений у грудні 2021 року). Як і під Києвом, противника зупинено, він вимушений перейти до оборони, практично не проводить наступальних дій, продовжує обстрілювати позиції підрозділів ЗС України та житлові квартали Чернігова.

Слобожанський операційний район: на напрямку діють військові частини зі складу 6, 41 армій, 14 АК Північного флоту, БТГр зі складу 3 мсд та 4 тд. Командує угрупованням ймовірно командувач 6 армії генерал Єршов. Угруповання застрягло в боях під Харковом і Сумами, зазнало величезних втрат та зупинилося, а на окремих ділянках відійшло за лінію державного кордону. Свій безславний кінець тут знайшли 200 омсбр з Печенги Мурманської області, знана 4 Кантемирівська танкова дивізія. «Дива» тактичної майстерності демонструвала на цьому напрямку 45 інженерна бригада, котра 4 (ЧОТИРИ) рази намагалася навести понтонну переправу на ОДНОМУ і ТОМУ ж місті. Всі спроби була анульовані ЗС України. Додатковим наслідком цього безглуздого будівництва стала загибель начальника інженерних військ Західного ВО СВ ЗС РФ. Крім цього в боях під Харковом знищені командувач 29 армією генерал Колесніков, НШ та заступник командувача 41 армії генерали Герасимов та Суховецький. Останніми днями противник блокує міста Суми і Харків, наносить вогневі удари по позиціях ЗС України, інфраструктурі Харкова та Чугуєва, тривають безуспішні спроби оволодіти містом Ізюм. Противник несе втрати намагається перейти до оборони, розпочав будівництво опорних пунктів. Вбачаються всі ознаки того, що противник втратив бойовий потенціал та відмовився від активних дій в цьому районі до розв’язання проблем відновлення боєздатності. Колони постачання змушені пересуватися без прикриття бронегруп та вертольотів, адже таких засобів явно бракує.

Донецький операційний район: найбільш складний з огляду на кількість військ, що залучені до дій у цьому районі. Противник кинув сюди чотири дивізії зі складу 8 та 20 армій, 8 бригад та 3 полки зі складу так званих «народних міліцій» ЛНР/ДНР. Угрупованням, імовірно, керував вбитий 18.03 командувач 8 армії генерал Мордвичов. Метою дій противника на півночі цього району, вірогідно, є прорив оборони ЗС України на ділянці Сєвєродонецьк – Кремінна, розвиток наступу в напрямку Ізюму, розсічення ОС, оточення їх частини на півночі Луганській області та подальший розгром. На півдні району противник намагається вирішити два головні завдання: захоплення міста Маріуполь та прорив оборони ОС біля Волновахи та подальше з’єднання з угрупованням окупантів біля Мелітополя. Такий розвиток подій дозволить противнику вибити ОС за межі адміністративних кордонів Луганської та Донецької областей, утворити сухопутний коридор від території РФ до Криму. Занепокоєння викликає стан справ в оточеному Маріуполі, оборонці міста відкинули ультиматум скласти зброю та припинити спротив. У мене немає відповіді на питання «Коли оборонцям міста нададуть допомогу?».

На інших напрямках в цьому районі противник продовжує безуспішно штурмувати позиції ЗС України вздовж всій лінії зіткнення, зосереджуючи основні зусилля на Авдіївському напрямку, але зазнав втрат та був відкинутий на вихідні позиції. Тактика дій російських військ тут мало чим відрізняється від тактики звичайної навали, противник шаблонно атакує на одних і тих самих ділянках, намагаючись реалізувати свою чисельну перевагу. Тут знайшли кінець командир 150 мсд генерал Мітяєв, заступник командувача ЧФ РФ по військово-патріотичній роботі капітан 1 рангу Палій («надихав» БТГр 810 обрмп, котра виявилася неспроможною виконати свою бойову задачу біля Маріуполя).

Таврійський операційний район: в цьому операційному районі діють війська зі складу 49, 58 армій та 22 АК ЧФ ВМФ ЗС РФ. Керівництво здійснює командувач 58 армії генерал Зусько (родом з Волині, до речи). Угруповання противника, що вдерлося в Україну з Криму, ударило не кулаком, а розтопиреними пальцями в напрямках Херсон – Миколаїв – Вознесенськ, частиною сил – на Нову Каховку, Мелітополь – Василівка, частиною сил – на Енергодар та на Бердянськ. Як і очікувалося, наступ зупинився сам собою через постійне збільшення протяжності фронту та зменшення оперативних щільностей. Цьому процесу додали швидкості підрозділи ЗСУ, котрі веденням мобільної оборони завдавали втрат агресору одночасно не підставляючись під його удари. Так, тимчасово втрачено контроль над територією в трикутнику Херсон – Бердянськ – Василівка. Але збережено сили для його відновлення. Противник намагається втримати раніше зайняті рубежі, відновлює боєздатність підрозділів та поповнює запаси. Мемом цієї війни стала Чорнобаївка, де противник ШІСТЬ разів поспіль потрапляв під удари ЗСУ на одному і тому ж аеродромі. Цьому феномену поки немає пояснення. Також я не можу пояснити, чому ми здали Бердянськ практично без бою та яка доля кораблів та суден тамтешньої військово-морської бази.

Південнобузький операційний район: обстановка – без змін, хоча противник завдає вогневих та ракетно-авіаційних ударів по інфраструктурі та житловому сектору Миколаєва. Ситуацію контролюють ЗСУ.

Азово-Чорноморський морський операційний район: учора в районі мису Тарханкут було сформовано десантний загін ЧФ ВМФ ЗС РФ у складі 5 ВДК («Корольов», «Побєдоносєц», «Калінінград», «Саратов», «Моргунов») та кораблів ескорту у складі фрегату «Адмірал Ессен», МРК «Вышний Волочок», лінійного тральщика «Голубець» та 2 ракетних катерів. Близько 03:00 корабельна група прибула на рейд Одеси та о 05:00 крейсер «Москва» і фрегат «Адмірал Ессен» обстріляли українське узбережжя в районі Затоки. Дії корабельної групи підтримували 5 літаків Су. У результаті нашого вогневого ураження пошкоджено фрегат «Адмірал Ессен» та збито два літаки.

Захисники Маріуполя потопили патрульний катер проекту 03160 «Раптор».

Російські військові зафарбовують на своїх кораблях назви та бортові номери, що може означати підготовку РФ до майбутніх провокацій щодо цивільних суден із подальшим звинуваченням у них українських військових кораблів.

ВИСНОВКИ:

- противник втратив наступальну ініціативу на всіх напрямках, крім Донецького операційного району;

- демонстративні дії ЗС РБ на кордоні з Україною, «десант» в Одесу, публікації про імовірний наступ з Придністров’я – сковування резервів ЗСУ;

- у противника – величезні проблеми з поповненням втрат. Чутки про вербування та перекидання з Сирії та Лівії найманців – не більше ніж спроби приховати цю проблему;

- удари тактичними ракетами комплексу 9к79 «Точка», що почастішали останнім часом, є показником вичерпання більш сучасних ракет «Іскандер» і «Калібр»; у росіян – брак високоточної зброї;

- російські заяви про «удари гіперзвуковою зброєю» – реклама неіснуючої зброї («шоу-зброя» – термін Т.Купера);

- гарячішою точкою стає лінія фронту в операційній зоні Об’єднаних Сил;

- повітряні удари триватимуть, найбільш дістанеться цивільному населенню;

- окупанти намагатимуться легітимізувати свою присутність через імітацію виборів, призначення окупаційних адміністрацій, слід чекати, що окупаційний режим посилюватиметься, насамперед на півдні.

Слід пам’ятати, що у ЗСУ також є втрати, війська ведуть важкі та запеклі бої. Не існує іншого шляху наблизити нашу Перемогу.

Автор: Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій