Контракти.ua

 Всім доброго ранку! [Допис опубліковано 13 березня о 10.40 за Києвом]. Ось мій звіт за останні 24-36 годин.

СТРАТЕГІЯ

…триває третій тиждень російської триденної операції зі звільнення України: все йде по плану Путіна…

…це, звісно, чистий, дистильований сарказм: як вже зазначали 4-5 днів тому, Росія поступово програє цю війну. Втім, дещо за цей час таки змінилося: їхні сили майже напевне рухаються до якогось несподіваного колапсу. Питання лише, коли та де він трапиться.

Російський майстер курити на балконі… ем, заступник міністра іноземних справ Сергєй Рябков застерігає, що Росія обстрілюватиме партії західних поставок військового спорядження Україні. Ну, «скатєртью дорожка», тільки їх спершу ще треба знайти… Неясно, чи це означає, що вони збиватимуть, наприклад, турецькі транспортні літаки, що везуть нові Байрактари та боєприпаси для них у Польщу: після завершення тієї безглуздої конференції в Ізмірі, вже один принаймні сьогодні вилетів.

Українське Міністерство оборони заявляє, що з 117 батальйонно-тактичних груп, введених в Україну, 31 вже неспроможні продовжувати бойові дії: 13 з них знищені, а 15 виведені з України. Втім, давайте будемо реалістами і поділимо цю інформацію на три [лише повністю підтверджені дані – перекл.]. 10 БТГ точно не можуть продовжувати воювати, 4-5 знищені. Принаймні дещо з цього підтверджено даними з Білорусі, згідно яких госпіталі в Гомелі, Мозирі та Наровлі переповнені мертвими та пораненими російськими солдатами: звісно, персонал змусили підписувати зобов’язання про нерозголошення…

…не забуваймо, що подібні звіти циркулюють і з іншого боку. Наприклад, росіяни заявляють, що знищили вже 5-6 українських бригад (тим, хто не орієнтується у воєнній термінології, поясню, що «згрубша» три роти складають батальйон, три батальйони – полк, а три полки – бригаду [чисельність батальйону в Українській армії коливається від 400 до 800 осіб – перекл.]. Росіяни воюють так званими «батальйонно-тактичними групами», кожна з яких складається з батальйону, посиленого окремими допоміжними ротами, що належать до тієї самої бригади. Українська армія поділяється лише на батальйони, які входять напряму до бригади – без поділу на окремі полки).

Не дивує, що все більше даних про можливу участь у вторгненні збройних сил Білорусі. Київ заявив про бомбардування російськими літаками 2-3 населених пунктів на території Білорусі як про можливий привід для вторгнення білоруських військ на Західну Україну. Гм… звісно, Лукашенко просто таки закоханий у Путіна, але враховуючи кількість дезертирів з його збройних сил, які, тим часом, вже приєдналися до Української армії, я маю великі сумніви, що він ризикне посилати через кордон будь-які підрозділи, що можуть розбігтися при перших серйозних труднощах. Попри всі обіцяні Путіним S-400 [ракети «Тріумф»], «Іскандери» і т. д., такі дії можуть зашкодити здоров’ю самого Лукашенка…

ПОВІТРЯ

Люди-яким-треба-трохи-свіжого-повітря (тобто Пентагон) зараз говорять майже такі самі нісенітниці про війну в повітрі, як і «Вишестоящі Органи» (російське міноборони) у Москві, а також інші американські чи європейські експерти. Вони кажуть, що російські ВКС щодня здійснюють по 200 вильотів, проте «окремі літаки не заходять у повітряний простір України». Ага. Хотів би спитати, хіба американські літаки розвідки, заправники і т. д. заходили б в український повітряний простір в аналогічній ситуації? Врешті, щойно кілька років тому американські експерти гостро виступали проти ідеї закрити небо над Сирією – винятково з причини наявності в Ассада сильної протиповітряної оборони. А тепер вони кажуть, що «більшість російських бойових гелікоптерів залишаються не задіяними». Звісно, причина в наданих Америкою «Стінгерах»… Якось так Пентагон недобачив 6-7 вертолітних атак (за участю 30+ гелікоптерів), а також всіх одиночних вильотів російських Мі-24/35, Мі-28, Ка-52 та Мі-8, підбитих польськими «Пьорунами»… Ні, їм там таки треба на свіже повітря. Втім, російські ВКС дійсно менше літають – і через «Стінгери» також: от саме ними вчора було збито два гелікоптери в районі Херсона (один Ка-52 мав реєстраційний номер RF-13408).

… «Вишестоящі Органи» в Москві так часто заявляють про «нейтралізацію» українських літаків, що, враховуючи скільки Україна мала їх до війни, кількість літальних апаратів української армії вже мала б бути від’ємною.

Вчора російські сили запустили три балістичні ракети по нафтобазі у Василькові (на південний схід від Києва): ще 26 лютого там висадили ВДВ – знову ж, використання гелікоптерів десанту Пентагон дивним чином не помітив.

…поясніть, нащо бомбардувати базу з пальним, як усі українські літаки вважаються знищеними?

О, ці вічні мої незручні питання: як же я люблю псувати гарні вечірки…

Ось вам зізнання: я люблю офіційні повідомлення. Я їх обожнюю. Особливо в промовах військових: це просто любов усього мого життя… майже так само, як і групи американських експертів. Вони такі круті – не можу перестати насміхатися.

ПІВНІЧ

Знову ж, суперрозумні американські експерти заявляють, що росіяни «припинили всі бойові дії, перегруповуються й чекають на підкріплення». І так вже тиждень. Або що «російські сили сконцентрували зусилля лише на чотирьох головних напрямках».

Ладно, давайте тепер серйозно: російська армія в Україні близька до колапсу. Направду, я думаю, що якщо українці сконцентрують досить сил та техніки й вдарять у несподіваному місці й у правильний час, то вся «спецоперація» розсиплеться, немов картковий будинок. Проте я не бачу, щоб інтенсивність російських дій _реально_ сповільнювалася. Якраз навпаки. Хіба що деяким їх спробам вадять атаки українських Байрактарів, які зараз активно вистежують і нищать російські штаби (через поганий зв’язок та загальний хаос російські генерали мусять командувати «на полі бою»).

Поза тим… західний фланг російської 35-ї армії, як видається, наближається зі сходу до Коростеня. Це містечко, яке поки ігнорують у звітах, захищає 12-а бригада української тероборони. Це все: якщо командування Західного військового округу РФ не зробить якогось дива і не знайде ще одну додаткову армію (наприклад, з Білорусі?), то більше жодних наступів у цьому районі не буде. До речі, цей наступ ще більше розпорошує російські сили на все більшій території…

Безпосередньо на північ від Києва російські війська стоять на місці не лише через розлив місцевих річок (про це йшлося ще тиждень тому), але й тому, що вчора там, здається, трапився якийсь бунт в одному з підрозділів. Кажуть (пам’ятайте, що розмови російських військових зараз легко перехопити), що «чеченці полюють на російських дезертирів по лісах», а в районі Бородянки вже відбулося кілька розстрілів. В мене немає сумнівів, що після важких втрат, яких вони зазнали в перші дні, намагаючись прорватися в Київ, кадировці тепер відриваються на російських солдатах.

На захід від Києва росіяни переконані, що їм вдалося знищити дві з 6-7 бригад ЗСУ й тому ситуація, як їм здається, на їхню користь. Упродовж дня вони наступали від містечка Макарів на південь і на південний схід в напрямку на Вітрівку та Бобрицю – обидві знаходяться між трасами Е40 та Е95. Наскільки знаю, в українців там лише 3-4 слабких батальйони (головна маса бригад, що вижили в боях, перебуває глибше на західних околицях Києва); проте вони [ці 3-4 батальйони] чинять затятий опір в Копилові та Ясногородці – так що результат ще невідомий.

Якщо вірити відео, поширеному «Вишестоящими Органами» в Москві, армія РФ зараз розгортає в тому районі артилерійські частини, що мають на озброєнні снаряди «Краснополь» із лазерним наведенням.

На схід від Києва атаки російської 2-ї танкової армії на східному та північно-східному напрямках були відбиті, як і спроба цієї армії перерізати дорогу на Полтаву. Бровари також залишаються під українським контролем. Це все, що можна сказати про «швидкий гвардійський наступ» у цій частині України.

ПІВНІЧНИЙ СХІД

Просіюючи інформацію з різних російських джерел, розумію: ніхто з них не знає, що відбувається в районі Чернігова. Виглядає, що 41-а армія росіян обходить місто в напрямку на південь. Чернігівський осередок опору тримається дуже добре, проте російські підрозділи з’явилися на околицях Ніжина та Крут. Ще 1-2 дні тому українські сили мали зв’язок з гарнізоном у містечку Мена, але, думаю, його втрачено: вочевидь, вся траса Е101 [на південь від Чернігова] перебуває під російським контролем (ну, це за умови, що командування РФ узагалі має контроль над своїми військами). Відповідно, російська 41-а армія потребує так багато сил, аби тримати в напрузі ці українські осередки опору, що вона просто не може приєднатися до 2-ї танкової для штурму Києва.

У тилу 2-ї танкової армії тримаються українські гарнізони Шостки та Конотопа. Принаймні одна батальйонна група цієї армії намагається перешкодити налагодженню контактів між Конотопом та позиціями українських військ за 40-50 км. на південь від міста. Надто мало сил як для такого завдання…

Тримаються також гарнізони в Сумах, Лебедині та Охтирці, хоча останні знаходяться за 50-60 км. від основних сил 1-ї танкової армії (тобто 47-ї та 4-ї танкових дивізій): здається, ці населені пункти також атакували підрозділи 27-ї танкової дивізії. Не певен, що 4-а танкова зможе реалізувати свій прорив на південь і досягнути околиць Полтави. Дорога на Київ «усе ще» відкрита. (Утім, не здивуюся, якщо ці «елітні частини» втратили орієнтацію або просто не можуть рухатися далі через нестачу пального).

Харків учора цілий день масовано обстрілювали, проте південний фланг 1-ї танкової армії не зміг скористатися можливістю наблизитися до міста з заходу. Таким чином, українська 92-а механізована бригада може безперешкодно вдаватися до «активної оборони» й влаштовувати засідки російським колонам із постачання: там ще багато припасів можна висадити в повітря.

Тим часом, російський прорив із південного сходу від міста викликає занепокоєння, оскільки 144-а мотострілецька дивізія досягла Лозової (по дорозі П51) та Барвінкового на півдні, а також, здається, захопила окремі квартали Ізюма – можливо, й усе місто. Наскільки знаю, Лозову боронить Нацгвардія й тому, вочевидь, місто в безпеці. Барвінкове ніхто не боронить; разом з Ізюмом це містечко перебуває в тилу підрозділів ЗСУ, які стоять на лінії розмежування, через що вчора виникла загроза, що їх – разом зі штабом у Краматорську – відріжуть від Дніпра [міста]. Побачимо, як тут будуть розгортатися події, проте, якими б ослабленими не були українські сили, не може бути й мови, щоб вони дали час росіянам «на перекур».

СХІД

На схід від Ізюма українцям, схоже, вдалося стабілізувати свою північно-східну лінію фронту, яка тепер простягається від Попасної, через Лисичанськ до Сєвєродонецька, до Рубіжного та Кремінної. Звісно, ЛНР особливо пишається, що російські сили зараз контролюють близько 70% Луганської області, захопили кілька Т-64 та інших машин.

На південь від цього району: вчора на лінії зіткнення було, головним чином, спокійно, оскільки росіяни зосередили всю свою увагу на Маріуполі. У цьому місті 150-а мотострілецька дивізія 8-ї загальновійськової армії, схоже, вчора просунулась зі сходу, але вони рухаються повільно, оскільки більшість доріг на околицях перекриті барикадами (див. додане фото), а також через те, що хтось із дуже тямущих офіцерів тієї дивізії наказав своїм танкам просуватися вперед вузькими вуличками без будь-якої підтримки піхоти... Якщо подумати, тут і справді потрібні солдати Ассада: їх чудово деруть на шмаття під час операцій в місті в подібних умовах.

Очевидно, частина полку «Азов» (за словами місцевих, саме «полку», а не «батальйону») все-таки залишилася в Маріуполі й заявила про знищення двох російських танків і двох БМП. Місцеві повідомляють, що «вуличні бої тривають». Російські ВКС сильно бомбардували центр міста: схоже на те, що цілилися у будівлі Міжнародного комітету Червоного Хреста та Українського відділення Червоного Хреста. Не влучили в жодну з них, «натомість» бомби знищили торговий центр та кілька житлових будинків. На жаль, сьогодні було вбито щонайменше шестеро мирних жителів, серед яких двоє дітей. А загалом у Маріуполі від російських бомб та артилерії загинуло більше мирних жителів, ніж було (офіційних) втрат усієї української армії у війні за весь цей час. Найбільше постраждав Приморський район: там росіяни обстріляли мечеть султана Сулеймана Пишного (і його дружини Роксолани), де переховуються близько 70-80 турецьких студентів. Місцеві підрозділи Нацгвардії терміново вимагають підтримки Байрактарів.

Одразу після приходу російських військ, ФСБ арештовує мерів довколишніх сіл... (так само, як після багатоденних антиросійських антивоєнних масових протестів у Мелітополі вони заарештували місцевого мера): виникає питання, чи вони вже організували свій аналог айнзацгруп...

На північ від Маріуполя…. тут заплутано… за словами росіян, українці вирівняли свій фронт увівши 55-й артилерійський полк, щоб притиснути росіян у Старомлинівці, водночас відводячи те, що залишилося від 54-ї механізованої бригади, на північ. Відтак, котел на північ від Маріуполя мали б евакуювати, а український фронт зараз приблизно за 80 км на північ від порту… АЛЕ українці стверджують, що вони перейшли в контратаку та відвоювали Волноваху – місто, за яке точилися запеклі бої більшу частину минулого тижня, всього за 15 км на північ від Маріуполя.

…тепер вирішуйте, що з цього правда, а що ні... Думаю, що нам потрібно ще раз набратися терпіння і чекати на оновлення.

ПІВДЕНЬ

49-а загальновійськова армія РФ дійсно намагалася замкнути в котел українську 54-у механізовану бригаду потужними атаками на Гуляйполе, але… кому вірити – росіянам чи українцям? Якщо тільки українці не контратакували Волноваху, я думаю, що вони залишають територію, щоб виграти час, і відходять на північ: чим більше України окуповують росіяни, тим більше їм потрібно військ, щоб контролювати окуповані території… З іншого боку, схоже на те, що 49-а й 8-а російські армії не мають для цього достатньої кількості військ на Маріупольському напрямку. Навіть якщо врахувати сепаратистів, у них там не більше 5-6 батальйонних груп. Це не ті сили, яким би не змогли протистояти 2-3 українські бригади, особливо якщо їх «захистить» від російської авіації погана погода… Знову ж таки, почекаємо – побачимо.

На захід від Дніпра 20-а гвардійська мотострілецька дивізія 58-ї загальновійськової армії розпочала штурм Кривого Рогу, який захищають українська 17-а танкова та місцеві підрозділи Національної Гвардії. Місцева авіабаза вчора також зазнала удару балістичних ракет. Інших подробиць немає… крім того, що росіяни, ймовірно, можуть просуватися вгору західним берегом Дніпра. Як саме: уявлення не маю, бо там на 200 км майже немає доріг – аж до траси, що з’єднує Кривий Ріг з Дніпром [містом]…

Повертаємось на південь: очевидно, посилена 7-а дивізія ВДВ знову розпочала штурм Миколаєва з жорстоким артилерійським обстрілом, за яким пішов наступ піхоти через північні околиці. На цей момент я не знаю, чи вони мали якийсь успіх.

Найбільше мене дивує те, що росіяни не намагаються, скажімо, побудувати понтонний міст десь між Миколаєвом і Вознесенськом, чи висадити черговий вертолітний десант, скажімо, на Мартинівську авіабазу, щоб спробувати пробитися через Буг у напрямку Одеси чи Придністров’я. Звісно, хороших доріг на захід від Бугу дуже мало, та це було б краще, ніж абсолютно безглузде просування на Кривий Ріг чи повторний штурм добре захищеного Миколаєва (який, на мою думку, навряд чи буде успішним).

....А може, намагаються? Вчора увечері заявили про два збитих російських гелікоптери десь «на Херсонщині»: щодо одного з них, Ка-52, є відео-підтвердження. Один член екіпажу вижив. Побачимо, що з цього вийде…

Оригінал тут: https://www.facebook.com/keksifarm.hayday

Переклад: Ростислав Семків та Ярослав Кляшторний