«Військова справа проста і цілком доступна здоровому розуму людини. Але воювати складно». Експертна оцінка
Віктор Кевлюк, військовий експерт: 8 березня з’явилася публікація австрійського воєнного експерта Тома Купера. Зацікавився, бо раніше не чув. Також не зміг пригадати про видатних австрійських полководців, як показник розвиненої воєнної школи.
Згадав Василя Вишиваного (наш хлопака) та Євгена Савойського (Жека розбив турків біля Відню і врятував Європу). Потім я знайшов головний військовий виш Австрії – Терезіанську військову академію (перший вимпел академії особисто вишила імператриця Марія-Терезія). Серед відомих широкому загалу випускників – Лотар Рендулич, засуджений в Нюрнберзі, та Ференц Салаши, керівник фашистської диктатури в Угорщині. Щось одразу все якось не дуже стало виглядати.
Але ж генерал Клаузевіц написав, що воєнна наука доступна здоровому розуму («Військова справа проста і цілком доступна здоровому розуму людини. Але воювати складно»), тому пошукав я про пана Купера: австрійський аналітик та історик повітряної війни, успішний менеджер в транспортному бізнесі, автор і співавтор 560 книг і понад 1000 статей, консультант і сценарист фільмів про війну (5 серіалів War). Пан Купер – в темі. Але повітряної війни на Близькому Сході, в Азії та Африці. Особисто у мене до колеги – жодних претензій, просто хотілося знати, хто дає оцінку ситуації в Україні.
Оцінки австрійського експерта щодо чисельності сторін, наявності у противника ресурсів збігаються з моїми. Погоджуюсь з тезою наявної у ворога переваги повітрі. Щодо більшої кількості артилерії у агресора – суперечливе твердження: це все ще треба ефективно застосовувати, а тут є питання. Погоджуся з тим, що ВПС ЗС РФ не контролюють 2/3 українського неба. Швидше за все – більше.
По напрямкам дій – таке:
Північ: Цілком здравою є теза про накопичення агресором сил для рішучого штурму Києва, для чого противник стягує до Києва рештки 1, 2 та 35 армій. Можна предположити, що ворог спробує якщо не оточити нашу столицю, то, принаймні, перерізати основні магістралі до міста та нанести місту якомога більші руйнування дистанційними засобами (я б порадив оборонцям Києва в першу чергу нищити 2с19 та ТОС). Шансів взяти Києва у ворога – десь біля 0, але у плані наробити біди – дивимось на Харків та Маріуполь. Думку пана Купера щодо раптової атаки ЗСУ в неочікуваному місті я коментувати не буду, сюрприз – значить сюрприз. Тим більше, БТГр 1 армії і, насамперед, тилові колони, потерпають від атак Холодного Яру та гетьманців Виговського.
Північний Схід: уклін українським ССО за розгром штабної колони 41 армії та відправку до пекла начштабу цієї армії генерала Герасимова. Відмінна робота, вовкулаки. Думаю, що це гени характерників, а не іноземні інструктори. Наші завжди так вміли, не було де показувати. Думаю, що група ССО ЗСУ, між іншим, провела раптову позапланову атестацію штабу 41 армії та усунула з посад бездарне керівництво. Тут би людям грамоту від кадрового органу 41 армії якусь… Рештки 41 армії намагаються з’єднатися хоч з кимось з 36 армії десь в Чернігівській області.
Тим часом рештки 4 тд (Кантемирівської) застрягли під Охтиркою без шансів кудись просунутися.
В тилах 2 та 41 армій на комунікаціях активно діють підрозділи ЗСУ та ТрО, ускладнюючи життя окупантам. Купер їх дії оцінює як «дороги блоковано». Я вже радив киянам вшанувати Суми. Гарнізон міста усвідомлює, що обороною війни не виграти, і проводить рейди по тилах противника навколо міста, чим, знову ж таки, знижує ворожі шанси під Києвом і полегшує стан оборонців Чернігова. Молодці, хлопці-дівчата!
Під Харковом життя налагоджується. Там козаки отамана Сірка добряче ввалили в правий фланг 6 армії, котра рештками почала відповзати через Балаклею та Ізюм кудись південніше, паралельно намагаючись якось зупинити піхоту князя Мономаха. Лише за допомоги 8 та 20 армій це їй вдалося. Дві останні мусили забрати частину військ з-під Маріуполя та Волновахи.
6 армія тим часом не засвоїла урок та отримала під Чугуєвим ще один удар від нащадків Сірка, втратила назавжди БТГр 138 омсбр та вилетіла з міста. 6 армія попри гучну назву – лише 2 бригади, котрі дихають на ладан. Хлопці, вам час в полон або до дому, ви вчитися не хочете.
Схід: сепари, 8 та 20 армія (всі, хто не воює з піхотою Мономаха) не спромоглися прорвати української оборони, стоять там, де і були.
Південь: пан Купер вважає, що жодних наступальних дій на цьому напрямку чекати не варто через великі втрати у агресора. Окупованим містам ні на секунду через це не легше, але.
Командує 58 армією генерал Зусько. Судячи з того, що генерал вже підставив під удар 42 вертольоти на Чорнобаївському аеродромі, бездарно спалив БТГр 7 дшд під Вознесенськом, потім ще одну (від 20 мсд) – під Миколаєвим, угрупованням на цьому напрямку керує той ще військовий талант. Джерела повідомляють, що саме 58 армія (дислокована в Чечні і Дагестані) є кращою в ЗС РФ, а Зусько – найталановитіший з російських командувачів сьогодення. А гірші у них тоді хто, як це – відмінник бойової і політичної? Коротше, як генералу не дадуть ще 4-5 свіжих БТГр, то з наступом у нього нічого не вийде. Які там Миколаїв-Одеса?!
І тут ми отримуємо загадку з оперативного мистецтва з підвищеним логічним навантаженням: чому військові частини ЗС РФ діють не під орудою своїх командувачів мирного часу, а на різних напрямках у складі зовсім різних угруповань? Правильна відповідь – а фіг його знає. Саме тому генерал Зусько не може взяти сам у себе в 42 мсд жодної БТГр тому, що ця дивізія опинилася … на півночі України. Виходячи з оцінки ситуації пред’являть за Маріуполь слід саме Зуську.
Замість епілогу:
ЖОДНЕ з’єднання ЗСУ НЕ БУЛО РОЗБИТЕ за два тижні війни;
план операції ЗС РФ сконав, тривають пошуки плану Б;
резервів угруповання вторгнення немає;
явна перевага ЗСУ в логістиці над логістикою агресора; хто з читачів ближче до українських військових логістів – цьомкніть там їх, люди роблять величезний внесок у перемогу.
Том Купер в темі розбирається, його тексти читати можна, це об’єктивний погляд із-за кордону на наші події. Погляд цінний тим, що Купер не зобов’язаний бути патріотом України та взагалі плекати до нас симпатії.
Прогноз Пенсіонінформбюро: ракетні удари по Луцьку, Коростеню, Овручу та Житомиру, політ бульбенфюрера за поребрик підштовхують до думки про початок «банзай-штурму» Києва (автор терміну – Костянтин Машовець) на фоні вторгнення ЗС РБ по двох напрямках – Ковель-Львів та Коростень-Житомир. На інших напрямках пару днів має бути відносно спокійно.
Маріуполь, тримайся!
Автор: Віктор Кевлюк, експерт Центру оборонних стратегій
