Агресор обирає тактику заручників, блокади та тотальної війни. Як діяти?
Борис Бабін: Як пише Association of Reintegration of Crimea наразі агресор обирає тактику заручників, блокади та тотальної війни. Адже наша Асоціація багаторазово писала про те, що окупанти з 2014 року обирають в Криму тактику гуманітарного терору, коли проблеми з електрикою та водопостачанням, зокрема викликані недбалістю окупаційної «адміністрації» покладалися агресором на Україну.
Зокрема окупанти не приховують, що формальною підставою для подальшої агресії проти материкової України було «відновлення водопостачання до Криму Північнокримським каналом».
Та сама тактика повторюється агресором й на тимчасово окупованих районах Херсонської області біля півострову, де через мародерство, захоплення і часткове знищення агресором критичної інфраструктури наразі є перебої з водопостачанням, електроенергією, ліками та харчовими продуктами. Пропаганда агресора вже заявила, що для вирішення цих проблем населення нібито «має терміново переобрати місцеву владу» із тим щоб під виглядом «виборів» призначити на відповідні посади цілком контрольованих колаборантів, із подальшими посяганнями на територіальну цілісність України.
Оскільки «бліцкриг» з Білорусі, окупованого Криму та Росії агресором вже очевидно провалений, то аналогічні дії окупант гарантовано буде вчиняти й в інших тимчасово окупованих місцевостях, а також утворюючи облогу та блокаду міст та селищ через маневрені бойові дії. Подібна практика «тотальної війни» проти мирного населення та блокади населених пунктів як засобу політичних вимог використовувалася Росією, зокрема, у Сирії. Хоча міжнародне гуманітарне право і міжнародне право прав людини зобов’язує ворога здійснювати життєзабезпечення окупованих територій, росіяни брутально ігнорують ці вимоги договорів, що довів з 2014 року кримський досвід. Тому все українське населення у зоні бойових дій та під ворожою окупацією мусить наразі дбати про ключові речі – наявність води, харчив тривалого зберігання, ліків та засобів індивідуального захисту.
Щодо водопостачання – кожна родина має сформувати запаси питної води із наявних джерел з розрахунку щонайменш двох тижнів, мінімум по два літра води в день на людину.
Всі харчові продукти, які не можуть довго зберігатися без охолодження, необхідно вживати найближчим часом та залишати наразі недоторканими запаси продуктів довгого зберігання, з урахуванням можливостей припинення електро- та газопостачання.
Необхідно забезпечити мінімальний набір критично важливих ліків – противірусні, знебольнювальні препарати і антибіотики. У випадку наявності поблизу розташувань ворожих сил, а також місць зберігання небезпечних речовин варто мати респіратори та ватно-марлеві пов’язки. Варто продумати практичні дії в умовах відсутності мобільного зв’язку та мережі Інтернет.
Нагадуємо, що описана злочинна тактика окупантів та керівництва держави агресора вже стала предметом невідкладного звернення України до Міжнародного суду ООН щодо геноциду українського народу, який наразі вчиняє Російська Федерація. Також ці злочинні дії будуть враховані в рамках поточних проваджень проти держави-агресора у Європейському суді з прав людини та Міжнародному кримінальному суді, в діяльності уповноважених структур ОБСЄ, ООН та Міжнародного комітету Червоного Хреста.
Автор: Борис Бабін, громадський діяч, доктор юридичних наук
