У Росії часто применшують ефективність Bayraktar TB2 у протистоянні із системами ППО та РЕБ. Проте операції в Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху поставили під серйозний сумнів здатність сучасних систем ППО протистояти БПЛА або суттєво ускладнювати їхні дії.
Придбання та подальше використання Україною турецького Bayraktar TB2 викликало серйозне занепокоєння проросійських бойовиків на сході України, а також Росії, яка надає їм широку військову підтримку. Хоча бойовики в Східній Україні мають у своєму розпорядженні велику кількість зенітних знарядь і зенітно-ракетних комплексів (ЗРК), що поставляються Росією, включаючи 9К33 "Оса-АКМ" (позначення НАТО: SA-8) та 9К35 "Стріла-10" (SA-13), їхньої дальності недостатньо для ураження БПЛА типу Bayraktar TB2, що пролітають на висоті близько 5 тисяч метрів.
Фокус переклав новий розбір аналітиків Стейна Мітцера та Йоста Оліманса, авторів військового блогу Oryx, присвяченого ударному БПЛА Bayraktar TB2.
Проте помилково вважати, що ППО бойовиків складається виключно із ЗРК малої дальності: низка російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ), таких як "Красуха-2" та "Репелент-1", розгорнутих на сході України, покликана заповнити прогалини. Втім, враховуючи безпорадність навіть найсучасніших російських систем радіоелектронної боротьби проти TB2 у Нагірному Карабаху, нині немає підстав припускати, що вони завадять операціям TB2 над будь-яким регіоном України.
У разі майбутньої ескалації у Східній Україні Росія може розгорнути у регіоні свої власні ЗРК. У 2014 році Росія вже розмістила у Східній Україні ЗРК "Панцир-С1", "Тор-М1" та "Бук-М1" для забезпечення протиповітряної оборони своїх проксі-сил, які часто ставали мішенню для українських Су-24 та Су-25. Хоча їм вдалося збити кілька літаків, сучасніші версії цих систем виявилися малоефективними проти безпілотників у Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху. Таким чином, проблема, з якою стикається Росія, полягає не тільки в тому, що системи ППО, розгорнуті нині у Східній Україні, швидше за все, виявляться нездатними зупинити TB2, а й у тому, що її сучасніші системи зіштовхнуться з такими самими труднощами.
Росія публічно дотримується двох украй суперечливих позицій. З одного боку, постачання Україні ТВ2 Bayraktar викликало лють у Москві, яка стверджує, що "постачання такого озброєння [тобто ТВ2] українським військовим може потенційно дестабілізувати ситуацію на лінії розмежування". З іншого боку, Москва нерідко намагалася применшити успіх TB2, стверджуючи, що цій системі можна протистояти за допомогою систем ППО, які є у захоплених районах Східної України.
В інтерв'ю російському державному телебаченню заступник начальника зенітних ракетних військ Повітряно-космічних сил Росії полковник Юрій Муравкін стверджував, що безпілотники Bayraktar TB2 є легкими цілями для систем ППО: "Bayraktar [TB2] має такі швидкісні та масогабаритні характеристики, що навіть збити безпілотник для екіпажу середньої кваліфікації. Він також стверджував, що "Панцир-С1", розгорнутий у Сирії та Лівії, зміг збити понад 40 Bayraktar TB2 і TAI Ankas (візуальні докази підтверджують втрату лише 19 TB2 та Ankas над Лівією та Сирією).
Далі полковник Юрій Муравкін заявив, що Bayraktar TB2 "дуже легкий, дуже смачний видобуток для "Панцира". Намагаючись пояснити візуально підтверджене знищення одинадцяти "Панцирів-С1" у Сирії та Лівії, Муравкін сказав, що дані системи не були активними або перебували без військового персоналу. Це очевидна неправда, і подібні заяви, швидше за все, націлені на внутрішню аудиторію. Насправді Росії варто вигадати інші рішення для ефективної протидії БПЛА типу TB2, оскільки цей безпілотник довів свою ефективність проти більшості систем ППО на озброєнні Росії, включаючи "Панцир -С1", "Тор-М2" та "Бук-М2" (хоча знищення "Бук-М2" системами TB2 поки не може бути візуально підтверджено).
Російські зенітно-ракетні комплекси (ЗРК), успішно знищені ТВ2 Bayraktar (37)
Для Росії звичайна справа применшувати успіхи систем озброєнь супротивника та перебільшувати міць власної військової техніки. Коли у квітні 2018 року США, Франція та Великобританія завдали серії ударів крилатими ракетами у відповідь на хімічну атаку в Думі, Росія заявила, що сирійським ППО вдалося перехопити 71 зі 103 випущених ракет. Проте вона не змогла показати уламки жодної ракети, хоча це було б у її інтересах. США стверджували, що всі їхні ракети успішно вразили намічені цілі, визнавши, що сирійські ППО марно випустили 40 ракет. Цікаво, що більшість сирійських ракет випустили після того, як останні крилаті ракети вразили свої цілі.
Результати російських систем радіоелектронної боротьби (РЕБ) на боці Вірменії під час війни в Нагірному Карабаху у 2020 вражають ще менше. Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян різко розкритикував придбану у Росії систему радіоелектронної боротьби — імовірно, "Репелент-1", — заявивши, що "вона просто не працювала". На такі заяви можна заперечити, що системи були старої версії або що екіпажі були неправильно навчені (дзеркальне відображення інших російських заяв, що пояснюють втрати своїх систем ППО на озброєнні інших країн), але насправді системи РЕБ, що використовуються Вірменією — найсучасніші з усіх, які може запропонувати Росія.
Системи радіоелектронної боротьби, які безуспішно застосовувалися проти Bayraktar TB2
Як сама Росія, так і аналітики, що не звикли до реальності сучасних конфліктів, часто применшують ефективність і потенціал Bayraktar TB2 перед навіть найсучаснішими системами ППО та РЕБ. Проте операції в Сирії, Лівії та Нагірному Карабаху поставили під серйозний сумнів здатність сучасних систем ППО протистояти БПЛА або навіть суттєво ускладнити їхні дії. Не виключено, що той самий сценарій може розігратися і над сходом України, і лише масова притока систем ППО чи винищувачів зможе суттєво змінити розклад сил. Втім, ми сподіваємося, що холодні голови візьмуть гору і не дозволять російсько-українській війні дійти до такої точки.