Інститут нацпам’яті презентував ролик до 45-річчя Української Гельсінської групи
Український інститут національної пам’яті до 45-річчя створення Української Гельсінської групи підготував історично-пізнавальне відео у межах циклу "Події епохи".
Про це повідомляє пресслужба УІНП, передає Укрінформ.
Як зазначається, ролик створено студією «Диваки Продакшн». В ньому використана історична хроніка з фондів Центрального державного кінофотофоноархіву імені Г.С.Пшеничного та кадри Майдану, зняті студією Babylon-13.
«День заснування організації – 9 листопада. Саме цього дня 1976 року в Москві на квартирі дисидента Олександра Гінзбурга зібралися іноземні журналісти. В їхній присутності колишній фронтовик письменник Микола Руденко оголосив про створення Української Гельсінської Групи (УГГ). Це була друга в СРСР (після Московської) правозахисна організація, яка відкрито боролася з порушенням прав людини. Пізніше такі спілки з’явилися в Литві, Грузії, Вірменії», - ідеться у повідомленні.
Засновниками УГГ стали десятеро українських дисидентів: генерал армії Петро Григоренко, фронтовик, письменник і філософ Микола Руденко, хімік Оксана Мешко, письменник-фантаст Олесь Бердник, юрист Левко Лук’яненко, мікробіолог Ніна Строката, інженер Мирослав Маринович, історик Микола Матусевич, учитель Олекса Тихий, юрист Іван Кандиба.
Практично всі члени УГГ - а до кінця 1980-их про свою приналежність до організації оголосила 41 людина - були заарештовані, часто за сфабрикованими кримінальними обвинуваченнями, і засуджені на максимальні строки. Загальний термін ув’язнення членів УГГ – 550 років, із них 170 – за участь в організації.
Четверо загинули у таборі особливого режиму - це Олекса Тихий, Юрій Литвин, Валерій Марченко та Василь Стус. Ще один член УГГ Михайло Мельник наклав на себе руки напередодні неминучого арешту 9 березня 1979 року.
До кінця 1980 р. УГГ оприлюднила 30 меморандумів, декларацій, маніфестів, звернень та інформаційних бюлетенів про проблеми політичних, економічних та духовних особливостей українців, захисту прав людини. Зрештою діяльність членів УГГ стала одним із чинників розвалу СРСР.
