Мертвим за життя визнав суд полтавця – у 2007 він пішов із сім’ї і та через суд його "поховала" заживо. Журналісти зафільмували першу за 14 років зустріч героя з дружиною.
Про свою смерть чоловік дізнався, коли робив нові документи. Кілька років тому Анатолій втратив документи. Паспорт відновив, а от ідентифікаційний код – ні, бо виявилося: ще одинадцять років тому суд визнав його мертвим. За ці роки чоловік встиг відсидіти у в’язниці, але зараз хоче почати нове життя і влаштуватися на роботу.
Журналісти беруться допомогти Анатолію. Набираємо номер безоплатної правової допомоги.
"Рекомендуємо зібрати максимально всі документи і звернутися до нас. Далі ми подивимось документи і підкажемо, що робити", – кажуть телефоном.
Та виявляється, без коду Анатолій не може отримати і безоплатної правової консультації, бо не видають довідки про доходи. Але спеціалісти центру все ж погоджуються допомогти.
"Однією з підстав цього судового рішення було те, що немає відомостей про місце перебування Анатолія Миколайовича на момент ухвалення", – каже головний спеціаліст Полтавського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги Артем Пархоменко в новинах «Сьогодні» на каналі «Україна».
У цьому випадку в нас є залізобетонний доказ, що людина стоїть перед нами. Радять їхати в село, де Анатолій жив із дружиною – взяти свідоцтво про смерть. Саме вона через суд домоглася визнання чоловіка мертвим, бо вдома той не з'являвся три роки.
Нині у хаті, до якої Анатолій не повертався від 2007 року, ніхто не живе – дружина з сином переїхали в іншу хату. Вони не бачилися 14 років. Коли Анатолій пішов, їхньому сину було п'ять. Тепер 18. Хлопець навчається у Полтаві. Юлія заміж більше не виходила.
"Та він же тоді зник – і з ким тоді було розлучатися?! Я ніде не працювала, треба ж було якось малого піднімати", – розповідає Юлія, чому пішла до суду.
Із хати Юлія виносить свідоцтво про смерть чоловіка. Анатолію дає його лише сфотографувати. Шишацький райсуд 11 років тому визнав Анатолія померлим. Суддя Рябченко, який ухвалив це рішення, працює й нині. Анатолію він не радий.
"Та ну що ви ходите, що ви вчепилися за цього чоловіка? Де ти був 11 років? Чого не обзивався до дитини, до дружини, до матері, а тепер ходиш колотишся", – обурюється суддя.
Суддя упевнений: рішення ухвалив законне. Бо, крім дружини, заяву про визнання Анатолія померлим подала ще і його мати.
"З 2007 року мені не відоме місце знаходження та перебування сина, з невісткою ми підтримуємо взаємини, вона приїжджає до мене, привозить онука", – так записано у матеріалах справи.
"Воскресити" Анатолія документально той таки суд має до кінця літа. Лише тоді він отримає ідентифікаційний код і зможе офіційно влаштуватися на роботу. Гроші йому будуть потрібні. Бо, ймовірно, доведеться відшкодовувати державі виплати, які дружина всі ці роки отримувала на сина нібито через втрату годувальника.