Контракты.ua

314  —  25.02
Протест вчорашніх дітей: це не про політику, це про цінності
Протест вчорашніх дітей: це не про політику, це про цінності

Валерій Пекар: Що є спільного у протестах в Україні, Росії, Білорусі – протестах кардинально різних по суті, по формі, по причинах, по можливих наслідках? Невже є щось спільне? В усіх цих абсолютно різних явищах, які навіть порівнювати некоректно, є одне спільне: виросло нове покоління.

Нове покоління, для якого Лукашенко є вічним фараоном, яке не давало згоди на путінський суспільний договір "добробут замість свободи", для якого надбання трьох українських Майданів є природними. Це ми пам'ятаємо часи, коли Лукашенка не було, Путін тягав валізу за своїм боссом, а за свободу треба було битися без гарантії перемоги. Для нинішніх 17-25-річних це все історія, а в такому віці історія 20-річної давнини видається раннім середньовіччям, а 7-річної давнини – пізнім середньовіччям.

Часто доводиться чути скарги на аполітичність молоді. Але тут треба зробити два зауваження. Перше: для того, щоб вийти на захист власних цінностей, не треба бути "політичним", бо це не про політику (ми ж розуміємо, що страшні політичні опоненти стоять за нинішніми протестами лише в уяві представників влади: Порошенко має не більше стосунку до протестів щодо Стерненка, ніж "американський імперіалізм" до протестів проти Лукашенка). Це не про політику, це про цінності. Друге зауваження: суспільні зміни ініціює дуже невелика меншість. Завжди знайдуться кілька тисяч людей, що радше готові змінити країну, ніж емігрувати з неї.

І ще два спостереження щодо акцій на захист Стерненка.

1. Останнім часом активна меншість (моя формула "активна меншість визначає напрямок, пасивна більшість визначає темп" вже стала загальноприйнятою) була сильно розпорошеною: з кожного питання, з кожного приводу завжди була нагода пособачитися між собою; кожна подія не єднала, а розділяла все більше. Вчорашній день продемонстрував, як швидко активна меншість долає старі обрáзи та розбіжності й об'єднується. Вчора разом були люди, які позавчора не сіли би на одному гектарі. Це погана новина для наших супротивників: вони думали, що суперечлива постать Стерненка, його часом радикальні й неприйнятні висловлювання сприятимуть подальшому розпорошенню й подрібненню. Вони прорахувалися. Вчорашнє зібрання аж надто своєю строкатістю нагадувало Майдан. Це сигнал, що зачепили за живе, адже у нас складно розгойдати і мобілізувати стомлену, зневірену і зайняту власними справами спільноту.

2. Коли викладаю 16-18-річним хлопцям і дівчатам, розумію, що для них Євромайдан – це історія. Така ж історія, як, скажімо, Крути. Вони тоді були дітьми й навряд чи були включені в контекст. Але Євромайдан, так само як Крути, для них є символом цінностей. І вчора вони вийшли за ці цінності. Вчора було дуже багато молоді, яка не могла знати, як воно було 7 років тому. Але ця молодь менш толерантна: так само, як Небесна Сотня для них герої давнини (бо з того часу минуло ціле життя), так само медведчуки з портновими для них виглядають якимись п'ятсотрічними дракулами, якимись повсталими з небуття зомбі (лише уявіть, що Медведчук і Стус є частиною однієї історії, а коли це було з точки зору нинішньої молоді?). Ми сприймали наших ворогів як поганих людей, а молоде покоління сприйматиме їх як нелюдь.

Автор: Валерій Пекар, викладач, підприємець, громадський діяч

Статьи по теме
Розумні люди обговорюють ідеї, пересічні – події, тупарі – людей, ми – двері. Але, що далі?
Розумні люди обговорюють ідеї, пересічні – події, тупарі – людей, ми – двері. Але, що далі?

Рауль Чілачава: Я згоден з активістами – двері не тільки речовий доказ, але й важливий свідок. В рамках впровадження вони повинні бути допитані і брати участь в усіх процесуальних діях, а не шастати по сумнівним ток-шоу.
26.03 — 392

Дело Сергея Стерненко оказалось больше самого Сергея Стерненко
Дело Сергея Стерненко оказалось больше самого Сергея Стерненко

Павел Казарин: Есть ситуации, в которых сторона конфликта не равна самой себе. Когда происходящее становится маркером, люди – символами, а вердикт – флагом. Причем, одновременно для всех баррикад в стране.
24.02 — 463

Вирок у справі Стерненка: чи справді він є політичним в'язнем?
Вирок у справі Стерненка: чи справді він є політичним в'язнем?

Геннадій Друзенко: Кожний вирок судів, яким тотально не довіряє суспільство, у контроверсійних справах, де судове рішення проектує на себе та чи інша пасіонарна суспільна група, може стати іскрою, через яку вибухне українська діжка. Надто багато зацікавлених потужних та ресурсних гравців, аби перетворити Україну на територію хаосу. Вони сподіваються, що хаос буде керованим, але він легко може вийти з-під контролю.
24.02 — 367