Контракти.ua

817  —  28.03.20
Гострий вірус їзди на тачанках: тверезий погляд на «священу дезінфекцію»
Гострий вірус їзди на тачанках: тверезий погляд на «священу дезінфекцію»

Віктор Мартиненко, священник: Вірус косить наші ряди! Наші – маю на увазі попівські. Гострий вірус їзди на тачанках.


Навипередки, грузовиками і джипами, з колонкам і скотчем примотаними хоругвами – хто бідніший – чіпляє вантажні причепи і – їздять, їздять, кроплять, кроплять все по маршруту з центнерних бочок. Хто багатший – літає літаками і гелікоптерами. І то все мігом виставляється і інтернет. Немає сили вже на то дивитися. Народ тішиться – роблять меми, кліпи. Музику ставлять з «охотніков за привідєніями».
Та всядьтеся ви, кінець кінцем! Моліться в храмі, вдома!
Навіщо ви то робите? Людей, що бояться підчепити інфекцію в церкві ви звинувачуєте і маловір'ї – а де ж ВАША віра? Невже, якщо ви відслужете молебень у храмі, обійдете його і покропите святою водою навколо, то буде гірше, ніж вилити два центнери святої води вулицями міста під гучний шлягер про нашу вєру?
Невже Бог не почує молитву митрополита, якщо він усамітниться в келії, а не літатиме бізнес-джетами олігархів? Там що, Бог ближче?

«То хресний хід, молитва», – заперечать мені. Так, згоден, в історії маємо безліч випадків, коли у часи лиха чи епідемій люди з вірою обносили святині навколо міст, сіл чи монастирів – але то була молитва – літанія, літія – посиленне моління, а не драйвовий заїзд на пікапі. Впевнений, головне, що спиняло тоді мор і прихиляло милість Божу – то щирість молитви і покаяння, а не площі окроплення чи радіуси обнесення. Візьміть ваші ікони, пройдіться з молитвою вулицями міста – без музики і масовок – і люди задумаються про Бога. А ще краще – станьте біля АТБ і поговоріть з людьми , підбадьорте, втіште. А так, з ваших автопробігів тільки ржуть. І не лише з вас, а з віри, як такої! Я думаю всі ми пам'ятаємо, що буде тому, хто соблазнить єдиного от малих сих?
Зрозуміймо, час пройшов. Наша субкультура вже смішна для людей, для молоді. Усі наші цяцькі, балахони і шапки в пацьорах – то вже минуле! І відосик з монахами у бізнес-літаку чи приватному вертольоті викликає умілєніє у ДУЖЕ вузького кола людей. І з яким би благоговінням ви не шанували заслуженого ієрарха – якщо він клене «безбожників» в ефірі – люди скажуть: «старий маразматик»!
Отці і браття, нікого не хочу образити, чи спровокувати якісь суперечки – просто поділився думками. Часи складні і страшні – гуртуймося, молімося і миймо руки!

Автор: отець Віктор Мартиненко

Статьи по теме
Скандал з обмеженням пересування: тривожні дзвіночки
Скандал з обмеженням пересування: тривожні дзвіночки

Наталія Іщенко: Скандал навколо ідеї Генштабу щодо обмеження пересування виявив кілька існуючих проблем.
06.07 — 613

«Марку купили, розовую кепку тоже. Заводить щенка джек-рассела загорелись, но передумали»
«Марку купили, розовую кепку тоже. Заводить щенка джек-рассела загорелись, но передумали»

Саша Вареница: В фб становится душновато… Єдності, как и ни бывало. Снова на повестке старая добрая заруба «зелебобиков» и «порохоботов». Это объяснимо. Не могут все 40 млн. 89 дней жить в одном общем вакуумном измерении, где есть лишь реальная война и ее виртуальная проекция с очень плохим ютуб-продакшеном:
23.05 — 474

Війна – це не футбольний матч. Війна – важка. Працюймо та не даємо порад з дивану
Війна – це не футбольний матч. Війна – важка. Працюймо та не даємо порад з дивану

Юрій Богданов: Війна це не футбольний матч. Очевидна думка? Коли читаю коментарі, пости чи окремі новини ЗМІ, мені починає здаватися, що для декого – ні. Дехто продовжує коментувати війну у стилі «ой, чому не наступаємо на Херсон!» чи «ракету треба краще збивати, я б показав як треба».
18.04 — 633