Контракти.ua

990  —  28.03.20
Гострий вірус їзди на тачанках: тверезий погляд на «священу дезінфекцію»
Гострий вірус їзди на тачанках: тверезий погляд на «священу дезінфекцію»

Віктор Мартиненко, священник: Вірус косить наші ряди! Наші – маю на увазі попівські. Гострий вірус їзди на тачанках.


Навипередки, грузовиками і джипами, з колонкам і скотчем примотаними хоругвами – хто бідніший – чіпляє вантажні причепи і – їздять, їздять, кроплять, кроплять все по маршруту з центнерних бочок. Хто багатший – літає літаками і гелікоптерами. І то все мігом виставляється і інтернет. Немає сили вже на то дивитися. Народ тішиться – роблять меми, кліпи. Музику ставлять з «охотніков за привідєніями».
Та всядьтеся ви, кінець кінцем! Моліться в храмі, вдома!
Навіщо ви то робите? Людей, що бояться підчепити інфекцію в церкві ви звинувачуєте і маловір'ї – а де ж ВАША віра? Невже, якщо ви відслужете молебень у храмі, обійдете його і покропите святою водою навколо, то буде гірше, ніж вилити два центнери святої води вулицями міста під гучний шлягер про нашу вєру?
Невже Бог не почує молитву митрополита, якщо він усамітниться в келії, а не літатиме бізнес-джетами олігархів? Там що, Бог ближче?

«То хресний хід, молитва», – заперечать мені. Так, згоден, в історії маємо безліч випадків, коли у часи лиха чи епідемій люди з вірою обносили святині навколо міст, сіл чи монастирів – але то була молитва – літанія, літія – посиленне моління, а не драйвовий заїзд на пікапі. Впевнений, головне, що спиняло тоді мор і прихиляло милість Божу – то щирість молитви і покаяння, а не площі окроплення чи радіуси обнесення. Візьміть ваші ікони, пройдіться з молитвою вулицями міста – без музики і масовок – і люди задумаються про Бога. А ще краще – станьте біля АТБ і поговоріть з людьми , підбадьорте, втіште. А так, з ваших автопробігів тільки ржуть. І не лише з вас, а з віри, як такої! Я думаю всі ми пам'ятаємо, що буде тому, хто соблазнить єдиного от малих сих?
Зрозуміймо, час пройшов. Наша субкультура вже смішна для людей, для молоді. Усі наші цяцькі, балахони і шапки в пацьорах – то вже минуле! І відосик з монахами у бізнес-літаку чи приватному вертольоті викликає умілєніє у ДУЖЕ вузького кола людей. І з яким би благоговінням ви не шанували заслуженого ієрарха – якщо він клене «безбожників» в ефірі – люди скажуть: «старий маразматик»!
Отці і браття, нікого не хочу образити, чи спровокувати якісь суперечки – просто поділився думками. Часи складні і страшні – гуртуймося, молімося і миймо руки!

Автор: отець Віктор Мартиненко

Статьи по теме
Після війни: ветерани і суспільство чи суспільство ветеранів
Після війни: ветерани і суспільство чи суспільство ветеранів

Максим Колесников: Трохи антизради, бо вже сил нема бачити це нагнітання та ниття про те, як ми приречені після перемоги стикнутися з повним триндецом. Пройдусь по деяким пунктам, від яких особливо вже тіпає.
11.08.23 — 442

Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги
Свій серед своїх: суспільство і військо після Перемоги

Сергій Собко: Майже півтора року широкомасштабної війни яскраво ілюструють очевидне – регулярного війська недостатньо для боротьби із чисельнішим ворогом впродовж тривалого часу. Тому держава вимушена проводити мобілізацію цивільного населення. Як зазначив Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Валерій Залужний «Війну починають кадрові військові, а завершують вчителі, інженери, бухгалтери». Саме тому кінцевий результат війни залежить від того, наскільки вчорашні цивільні зможуть адаптуватися до військової служби та до умов бойових дій. Від того, яким сержантом буде вчорашній вчитель, яким сапером – вчорашній інженер і яким стрільцем – звичайний бухгалтер.
23.05.23 — 410

«Це війна на стійкість – не лише збройних сил, а суспільств. Хто перший впаде, той програв»
«Це війна на стійкість – не лише збройних сил, а суспільств. Хто перший впаде, той програв»

Валерій Пекар: Зараз дуже складний етап. 1. Війна триває у фактично позиційному форматі, що забирає чимало життів щодня. 2. Позитивних новин з фронту, які могли би підтримати дух суспільства, нема. 3. Суспільство дуже стомилося й хоче позитивних новин, а водночас готове споживати негативні, щоб заповнити порожнечу.
15.02.23 — 512