Порошенко заганяє Україну в боргову яму
Днями Україна розмістила два випуски єврооблігацій на загальну суму близько $2 млрд на світових ринках. При цьому відсоток, під яким Україна позичала гроші цьогоріч, став офіційно найдорожчим серед країн, що розвиваються.
Економісти та політологи запевняють, що подібні боргові зобов'язання нашої держави є вкрай невигідними, адже отримані кошти підуть не на розвиток економіки, а на виплату заборгованостей перед МВФ.
«Драконівські» відсотки
За словами економіста Андрія Блінова, рішення Петра Порошенка «скинути» державні євробонди стало справжнім подарунком для зарубіжних інвесторів. Адже бізнесмени буквально кинулись скуповувати українські борги під «драконівські» відсотки.
«Дорожче суверенних розміщень країн що розвиваються в цьому році немає: всі інвестори розуміють, наскільки Україні потрібні гроші перед трирічним піком виплат за зовнішніми боргами. Й цинічно беруть участь. Як показала спроба розміщення у серпні, міжнародний інвестор готовий купувати на кілька років лише гарантовані українські євробонди. Гарантовані МВФ. І зверніть увагу, коли суверени проводили розміщення. Майже всі — у лютому-травні цього року, коли було відносно сприятливе вікно. За розміщеннями Аргентини, Туреччини та Єгипту можна скласти картинку, як змінювалася дохідність бондів, що розміщуються, протягом 2018 року. Скажімо, у жовтні Анкара позичила на п'ять років уже значно дорожче, ніж в квітні на десять. Чому Україна не розмістилася навесні, запитайте у колишнього міністра фінансів», – констатував економіст.
Про втрачені можливості розміщення євробондів на прийнятних для України умовах говорить і інший економічний експерт Віктор Скаршевський.
«Я був оптимістом, припускаючи, що при наявності підтвердженої співпраці з МВФ прибутковість українських єврооблігацій складе 7,5-8,5% річних, а за фактом вийшло набагато гірше - 9-9,75%. Що цікаво, згідно з бюджетним розписом, Мінфін ще в 1-му кварталі 2018 повинен був вийти на борговий ринок і зайняти $ 2 млрд. Тоді вартість боргу для країн, що розвиваються, в т.ч. для України, була на рівні 7-7,5%. Але тодішній міністр фінансів Олександр Данилюк проігнорував цю можливість і українські платники податків, через збільшення ставок, переплатять за цим боргом $ 350-400 млн», – зазначив експерт.
Самі себе похвалили
В той же час, представники влади заявили, що задоволені розміщенням єврооблігацій України під рекордно високі відсотки.
«Міністерство фінансів виконало свою роботу дуже добре. Якщо ми сьогодні складемо всі фактори – зміна умов на зовнішніх ринках, дефіцит держбюджету, борг до ВВП, майбутні вибори та інше, то зрозуміємо, що іншій ставки бути не могло», – прокоментували ситуацію в НБУ.
Колеги із Міністерства економічного розвитку і торгівлі також похвалили роботу фінансових інститутів, назвавши їх «дуже успішними». Зокрема, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі Максим Нефедов заявив: «Звичайно ж, це успішне розміщення. У дуже непростий час Україна змогла вийти на ринок і все-таки зібрати ті два мільярди доларів, які були заплановані в бюджеті і про які було домовлено у програмі МВФ».
На шляху до колапсу
Натомість економічні експерти зазначають, що команда Порошенка прийняла рішення погасити борги перед МВФ за допомогою ще більш дорогих євробондів, що без плану розвитку економіки ставить Україну на межу банкрутства.
«5 років під 9,25%, 10 років під 10% річних. У доларах США! $ 725 млн. піде на закриття "дорогого короткого займу", взятого в серпні. Тоді влада виправдовувалася, що взяли так дорого під 9,1-9,15% річних тільки перебитися до кредиту МВФ. За фактом ми заміняємо "дорогу" позику ще більш дорогою. Айсберг все ближче», – пише економіст Ерік Найман.
Провідний експерт у сфері фінансів Олександр Гончаров взагалі заявив, що не розуміє, навіщо команда Порошенка бере гроші під такі безпрецедентні відсотки, якщо досі не провела жодної вдалої економічної реформи.
«Виникає питання, а навіщо брати такі дорогі гроші в борг, якщо ніякі економічні реформи в країні не проводяться? Також досі не заробив ні один стимул для розвитку малого і середнього бізнесу, для формування цивілізованого внутрішнього ринку спільного інвестування та законодавчого забезпечення бізнесу хеджування. Так, нам потрібні довгі й дешеві гроші в пріоритетні інвестиційні проекти. Але хіба Кабмін В. Гройсмана оголосив ці пріоритети, створив Інвестиційний ХАБ в Києві? Не сумніваюся, знову розтринькати і ці дуже дорогі позикові гроші, продовжуючи обрушувати кредитоспроможність країни», – резюмував експерт.
