В Киеве прошел ежегодный "Конопляный Марш Свободы". Цель этой акции - обратить внимание на использование конопли в медицинских целях и легализовать ее научные исследования в Украине. Участники также требовали декриминализировать мелкие правонарушения связанные с марихуаной.
28.10.2018 — 34 — 20087
У Києві пройшов марш із нагоди 76-ї річниці заснування Української повстанської армії. В акції взяли участь від 10 до 15 тисяч націоналістів із різних організацій. Тисячі людей з національними та партійними прапорами пройшли центральними вулицями столиці й завершили ходу на Європейській площі. Крім того, в Україні в цей день відсвяткували День захисника України та релігійне свято Покрови.
16.10.2018 — 14 — 14338 — 3
У Києві 17 червня пройшов «Марш рівності» – це завершальна акція міжнародного форуму «КиївПрайд-2018», який відбувається щороку із 2012-го. Його учасники зібралися біля приміщення Національної опери та пройшли по вулиці Володимирській, бульвару Тараса Шевченка, вулиці Терещенківській до станції метро «Площа Льва Толстого», де і завершилася акція. Паралельно з учасниками «Маршу рівності» у центрі Києва зібралися противники цієї акції. Вони тримали в руках плакати «Не голосуй за лояльного до ЛГБТ», «Діти – наше майбутнє», «Закон для сімей – Україна для сімей», «Мама-тато – добре, тато-тато – погано» тощо. За словами керівника поліції Києва Андрія Крищенка, під час кількох сутичок, що сталися перед початком акції, до поліції було доставлено загалом 57 осіб, наразі більшу частину з них відпущено.
17.06.2018 — 24 — 19826
Учасники вимагають дати дозвіл на використання конопель у медичних цілях та почати досліджувати їх. Головний девіз активістів – #КонопліЛікують. У мітингу взяло участь близько 150 осіб. Основні вимоги учасників:– розпочати наукові дослідження канабіноїдів, як анальгетиків та інших лікарських засобів;– врегулювати доступ українських пацієнтів до лікування медичним канабісом та препаратами на його основі.
21.05.2018 — 13 — 12019
Около тысячи человек приняли участие в акции националистов. Марш был призван продемонстрировать победу украинского народа, который 2 мая 2014 года в Одессе остановил сценарий по развалу страны, заявили организаторы. Колонна стартовала от памятника Шевченко в одноименном парке. Участники акции скандировали традиционные националистические лозунги: "Україна – понад усе!", "Слава нації – смерть ворогам!". В марше участвовали представители Национального корпуса, ВО "Свобода", "Правого сектора" и жители Одессы. - Мы отмечаем подвиг живых и погибших героев, которые отстояли в Одессе украинский порядок, – говорят активисты. Безопасность марша обеспечивали около полутысячи полицейских, нацгвардейцев и сотрудников СБУ. По данным полиции, противоправных действий не зафиксировано. На углу улиц Дерибасовской и Преображенской, где во время стычек 2 мая 2014 погибли люди, активисты возложили цветы и зажгли фаеры.
03.05.2018 — 18 — 12649
Відзначення річниці створення дивізії “Галичина” розпочалося панахидою в Архикатедральному соборі Св. Юра. Після вручення відзнак борцям за незалежність України, відбулося урочисте погашення урочисте погашення спеціально приурочених до дати пам’ятних почтових марок та конвертів. Опісля, на 76 полі почесних поховань Личаківського кладовища учасники акції поклали квіти та лампадки до Меморіалу, спільно виконали гімн. Реконструктори, одягнуті у форму вояків дивізії “Галичина” салютували полеглим воякам. Далі відбувся Марш Величі Духу, у якому взяли участь близько тисячи людей, здебільшого – це молодь і представники добровольчих організацій, зокрема батальйонів «Азов», «ОУН», «Карпатська Січ», «Айдар», ДУК «Правий Сектор». Організатори - представники громадської організації «Резерв дивізія Галичина». За словами її представника Захара Саджениці, вперше подібні заходи відбуваються без політичних гасел чи прапорів якихось організацій. Й попри те, що на марші таки були представники націоналістичних рухів і політичних партій, однак своєї приналежності до них вони не афішували: «Для мене це герої і для багатьох це герої, яких потрібно вшановувати. Наприкінці війни дивізія «Галичина» отримала назву «Перша українська дивізія Галичина Української національної армії». Вони присягнули на вірність Україні. Нюрнберзький трибунал їх не засудив. Після Нюрнберзького процесу, було ще два і дивізія не була визнана такою, що брала участь у каральних акціях»Учасники маршу пройшли вулицями міста від пам’ятника Степанові Бандері до пам’ятника Тарасові Шевченкові і повернулися до початкової точки. Більшість людей були в національному вбранні. Дорогою учасники викрикували гасла: «Галичина» – дивізія героїв», «Стережись, чужинець - тут господар українець», «Шухевич, Бандера – герої України». По закінченні ходи виступив гурт «Кому вниз» та один із небагатьох досі живих дивізійників – Іван Мамчур. В українському суспільстві триває гостра дискусія щодо того, чи варто святкувати цю дату. Зокрема, директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович вважає, що річниця створення дивізії «Галичина» не є святом для українців: «Річниця створення Ваффен СС дивізії «Галичина» — не свято для українців. В німецькій та радянських арміях у Другій світовій українці сприймалися однаково — як гарматне м‘ясо. Різниця лиш в тому, що мобілізованих до дивізії «Галичина» вишколювали рік перш ніж кинути у бій, а новобранців Червоної армії часто кидали у м‘ясорубку відразу. Але то не через любов німців до українців — вони лиш раціонально використовували людські ресурси, яких мали менше за росіян».Крім того, подія викликала обурення директора українського єврейського комітету Едуарда Долінського. За його словами дивізійники воювали не за українську ідею, а за нацистів: «Це не була українська дивізія, вони не воювали за Україну. Вони пішли добровільно воювати за Гітлера і вони складали присягу на вірність нацистській Німеччині і персонально Адольфу Гітлеру. В цій присязі не було жодного слова про Україну, тому ми не можемо відзначати якісь події з її приводу. Вони всі були засуджені Нюрнберзьким трибуналом. Сучасна європейська ідентичність базується на тому, що це — злочинці». По завершенню Маршу біля пам'ятника Степанові Бандері виступив із концертом рок-гурт «Кому вниз».
29.04.2018 — 35 — 51761 — 19
Кілька тисяч людей у центрі Києва 18 лютого вийшли на «Марш за майбутнє», організований прихильниками колишнього грузинського президента Міхеіла Саакашвілі. Учасники пройшли ходою від парку Шевченка до Михайлівської площі, де провели Віче. Попередньо організатори заявляли про 50 тисяч учасників, а також планували перекриття руху. В день заходу, за різними оцінками, участь у ньому взяли від 3 до 5 тисяч людей. Столична поліція повідомила про 3 тисячі. Після Віче учасники ходою прийшли під будівлю Верховної Ради, де ще й досі розташоване наметове містечко. Під час маршу між протестувальниками і поліцією сталися нечисельні словесні перепалки. «Марш у Києві пройшов без порушень правопорядку. Поліція забезпечила безпеку учасників заходу. За приблизними підрахунками, участь в акції взяли близько 3000 осіб. Порушень не зафіксовано», – підвела підсумок поліція Києва.
19.02.2018 — 19 — 15896
Активисты "Национального корпуса" и "Национальных дружин" провели в Киеве факельное шествие в честь 100-летия боя под Крутами. Участники мероприятия прошли маршем от станции метро "Золотые ворота" до Львовской площади, где состоялось торжественное открытие памятника студентам-героям. менно отсюда, с Львовской площади, студенты отправились защищать свою страну. В ходе мероприятия состоялось выступление активистов, среди которых был писатель Василь Шкляр.
30.01.2018 — 18 — 13915
"Нас багато. Ми не боїмося застосувати Силу, аби встановити на вулицях Український Порядок!". Саме під таким гаслом в неділю центром Києва пройшов марш Національних Дружин.Дійство розпочалось на столичному Майдані Незалежності, звідки більш як шість сотень нацдружиників урочистим маршем пройшли до фортеці Косий Капонір, де відбулось урочисте заприсяження активістів організації. На заприсяженні з привітальним словом до "дружинників" звернувся лідер Національного Корпусу Андрій Білецький. За його словами, "до лав Нацдружин приєднуються справді небайдужі та активні молоді люди, котрі діють із впевненістю в тому, що наша Нація є непереможна. Немає жодних сумнівів в тому, що лави Нацдружин будуть рости та поповнюватися новими молодими патріотами з кожним місяцем все швидше".
29.01.2018 — 19 — 20303 — 14
Белорусский блогер Максим Мирович: "На днях в Варшаве состоялся крупный марш польских националистов, приуроченный к Дню независимости Польши, что отмечается 11 ноября. Марш стал одним из самых масштабных за последние годы и в целом самым масштабным мероприятием в Варшаве в этот день — в нём приняло участие около 60.000 человек, что по количеству участников затмило все остальные государственные мероприятия. Государственный телеканал TVP назвал этот марш "великим шествием патриотов", а между тем на марше были и откровенные ксенофобские лозунги и баннеры — "Белая Европа для белых народов!" — было написано на одном, "Вернём Вильно и Львов" — написано на другом, а часть митингующих говорила про "отстранение евреев от власти" и "противостояние либералам". Думаю, про геев тоже что-то было, но в кадр фоторепортеров не попало. Для начала немного истории. Свой День независимости Польша отмечает 11 норября, этот день является официальным государственным праздником Narodowe Święto Niepodległości. В этот день завершилась Первая мировая война, и в этот день Польша вновь появилась на карте Европы. Главной государства стал Юзеф Пилсудский, и по его поручению было сформировано первое демократическое правительство. День независимости отмечался короткий период в довоенной Польше (с 1937 по 1939 годы), после чего с началом войны стал под запретом и вернулся в качестве государственного праздника только в 1989 году. В этот день во всех городах Польши проходят торжественные мероприятия, концерты и народные гуляния. Поднималась на марше и тема украинско-польских отношений, которые в последнее время обострились — поляки предъявляют украинцам претензии за украинский национализм и Бандеру, а украинцы, в свою очередь, предъявляют полякам претензии за польский национализм и Пилсудского (права украинцев в Польше 1918-39 годов были сильно урезаны). Ещё польские националисты на марше грозились отобрать обратно Вильно и Львов (которые до 1939 года относились к Польше). Мол, Армия Крайова не успела их вернуть назад в 1940-е, так вот мы сейчас вернем".
15.11.2017 — 20 — 20579 — 1