«Не існує планети «Б». Кліматичний марш у Києві
У Києві відбувся Кліматичний марш-2021. Активісти зібралися в центрі столиці України, щоб висловити свою позицію щодо забруднення довкілля та викидів парникових газів, які пов'язані зі змінами клімату. У марші, який влаштувала організація з охорони навколишнього довкілля «Екодія», взяли участь близько тисячі активістів. Вони тримали плакати: «Тваринництво вбиває планету та тварин», «Тікати не буде куди», «Наші податки – на захист клімату», «Збивай температуру – приймай зелені ліки», «Обирай еко замість его!», «68% хребетних зникло. Ми наступні?», «Навколишнє середовище в пріоритет!» та інші. Хода почалася на Михайлівській площі, продовжилась майданом Незалежності, Європейською площею, а завершилася біля Верховної Ради. Активісти закликали владу збільшити фінансування на заходи зі скорочення викидів парникових газів, адаптації до зміни клімату тощо. Окрім того, вимагали відмовитися від дотацій на вугільну галузь, закласти гроші на підвищення енергоефективності будівель і розвиток системи державного моніторингу якості повітря. Організатори маршу передали представникам Міндовкілля та народним депутатам 10 вимог щодо того, в яких секторах і як саме варто скорочувати викиди парникових газів. Цього року, окрім Києва, Кліматичний марш підтримав десяток українських міст: Харків, Львів, Дніпро, Миколаїв, Чорноморськ, Рівне, Ужгород, Хмельницький, Кропивницький та інші. Натхненницею проведення кліматичних маршів по всьому світу стала шведська школярка Грета Тунберг та ії рух Fridays for Future, внесок якої у розвиток «зеленого руху» був відзначений правозахисною організацією Amnesty International
27.09.2021 — 32 — 13696
У Японії зацвіла сакура - найраніше за понад тисячу років
Пік сезону цвітіння сакури в місті Кіото цьогоріч стався найраніше за останні 1 200 років. Нам про це відомо, оскільки перші записи про спостерження за цвітінням сакури в цій країні, які є в розпорядженні дослідників, зробили представники імператорського двору ще у 812 році нашої ери. Попередній рекорд, як вважається, був встановлений у 1409 році: тоді пік сезону цвітіння припав на 27 березня. Цьогоріч це сталося на день раніше - 26 березня. Дослідники кажуть, що в останні десятиліття пік сезону цвітіння настає все раніше і можливою причиною цього називають глобальні зміни клімату. Дані демонструють, що приблизно з 1800 року піковий день сезону цвітіння в Кіото поступово зсувається з середини квітня ближче до березня. Для Японії цвітіння сакури має важливе культурне значення, а процес милування нею навіть вважається чимось на кшталт ритуалу, який має назву ханамі. Щороку в сезон цвітіння мешканці Кіото збираються в парках із родинами та друзями, а Instagram наповнюється тисячами фотографій вишневих дерев. Ця вишня цвіте лише тиждень і символізує початок весни. Вважається, що нетривале цвітіння символізує швидкоплинність життя, рім того, сакура — традиційний символ жіночої молодості та краси. З часів Мейдзі (з 1868 по 1912рр.) зображення сакури містяться на головних уборах учнів і військових, як показник рангу. Нині також використовується на гербах поліції та сил самооборони Японії. За ходом сезону уважно стежать і науковці: Японське метеорологічне агентство випускає власні прогнози початку і піку цвітіння. З IX століття особливості цвітіння сакури в Японії були описані цілих 732 рази. Це перетворює ці історичні записи на найдовший і найбільш повний звіт про будь-яке природне явище у світі. "Свідчення на кшталт часу цвітіння сакури є одними з опосередкованих історичних показників, за якими можна відновлювати дані про клімат минулого", - каже вчений-кліматолог Майкл Манн.
31.03.2021 — 12 — 11132
Слони на сміттєзвалищі та оливкові черепахи: переможці фотоконкурсу Королівського біологічного товариства
Страшна світлина стада слонів, які харчуються на сміттєзвалищі у Шрі-Ланці, зроблена Тілаханом Тармапаланом, перемогла у конкурсі фото Королівського біологічного товариства (RSB). На фото слони бродять звалищем у пошуках їжі неподалік від заповідника в окрузі Ампара. Нещодавно місцева влада заборонила сміттєзвалища поряд із заповідниками через зростання випадків захворювання і навіть смерті слонів, які отруїлися відходами. Судді обрали роботу Тармапалана через те, що, на їх думку, вона найбільш точно відображає тему конкурсу цього року: "Наш мінливий світ". Переможець отримає грошову винагороду у $1300.
12.10.2020 — 12 — 12531