«Жінки на фронті»: українські захисниці знялися у фотосесії для Elle
Українська версія жіночого журналу Elle представила фотосесію з українськими захисницями «Жінки на фронті». Шеф-редакторка ELLE.UA Катерина Попова: Цикл інтерв’ю на ELLE.UA «Жінки на фронті» про жінок-військових вважаю найважливішим за всі роки своєї професійної діяльності. ELLE з французької перекладається як «вона». А «вона» в Україні сьогодні саме така — мужня та смілива, бореться за незалежність своєї країни. Під час війни жінки взяли на себе величезну відповідальність: одні — за родини й дітей, виїхавши за кордон та допомагаючи в тилу, багато інших — на фронті, взявши в руки зброю та поїхавши в найгарячіші точки бойових дій, щоб захищати свої сім’ї та Батьківщину. «Українські жінки — це не тільки жертви війни. Вони нарівні із чоловіками воюють на всіх фронтах», — сказала перша леді України Олена Зеленська в інтерв’ю ЗМІ Республіки Корея. І це дійсно так, жінки України — мужні, сміливі, незламні, приклад та натхнення для всіх народів світу. У лавах української армії служать 42 тисячі жінок. Тисяча з них перебуває на командирських посадах, чудово справляючись і з важкою фізичною роботою, і з емоційним напруженням. Нарівні із чоловіками вони воюють на всіх фронтах, а кількість жінок, які хочуть захищати Україну, зростає. Патріотичний дух українок не можна зламати. Чесні, щирі, незламні, вони руйнують усі гендерні стереотипи та власним прикладом доводять, що для українських жінок немає нічого неможливого.
Автори матеріалів: Катерина Попова та Леся Пахарина
02.11.2022 — 25 — 12374
«У пандемії – жіноче обличчя»: Марш жінок у Києві
У центрі Києва 8 березня відбулася акція «Марш жінок», учасники якої вимагали від депутатів ратифікувати Стамбульську конвенцію і виступали за ґендерну рівність у суспільстві. Стамбульська конвенція – міжнародний документ про запобігання насильства проти жінок, який Україна підписала однією з перших ще у 2011-му, але спроби її ратифікації наштовхуються на сильний опір церкви і частини парламенту. Водночас пандемія лише загострила проблему: в Україні повідомлення про випадки насильства у першій половині 2020-го почастішали на 40%. Демонстранти зібралися на Михайлівській площі і пройшли ходою до Поштової площі. Учасники й учасниці маршу тримали в руках плакати з написами «Різні, але рівні», «Жінкам – рівне представництво у владі», «Дискримінація коштує дорого», «Рівність – традиційна цінність» та інші. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей. Цьогорічна тема Маршу – «У пандемії – жіноче обличчя». Організатори акції (зокрема міжнародні правозахисні організації та низка українських жіночих та ЛГБТ-об’єднань) стверджують, що пандемія коронавірусу особливо негативно вплинула на жінок: зріс рівень домашнього та ультраправого насильства; жінки становлять більшість працівників соціальної та медичної сфер; вони вимушені в умовах локдауну поєднувати хатні справи, догляд за дітьми й роботу тощо. На акції на були присутні і противники заходу, учасники консервативної організації «Традиція і порядок», які заявили про «операцію з порятунку феміністок». Вони виступають проти ратифікації Стамбульської конвенції й легалізації секс-роботи, а також закликають заборонити аборти. Їх із учасниками акції розділив «кордон» поліції. Одну людину було затримано правоохоронцями за спробу перешкодити учасницям маршу спуститися в метроОдночасно відбувалася також акція противників фемінізму. Дві акції розділяв кордон поліції. Акції відбулися без грубих порушень. В «Марші жінок» взяли участь близько чотирьох тисяч людей.
09.03.2021 — 37 — 19031
Релігійний конфлікт у Індії: мільйони жінок утворили 620-кілометровий живий ланцюг на підтримку гендерної рівності
В індійському штаті Керала почалися протести через відвідування жінками храму Сабарімала, одного з найбільших місць паломництва індуїстів. Храм Сабарімала у штаті Керала довгий час був центром суперечок між вірянами та активістками за право жінок менструального віку (від 10 до 50 років) відвідувати святиню. У вересні Верховний суд Індії офіційно зняв заборону, але всіх жінок, які намагалися увійти в храм, паломники-чоловіки закидали камінням і палицями. Конфлікт перейшов у гостру фазу після того, як 1 січня вперше за кілька століть двом жінкам вдалося увійти в храм і помолитися. Внаслідок сутичок одна людина була забита насмерть камінням і ще 15 отримали поранення. Поліція застосувала сльозогінний газ для розгону протестувальників у столиці штату Тируванантапурамі. Того ж дня в Індії жінки вишикувалися в живий ланцюг завдовжки 620 кілометрів. Так вони виступили на підтримку гендерної рівності. За оцінками влади, в акції взяли участь понад п’ять мільйонів людей. За два дні насильницьких протестів унаслідок релігійного конфлікту довкола святині Сабарімала в Індії було арештовано 750 осіб. Окрім цього правоохоронці превентивно затримали ще 600 осіб.
04.01.2019 — 20 — 21417