Весело та мокро: «Поливаний понеділок» у Львові
Аби зберегти традиції другого дня Великодня і водночас не перетворити цих звичаїв на безлад, усіх прихильників водяних забав цього «Поливаного понеділка» запросили на центральну площу міста Львова. Перед входом у міську раду з 12.00 до 15.00 год. тривали веселі обливання водою. Як зазначили організатори, цього року участь в заході взяла рекордна кількість осіб. Для того, щоб все відбувалося культурно та весело, за порядком стежили працівники правоохоронних органів та «Муніципальна дружина». Такий захід у Львові влаштували уже п'ятий рік поспіль. Традиційно, для поливання були встановлені спеціальні резервуари, які подають воду. Як зазначили у «Львівводоканалі», під час роботи установок в попередні роки в середньому використовували до 20 метрів кубічних питної води. А на вході на площу Ринок встановили «водяні ворота». Було весело та мокро…
10.04.2018 — 30 — 23212
Націоналісти збили плити і напис «Переможцям над нацизмом» на Монументі Слави у Львові
У четвер, 15 лютого, близько 14:00 представники правих організацій розбили плити та напис «переможцям над нацизмом» на Монументі Слави, що на вул. Стрийській. Замість відбитого напису, активісти фарбою написали «пам’ятник окупантам». За словами організаторів акції, у такий спосіб представники націоналістичних організацій, зокрема «Правого сектору», Добровольчого руху ОУН та організації «Сокіл», хотіли привернути увагу влади до того, що пам’ятник слід знести у рамках декомунізації. «Це наша інформативна акція, ми сподіваємося, що влада прислухається до нас. Вважаємо, що пам’ятник підпадає під декомунізацію і його мають знести. Якщо влада не буде до нас дослухатися, до подивимося, як розгортатимуться події», - пояснив ідею акції голова львівського осередку «Правого сектора» Тарас Бобанич. Додамо, що фахівці Українського інституту національної пам’яті повідомили, що «Монумент Слави є пам’ятником, присвяченим опору та вигнанню нацистських окупантів з України, а тому, відповідно до закону, не є символікою комуністичного тоталітарного режиму та не підлягає обов’язковому демонтажу». Нагадаємо, що у травні 2017 у Львові створили робочу групу по можливому демонтажу Монументу Слави. Депутати Львівської обласної ради запропонували на цьому місці встановити Меморіал пошани українських воїнів, які борються з російським агресором. Ще раніше розглядалися варіанти перенести монумент в музей «Територія терору». А керівництво Парку культури, біля якого він розташований, як варіант розглядало надати пам'ятнику нову функцію - зробити тут музей під склом, а на горі облаштувати оглядовий майданчик. Це не перший випадок нищення монумента. У грудні 2010 року невідомі облили фарбою монумент і намалювали на ньому, під написом «Переможцям над фашизмом», серп і молот та свастику. А 28 квітня 2016 р. монумент розфарбували у синьо-жовті кольори. Після цього, у серпні 2016 року «Муніципальна дружина» встановила поблизу монументу камери відеоспостереження, за допомогою яких мали б стежити за дотриманням безпеки у цьому місці.
15.02.2018 — 10 — 14255 — 8
У Львові пікетували Генконсульство Польщі
Під Генеральним консульством Польщі у Львові 5 лютого відбувся пікет, учасники якого вимагали від польської влади не вводити у дію так званий «антибандерівський закон». У пікеті взяло участь близько півсотні учасників львівських націоналістичних організацій - представників ВО «Свобода» та Нацкорпусу , близько двох десятків поліцейських та журналістів львівських ЗМІ. За словами організаторів, це мирна акція, яка має на меті донести до польської сторони, що українці вимагають не підписувати прийнятий польським парламентом шовіністичний закон. Перед учасниками мітингу виступили керівник Львівської міської організації ВО «Свобода» Любомир Мельничук, історик Михайло Галущак. Екс-народний депутат Ірина Фаріон у своєму виступі заявила, що зараз в Україні необхідно «втілювати бандеризацію», а також подякувала українським сусідам, які, за її словами, «налаштовують нас на правильний бандерівський шлях». Учасники пікету тримали плакати з написами: «Ми – бандерівці, і ми цим пишаємось», «Бандера, Шухевич – герої народу, вони воювали за нашу свободу!», «Польща, покайся за окупацію України», «Не смійте чіпати наших героїв», «Ні – польському шовінізму», «Сьогодні бандерівці і вас захищають на Сході України». Націоналісти передали в Генконсульство Польщі звернення зі своїми вимогами. Пікетування дипломатичних представництв Польщі відбулося також в інших українських містах, зокрема, в Києві, Луцьку, Вінниці, Одесі та Тернополі.
05.02.2018 — 19 — 17177 — 1
Как во Львове из глыб льда создавали искусство
2-3 января на площади Рынок проходил ежегодный конкурс ледовых скульптур
04.01.2018 — 13 — 16352
ЗУНР: Львів, листопад 1918-го. Невідомі фото
Західноукраїнська Народна Республіка (за тодішнім правописом: Західньо-Українська Народня Республика, ЗУНР, пізніше також Галицька Республика чи Держава) — українська держава, що фактично існувала протягом 1918—1919 років, формально ж і до 1923 року, на території Західної України зі столицею у Львові. Постала після Першої світової війни в результаті розпаду Австро-Угорщини.19 жовтня 1918 оголошена «Проклямація Української Національної Ради» про створення Української держави в українських етнографічних землях Австро-Угорщини. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 р. стрілецькі частини, очолювані полковником Дмитром Вітовським, зайняли всі найважливіші урядові установи у місті (крім залізничного вокзалу, що стало однією з помилок і причиною втрати Львова). 13 листопада 1918 УНРада затвердила Конституційні основи новоствореної держави — «Тимчасовий основний закон про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», нова держава отримала назву «Західноукраїнська Народна Республіка».ЗУНР охоплювала територію заселену українцями — Галичину, Буковину й Закарпаття. 1 листопада розпочався військовий конфлікт проти Польщі, яку підтримували країни Антанти, насамперед Франція. 22 січня 1919 року ЗУНР об'єдналася з Українською Народною Республікою, отримавши назву Західна Область Української Народної Республіки (ЗОУНР). Окупована 18 липня 1919 року в ході польсько-української війни. Анексована Польщею, Королівством Румунія і Чехословацькою Республікою. До 15 березня 1923 року уряд ЗУНР перебував в еміграції.. Пропонуємо Вашій увазі добірку дуже рідкісних світлин початку ЗУНР. Отже, Львів, листопад 1918-го...
26.12.2017 — 35 — 37269 — 2
У Львові розпочав роботу Різдвяний ярмарок
У двох локаціях центральної частини міста стартував ІХ щорічний Різдвяний ярмарок.
11.12.2017 — 13 — 12964
«Без розовых очков»: женская онкология в новом фотопроекте
В стенах львовского Дворца искусств презентовали фотопроект о женщинах, поборовших рак. Многие участницы мероприятия живут с онкодиагнозом и ежедневно доказывают, что даже в такой ситуации можно оставаться привлекательными. Героинь проекта пришли поддержать близкие и родственники. Автор идеи проекта Ольга Фещенко отмечает, что название "Без розовых очков" возникло неслучайно, ведь именно такие очки очень часто, по мнению самих героинь, мешают увидеть реальную картину жизни после диагноза. Событие организовали ГО "Афина. Женщины против рака" и БФ "Розовая Лента Украины" при поддержке департамента здравоохранения Львовской ОГА. Организаторы устроили показ мод - на подиум вышли невероятно красивые женщины с онкодиагнозом, художники из Украины и Польши специально разрисовали платья к открытию проекта.
09.11.2017 — 11 — 12423
У Львові урочистою ходою відзначили 99-ту річницю створення ЗУНР
Сьогодні, 1 листопада, у Львові відзначили 99-ту річницю Листопадового чину й створення Західно-Української Народної Республіки. Близько тисячі студентів, представники громадських організацій, а також духовенство та активні мешканці міста пройшли урочистою ходою від Львівського національного університету імені Івана Франка до Меморіалу Українським Січовим Стрільцям на Янівському кладовищі. Там відбулось покладання квітів та віче.
01.11.2017 — 22 — 19201
Lviv Fashion Week: весна-літо 2018
Справжньою окрасою Львівського Тижня моди стала колекція весна-літо 2018 відомого українського бренду Oksana Mukha від дизайнера Катерини Ялової. Таку колекцію моделей (та й модельок) не стидно показати на подіумах Парижа, Мілану чи Нью-Йорка - це просто фантастика! Творче представлення природної чуттєвості – традиційно на першому місці в колекціях Oksana Mukha. Нова колекція від Катерини Ялової є втіленням сецесії через призму сучасного бачення: всепоглинаюча, настояна на протиріччях самої реальності. Кожна сукня перетворює матеріальність - у ефемерність, чорноту землі - в прозорість повітря, запозичує гнучкі природні форми і образи. Дизайнер знову демонструє світу розмаїття природних матерій, втілюючи його у відборі тканин – натуральні шовк та шифон, гафти, сатени, повітряний тюль-фатин, пластична тафта. Багато вишивки шовком, жива палітра кольорів, детальні акценти декором, що і є втіленням стилю. Колекція покликана відійти від прямолінійності трендів та спрямована на те, щоб дарувати емоції, насолоду від красивих речей. Краса жінки у сукні є безапеляційною, кожний елемент колекції є свого роду одою цій красі, алегорією почуттів.
30.10.2017 — 33 — 29655
На Львівщині відкрили нове газове родовище
У п’ятниці, 27 жовтня, поблизу села Городківка Дрогобицького району відкрили нове Бистрицьке газове родовище. Про це повідомила прес-служба Львівської облдержадміністрації. Родовище відкрили у межах XVII Міжнародного економічного форуму за участі першого заступника голови Львівської ОДА Ростислава Замлинського та колективу, що обслуговує газове родовище. Під час відкриття присутні урочисто запалили символічний факел. Родовище змогли відкрити завдяки 95 млн грн інвестицій. «Це чергова цеглинка в будівництво нашої держави, в розбудову регіону. Дуже важливо, що сьогодні ми відкриваємо родовище під час Економічного форуму, адже і громадськість, і представники бізнесу говорять про позитивний інвестиційний клімат в області. Бачимо, що ті договори, меморандуми, які були підписані в межах форуму, свідчать про те, що у Львівщину ще буде інвестовано не один мільйон доларів чи євро» - зазначив під час відкриття газового родовища Ростислав Замлинський. Виходячи з проведених пошуково-розвідувальних робіт, видобувні запаси цього родовища оцінюють в 600 млн. м3. Добовий видобуток з двох свердловин на Дрогобиччині очікують в розмірі 70 тис. м3. Звідси постачають природній газ на великі промислові підприємства на території всієї України. У наступному році планується продовження пошукових робіт, буріння 4-х розвідувальних свердловин і збільшення добового видобутку до 150-200 тис. м3 на добу.
27.10.2017 — 12 — 16605