Історичні фотографії відображають історію соціалістичної Югославії з моменту її заснування 75 років тому, 29 листопада 1945 року, до її катастрофічного краху в 1990-х роках
Тисячі людей зібралися, щоб відсвяткувати перемогу над нацистською Німеччиною в Загребі, Югославія, в 1945 році. 29 листопада того ж року вигнаний югославський король Петро ІІ Карагеоргієвич був усунений, а комуністичний уряд оголосив про створення Федеративної Народної Республіки ЮгославіяУ 1947 році за два дні до ратифікації мирного договору з Італією фермер на своїй підводі, запряженій волами, перевіз все своє майно з території, яку мали передати Югославії, в район, що перебував під контролем Італії. Згідно з мирним договором з Італією, кілька островів і регіонів були передані Югославії після поразки країн Вісі у Другій світовій війніНовий лідер Югославії Йосип Броз Тіто за своїм столом у 1947 році. Авторитарний правитель спочатку наслідував політичний приклад СРСР під проводом Йосипа Сталіна, але незабаром два комуністи стали запеклими ворогами. Після того, як Сталін відправив вбивць до Югославії, Тіто написав в листі: «Припиніть посилати людей, щоб убити мене. Ми вже захопили п’ятьох із них, одного – з бомбою, іншого – з гвинтівкою… Якщо ви не перестанете відправляти вбивць, я пришлю одного в Москву, і мені не доведеться відправляти другого»Белградський ринок в 1950 році, коли напруженість у відносинах із Радянським Союзом призвела до торгової блокади, нестачі продовольства і побоювань військового вторгнення. У той час Тіто проводив безжальні репресії проти тих, хто співчував Радянському Союзові. Сотні людей були вбиті під час політичних репресій, ще тисячі були відправлені у виправно-трудові табориМісцеві жителі в Белграді шикуються в чергу біля «Інформаційного центру США», щоб прочитати газети, які повідомляють про смерть Сталіна, в 1953 роціЛюди насолоджуються літнім днем у Загребі у 1955 роціДіти насолоджуються відпочинком на Адріатиці неподалік селища Ловран, Хорватія. 1955 рікРадянський лідер Микита Хрущов (ліворуч) і Тіто (праворуч) танцюють із місцевими жителями в місті Цетинє, Чорногорія, в 1963 році. Югославія в той час планувала отримати сотні мільйонів доларів у вигляді позик від західних країн і Радянського Союзу. Великі позики забезпечили б помітний, але короткочасний стрибок якості життя в ЮгославіїДівчата працюють у комуністичному молодіжному «трудовому таборі» в 1963 році (місце зйомки невідоме). Такі табори використовувалися для того, щоб допомогти створенню інфраструктури, а також виконували пропагандистську роль. Юних працівників навчали гаслам на кшталт: «Товаришу Тіто, ти – біла фіалка. Вся молодь тебе любить!» і «В тунелі, в темряві, сяє п’ятикутна [комуністична] зірка!»Літо в Оміші, Хорватія. 1965 рікЛюди гуляють вулицями Спліту, Хорватія. 1965 рікЛюди насолоджуються в ресторані просто неба у місті Ровінь, Хорватія. 1969 рікМісцеві жителі спілкуються на ринку в Тетові, Македонія, в 1971 році. Гасло «братерство і єдність» було керівним принципом багатонаціональної Югославії. На тлі репресій таємної поліції в Югославії почали з’являтися проблеми за етнічною ознакоюЧлен «молодіжного добровольчого загону» на чергуванні в Рієці, Хорватія, «стежить за громадським порядком». 1975 рікДовгі черги вишикувались до будівлі парламенту Белградц в травні 1980 року, де лежало тіло Тіто, який помер 4 травня 1980 рокуГлядачі та спортсмени з усього світу спостерігають за церемонією відкриття XIV зимових Олімпійських ігор 7 лютого 1984 року в СараєвіРобота на заводі (місце невідоме) в Югославії. Коли була зроблена ця фотографія 1985 року, Югославія зіткнулася зі складною економічною кризою, частково через те, що робітники мали «самоврядування» на своїх заводах. Незвична економічна модель зазвичай призводила до того, що прибуток розподілявся між робітниками, а не інвестувався в бізнес. Югославська продукція стрімко відставала на міжнародному ринкуПереповнений трамвай у Сараєві. 1987 рікЧиновник на фермі в Хорватії у 1988 році. До 1980-х років економічні проблеми Югославії посилились через величезні борги з іноземних позик, узятих в епоху ТітоПодружжя йде центром Белграду. 1988 рікЛідер сербських комуністів Слободан Мілошевич звертається до робітників у парламенті в Белграді в 1988 році. У 1987 році, коли етнічна напруженість загострювалася на тлі економічних потрясінь, Мілошевич відкрито став на бік націоналістичних сербів у Косові, які скаржилися на переслідування з боку більшості місцевих албанців. Багато хто сприйняв рішення Мілошевича внести історичні етнічні невдоволення в югославську політику як порушення табу. Косово було небезпечно вразливим регіоном частково через його історії міжетнічних сутичок. Це було початком кінця для ЮгославіїХорватське місто Дубровник горить після бомбардування його ВПС Югославії в 1991 році. Від 1991-го до 2001 року колишню Югославію охопила серія міжетнічних воєн і заколотів, що закінчилися загибеллю щонайменше 130 тисяч людей і утворенням декількох незалежних держав-наступниць Югославії
У розвідці вперше представили власні морські дрони, вони здатні знищувати кораблі та літаки
Головне управління розвідки показало новий вітчизняний морський дрон Magura V7, який одночасно може завдавати ударів кораблям агресора, а також управляти системою протиповітряної оборони для знищення цілей. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили у ГУР МО та РБК-Україна.
Завдяки значно збільшеній вантажопідйомності Magura V7 здатний нести корисне навантаження до 650 кг і може одночасно використовуватися як морський дрон-камікадзе і водночас мати на озброєнні керовані ракети або бойовий модуль з кулеметом.
Новий надводний човен отримав довший і ширший корпус. Тепер довжина бойової версії морського дрона становить 7,2 м, а ширина — 2,1 м, тоді як базовий Magura V5 має корпус 5,75 м завдовжки й 1,5 м завширшки.
Також у Magura V7 майже вдвічі збільшено максимальний радіус дії — до 800 морських миль (1480 км), при цьому автономність становить щонайменше дві доби, а при наявності генератора — до семи діб. Максимальна швидкість надводного дрона при повному навантаженні складає не менше 39 вузлів (72 км/год).
«Ви бачите ракети ППО — і це говорить саме за себе. Починаємо витісняти, скажімо так, росіян із повітря над Чорним морем», — cказав очільник ГУР Кирило Буданов.
Нагадаємо, саме цей надводний безпілотник 2 травня вперше в історії успішно уразив два ворожі винищувачі Су-30, тим самим завдавши росіянам шкоди щонайменше на $100 млн. 15.05.2025 — 7 — 583
Через постійні обстріли російської армії українське місто Торецьк, що у Донецькій області, майже повністю зруйноване.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook бригади "Хижак". Про це повідомляють Контракти.UA.
"Колись - місто шахтарів, спорту і культури. Сьогодні - лінія фронту, згарище й порожні вулиці. Так виглядає Торецьк після "освобождєнія". Російська чума випалила все живе", - підписано фото зруйнованого міста.
На знімках показано Торецьк до та після російського вторгнення. Зокрема, стадіон "Авангард", шахту імені святої Матрони, палац культури "Україна", Будинок творчості, багатоповерхівки та вулиці, якими їздив громадський транспорт.
До війни "Торецьк був живим, працьовитим, наповненим людьми містом". Там проживали майже 40 тисяч українців. Працювали шахти, збагачувальна фабрика, хлібокомбінат, заводи.
"Гордістю був палац культури "Україна" при шахті "Центральна" - із зимовим садом, залами для репетицій, дитячими гуртками. А стадіон "Авангард" збирав до 10 тисяч глядачів. Сьогодні - це поле бою", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, за словами глави Донецької ОВА Вадима Філашкіна, у Торецьку залишаються 48 людей, а в Торецькій громаді - 142 людини. Українські військові намагаються доставляти допомогу цим людям.
Раніше 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ показала відео з Торецька після російського вторгнення.
Що відомо про Торецьк
До початку війни на Донбасі у 2014 році Торецьк (до 2016-го - Дзержинськ) був домом для приблизно 35 тисяч людей. Місто мало розвинену промислову інфраструктуру та вирізнялося активним економічним життям.
Його економіка переважно базувалася на вугледобувній галузі: шахти були головними роботодавцями для місцевого населення, а шахтарська праця визначала обличчя міста впродовж поколінь.
У Торецьку також функціонувала залізнична станція, яка слугувала важливим логістичним вузлом для перевезення вугілля й інших вантажів.
Раніше ми писали про те, що ситуація навколо Торецька погіршується, у випадку, якщо росіяни візьмуть його під свій контроль, то "відкриють" вже Костянтинівський напрямок. 15.05.2025 — 8 — 582
Вибухи на російському складі боєприпасів ГРАУ 22 квітня стали найбільшою втратою боєкомплекту з початку війни. Пошкоджено понад 1 кв. км території, знищено стратегічні запаси.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міноборони Великої Британії в Х (Twitter). Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначається у зведенні, 22 квітня 2025 року на російському 51-му арсеналі боєприпасів ГРАУ у Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви, сталося кілька великих вибухів.
За даними українського Центру з протидії дезінформації, на складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з балістичними, авіаційними та зенітними ракетами, а також артилерійськими снарядами і боєприпасами для стрілецької зброї для боїв на передовій.
Супутникові знімки показують, що значна частина складу, понад 1 кв. км, була пошкоджена вибухами, що свідчить про колосальні втрати на ключовому стратегічному складі, що забезпечує війну Росії в Україні.
Крім того, пошкоджені вогнем, нестабільні боєприпаси, що не розірвалися, могли впасти за межі об'єкта, що потенційно становить небезпеку для цивільного населення поблизу.
Причини вибуху
Міністерство оборони Росії заявило, що вибухи сталися через пожежу, яка потім спричинила детонацію боєприпасів.
"Досить імовірно, що до цієї втрати призвели неналежні процедури поводження зі зброєю і недбале зберігання боєприпасів", - пише британська розвідка.
Це відповідає давній тенденції регулярно підтверджуваної російської некомпетентності щодо безпечного та належного поводження з власними боєприпасами.
"Вибухи 51-го ГРАУ, ймовірно, призвели до найбільшої втрати російських боєприпасів, спричиненої власними діями Росії в поточному конфлікті на сьогоднішній день", - зазначають у Міноборони Британії.
Нагадаємо, російський арсенал у Киржачі у Володимирській області РФ був підірваний 22 квітня 2025 року. 14.05.2025 — 4 — 622
На Подолі виявили печерний комплекс часів Середньовіччя, який міг слугувати сховищем під час воєн.
Унікальний підземний комплекс, виявлений 2022 року на київському Подолі, може стати однією з найцікавіших археологічних знахідок останніх років. Дослідники порівнюють його з відомими підземними містами Каппадокії (Туреччина) та наголошують на його винятковій історичній цінності. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило видання Telegraf.
Група археологів на чолі з архітектором-дослідником історії Києва Дмитром Горбатюком натрапила на вхід до підземелля, перевіряючи давню родинну легенду про печери під старою садибою на Вознесенському узвозі. За ледь помітною цегляною кладкою відкрився 38-метровий лабіринт. Виявилося, що це лише частина розгалуженої системи з чотирьох печер, які, ймовірно, служили сховищем або таємними шляхами ще з часів Русі.
Археолог Тимур Бобровський зазначив, що київські підземелля є рідкісним і важливим археологічним об’єктом. Вони нагадують підземні міста Каппадокії в Туреччині, які також слугували прихистком від ворогів. За його словами, київські печери виконували схожу функцію, забезпечуючи безпеку під час нападів, зокрема після монгольської навали XIII століття.
Розкопки над печерами виявили культурний шар XII століття, що вказує на давнє заселення цієї території. Водночас окремі частини підземель були укріплені цеглою у XIX столітті
У березні 2023 року цей підземний комплекс офіційно став частиною культурної спадщини Києва, що дає нові можливості для його збереження та дослідження.
Нагадаємо, вчені заявили, що 99,999% глибин океану залишаються недослідженими.
Київські печери. Фото: Дмитро Горбатюк 10.05.2025 — 4 — 1576
