Історичні фотографії відображають історію соціалістичної Югославії з моменту її заснування 75 років тому, 29 листопада 1945 року, до її катастрофічного краху в 1990-х роках
Тисячі людей зібралися, щоб відсвяткувати перемогу над нацистською Німеччиною в Загребі, Югославія, в 1945 році. 29 листопада того ж року вигнаний югославський король Петро ІІ Карагеоргієвич був усунений, а комуністичний уряд оголосив про створення Федеративної Народної Республіки Югославія
У 1947 році за два дні до ратифікації мирного договору з Італією фермер на своїй підводі, запряженій волами, перевіз все своє майно з території, яку мали передати Югославії, в район, що перебував під контролем Італії. Згідно з мирним договором з Італією, кілька островів і регіонів були передані Югославії після поразки країн Вісі у Другій світовій війні
Новий лідер Югославії Йосип Броз Тіто за своїм столом у 1947 році. Авторитарний правитель спочатку наслідував політичний приклад СРСР під проводом Йосипа Сталіна, але незабаром два комуністи стали запеклими ворогами. Після того, як Сталін відправив вбивць до Югославії, Тіто написав в листі: «Припиніть посилати людей, щоб убити мене. Ми вже захопили п’ятьох із них, одного – з бомбою, іншого – з гвинтівкою… Якщо ви не перестанете відправляти вбивць, я пришлю одного в Москву, і мені не доведеться відправляти другого»
Белградський ринок в 1950 році, коли напруженість у відносинах із Радянським Союзом призвела до торгової блокади, нестачі продовольства і побоювань військового вторгнення. У той час Тіто проводив безжальні репресії проти тих, хто співчував Радянському Союзові. Сотні людей були вбиті під час політичних репресій, ще тисячі були відправлені у виправно-трудові табори
Місцеві жителі в Белграді шикуються в чергу біля «Інформаційного центру США», щоб прочитати газети, які повідомляють про смерть Сталіна, в 1953 році
Люди насолоджуються літнім днем у Загребі у 1955 році
Діти насолоджуються відпочинком на Адріатиці неподалік селища Ловран, Хорватія. 1955 рік
Радянський лідер Микита Хрущов (ліворуч) і Тіто (праворуч) танцюють із місцевими жителями в місті Цетинє, Чорногорія, в 1963 році. Югославія в той час планувала отримати сотні мільйонів доларів у вигляді позик від західних країн і Радянського Союзу. Великі позики забезпечили б помітний, але короткочасний стрибок якості життя в Югославії
Дівчата працюють у комуністичному молодіжному «трудовому таборі» в 1963 році (місце зйомки невідоме). Такі табори використовувалися для того, щоб допомогти створенню інфраструктури, а також виконували пропагандистську роль. Юних працівників навчали гаслам на кшталт: «Товаришу Тіто, ти – біла фіалка. Вся молодь тебе любить!» і «В тунелі, в темряві, сяє п’ятикутна [комуністична] зірка!»
Літо в Оміші, Хорватія. 1965 рік
Люди гуляють вулицями Спліту, Хорватія. 1965 рік
Люди насолоджуються в ресторані просто неба у місті Ровінь, Хорватія. 1969 рік
Місцеві жителі спілкуються на ринку в Тетові, Македонія, в 1971 році. Гасло «братерство і єдність» було керівним принципом багатонаціональної Югославії. На тлі репресій таємної поліції в Югославії почали з’являтися проблеми за етнічною ознакою
Член «молодіжного добровольчого загону» на чергуванні в Рієці, Хорватія, «стежить за громадським порядком». 1975 рік
Довгі черги вишикувались до будівлі парламенту Белградц в травні 1980 року, де лежало тіло Тіто, який помер 4 травня 1980 року
Глядачі та спортсмени з усього світу спостерігають за церемонією відкриття XIV зимових Олімпійських ігор 7 лютого 1984 року в Сараєві
Робота на заводі (місце невідоме) в Югославії. Коли була зроблена ця фотографія 1985 року, Югославія зіткнулася зі складною економічною кризою, частково через те, що робітники мали «самоврядування» на своїх заводах. Незвична економічна модель зазвичай призводила до того, що прибуток розподілявся між робітниками, а не інвестувався в бізнес. Югославська продукція стрімко відставала на міжнародному ринку
Переповнений трамвай у Сараєві. 1987 рік
Чиновник на фермі в Хорватії у 1988 році. До 1980-х років економічні проблеми Югославії посилились через величезні борги з іноземних позик, узятих в епоху Тіто
Подружжя йде центром Белграду. 1988 рік
Лідер сербських комуністів Слободан Мілошевич звертається до робітників у парламенті в Белграді в 1988 році. У 1987 році, коли етнічна напруженість загострювалася на тлі економічних потрясінь, Мілошевич відкрито став на бік націоналістичних сербів у Косові, які скаржилися на переслідування з боку більшості місцевих албанців. Багато хто сприйняв рішення Мілошевича внести історичні етнічні невдоволення в югославську політику як порушення табу. Косово було небезпечно вразливим регіоном частково через його історії міжетнічних сутичок. Це було початком кінця для Югославії
Хорватське місто Дубровник горить після бомбардування його ВПС Югославії в 1991 році. Від 1991-го до 2001 року колишню Югославію охопила серія міжетнічних воєн і заколотів, що закінчилися загибеллю щонайменше 130 тисяч людей і утворенням декількох незалежних держав-наступниць Югославії
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 440
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 749
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1579
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2934
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2931
