В цьому фотонарисі ми представимо вам Суми – місто, яке з туристичної точки зору, є не дуже відомим поза межами Східної України. І це при тому, що місто є скарбницею архітектурних шедеврів. Контракти.uа вирішили подолати таку прикру невідомість та розповісти вам про дуже несумні Суми.
Місто виникло в 1650-х роках, під час масового заселення величезного регіону, який нині називається Слобожанщиною, та історично включав в себе багато земель, які зараз знаходяться на території РФ. Суми мали декілька періодів розквіту, головними з яких можна вважати роки з 1870-х по 1914-й, коли місто стало одним з головних центрів торгівлі цукром в Російській Імперії за рахунок діяльності тут династій купців та меценатів Харитоненків та Суханових, а також з початку 1970-х по кінець 1980-х років, коли обласний центр був реконструйований та збагатився величезними будівлями модерністичної архітектури, під будівництво яких пішло, на жаль, багато старовинної забудови.
Більшовики знесли в Сумах декілька важливих храмів, але три головних залишили. Перш за усе, це Воскресенська церква в стилі мазепінського бароко на центральному майдані, зведена 1702 року ще на території фортеці. За декілька кварталів від неї височіє кафедральний Преображенський собор з 56-метровою дзвіницею. Собор отримав сучасний вигляд після ґрунтовної перебудови 1892 року, проведеної на кошти родини Суханових. Але найбільш вражає в Сумах грандіозний Троїцький собор недалеко вокзалу, зведений 1915 року у стилі неокласицизму на кошти «цукрового короля» Павла Харитоненка (1852-1914) за зразками петербурзьких храмів.
Ще один вартий уваги храм – Пантелеймонівський, головна церква однойменного монастиря. Його звів ще молодим архітектором Олексій Щусєв, майбутній проектант мавзолею Леніна. Варті уваги в Сумах і інші храми – Іллінський, Різдва Богородиці, а також Петропавлівський на міському цвинтарі. Усі вони збудовані і 1830-50-х роках у стилі класицизму.
В місті є також неоготичний костел 1911 року побудови. А в колишньому єврейському кварталі, на вул. Кооперативній, діє синагога.
Говорячи про цивільні споруди старих Сум, зазначимо, що станом на 1917 рік в місті були будівлі усіх важливих бюрократичних установ, театр, лікарні, бібліотека, розкішні садиби Харитоненків й Суханових та численні особняки діячів капіталом поменше. Ось найголовніші з цих споруд.
На вул. Троїцькій знаходиться дитяча лікарня Св. Зінаїди, збудована Павлом Харитоненком на пам’ять своєї померлої доньки. Нижче по вулиці знаходиться кол. чоловіча гімназія, головний корпус якої нагадує середньовічний замок. А на Покровській вулиці стоїть будівля театру для дітей та юнацтва, зведена 1911 року за проектом, призначеним для Ялти.
В кварталах між Соборною, Воскресенською та Кооперативною вулицями ще зберігається масив рядової забудови повітових Сум. Тут, поруч Преображенського собору, розташована непоказна ззовні, але історично значуща будівля колишньої канцелярії слобідських полків, в якій пізніше розташовувався магістрат. Впритул до нього стоїть будинок Олександрівського банку з романтичними вежечками.
Варті уваги також будівлі у сквері Шевченка наприкінці Соборної – кол. жіночої гімназії (зараз факультет Академії банківської справи) та друга за часом будівля Олександрівського банку (палац дітей та юнацтва).
На вулиці Петропавлівській знаходиться низка важливих пам’яток – наприклад, розкішна садиба Суханових-Сумовських (1895 р.), в комплекс якої входять палац та конторський будинок. Наразі тут Інститут прикладної фізики. Навпроти садиби - велика будівля, вдало стилізована під старовинну, розібрану в 1980-х (а в тій були міська дума, пожежна частина, окружний суд тощо). Сучасну споруду (фактично – комплекс споруд) звели 2008 року для головного корпусу Академії банківської справи. Далі по вулиці – філармонія (кол. Дворянське зібрання), кол. реальне училище, будинок, де бував поет О. Олесь, цікавої архітектури особняки тощо.
А на околиці міста, в місцевості Баси, знаходиться садиба Штеричевих з парком. Палац в 1890-х роках перебудований в стилі неоготики. Зберіглися інтер’єри вестибюлю з дубовими сходами та ліпленням на стелі.
Відзначимо також споруду земської управи, де зараз розташувалася головна експозиція краєзнавчого музею. В музеї заслуговують на увагу зали, присвячені, відповідно, Голодомору та подіям АТО, а також експозиція «ХХ сторіччя починається».
Художній музей (колишня контора імперського Держбанку) в основі своєї колекції має збірку колекціонера Оскара Гансена (1881-1964), а також предмети та картини з колекцій Харитоненків. Тут є роботи італійських, голландських, французьких майстрів, картини Боровиковського, Пимоненка, Айвазовського й багатьох інших.
Суми також є однією з чеховських адрес. Тут, в садибі Линтварьових, що знаходиться в приєднаному зараз до міста селищі Лука, Чехов мешкав та працював в одному з флігелів в період з 1888 по 1894 роки. Зараз в цьому флігелі – музей. На жаль, інші споруди садиби стоять в руїнах.
Варто відвідати й приватний музей «Причал Одіссея», заснований краєзнавцем Сергієм Гуцаном. Його зібрання складається з речей віком від ІІ тис. до н.е. по наш час – предметів трипільців та скіфів, Давньої Русі, імперської та радянської діб. Є тут і артефакти з інших країн. Усю цю нібито хаотичну збірку об’єднує персона та розповідь автора.
Говорячи про інші пам’ятки Сум, почнемо з дерев’яної альтанки (1905 р.), що вже давно є символом міста. В імперії таких спорудили в ті роки близько 50, але вціліла тільки сумська. Поруч з альтанкою стоїть пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів Олександра Опекушина та француза Арістида Круазі. Скульптуру мецената знищили 1918 року, встановивши на її місце пам’ятник Леніну. Але 1996 року скульптуру Харитоненка було відтворено.
На головному кладовищі міста – Петропавлівському - досі можна побачити розкішні біломармурові надгробки авторства Круазі. Перший з них (Янгол з дівчинкою) - над могилою Зінаїди Харитоненко, другий (Голгофа) – над могилою Івана Харитоненка. Привертають увагу й величні надгробки родини Суханових. А в дальній частині кладовища розташований чи не найбільш загадковий об’єкт у Сумах – склеп-піраміда, одна з трьох таких в Україні (дві інші – на Полтавщині) та п’яти в Європі. Досі невідомо, хто тут похований.
В центральній частині Сум та міських парках встановлено певну кількість невеличких пам’ятників та скульптур – як історичним постатям (актор Михайло Щепкін, Чехов на лавочці тощо) так і абстрактним – сумському гусарові, малюкам, які ласують солодощами, дамі з парасолькою, або ж взагалі речам – сумці с золотом (за легендою, на це золото, знайдене в річці, було засновано місто) чи цукру-рафінаду. Окремо можна відзначити пам’ятний знак на честь студентських протестів літа 2004 року проти об’єднання сумських вузів. Пам’ятник являє собою трьох зв’язаних дівчат, які сидять на землі.
В Сумах - декілька великих парків. Головний носить ім’я льотчика Івана Кожедуба (уродження Сумщини). В парку 2001 року було збудовано стадіон «Ювілейний», а ще південніше в часи пізнього СРСР заходилися будувати спорткомплекс, да так і не завершили. За понад 30 років цей майданчик у вигляді своєрідних техноруїн отримав стійку назву «Хіросіма». Наразі це місце – одне з культових у Сумах.
Інший парк розташований на березі річці Сумки та зветься «Казка». Він був облаштований 1985 року як дитячий, тому в ньому й досі стоїть велика кількість скульптур та скульптурних об’єктів на мотив різноманітних казок, а символом парку є велика скульптура кота у чоботах. Нарешті, слід загадати дендропарк поруч з Троїцьким собором. Його розбив управляючий заводами Івана Харитоненка, купець Асмолов. На території парку розміщено диспансер радіаційного захисту, але доступ до парку вільний.
Повний текст статті про суми можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/165946
Павло Ковальов
Старі Суми. Бачимо початок центральной вулиці - Соборної. Ліворуч - Воскресенська церква, найстарша в місті (зберіглася), праворуч - Нікольська (знесена в 1930-х). В 1970-х ця частина міста була кардинально перебудована, більшість забудови знищенаПортрет видатного сумського підприємця та мецената Павла Харитоненка (1852-1914) з сином Іваном (1893-1927). Художник - Ф. Малявін, 1911 р. Павло Іванович - останній видатний представник роду, який забезпечив розквіт Сум пізньоімперської добиВоскресенська церква (1702 р.) Найстарший храм Сум та найстарша споруда міста. Фото - А. Парамонов
Соборна вулиця - центральна в місті. Праворуч - кафедральний Преображенський собор. Фото - О. ДоляПреображенський собор (1788, 1892 рр). Фото - nut50
Троїцький собор (1915 р.) Фото - І. КопицаПантелеймонівський храм (1915 р.) Фото - discover.uaКостел Благовіщення (1911 р.) Фото - visit.sumy.uaЛікарня Св. Зінаїди (1890-ті рр.) Зведена на кошти Павла Харитоненка. Фото - Р. ІщукГоловний корпус кол .Олександрівської чоловічої гімназії (наразі школа № 8). Фото - like.sumy.uaТеатр для дітей та юнацтва (1911 р.) Фото - В. Полянко
Колоритний зразок забудови старої частини Сум. Фото - А. БондаренкоКолишня канцелярія слобідських полків, пізніше - магістрат. Збудована на поч. XVIII ст. Найстарша цивільна будівля міста. Фото - А. БондаренкоБудинок Олександівського банку (1850-ті рр.) Фото - Р. Іщук
Колишня Перша жіноча гімназія (1873 р.). Зараз юридичний факультет Академії банківської справи. Фото - Vi KoСадиба Суханових-Сумовських (1895 р.) Фото - А. Бондаренко
Ця велика будівля, стилізована під старовинну (розібрану в 1980-х) зведена 2008 року як головний корпус Академії банківської справи. Раніше на її місці знаходилася садиба родини Кондратьєвих, пізніше пристосована для міської думи, пожежної частини та окружного суду. Фото - М. РиковСадиба Штеричевої в місцевості Баси на околиці Сум. Перебудована в 1890-х роках. Фото - Р. МаленковБудинок краєзнавчого музею (кол. Земська управа, 1880-ті рр.) Фото - з сайту музеюКраєзнавчий музей. Експозиція, присвячена АТО. Фото - gatta_biankaХудожній музей. Знаходиться в будинку колишньої контори імперського Держбанку. Фото - сайт музеюВ залах Художнього музею. Фото - сайт музеюМузей Чехова в Сумах (флігель садиби Линтварьових). Фото - Н. Кашина
В приватному музеї "Причал Одіссея". Фото - Н. Скорик
Альтанка (1905 р.). Є символом Сум. Фото - lizabenet777
Пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів О. Опекушина та А. Круазі. Скульптура знята 1918 року та знищена, відновлена 1996-го. В радянський час на постаменті стояв Ленін. Фото - discover.uaПетропавлівський цвинтар. Надгробки Зінаїди та Івана Харитоненків роботи видатного французького скульптора А. Круазі - шедеври мармурової пластики світового рівня. Фото - Н. Кашина
Надгробок Миколи Суханова (1909 р.) Фото - О. ТроханчукТаємнича піраміда на цвинтарі. Фото - rest.guru.ua
Пам'ятник рафінаду - "годувальнику" Сум. Як жартують сумчани, це "найкращий в світі зразок стилю кубізм". Фото - zruchno.travelПам'ятник Антону Чехову в парку ім. Кожедуба. Фото - VitaliyСкульптура "Діти-ласуни". Фото - І. КопицаСкульптура сумського гусара. Фото - monuments.top
Скульптурна група на знак студентських протестів літа 2004 року. Фото - vvВхід до парку ім. Кожедуба. Фото - fotochkinСтадіон "Ювілейний" (2001 р.) Фото - V&A Dudush"Хіросіма" - руїни незбудованого з кінця 1980-х спорткомплексу. Культове місце Сум. Фото - alexmschchОдин з центральних павільйонів парку "Казка" (1985 р.) Фото - TournavigatorОсобняк І. Асмолова на території однойменного парку. Фото - Zruchno.travel
Головна вулиця Києва – Хрещатик, є одним з найулюбленіших місць зустрічей та прогулянок мешканців та гостей столиці. Завдяки старому фото ми можемо побачити, якою вона була у 1952-му після відбудови у повоєнні роки. Пише OBOZ.UA. Про це повідомляють Контракти.UA.
Архівний знімок та історію було опубліковано у Telegram-каналі спільноти "КВІДО | Київ від минулого до майбутнього". У 1941 центр міста був підірваний радянськими партизанами.
Погляд у минуле
"Хрещатик. 1952-й рік", – йдеться в повідомленні.
На опублікованому фото можна побачити, якою була голова вулиця Києва, коли її відбудовували після Другої світової війни. Зокрема, можна роздивитись символи столиці України – молоді каштани, висаджені вздовж дороги. Крім того, на задньому плані ще немає багатоповерхівок, які згодом побудують.
Зазначимо, 19 вересня 1941 року, під час Другої світової війни, після 78 днів оборони Київ покинули радянські та захопили німецькі війська. 6 листопада 1943 року радянська влада повернула собі столицю України. Місто сильно постраждало, зокрема через підривні роботи радянських партизанів. Відновлювальні роботи тривали до початку 1950-х.
Трохи історії столиці
Прогулянки вечірнім Києвом були, є та залишаться найулюбленішим видом дозвілля не тільки для мешканців але й гостей міста. Завдяки роботам фотографів-професіоналів, ми можемо відчути атмосферу столиці України, якою вона була в 1970-80-х роках.
У 1852 році Київ відвідав британець Роджер Фентон. Саме фотограф-новатор зробив серію знімків, на яких вперше зафіксовано краєвиди столиці України.
Як повідомляв OBOZ.UA, ми звикли, що перетин вулиць Хрещатик та Інститутської в Києві у наші дні виглядає як частина Майдану Незалежності у вигляді площі. Проте на початку 1900-х років ця локація виглядала зовсім інакше. 25.08.2025 — 4 — 225
Павло Зібров замилував фото з дружиною-красунею і ніжно звернувся до неї з нагоди важливого свята
У родині Павла Зіброва подвійне свято. Артист ласкаво привітав кохану з особливими датами в їхньому сімейному житті.
Український співак Павло Зібров показав милі фото з дружиною-красунею Мариною і привітав її з важливими святами. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
25 серпня в сім'ї артиста – це особлива дата. У виконавця подвійне свята. Зокрема, день народження святкує дружина знаменитості Марина. Окрім того, 25 серпня у подружжя також річниця весілля. Вони вже 31 рік живуть у статусі чоловіка та дружини.
Тож, Павло Зібров присвятив Марині вітальний допис в Instagram. Співак опублікував їхні різноманітні світлини. Також він адресував коханій теплі слова, де виклав все, що відчуває до неї та за що їй вдячний.
"Вітаю тебе з днем народження, моя кохана дружино, моя половинка, без якої я не уявляю свого життя. Ти для мене – все: мій день і моя ніч, моє свято, моя перемога, моє натхнення та мої мрії. Ти режисер мого життя, та, хто пише найкращий сценарій уже 31 рік", - говорить артист.
Павло Зібров говорить, шо його дружина є неабияк мудрою, ніжною, талановитою і завжди відчуває, як їхній сім'ї буде краще. Артист завжди прислухаються до порад коханої, і вона його жодного разу не підвела. А особливо Павло Зібров вдячний дружині за те, що вона народила йому доньку Діану.
"Я щиро вдячний тобі за твою мудрість, ніжність, любов, талант, дальновидність і те тепло, яким ти наповнюєш наш дім. Усі ці роки я прислухався до твоїх порад і бачив, як усе складається якнайкраще, саме так, як ти відчувала. Я безмежно вдячний тобі за найкращий подарунок, найбільший скарб – нашу донечку Діану, яка з кожним роком розквітає і за це я схиляю голову перед тобою", - зазначив співак.
Павло Зібров побажав дружині міцного здоров'я, завжди бути щасливою та жити в мирі та злагоді. А він зі свого боку обіцяє робити все, аби в їхньому домі панувала радість, гармонія та любов.
"Бажаю тобі, моя Маринко, міцного здоров'я, безмежного щастя, тепла в душі, миру в серці та в країні. Нехай кожен день в нашому домі панують радість, гармонія та любов! З тобою життя – це музика, а ти – її найкраща мелодія. Люблю безмежно!" – підсумував артист.
Нагадаємо, раніше Павло Зібров отримав від президента важливу нагороду. Артиста відзначили за внесок у відродження та розбудову української держави. 25.08.2025 — 4 — 236
Пілот 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" Сергій Бондарь загинув в ніч на 23 серпня. Трагедія сталася, коли льотчик МіГ-29 повертався після виконання бойового завдання.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на 40 бригаду тактичної авіації "Привид Києва" в Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Цієї ночі, повертаючись після виконання бойового завдання, загинув льотчик 40 бригади тактичної авіації "Привид Києва" заступник командира ескадрильї майор Сергій Бондарь", - йдеться у повідомленні.
Що відомо про пілота
Український захисник народився 1979 року у Кропивницькому, де й мешкав разом з родиною: дружиною, сином і донькою.
У 2000 році Сергій Бондарь закінчив Харківський інститут Військово-Повітряних Сил ЗСУ. Все своє життя він присвятив авіації, хоча й мав перерву у військовій службі. Працював викладачем у Національному авіаційному університеті.
З початком повномасштабної війни пілот повернувся до військової служби, став на захист неба - у 40 БрТА. Сергій Бондарь відновив льотні навички на літаках Л-39 та МІГ-29.
Саме на винищувачах МІГ-29 герой здійснював щоденну бойову роботу із захисту повітряного простору України - успішно знищував повітряні цілі ворога та здійснював ракетно-бомбові удари по позиціях окупантів, їх штабах і скупченню техніки на різних напрямках фронту.
"Пам’ятаємо Сергія Бондаря як виваженого і фахового льотчика. Людину з великим серцем і безмежним життєвим оптимізмом, гумором, щирістю і взаємопідтримкою ближніх. Щиро співчуваємо його родині, близьким, побратимам та всім, хто знав славетного захисника української землі", - зазначили у Повітряних силах.
Як зазначало РБК-Україна, що зранку 23 серпня Повітряні сили ЗСУ повідомили про аварію літака МіГ-29. Після виконання бойового завдання при заході на посадку загинув пілот винищувача Сергій Бондарь. 23.08.2025 — 3 — 816
Три найдорожчі сукні у світі: що це за вбрання та за скільки їх продали
Ці сукні стали не лише частиною кінематографічної історії, але і встановили рекорди на аукціонах.
Це легендарні вбрання, що давно перетворилися на символи епохи, і сьогодні вони коштують мільйони доларів, хоча насправді є безцінною культурною спадщиною. Пропонуємо подивитись на три вбрання, які встановили рекорди на аукціонах. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
1.Happy Birthday, Mr. President — сукня Мерілін Монро за 4,8 млн доларів
Це не просто сукня, а справжній скарб. Акторка Мерілін Монро одягла її 1962 року і вийшла на сцену Madison Square Garden, де виконала своє знамените «Happy Birthday» для тодішнього президента Джона Кеннеді. Створив вечірню сукню-футляр модельєр Жан Луї Берто, більше відомий як Жан Луї. Дизайнер для «голої» сукні замовив із Франції найтоншу шовкову тканину тілесного кольору, а для шиття використовував практично невидимі нитки. Шили сукню в будинку Монро в Брендвуді. Викрійка робилася просто по її фігурі.
2016 року сукня встановила рекорд, ставши найдорожчим вбранням, проданим на аукціоні — її придбали за приголомшливі 4,8 млн доларів.
2.The Seven Year Itch — біла сукня Монро за 4,6–5,6 млн доларів
Кадр, де повітря з метро підіймає легку спідницю, став культовим для кіно ХХ століття, а сукня, яку носила акторка Мерілін Монро — канонічною і миттєво перетворилася на символ жіночої сексуальності та свободи. Саме це вбрання зробило з Монро зірку.
Автором цього легендарного вбрання є стиліст, костюмер та друг (і згідно з деякими плітками навіть коханець) Мерілін — Вільям Травілла. Він створив для акторки дуже багато кінообразів, але цьому не надавав особливого значення, називаючи його «ця дурна маленька сукня». Такий фасон одягу був дуже модним для 50-х років, тому не дивно, що Травілла вибрав саме його.
2011 року сукню продали на аукціоні Profiles in History за більш ніж 4,6 млн (з урахуванням комісії — понад 5,6 млн доларів). Сьогодні цей образ залишається одним із найбільш упізнаваних у світі кіно.
3.Чорна сукня Givenchy — Одрі Гепберн у «Сніданку у Тіффані» — 923 тисячі доларів
Елегантна чорна сукня, створена Юбером де Живанші, стала головною окрасою культового фільму «Сніданок у Тіффані» та символом бездоганного смаку. Дизайнер і Одрі були друзями та співпрацювали протягом багатьох років. Сукня стала уособленням стилю 60-х років і паризького шику в найкращих традиціях модного дому Givenchy.
Модельєр створив для Одрі три копії сукні перед зніманнями. Оригінальна зшита вручну сукня зараз перебуває в приватному архіві Givenchy, в той час як одна копія, яку Одрі повернула Paramount, виставлена в Museo del Traje в Мадриді, а інша була продана на аукціоні Christie’s у грудні 2006 року анонімному покупцеві за 923 тисячі доларів. 23.08.2025 — 4 — 638
Бджолоїдка звичайна — один із найбарвистіших птахів України.
Бджолоїдка звичайна (Merops apiaster) — один із найяскравіших птахів, яких можна зустріти в Україні. Її оперення вражає поєднанням насичених зеленого, жовтого, блакитного та рудого кольорів. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це розповідає Нобельський національний природний парк.
Назву птах отримав через улюблену їжу — бджіл, джмелів, ос та інших великих комах. Перед тим як поласувати здобиччю, бджолоїдка спритно видаляє жало, вдаряючи комаху об гілку.
Ці птахи віддають перевагу відкритим просторам: лукам, піщаним схилам та берегам річок, де риють нори для гніздування. У Нобельському національному природному парку вони з’являються лише в теплу пору року, адже на зиму відлітають до Африки.
Якщо вам пощастить побачити бджолоїдку — не пропустіть момент, адже такий видовищний птах робить будь-яку прогулянку неймовірно яскравою. 17.08.2025 — 7 — 2080