В цьому фотонарисі ми представимо вам Суми – місто, яке з туристичної точки зору, є не дуже відомим поза межами Східної України. І це при тому, що місто є скарбницею архітектурних шедеврів. Контракти.uа вирішили подолати таку прикру невідомість та розповісти вам про дуже несумні Суми.
Місто виникло в 1650-х роках, під час масового заселення величезного регіону, який нині називається Слобожанщиною, та історично включав в себе багато земель, які зараз знаходяться на території РФ. Суми мали декілька періодів розквіту, головними з яких можна вважати роки з 1870-х по 1914-й, коли місто стало одним з головних центрів торгівлі цукром в Російській Імперії за рахунок діяльності тут династій купців та меценатів Харитоненків та Суханових, а також з початку 1970-х по кінець 1980-х років, коли обласний центр був реконструйований та збагатився величезними будівлями модерністичної архітектури, під будівництво яких пішло, на жаль, багато старовинної забудови.
Більшовики знесли в Сумах декілька важливих храмів, але три головних залишили. Перш за усе, це Воскресенська церква в стилі мазепінського бароко на центральному майдані, зведена 1702 року ще на території фортеці. За декілька кварталів від неї височіє кафедральний Преображенський собор з 56-метровою дзвіницею. Собор отримав сучасний вигляд після ґрунтовної перебудови 1892 року, проведеної на кошти родини Суханових. Але найбільш вражає в Сумах грандіозний Троїцький собор недалеко вокзалу, зведений 1915 року у стилі неокласицизму на кошти «цукрового короля» Павла Харитоненка (1852-1914) за зразками петербурзьких храмів.
Ще один вартий уваги храм – Пантелеймонівський, головна церква однойменного монастиря. Його звів ще молодим архітектором Олексій Щусєв, майбутній проектант мавзолею Леніна. Варті уваги в Сумах і інші храми – Іллінський, Різдва Богородиці, а також Петропавлівський на міському цвинтарі. Усі вони збудовані і 1830-50-х роках у стилі класицизму.
В місті є також неоготичний костел 1911 року побудови. А в колишньому єврейському кварталі, на вул. Кооперативній, діє синагога.
Говорячи про цивільні споруди старих Сум, зазначимо, що станом на 1917 рік в місті були будівлі усіх важливих бюрократичних установ, театр, лікарні, бібліотека, розкішні садиби Харитоненків й Суханових та численні особняки діячів капіталом поменше. Ось найголовніші з цих споруд.
На вул. Троїцькій знаходиться дитяча лікарня Св. Зінаїди, збудована Павлом Харитоненком на пам’ять своєї померлої доньки. Нижче по вулиці знаходиться кол. чоловіча гімназія, головний корпус якої нагадує середньовічний замок. А на Покровській вулиці стоїть будівля театру для дітей та юнацтва, зведена 1911 року за проектом, призначеним для Ялти.
В кварталах між Соборною, Воскресенською та Кооперативною вулицями ще зберігається масив рядової забудови повітових Сум. Тут, поруч Преображенського собору, розташована непоказна ззовні, але історично значуща будівля колишньої канцелярії слобідських полків, в якій пізніше розташовувався магістрат. Впритул до нього стоїть будинок Олександрівського банку з романтичними вежечками.
Варті уваги також будівлі у сквері Шевченка наприкінці Соборної – кол. жіночої гімназії (зараз факультет Академії банківської справи) та друга за часом будівля Олександрівського банку (палац дітей та юнацтва).
На вулиці Петропавлівській знаходиться низка важливих пам’яток – наприклад, розкішна садиба Суханових-Сумовських (1895 р.), в комплекс якої входять палац та конторський будинок. Наразі тут Інститут прикладної фізики. Навпроти садиби - велика будівля, вдало стилізована під старовинну, розібрану в 1980-х (а в тій були міська дума, пожежна частина, окружний суд тощо). Сучасну споруду (фактично – комплекс споруд) звели 2008 року для головного корпусу Академії банківської справи. Далі по вулиці – філармонія (кол. Дворянське зібрання), кол. реальне училище, будинок, де бував поет О. Олесь, цікавої архітектури особняки тощо.
А на околиці міста, в місцевості Баси, знаходиться садиба Штеричевих з парком. Палац в 1890-х роках перебудований в стилі неоготики. Зберіглися інтер’єри вестибюлю з дубовими сходами та ліпленням на стелі.
Відзначимо також споруду земської управи, де зараз розташувалася головна експозиція краєзнавчого музею. В музеї заслуговують на увагу зали, присвячені, відповідно, Голодомору та подіям АТО, а також експозиція «ХХ сторіччя починається».
Художній музей (колишня контора імперського Держбанку) в основі своєї колекції має збірку колекціонера Оскара Гансена (1881-1964), а також предмети та картини з колекцій Харитоненків. Тут є роботи італійських, голландських, французьких майстрів, картини Боровиковського, Пимоненка, Айвазовського й багатьох інших.
Суми також є однією з чеховських адрес. Тут, в садибі Линтварьових, що знаходиться в приєднаному зараз до міста селищі Лука, Чехов мешкав та працював в одному з флігелів в період з 1888 по 1894 роки. Зараз в цьому флігелі – музей. На жаль, інші споруди садиби стоять в руїнах.
Варто відвідати й приватний музей «Причал Одіссея», заснований краєзнавцем Сергієм Гуцаном. Його зібрання складається з речей віком від ІІ тис. до н.е. по наш час – предметів трипільців та скіфів, Давньої Русі, імперської та радянської діб. Є тут і артефакти з інших країн. Усю цю нібито хаотичну збірку об’єднує персона та розповідь автора.
Говорячи про інші пам’ятки Сум, почнемо з дерев’яної альтанки (1905 р.), що вже давно є символом міста. В імперії таких спорудили в ті роки близько 50, але вціліла тільки сумська. Поруч з альтанкою стоїть пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів Олександра Опекушина та француза Арістида Круазі. Скульптуру мецената знищили 1918 року, встановивши на її місце пам’ятник Леніну. Але 1996 року скульптуру Харитоненка було відтворено.
На головному кладовищі міста – Петропавлівському - досі можна побачити розкішні біломармурові надгробки авторства Круазі. Перший з них (Янгол з дівчинкою) - над могилою Зінаїди Харитоненко, другий (Голгофа) – над могилою Івана Харитоненка. Привертають увагу й величні надгробки родини Суханових. А в дальній частині кладовища розташований чи не найбільш загадковий об’єкт у Сумах – склеп-піраміда, одна з трьох таких в Україні (дві інші – на Полтавщині) та п’яти в Європі. Досі невідомо, хто тут похований.
В центральній частині Сум та міських парках встановлено певну кількість невеличких пам’ятників та скульптур – як історичним постатям (актор Михайло Щепкін, Чехов на лавочці тощо) так і абстрактним – сумському гусарові, малюкам, які ласують солодощами, дамі з парасолькою, або ж взагалі речам – сумці с золотом (за легендою, на це золото, знайдене в річці, було засновано місто) чи цукру-рафінаду. Окремо можна відзначити пам’ятний знак на честь студентських протестів літа 2004 року проти об’єднання сумських вузів. Пам’ятник являє собою трьох зв’язаних дівчат, які сидять на землі.
В Сумах - декілька великих парків. Головний носить ім’я льотчика Івана Кожедуба (уродження Сумщини). В парку 2001 року було збудовано стадіон «Ювілейний», а ще південніше в часи пізнього СРСР заходилися будувати спорткомплекс, да так і не завершили. За понад 30 років цей майданчик у вигляді своєрідних техноруїн отримав стійку назву «Хіросіма». Наразі це місце – одне з культових у Сумах.
Інший парк розташований на березі річці Сумки та зветься «Казка». Він був облаштований 1985 року як дитячий, тому в ньому й досі стоїть велика кількість скульптур та скульптурних об’єктів на мотив різноманітних казок, а символом парку є велика скульптура кота у чоботах. Нарешті, слід загадати дендропарк поруч з Троїцьким собором. Його розбив управляючий заводами Івана Харитоненка, купець Асмолов. На території парку розміщено диспансер радіаційного захисту, але доступ до парку вільний.
Повний текст статті про суми можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/165946
Павло Ковальов
Старі Суми. Бачимо початок центральной вулиці - Соборної. Ліворуч - Воскресенська церква, найстарша в місті (зберіглася), праворуч - Нікольська (знесена в 1930-х). В 1970-х ця частина міста була кардинально перебудована, більшість забудови знищенаПортрет видатного сумського підприємця та мецената Павла Харитоненка (1852-1914) з сином Іваном (1893-1927). Художник - Ф. Малявін, 1911 р. Павло Іванович - останній видатний представник роду, який забезпечив розквіт Сум пізньоімперської добиВоскресенська церква (1702 р.) Найстарший храм Сум та найстарша споруда міста. Фото - А. Парамонов
Соборна вулиця - центральна в місті. Праворуч - кафедральний Преображенський собор. Фото - О. ДоляПреображенський собор (1788, 1892 рр). Фото - nut50
Троїцький собор (1915 р.) Фото - І. КопицаПантелеймонівський храм (1915 р.) Фото - discover.uaКостел Благовіщення (1911 р.) Фото - visit.sumy.uaЛікарня Св. Зінаїди (1890-ті рр.) Зведена на кошти Павла Харитоненка. Фото - Р. ІщукГоловний корпус кол .Олександрівської чоловічої гімназії (наразі школа № 8). Фото - like.sumy.uaТеатр для дітей та юнацтва (1911 р.) Фото - В. Полянко
Колоритний зразок забудови старої частини Сум. Фото - А. БондаренкоКолишня канцелярія слобідських полків, пізніше - магістрат. Збудована на поч. XVIII ст. Найстарша цивільна будівля міста. Фото - А. БондаренкоБудинок Олександівського банку (1850-ті рр.) Фото - Р. Іщук
Колишня Перша жіноча гімназія (1873 р.). Зараз юридичний факультет Академії банківської справи. Фото - Vi KoСадиба Суханових-Сумовських (1895 р.) Фото - А. Бондаренко
Ця велика будівля, стилізована під старовинну (розібрану в 1980-х) зведена 2008 року як головний корпус Академії банківської справи. Раніше на її місці знаходилася садиба родини Кондратьєвих, пізніше пристосована для міської думи, пожежної частини та окружного суду. Фото - М. РиковСадиба Штеричевої в місцевості Баси на околиці Сум. Перебудована в 1890-х роках. Фото - Р. МаленковБудинок краєзнавчого музею (кол. Земська управа, 1880-ті рр.) Фото - з сайту музеюКраєзнавчий музей. Експозиція, присвячена АТО. Фото - gatta_biankaХудожній музей. Знаходиться в будинку колишньої контори імперського Держбанку. Фото - сайт музеюВ залах Художнього музею. Фото - сайт музеюМузей Чехова в Сумах (флігель садиби Линтварьових). Фото - Н. Кашина
В приватному музеї "Причал Одіссея". Фото - Н. Скорик
Альтанка (1905 р.). Є символом Сум. Фото - lizabenet777
Пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів О. Опекушина та А. Круазі. Скульптура знята 1918 року та знищена, відновлена 1996-го. В радянський час на постаменті стояв Ленін. Фото - discover.uaПетропавлівський цвинтар. Надгробки Зінаїди та Івана Харитоненків роботи видатного французького скульптора А. Круазі - шедеври мармурової пластики світового рівня. Фото - Н. Кашина
Надгробок Миколи Суханова (1909 р.) Фото - О. ТроханчукТаємнича піраміда на цвинтарі. Фото - rest.guru.ua
Пам'ятник рафінаду - "годувальнику" Сум. Як жартують сумчани, це "найкращий в світі зразок стилю кубізм". Фото - zruchno.travelПам'ятник Антону Чехову в парку ім. Кожедуба. Фото - VitaliyСкульптура "Діти-ласуни". Фото - І. КопицаСкульптура сумського гусара. Фото - monuments.top
Скульптурна група на знак студентських протестів літа 2004 року. Фото - vvВхід до парку ім. Кожедуба. Фото - fotochkinСтадіон "Ювілейний" (2001 р.) Фото - V&A Dudush"Хіросіма" - руїни незбудованого з кінця 1980-х спорткомплексу. Культове місце Сум. Фото - alexmschchОдин з центральних павільйонів парку "Казка" (1985 р.) Фото - TournavigatorОсобняк І. Асмолова на території однойменного парку. Фото - Zruchno.travel
Зустрічі 15–16 травня продемонстрували світові нашу готовність наближати мир і, відповідно, необхідність тиску на Росію заради припинення війни, зазначив Зеленський після доповіді Умєрова.
Президент України Володимир Зеленський провів нараду, під час якої міністр оборони України Рустем Умєров доповів про роботу української делегації та переговорний процес у Туреччині. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це Зеленський розповів вдень 19 травня.
«Фактично найбільшим результатом зустрічі стала домовленість про обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Зараз наша команда опрацьовує деталі обміну. Вдячний усім, хто допомагає», — повідомив президент.
Рустем Умєров як голова делегації в Туреччині доповів про конкретні деталі розмови з росіянами.
За словами Зеленського, делегації України вдалося втримати розмову в достойних рамках. Усі спроби російських погроз були відкинуті. Україна наполягає на необхідності повного й безумовного припинення вогню для збереження життів людей і щоб дати необхідну основу дипломатії.
«Таке припинення вогню має бути достатньо тривалим і з можливістю продовження. Наша пропозиція, узгоджена з партнерами, — 30 днів. Ми готові до цього. Також ми готові до зустрічі на рівні лідерів для розв’язання ключових питань. Україна не боїться прямих переговорів з Росією, і важливо, щоб керівництво Росії не затягувало війну», — сказав Зеленський.
Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та керівник Офісу президента Андрій Єрмак доповіли про зустрічі й контакти з представниками США та європейськими партнерами — представниками Франції, Британії, Німеччини, Італії, Польщі й Туреччини. Андрій Єрмак представив позиції ключових країн.
«Координуємося з партнерами практично в щоденному режимі. Вдячний за підтримку. Доручив сформувати постійну розширену національну переговорну групу», — додав Зеленський.
Нагадаємо, західні ЗМІ пишуть, що переговори в Стамбулі стали пасткою для кремлівського очільника Путіна. 19.05.2025 — 3 — 393
Новий Папа Римський Лев XIV у неділю, 18 травня офіційно зійшов на посаду. Він став першим американцем, який очолив Святий престол.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на AP.Про це повідомляють Контракти.UA.
Сьогодні, 18 травня, у Ватикані відбулась інавгураційна меса Папи Лева XIV з нагоди початку його понтифікату.
Під час інавгураційної меси новий понтифік проголосив послання про єдність. Папа Лев XIV сказав, що хоче служити вірянам через два виміри папства: любов і єдність.
"Я хотів би, щоб нашим першим великим бажанням була єдність Церкви, знак єдності та причастя, який стане запорукою для примиреного світу", - сказав він.
У фінальній промові на церемонії інтронізації Папа Римський Лев ХІV згадав про Україну і сказав, що "очікуються перемовини про справедливий мир".
Також під час церемонії він отримав символи папства - вовняну накидку на плечі і так званий "перстень рибалки".
Варто зауважити, що під час інавгурації на площі Святого Петра у Римі зібрались десятки тисяч людей. Там також були присутні низка світових лідерів, зокрема й президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою.
Роберт Френсіс Прево став новим Папою Римським
Нагадаємо, 7 травня кардинали Римо-католицької церкви розпочали конклав з метою обрання нового Папи Римського. Однак перший день голосування був провальним, а вже наступного вечора над Сикстинською капелою з'явився білий дим.
Новим Папою Римським став кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі папське ім'я Лев XIV. Це перший в історії Папа Римський, який є громадянином Сполучених Штатів Америки (США). 18.05.2025 — 8 — 535
У розвідці вперше представили власні морські дрони, вони здатні знищувати кораблі та літаки
Головне управління розвідки показало новий вітчизняний морський дрон Magura V7, який одночасно може завдавати ударів кораблям агресора, а також управляти системою протиповітряної оборони для знищення цілей. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили у ГУР МО та РБК-Україна.
Завдяки значно збільшеній вантажопідйомності Magura V7 здатний нести корисне навантаження до 650 кг і може одночасно використовуватися як морський дрон-камікадзе і водночас мати на озброєнні керовані ракети або бойовий модуль з кулеметом.
Новий надводний човен отримав довший і ширший корпус. Тепер довжина бойової версії морського дрона становить 7,2 м, а ширина — 2,1 м, тоді як базовий Magura V5 має корпус 5,75 м завдовжки й 1,5 м завширшки.
Також у Magura V7 майже вдвічі збільшено максимальний радіус дії — до 800 морських миль (1480 км), при цьому автономність становить щонайменше дві доби, а при наявності генератора — до семи діб. Максимальна швидкість надводного дрона при повному навантаженні складає не менше 39 вузлів (72 км/год).
«Ви бачите ракети ППО — і це говорить саме за себе. Починаємо витісняти, скажімо так, росіян із повітря над Чорним морем», — cказав очільник ГУР Кирило Буданов.
Нагадаємо, саме цей надводний безпілотник 2 травня вперше в історії успішно уразив два ворожі винищувачі Су-30, тим самим завдавши росіянам шкоди щонайменше на $100 млн. 15.05.2025 — 7 — 1033
Через постійні обстріли російської армії українське місто Торецьк, що у Донецькій області, майже повністю зруйноване.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook бригади "Хижак". Про це повідомляють Контракти.UA.
"Колись - місто шахтарів, спорту і культури. Сьогодні - лінія фронту, згарище й порожні вулиці. Так виглядає Торецьк після "освобождєнія". Російська чума випалила все живе", - підписано фото зруйнованого міста.
На знімках показано Торецьк до та після російського вторгнення. Зокрема, стадіон "Авангард", шахту імені святої Матрони, палац культури "Україна", Будинок творчості, багатоповерхівки та вулиці, якими їздив громадський транспорт.
До війни "Торецьк був живим, працьовитим, наповненим людьми містом". Там проживали майже 40 тисяч українців. Працювали шахти, збагачувальна фабрика, хлібокомбінат, заводи.
"Гордістю був палац культури "Україна" при шахті "Центральна" - із зимовим садом, залами для репетицій, дитячими гуртками. А стадіон "Авангард" збирав до 10 тисяч глядачів. Сьогодні - це поле бою", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, за словами глави Донецької ОВА Вадима Філашкіна, у Торецьку залишаються 48 людей, а в Торецькій громаді - 142 людини. Українські військові намагаються доставляти допомогу цим людям.
Раніше 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ показала відео з Торецька після російського вторгнення.
Що відомо про Торецьк
До початку війни на Донбасі у 2014 році Торецьк (до 2016-го - Дзержинськ) був домом для приблизно 35 тисяч людей. Місто мало розвинену промислову інфраструктуру та вирізнялося активним економічним життям.
Його економіка переважно базувалася на вугледобувній галузі: шахти були головними роботодавцями для місцевого населення, а шахтарська праця визначала обличчя міста впродовж поколінь.
У Торецьку також функціонувала залізнична станція, яка слугувала важливим логістичним вузлом для перевезення вугілля й інших вантажів.
Раніше ми писали про те, що ситуація навколо Торецька погіршується, у випадку, якщо росіяни візьмуть його під свій контроль, то "відкриють" вже Костянтинівський напрямок. 15.05.2025 — 8 — 954
Вибухи на російському складі боєприпасів ГРАУ 22 квітня стали найбільшою втратою боєкомплекту з початку війни. Пошкоджено понад 1 кв. км території, знищено стратегічні запаси.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міноборони Великої Британії в Х (Twitter). Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначається у зведенні, 22 квітня 2025 року на російському 51-му арсеналі боєприпасів ГРАУ у Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви, сталося кілька великих вибухів.
За даними українського Центру з протидії дезінформації, на складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з балістичними, авіаційними та зенітними ракетами, а також артилерійськими снарядами і боєприпасами для стрілецької зброї для боїв на передовій.
Супутникові знімки показують, що значна частина складу, понад 1 кв. км, була пошкоджена вибухами, що свідчить про колосальні втрати на ключовому стратегічному складі, що забезпечує війну Росії в Україні.
Крім того, пошкоджені вогнем, нестабільні боєприпаси, що не розірвалися, могли впасти за межі об'єкта, що потенційно становить небезпеку для цивільного населення поблизу.
Причини вибуху
Міністерство оборони Росії заявило, що вибухи сталися через пожежу, яка потім спричинила детонацію боєприпасів.
"Досить імовірно, що до цієї втрати призвели неналежні процедури поводження зі зброєю і недбале зберігання боєприпасів", - пише британська розвідка.
Це відповідає давній тенденції регулярно підтверджуваної російської некомпетентності щодо безпечного та належного поводження з власними боєприпасами.
"Вибухи 51-го ГРАУ, ймовірно, призвели до найбільшої втрати російських боєприпасів, спричиненої власними діями Росії в поточному конфлікті на сьогоднішній день", - зазначають у Міноборони Британії.
Нагадаємо, російський арсенал у Киржачі у Володимирській області РФ був підірваний 22 квітня 2025 року. 14.05.2025 — 4 — 984