Контракти.ua

Суми: місто, яке вас вразить

В цьому фотонарисі ми представимо вам Суми – місто, яке з туристичної точки зору, є не дуже відомим поза межами Східної України. І це при тому, що місто є скарбницею архітектурних шедеврів. Контракти.uа вирішили подолати таку прикру невідомість та розповісти вам про дуже несумні Суми. Місто виникло в 1650-х роках, під час масового заселення величезного регіону, який нині називається Слобожанщиною, та історично включав в себе багато земель, які зараз знаходяться на території РФ. Суми мали декілька періодів розквіту, головними з яких можна вважати роки з 1870-х по 1914-й, коли місто стало одним з головних центрів торгівлі цукром в Російській Імперії за рахунок діяльності тут династій купців та меценатів Харитоненків та Суханових, а також з початку 1970-х по кінець 1980-х років, коли обласний центр був реконструйований та збагатився величезними будівлями модерністичної архітектури, під будівництво яких пішло, на жаль, багато старовинної забудови.  Більшовики знесли в Сумах декілька важливих храмів, але три головних залишили. Перш за усе, це Воскресенська церква в стилі мазепінського бароко на центральному майдані, зведена 1702 року ще на території фортеці. За декілька кварталів від неї височіє кафедральний Преображенський собор з 56-метровою дзвіницею. Собор отримав сучасний вигляд після ґрунтовної перебудови 1892 року, проведеної на кошти родини Суханових. Але найбільш вражає в Сумах грандіозний Троїцький собор недалеко вокзалу, зведений 1915 року у стилі неокласицизму на кошти «цукрового короля» Павла Харитоненка (1852-1914) за зразками петербурзьких храмів. Ще один вартий уваги храм – Пантелеймонівський, головна церква однойменного монастиря. Його звів ще молодим архітектором Олексій Щусєв, майбутній проектант мавзолею Леніна. Варті уваги в Сумах і інші храми – Іллінський, Різдва Богородиці, а також Петропавлівський на міському цвинтарі. Усі вони збудовані і 1830-50-х роках у стилі класицизму. В місті є також неоготичний костел 1911 року побудови. А в колишньому єврейському кварталі, на вул. Кооперативній, діє синагога. Говорячи про цивільні споруди старих Сум, зазначимо, що станом на 1917 рік в місті були будівлі усіх важливих бюрократичних установ, театр, лікарні, бібліотека, розкішні садиби Харитоненків й Суханових та численні особняки діячів капіталом поменше. Ось найголовніші з цих споруд.  На вул. Троїцькій знаходиться дитяча лікарня Св. Зінаїди, збудована Павлом Харитоненком на пам’ять своєї померлої доньки. Нижче по вулиці знаходиться кол. чоловіча гімназія, головний корпус якої нагадує середньовічний замок. А на Покровській вулиці стоїть будівля театру для дітей та юнацтва, зведена 1911 року за проектом, призначеним для Ялти. В кварталах між Соборною, Воскресенською та Кооперативною вулицями ще зберігається масив рядової забудови повітових Сум. Тут, поруч Преображенського собору, розташована непоказна ззовні, але історично значуща будівля колишньої канцелярії слобідських полків, в якій пізніше розташовувався магістрат. Впритул до нього стоїть будинок Олександрівського банку з романтичними вежечками.  Варті уваги також будівлі у сквері Шевченка наприкінці Соборної – кол. жіночої гімназії (зараз факультет Академії банківської справи) та друга за часом будівля Олександрівського банку (палац дітей та юнацтва). На вулиці Петропавлівській знаходиться низка важливих пам’яток – наприклад, розкішна садиба Суханових-Сумовських (1895 р.), в комплекс якої входять палац та конторський будинок. Наразі тут Інститут прикладної фізики. Навпроти садиби - велика будівля, вдало стилізована під старовинну, розібрану в 1980-х (а в тій були міська дума, пожежна частина, окружний суд тощо). Сучасну споруду (фактично – комплекс споруд) звели 2008 року для головного корпусу Академії банківської справи. Далі по вулиці – філармонія (кол. Дворянське зібрання), кол. реальне училище, будинок, де бував поет О. Олесь, цікавої архітектури особняки тощо. А на околиці міста, в місцевості Баси, знаходиться садиба Штеричевих з парком. Палац в 1890-х роках перебудований в стилі неоготики. Зберіглися інтер’єри вестибюлю з дубовими сходами та ліпленням на стелі. Відзначимо також споруду земської управи, де зараз розташувалася головна експозиція краєзнавчого музею. В музеї заслуговують на увагу зали, присвячені, відповідно, Голодомору та подіям АТО, а також експозиція «ХХ сторіччя починається». Художній музей (колишня контора імперського Держбанку) в основі своєї колекції має збірку колекціонера Оскара Гансена (1881-1964), а також предмети та картини з колекцій Харитоненків. Тут є роботи італійських, голландських, французьких майстрів, картини Боровиковського, Пимоненка, Айвазовського й багатьох інших. Суми також є однією з чеховських адрес. Тут, в садибі Линтварьових, що знаходиться в приєднаному зараз до міста селищі Лука, Чехов мешкав та працював в одному з флігелів в період з 1888 по 1894 роки. Зараз в цьому флігелі – музей. На жаль, інші споруди садиби стоять в руїнах.  Варто відвідати й приватний музей «Причал Одіссея», заснований краєзнавцем Сергієм Гуцаном. Його зібрання складається з речей віком від ІІ тис. до н.е. по наш час – предметів трипільців та скіфів, Давньої Русі, імперської та радянської діб. Є тут і артефакти з інших країн. Усю цю нібито хаотичну збірку об’єднує персона та розповідь автора. Говорячи про інші пам’ятки Сум, почнемо з дерев’яної альтанки (1905 р.), що вже давно є символом міста. В імперії таких спорудили в ті роки близько 50, але вціліла тільки сумська. Поруч з альтанкою стоїть пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів Олександра Опекушина та француза Арістида Круазі. Скульптуру мецената знищили 1918 року, встановивши на її місце пам’ятник Леніну. Але 1996 року скульптуру Харитоненка було відтворено. На головному кладовищі міста – Петропавлівському - досі можна побачити розкішні біломармурові надгробки авторства Круазі. Перший з них (Янгол з дівчинкою) - над могилою Зінаїди Харитоненко, другий (Голгофа) – над могилою Івана Харитоненка. Привертають увагу й величні надгробки родини Суханових. А в дальній частині кладовища розташований чи не найбільш загадковий об’єкт у Сумах – склеп-піраміда, одна з трьох таких в Україні (дві інші – на Полтавщині) та п’яти в Європі. Досі невідомо, хто тут похований. В центральній частині Сум та міських парках встановлено певну кількість невеличких пам’ятників та скульптур – як історичним постатям (актор Михайло Щепкін, Чехов на лавочці тощо) так і абстрактним – сумському гусарові, малюкам, які ласують солодощами, дамі з парасолькою, або ж взагалі речам – сумці с золотом (за легендою, на це золото, знайдене в річці, було засновано місто) чи цукру-рафінаду. Окремо можна відзначити пам’ятний знак на честь студентських протестів літа 2004 року проти об’єднання сумських вузів. Пам’ятник являє собою трьох зв’язаних дівчат, які сидять на землі.  В Сумах - декілька великих парків. Головний носить ім’я льотчика Івана Кожедуба (уродження Сумщини). В парку 2001 року було збудовано стадіон «Ювілейний», а ще південніше в часи пізнього СРСР заходилися будувати спорткомплекс, да так і не завершили. За понад 30 років цей майданчик у вигляді своєрідних техноруїн отримав стійку назву «Хіросіма». Наразі це місце – одне з культових у Сумах.  Інший парк розташований на березі річці Сумки та зветься «Казка». Він був облаштований 1985 року як дитячий, тому в ньому й досі стоїть велика кількість скульптур та скульптурних об’єктів на мотив різноманітних казок, а символом парку є велика скульптура кота у чоботах. Нарешті, слід загадати дендропарк поруч з Троїцьким собором. Його розбив управляючий заводами Івана Харитоненка, купець Асмолов. На території парку розміщено диспансер радіаційного захисту, але доступ до парку вільний. Повний текст статті про суми можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/165946       Павло Ковальов

Старі Суми. Бачимо початок центральной вулиці - Соборної. Ліворуч - Воскресенська церква, найстарша в місті (зберіглася), праворуч - Нікольська (знесена в 1930-х). В 1970-х ця частина міста була кардинально перебудована, більшість забудови знищена

Портрет видатного сумського підприємця та мецената Павла Харитоненка (1852-1914) з сином Іваном (1893-1927). Художник - Ф. Малявін, 1911 р. Павло Іванович - останній видатний представник роду, який забезпечив розквіт Сум пізньоімперської доби

Воскресенська церква (1702 р.) Найстарший храм Сум та найстарша споруда міста. Фото - А. Парамонов

Соборна вулиця - центральна в місті. Праворуч - кафедральний Преображенський собор. Фото - О. Доля

Преображенський собор (1788, 1892 рр). Фото - nut50

Троїцький собор (1915 р.) Фото - І. Копица

Пантелеймонівський храм (1915 р.) Фото - discover.ua

Костел Благовіщення (1911 р.) Фото - visit.sumy.ua

Лікарня Св. Зінаїди (1890-ті рр.) Зведена на кошти Павла Харитоненка. Фото - Р. Іщук

Головний корпус кол .Олександрівської чоловічої гімназії (наразі школа № 8). Фото - like.sumy.ua

Театр для дітей та юнацтва (1911 р.) Фото - В. Полянко

Колоритний зразок забудови старої частини Сум. Фото - А. Бондаренко

Колишня канцелярія слобідських полків, пізніше - магістрат. Збудована на поч. XVIII ст. Найстарша цивільна будівля міста. Фото - А. Бондаренко

Будинок Олександівського банку (1850-ті рр.) Фото - Р. Іщук

Колишня Перша жіноча гімназія (1873 р.). Зараз юридичний факультет Академії банківської справи. Фото - Vi Ko

Садиба Суханових-Сумовських (1895 р.) Фото - А. Бондаренко

Ця велика будівля, стилізована під старовинну (розібрану в 1980-х) зведена 2008 року як головний корпус Академії банківської справи. Раніше на її місці знаходилася садиба родини Кондратьєвих, пізніше пристосована для міської думи, пожежної частини та окружного суду. Фото - М. Риков

Садиба Штеричевої в місцевості Баси на околиці Сум. Перебудована в 1890-х роках. Фото - Р. Маленков

Будинок краєзнавчого музею (кол. Земська управа, 1880-ті рр.) Фото - з сайту музею

Краєзнавчий музей. Експозиція, присвячена АТО. Фото - gatta_bianka

Художній музей. Знаходиться в будинку колишньої контори імперського Держбанку. Фото - сайт музею

В залах Художнього музею. Фото - сайт музею

Музей Чехова в Сумах (флігель садиби Линтварьових). Фото - Н. Кашина

В приватному музеї "Причал Одіссея". Фото - Н. Скорик

Альтанка (1905 р.). Є символом Сум. Фото - lizabenet777

Пам’ятник Іванові Харитоненку (1820-1891), зведений за проектом скульпторів О. Опекушина та А. Круазі. Скульптура знята 1918 року та знищена, відновлена 1996-го. В радянський час на постаменті стояв Ленін. Фото - discover.ua

Петропавлівський цвинтар. Надгробки Зінаїди та Івана Харитоненків роботи видатного французького скульптора А. Круазі - шедеври мармурової пластики світового рівня. Фото - Н. Кашина

Надгробок Миколи Суханова (1909 р.) Фото - О. Троханчук

Таємнича піраміда на цвинтарі. Фото - rest.guru.ua

Пам'ятник рафінаду - "годувальнику" Сум. Як жартують сумчани, це "найкращий в світі зразок стилю кубізм". Фото - zruchno.travel

Пам'ятник Антону Чехову в парку ім. Кожедуба. Фото - Vitaliy

Скульптура "Діти-ласуни". Фото - І. Копица

Скульптура сумського гусара. Фото - monuments.top

Скульптурна група на знак студентських протестів літа 2004 року. Фото - vv

Вхід до парку ім. Кожедуба. Фото - fotochkin

Стадіон "Ювілейний" (2001 р.) Фото - V&A Dudush

"Хіросіма" - руїни незбудованого з кінця 1980-х спорткомплексу. Культове місце Сум. Фото - alexmschch

Один з центральних павільйонів парку "Казка" (1985 р.) Фото - Tournavigator

Особняк І. Асмолова на території однойменного парку. Фото - Zruchno.travel

Фоторепортажі
Харків: підземна школа

Харків: підземна школа

Фотограф Ян Доброносов: "Сьогодні випадково вийшло потрапити до підземної школи Харкова. Був дуже приємно вражений. Усміхнені діти, купа позитивної енергії. І головне дуже велика кількість у вишиванках. Ось така вона, Українська підземна школа Харкова".
15.05.2024 — 18 — 1388

Грузія: в столиці країни триває протест

Грузія: в столиці країни триває протест

Попри критику міжнародних партнерів парламент в третьому, остаточному, читанні схвалив закон про «іноагентів». «За» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів – проти. На акції протесту в Тбілісі співробітники МВС Грузії зайняли територію біля парламенту та затримували демонстрантів, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу». Громадські організації та опозиційні партії називають прийнятий парламентом Грузії закон «російським» і вважають, що його метою є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу. Негативно висловлюються про законопроєкт ЄС та США. Партія «Грузинська мрія» стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації
14.05.2024 — 13 — 1239

Харків: випускному балу бути!

Харків: випускному балу бути!

Ян Доброносов, фотограф: "Харків, 5-30 ранку. Поки немає авто та обстрілів, школяри готуються до випускного балу"
12.05.2024 — 6 — 1678

Група польських фермерів окупувала Сейм і вимагає зустрічі з Туском

Група польських фермерів окупувала Сейм і вимагає зустрічі з Туском

Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP
09.05.2024 — 8 — 2229

«Усіх українців об’єднує спільна молитва». Великдень у Києві на тлі війни

«Усіх українців об’єднує спільна молитва». Великдень у Києві на тлі війни

В Україні цього року православні віряни та греко-католики відзначали Великдень 5 травня. Президент України Володимир Зеленський привітав християн східного обряду із Великоднем. Зеленський наголосив, що усіх українців об’єднує сьогодні одна спільна молитва: «За всіх наших бійців, які зустрічають Великдень в окопах і на позиціях. За наших воїнів світла, які стримують демонів на всіх напрямках. За тих, хто дотримується в житті ще однієї заповіді: захищати Україну. За те, щоб усі вони повертались живими».
07.05.2024 — 19 — 3240



Fatal error: Uncaught exception 'ErrorException' with message 'fopen(/var/docker/www/kontrakt/cache/tags): failed to open stream: Permission denied' in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php:36 Stack trace: #0 [internal function]: RLSException::error_handler(2, 'fopen(/var/dock...', '/var/docker/www...', 36, Array) #1 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(36): fopen('/var/docker/www...', 'a') #2 /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php(47): RLSCache_File->writeTags() #3 [internal function]: RLSCache_File->__destruct() #4 {main} thrown in /var/docker/www/kontrakt/classes/RLSCache/File.php on line 36