Как Шахтер обыграл Реал: обзор матча и лучшие моменты
Очередь стартовать на групповом этапе Лиги чемпионов подошла и ко второму представителю Украины, а по совместительству и действующему чемпиону страны — донецкому Шахтеру. Жребий подобрал для коллектива Луиша Каштру крайне непростое трио соперников в этом сезоне. "Горняки" сыграют с тремя представителями чемпионатов из категории топ-5 сильнейших в Европе, и для каждого из них украинской команде придется подбирать совершенно разные ключи к успеху. Стартовал Шахтер в столице Испании, где на поле "Альфредо Ди Стефано" их поджидал мадридский Реал — чемпион Ла Лиги в ее прошлом розыгрыше. Коронавирус COVID-19 поразил и футболистов "горняков". От этого уже отчасти успела пострадать сборная нашей страны, однако периода в две недели оказалось недостаточно для того, чтобы ключевые футболисты команды Каштру не только излечились от недуга, но и вернули свои оптимальные кондиции. Не без головной боли был и Зинедин Зидан перед стартом еврокубкового сезона: травмы Дани Карвахаля, Серхио Рамоса и Мартина Эдегора серьезно урезали ростер "галактикос", но статус фаворита с них это не снимало. Чемпион Испании перед отчетной игрой оступился на внутренней арене неожиданно удачно стартовавшему новичку Кадису (0:1), чем подпортил себе серию из трех побед кряду в поединках до этого. В Ла Лиге, как и в Украинской Премьер-лиге, уже был заигран шестой тур, но от лидирующей группы Реал отстает всего на один балл, в то время как Шахтер отделяет от первой строчки два очка. Как раз столько команда Каштру недобрала после одной из своих трех стартовых ничейных игр. Плюсом для дончан была победа в прошлом туре над аутсайдером ПФК Львов (5:1), но для тренерского штаба этот матч был лишь лишней возможностью посмотреть готовность отдельных футболистов ближайшего резерва сыграть матч в Мадриде, не более. Уже с самого старта матча было заметно, что с этим матчем что-то идет не так. Шахтер вышел на игру в ожидаемом, пусть и экспериментальном, составе, где можно было отметить лишь вышедшего на замену Коваленко Соломона. Предматчевые расклады виделись таковыми, что дончанам не оставляли особых шансов на успех. Поначалу, команда Каштру тяжело свыкалась с высоким прессингом от соперников, но с каждым новым разыгранным треугольником все увереннее удерживала мяч в своих ногах. Вскоре подоспели и контратаки, а "горняки" начали пользоваться отсутствием Серхио Рамоса на футбольном поле. Длинные передачи со своей половины и молниеносные решения фланговых игроков в атаке — вот ключ к успеху для ураганных атак Шахтера в феноменально проведенной командой Каштру второй половине первого тайма. Марлос обозначил угрозу уже на 14-й минуте, но выход один на один с Куртуа им не был реализован. А вот после смещения Корниенко в контратаке с левого фланга все было идеально: и дриблинг защитника, и скидка на Тете, и удар бразильца с правого фланга штрафной в дальний угол. Пройдет еще пара минут, и очередной удар Тете с правого фланга штрафной перед собой отразит Куртуа, а Варан неудачно совершит вынос мяч в сторону ворот собственной команды. 0:2 — великолепное и неожиданное достижение Шахтера, и словно приговор для обороны Реала, которая попросту трещала по швам. А почему бы не пойти за третьим забитым мячом, и в очередной раз шокировать всю футбольную Европу? Запросто! Соломон исполнил затяжную стенку с Тете передачей с левого фланга, после чего бразилец пяткой оставил мяч набежавшему в расстрельную позицию партнеру по команде. Эмоции Зидана перед уходом на перерыв надо было видеть. Никто в Мадриде к такому не был готов. На оставшееся время матча диспозиция была ясна до предела — Шахтер обороняется, Реал атакует в надежде отыграться. К сожалению, дончане пропустили достаточно быстро после прекрасного дальнего угла Модрича в правый верхний угол. В такой ситуации дальнейшие события были также прогнозируемы — где первый, там придет и второй. Марлос зазевался, а вышедший на замену на 59-й минуте Винисиус фактически прямо от скамейки пробежался до нашей штрафной, и пробил Трубина. Вот и не осталось пресловутого преимущества в три мяча. Однако главный козырь все еще оставался в руках у Шахтера — контратаки. Каштру не делал замен, стараясь не сбивать темп своей команды, за которым явно не успевал Марлос. Капитану дончан в этом матче было тяжело наращивать дистанцию с соперниками, поэтому вперед убегали Тете и Соломон. Бразилец не смог реализовать один из чистых выходов один на один с Куртуа, а иной ситуации забежал в офсайд, после чего его голевой пас на Марлоса был списан в утиль. "Горняки" удивляли легкостью в ногах, но в обороне продолжали допускать ошибки. Паническими были последние 10 минут основного времени, что тут скрывать. А компенсированный отрезок — так и вовсе, рисковал испортить все впечатление от встречи для украинского фаната. Вальверде пробил с правого входа в штрафную мимо Трубина, но голкиперу при этом активно мешал увидеть мяч стоящий перед ним в офсайде Винисиус. VAR сыграл на руку Шахтера, ведь арбитры дружно упустили эпизод из виду. А праздник на нашей улице никто отобрать не сумел! Есть первая победа для Украины на групповых этапах еврокубков этого сезона!В следующем туре группового этапа Лиги чемпионов УЕФА мадридскому Реалу предстоит сыграть в гостях у менхенгладбахской Боруссии, а донецкий Шахтер будет принимать на поле НСК "Олимпийский" в Киеве миланский Интер в надежде взять реванш за полуфинал прошлого розыгрыша Лиги Европы. Реал — Шахтер 2:3 Голы: Модрич, 53, Винисиус, 59 — Тете, 29, Варан, 33 (авт.), Соломон, 42 Реал: Куртуа — Менди, Варан, Милитан, Марсело — Вальверде, Каземиро, Модрич (Кроос, 70) — Родриго (Бензема, 46), Йович (Винисиус, 59), Асенсио.Шахтер: Трубин — Додо, Бондарь, Хочолава, Корниенко — Майкон, Маркос Антонио (Вьюнник, 90+4) — Марлос, Соломон (Витао, 90+1), Тете — Дентиньо (Судаков, 86).Предупреждения: Асенсио, Милитан — Корниенко, Бондарь.
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1274
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3475
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3540
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3621
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3935
