Контракти.ua

29.09.2020 — Волинь, Волинська область, Луцьк, Берестечко, Олика, Володимир-Волинський — Павло Ковальов — 24418
храм, церква, музей, садиба, костел, собор, Леся Українка, палац, Волинь, Волинська область, Луцьк, Берестечко, Олика, Володимир-Волинський, Колодяжне, Любомль, битва, Стравінський, композитор, Липинський, Ковель
Невідомі музеї, палаци і храми Волині: поради мандрівникам

Волинська область з центром в Луцьку зазвичай «губиться» серед інших українських регіонів. Замок в обласному центрі, Шацькі озера, «базарно-вокзальний» Ковель - мабуть, все, з чим турист асоціює цей регіон. Тим часом, в області, приховані від цікавих очей, ховаються численні садиби, костели, церкви та замки - як в невеликих селищах, так і в містечках з величним минулим, таких, як Володимир-Волинський - колись центр окремого князівства, або Олика - колишня резиденція славного і могутнього роду Радзівілів. Запрошуємо у віртуальний тур по деяких волинських пам’ятках. Почнемо, все ж таки, з обласного центру, причому із самого Луцького замку, аби презентувати вам Художній музей, який «сховався» в колишньому комендантську будинку, що стоїть праворуч від вхідної вежі. Цей музей - справжня перлина серед обласних музеїв такого роду. В основі експозиції – колекція портретів князів Радзівілів з їх маєтку в Олиці (про нього піде мова далі). Портрети членів цього роду відносяться до XVI-XIX століть. Крім того, в музеї експонуються оригінали картин великих іспанців Рібейри і Мурільйо (останній достеменно не атрибутований, але вважається, що це авторська копія), італійців Маньяско і Лондоні, фламандця Снейдерса, француза Пуссена. До слова, ані Мурільйо, ні Пуссена в інших українських музеях немає. А в 2012 році в музей передана картина видатного німецького живописця епохи Ренесансу – Лукаса Кранаха Старшого – а саме портрет Йоганна IV, правителя князівства Ангальт. Картину намагалися вивезти за кордон. Її вартість - близько півмільйона доларів. Інший цікавий музей в Луцьку – волинської ікони. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу іконопису. Тут зібрано понад 1,5 тис. експонатів - причому не тільки ікон, а й скульптур, релігійної начиння, окладів ікон і цілих іконостасів. Перлиною колекції є знаменита Холмська ікона Божої Матері, написана в XI або XII ст. Їдемо далі до міста Володимира-Волинського, одного з найдавніших в Україні (воно вперше згадується 988 року). На городищі височіє збудований в 1160 році Успенський собор - один з небагатьох храмів часів Київської Русі, що вцілів до наших днів. Щоправда, на початку ХХ ст. він був ґрунтовно реконструйований і перебудований. Давньоруськими часами датується і Василівська церква-ротонда - рідкісна споруда такого роду в Україні. Свій нинішній вигляд вона отримала також після реставрації в кінці XIX ст. Інші архітектурні пам'ятки міста на березі прикордонного Західного Бугу включають костел Йоакима і Анни (1775 г.), колишній костел єзуїтів (1776 р., зараз – православний собор Різдва Христового), Домініканський монастир (1789), Миколаївську і Георгіївську церкви, особняк, де знаходиться краєзнавчий музей тощо.  Тепер прямуємо до легендарного Берестечка. Головною пам'яткою тут є музей-заповідник «Козацькі могили» на полі битви (біля с. Пляшевого, що межує з Берестечком), яка сталася влітку 1651 року між військами Хмельницького і короля Яна Казимира. Автентичність представлених тут експонатів обумовлена обставинами їх виявлення: безліч воїнів потонуло в навколишніх болотах, які в прямому сенсі законсервували їхні рештки разом з одягом, взуттям та зброєю. Георгіївський храм, споруджений в 1910-14 роках, є мавзолеєм: в підвальному приміщенні зібрані тисячі кісток і черепів, знайдених під час розкопок. Поруч стоїть дерев'яна Михайлівська церква XVII ст., в якій перед боєм молився Хмельницький. Вона перенесена з села Острів. Не менш цікавим є і саме містечко, прикрашене Троїцьким костелом і однойменним православним собором. Крім церковних споруд, в Берестечко можна побачити і інші пам'ятники архітектури - наприклад, палац князів Пронських або унікальна в загальноєвропейському масштабі споруда - т.зв. «Мурований стовп» - надгробний пам'ятник князю Олександрові Пронському (помер 1601 року). Переміщуємося до Олики – резиденції Радзівілів. Перш за все, слід відвідати величезний палац, найбільшій в Україні за кількістю приміщень – їх тут рівно 365. Вже багато років тут знаходиться психіатрична клініка, але, на відміну від більшості установ подібного профілю, вхід до внутрішнього двору палацу вільний. В інтер’єрах, на жаль, нічого не зберіглося.  Іншою видатною пам’яткою Олики є грандіозний Троїцький костел (або ж Колегіата, бо тут знаходилася єзуїтська колегія). Костел зведено 1640 року за проектом італійських архітекторів за зразком римської церкви Іль Джезу. Всередині костелу збереглися дерев'яні скульптури апостолів і частково - мармурові іконостаси. 2020 року польськими зусиллями було закінчено його реставрацію. За дзвіницею Троїцького костелу «ховається» невеликий костел Петра і Павла, один з найстарших на Волині (1455 р.) Є в Олиці і Стрітенська церква, побудована 1784 року. В ній знаходиться більше десятка старовинних ікон. Дуже цікаві храми є і в містечку Любомль. В першу чергу, це Георгіївська церква, відома з 1280-х років - найбільш давній кам'яний православний храм землі волинської. Нинішні форми храм отримав в XVI ст. Храм не закривався, тому всередині можна побачити давні фрески та ікони. Ще одна споруда Любомля - Троїцький костел, зведений в 1412 році - найстаріший католицький храм в області.  Не дуже відомим, але дуже повчальним, музеєм на Волині є садиба В'ячеслава Липинського (1885-1931) в с. Затурці. Липинський - історик, політолог, публіцист і політик - був ідеологом українського консервативно-монархістського руху початку ХХ століття. Музей в Затурцях є центром вивчення життя і ідей Липинського, а також усього, що пов'язано з його родиною і родом. Експозиція охоплює період з 1839 по 1939 роки. Є на Волині і «головний» музей Лесі Українки – в с. Колодяжному поблизу Ковеля. Вона прожила тут з 1882 по 1907 роки, створила значну частину поезій. Меморіальна експозиція знаходиться в двох будинках: т.зв. «Білому», побудованому для старших дітей сім'ї Косачів як літературне шале-флігель, і батьківському будинку Петра Косача, спорудженому в 1896 році.  А що подивитися власне у Ковелі, який дуже сильно був понищений у Другу Світову? Тут стоїть унікальний дерев’яний костел, перенесений 1993 року з с. Вишеньки. Унікальний він тим, що пам’яток дерев'яного неоготичного зодчества в Україні практично не залишилося, за винятком Закарпаття. Датою побудови костелу називають або 1639, або 1771 роки. Всередині є бароковий вівтар XVIII ст.  Нарешті, відвідаємо колишнє містечко Устилуг – маєток трьох поколінь родини Стравінських: співака Федора Стравінського, його сина - великого композитора Ігоря Стравінського, і Федора Ігоревича, який став художником. Ігор Стравінський створив тут свої головні твори. Музика, створена ним для безсмертних балетів, є нічим іншим, як переробленим волинським фольклором, і, таким чином, ніяка вона не російська. У родовій садибі «Стара Миза», побудованої в 1907 році за проектом Ігоря Стравінського, знаходяться музична школа і музей композитора.  Повний текст статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/120626

Луцьк. Художній музей, що знаходиться прямо в замку. Фото - з сайту музею

Портрет пензля Лукаса Кранаха - з недавніх пір одне з головних скарбів музею. Фото - Хроніки Любарта

В залах Художнього музею. Фото - Департаменту культури Луцької міськради

В музеї волинської ікони. Фото - volyn-museum.com

Володимир-Волинський. Успенський собор (1160, 1900 рр.). Фото - bug.org.ua

Володимир-Волинський. Василівська церква-ротонда (кін. XII ст.-1901 р.) Фото - О. Котис

Володиимр-Волинський. Костел Йоакима і Анни (1752 р.) Фото - zabytki.in.ua

Володимир-Волинський. Кафедральний Собор Різдва Христового (раніше Костел Розіслання Апостолів, 1770 р.) Фото - Р. Маленков

Вид на острів посеред боліт, де створено музей битви під Берестечком. Фото - Тінь Рівного

Вид меморіального комлексу на полі Берестецької битви (с. Пляшева). Фото - НІМЗ “Поле Берестецької битви”

Георгіївська церква-мавзолей (1910-14 рр.) меморіального комплексу Берестецької битви (с. Пляшева). Фото - НІМЗ “Поле Берестецької битви”

Одна з зал музею в Берестечку. Фото - berestechko.org

Михайлівська церква XVII ст., в якій Хмельницький молився перед битвою, перенесена до музейного комплексу з с. Острів. Фото - monastyr.in.ua

Головний пам'ятник на полі Берестецької битви. Фото - Д. Карпій

Троїцький собор в Берестечку - цікава пам'ятка архітектури. Будувався з 1910 до 1938 року, а завершений був тільки 2001-го. Фото - Р. Маленков

Троїцький костел в Берестечку (1733 р.) Фото - ua-travel.info

Мурований стовп - таємнича споруда на околиці Берестечка (поховальний пам'ятник князя Пронського, 1601 р.) Фото - volyn.com.ua

Олика. Гігантський палац Радзівілів. Фото - Волинь-Нова

Подвір'я Олицького палацу. Фото - kotykS

Олика. Троїцький костел до початку реставрації. Фото - Волинські Новини

Інтер'єри костелу в Олиці до реставрації. Фото - IGotoWorld

Костел в Олиці до та після реставрації. Фото - volyn.com.ua

Олика. Костел Петра й Павла (1455 р.) Фото - А. Бондаренко

Олика. Стрітенська церква (1784 р.) Фото - В. Іщук

Любомль. Георгіївська церква (1280-ті роки). Фото - В. Галевський

Любомль. Троїцький костел (1412 р.) - найстарший на Волині. Фото - GSerhiy

Затурці. Садиба-музей В'ячеслава Липинського. Фото - з фб-групи Українська Шляхта

Інтер'єри садиби Липинського ретельно відтворені. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

В музеї Липинського. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

В'ячеслав Липинський (1882-1931)

Колодяжне. Батьківський будинок Лесиної родини (1896 р.) Фото - з сайту Волинської обласної адміністрації

В музеї родини Косачів у Колодяжному. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

Леся Українка з батьком, матір'ю (обидва в центрі) та родичами у Колодяжному. 1905 рік

Ковель. Дерев'яний костел С. Анни (1639 або 1770-ті роки), перенесений з с. Вишеньки 1993 року. Фото - Demmarcos

Інтер'єр ковельского костелу. Фото - kovelpost.com

Устилуг. Музей родини Стравінських. Фото - tourism.volyn.ua

Устилуг. Кімната в музеї Стравінського. Фото - tourism.volyn.ua

Ігор Стравінський (1882-1971). Фото американського періоду його життя

Фоторепортажі
ЗСУ отримали від Fire Point партію ракет Фламінго

ЗСУ отримали від Fire Point партію ракет Фламінго

Українські військові отримали партію "Фламінго": нові фото крилатих ракет. Компанія Fire Point передала українським захисникам чергову партію крилатих ракет "Фламінго". Про це пише РБК-Україна з посиланням на допис фотожурналіста Єфрема Лукацкого у Facebook. Про це повідомляють Контракти.UA. "Поки псевдожурналісти й блогери, під керуванням російської пропаганди, кричать, що "все пропало", компанія Fire Point передала військовим чергову партію ракет "Фламінго", - написав він. Лукацкий також зазначив, що ця компанія виробляє дрони FP-1, які використовуються у більш ніж 50% усіх пусків по території Росії. Що відомо про ракету "Фламінго" Нагадаємо, у вересні цього року український лідер Володимир Зеленський заявив, що Україна активно розробляє далекобійне озброєння. Він розповів, що випробування пройшли успішно, і наступний етап - запуск серійного виробництва. Зазначимо, Україна розпочала серійне виробництво крилатих ракет "Фламінго" з дальністю польоту до 3000 кілометрів. За словами президента, на масове виробництво вони вийдуть до кінця року. "Фламінго" має наступні (публічно заявлені) технічні характеристики: Дальність: 3000 км Час у повітрі: понад 4 години Максимальна швидкість: 950 км/год Крейсерська швидкість: 850-900 км/год Розмах крила: 6 метрів Максимальна злітна вага: 6 тонн Вага бойової частини: 1 тонна Згідно з даними західних ЗМІ, ракети "Фламінго" за характеристиками перевершують американські крилаті ракети Tomahawk. Зокрема, вони несуть більшу бойову частину та мають більшу дальність польоту.  
06.12.2025 — 4 — 13

У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни. У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим. Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA. Тематика та символізм На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу». Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята. Свято завдяки захисникам Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства. «Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко. Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових. «Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая. Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники.
05.12.2025 — 7 — 223

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA. Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було. "Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали. Зокрема, українським воїнам вдалося уразити: "Саранський механічний завод" "Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів. Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу. Нафтовий термінал у Туапсе Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки. У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе. На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів. Морський нафтовий термінал у Феодосії Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму. Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом. Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу" Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга. Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного. Саратовський НПЗ Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії. На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу. До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.  
04.12.2025 — 12 — 445

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо. В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах. Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA. Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями". Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі. Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД). На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи. Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо. При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію. Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події. Атака дронів по Росії Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ. А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному. Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод.
02.12.2025 — 4 — 791

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва. 1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді. Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів. «У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу. «Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей». Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США. У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа. У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором. Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині.
01.12.2025 — 21 — 887