Контракти.ua

29.09.2020 — Волинь, Волинська область, Луцьк, Берестечко, Олика, Володимир-Волинський — Павло Ковальов — 23069
храм, церква, музей, садиба, костел, собор, Леся Українка, палац, Волинь, Волинська область, Луцьк, Берестечко, Олика, Володимир-Волинський, Колодяжне, Любомль, битва, Стравінський, композитор, Липинський, Ковель
Невідомі музеї, палаци і храми Волині: поради мандрівникам

Волинська область з центром в Луцьку зазвичай «губиться» серед інших українських регіонів. Замок в обласному центрі, Шацькі озера, «базарно-вокзальний» Ковель - мабуть, все, з чим турист асоціює цей регіон. Тим часом, в області, приховані від цікавих очей, ховаються численні садиби, костели, церкви та замки - як в невеликих селищах, так і в містечках з величним минулим, таких, як Володимир-Волинський - колись центр окремого князівства, або Олика - колишня резиденція славного і могутнього роду Радзівілів. Запрошуємо у віртуальний тур по деяких волинських пам’ятках. Почнемо, все ж таки, з обласного центру, причому із самого Луцького замку, аби презентувати вам Художній музей, який «сховався» в колишньому комендантську будинку, що стоїть праворуч від вхідної вежі. Цей музей - справжня перлина серед обласних музеїв такого роду. В основі експозиції – колекція портретів князів Радзівілів з їх маєтку в Олиці (про нього піде мова далі). Портрети членів цього роду відносяться до XVI-XIX століть. Крім того, в музеї експонуються оригінали картин великих іспанців Рібейри і Мурільйо (останній достеменно не атрибутований, але вважається, що це авторська копія), італійців Маньяско і Лондоні, фламандця Снейдерса, француза Пуссена. До слова, ані Мурільйо, ні Пуссена в інших українських музеях немає. А в 2012 році в музей передана картина видатного німецького живописця епохи Ренесансу – Лукаса Кранаха Старшого – а саме портрет Йоганна IV, правителя князівства Ангальт. Картину намагалися вивезти за кордон. Її вартість - близько півмільйона доларів. Інший цікавий музей в Луцьку – волинської ікони. Це єдиний в Україні музей, який представляє самобутню регіональну школу іконопису. Тут зібрано понад 1,5 тис. експонатів - причому не тільки ікон, а й скульптур, релігійної начиння, окладів ікон і цілих іконостасів. Перлиною колекції є знаменита Холмська ікона Божої Матері, написана в XI або XII ст. Їдемо далі до міста Володимира-Волинського, одного з найдавніших в Україні (воно вперше згадується 988 року). На городищі височіє збудований в 1160 році Успенський собор - один з небагатьох храмів часів Київської Русі, що вцілів до наших днів. Щоправда, на початку ХХ ст. він був ґрунтовно реконструйований і перебудований. Давньоруськими часами датується і Василівська церква-ротонда - рідкісна споруда такого роду в Україні. Свій нинішній вигляд вона отримала також після реставрації в кінці XIX ст. Інші архітектурні пам'ятки міста на березі прикордонного Західного Бугу включають костел Йоакима і Анни (1775 г.), колишній костел єзуїтів (1776 р., зараз – православний собор Різдва Христового), Домініканський монастир (1789), Миколаївську і Георгіївську церкви, особняк, де знаходиться краєзнавчий музей тощо.  Тепер прямуємо до легендарного Берестечка. Головною пам'яткою тут є музей-заповідник «Козацькі могили» на полі битви (біля с. Пляшевого, що межує з Берестечком), яка сталася влітку 1651 року між військами Хмельницького і короля Яна Казимира. Автентичність представлених тут експонатів обумовлена обставинами їх виявлення: безліч воїнів потонуло в навколишніх болотах, які в прямому сенсі законсервували їхні рештки разом з одягом, взуттям та зброєю. Георгіївський храм, споруджений в 1910-14 роках, є мавзолеєм: в підвальному приміщенні зібрані тисячі кісток і черепів, знайдених під час розкопок. Поруч стоїть дерев'яна Михайлівська церква XVII ст., в якій перед боєм молився Хмельницький. Вона перенесена з села Острів. Не менш цікавим є і саме містечко, прикрашене Троїцьким костелом і однойменним православним собором. Крім церковних споруд, в Берестечко можна побачити і інші пам'ятники архітектури - наприклад, палац князів Пронських або унікальна в загальноєвропейському масштабі споруда - т.зв. «Мурований стовп» - надгробний пам'ятник князю Олександрові Пронському (помер 1601 року). Переміщуємося до Олики – резиденції Радзівілів. Перш за все, слід відвідати величезний палац, найбільшій в Україні за кількістю приміщень – їх тут рівно 365. Вже багато років тут знаходиться психіатрична клініка, але, на відміну від більшості установ подібного профілю, вхід до внутрішнього двору палацу вільний. В інтер’єрах, на жаль, нічого не зберіглося.  Іншою видатною пам’яткою Олики є грандіозний Троїцький костел (або ж Колегіата, бо тут знаходилася єзуїтська колегія). Костел зведено 1640 року за проектом італійських архітекторів за зразком римської церкви Іль Джезу. Всередині костелу збереглися дерев'яні скульптури апостолів і частково - мармурові іконостаси. 2020 року польськими зусиллями було закінчено його реставрацію. За дзвіницею Троїцького костелу «ховається» невеликий костел Петра і Павла, один з найстарших на Волині (1455 р.) Є в Олиці і Стрітенська церква, побудована 1784 року. В ній знаходиться більше десятка старовинних ікон. Дуже цікаві храми є і в містечку Любомль. В першу чергу, це Георгіївська церква, відома з 1280-х років - найбільш давній кам'яний православний храм землі волинської. Нинішні форми храм отримав в XVI ст. Храм не закривався, тому всередині можна побачити давні фрески та ікони. Ще одна споруда Любомля - Троїцький костел, зведений в 1412 році - найстаріший католицький храм в області.  Не дуже відомим, але дуже повчальним, музеєм на Волині є садиба В'ячеслава Липинського (1885-1931) в с. Затурці. Липинський - історик, політолог, публіцист і політик - був ідеологом українського консервативно-монархістського руху початку ХХ століття. Музей в Затурцях є центром вивчення життя і ідей Липинського, а також усього, що пов'язано з його родиною і родом. Експозиція охоплює період з 1839 по 1939 роки. Є на Волині і «головний» музей Лесі Українки – в с. Колодяжному поблизу Ковеля. Вона прожила тут з 1882 по 1907 роки, створила значну частину поезій. Меморіальна експозиція знаходиться в двох будинках: т.зв. «Білому», побудованому для старших дітей сім'ї Косачів як літературне шале-флігель, і батьківському будинку Петра Косача, спорудженому в 1896 році.  А що подивитися власне у Ковелі, який дуже сильно був понищений у Другу Світову? Тут стоїть унікальний дерев’яний костел, перенесений 1993 року з с. Вишеньки. Унікальний він тим, що пам’яток дерев'яного неоготичного зодчества в Україні практично не залишилося, за винятком Закарпаття. Датою побудови костелу називають або 1639, або 1771 роки. Всередині є бароковий вівтар XVIII ст.  Нарешті, відвідаємо колишнє містечко Устилуг – маєток трьох поколінь родини Стравінських: співака Федора Стравінського, його сина - великого композитора Ігоря Стравінського, і Федора Ігоревича, який став художником. Ігор Стравінський створив тут свої головні твори. Музика, створена ним для безсмертних балетів, є нічим іншим, як переробленим волинським фольклором, і, таким чином, ніяка вона не російська. У родовій садибі «Стара Миза», побудованої в 1907 році за проектом Ігоря Стравінського, знаходяться музична школа і музей композитора.  Повний текст статті можна прочитати тут: http://kontrakty.ua/article/120626

Луцьк. Художній музей, що знаходиться прямо в замку. Фото - з сайту музею

Портрет пензля Лукаса Кранаха - з недавніх пір одне з головних скарбів музею. Фото - Хроніки Любарта

В залах Художнього музею. Фото - Департаменту культури Луцької міськради

В музеї волинської ікони. Фото - volyn-museum.com

Володимир-Волинський. Успенський собор (1160, 1900 рр.). Фото - bug.org.ua

Володимир-Волинський. Василівська церква-ротонда (кін. XII ст.-1901 р.) Фото - О. Котис

Володиимр-Волинський. Костел Йоакима і Анни (1752 р.) Фото - zabytki.in.ua

Володимир-Волинський. Кафедральний Собор Різдва Христового (раніше Костел Розіслання Апостолів, 1770 р.) Фото - Р. Маленков

Вид на острів посеред боліт, де створено музей битви під Берестечком. Фото - Тінь Рівного

Вид меморіального комлексу на полі Берестецької битви (с. Пляшева). Фото - НІМЗ “Поле Берестецької битви”

Георгіївська церква-мавзолей (1910-14 рр.) меморіального комплексу Берестецької битви (с. Пляшева). Фото - НІМЗ “Поле Берестецької битви”

Одна з зал музею в Берестечку. Фото - berestechko.org

Михайлівська церква XVII ст., в якій Хмельницький молився перед битвою, перенесена до музейного комплексу з с. Острів. Фото - monastyr.in.ua

Головний пам'ятник на полі Берестецької битви. Фото - Д. Карпій

Троїцький собор в Берестечку - цікава пам'ятка архітектури. Будувався з 1910 до 1938 року, а завершений був тільки 2001-го. Фото - Р. Маленков

Троїцький костел в Берестечку (1733 р.) Фото - ua-travel.info

Мурований стовп - таємнича споруда на околиці Берестечка (поховальний пам'ятник князя Пронського, 1601 р.) Фото - volyn.com.ua

Олика. Гігантський палац Радзівілів. Фото - Волинь-Нова

Подвір'я Олицького палацу. Фото - kotykS

Олика. Троїцький костел до початку реставрації. Фото - Волинські Новини

Інтер'єри костелу в Олиці до реставрації. Фото - IGotoWorld

Костел в Олиці до та після реставрації. Фото - volyn.com.ua

Олика. Костел Петра й Павла (1455 р.) Фото - А. Бондаренко

Олика. Стрітенська церква (1784 р.) Фото - В. Іщук

Любомль. Георгіївська церква (1280-ті роки). Фото - В. Галевський

Любомль. Троїцький костел (1412 р.) - найстарший на Волині. Фото - GSerhiy

Затурці. Садиба-музей В'ячеслава Липинського. Фото - з фб-групи Українська Шляхта

Інтер'єри садиби Липинського ретельно відтворені. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

В музеї Липинського. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

В'ячеслав Липинський (1882-1931)

Колодяжне. Батьківський будинок Лесиної родини (1896 р.) Фото - з сайту Волинської обласної адміністрації

В музеї родини Косачів у Колодяжному. Фото - volyn-kray-mus.at.ua

Леся Українка з батьком, матір'ю (обидва в центрі) та родичами у Колодяжному. 1905 рік

Ковель. Дерев'яний костел С. Анни (1639 або 1770-ті роки), перенесений з с. Вишеньки 1993 року. Фото - Demmarcos

Інтер'єр ковельского костелу. Фото - kovelpost.com

Устилуг. Музей родини Стравінських. Фото - tourism.volyn.ua

Устилуг. Кімната в музеї Стравінського. Фото - tourism.volyn.ua

Ігор Стравінський (1882-1971). Фото американського періоду його життя

Фоторепортажі
Деталі переговорів з росіянами в Туреччині: Умєров доповів Зеленському (фото)

Деталі переговорів з росіянами в Туреччині: Умєров доповів Зеленському (фото)

Зустрічі 15–16 травня продемонстрували світові нашу готовність наближати мир і, відповідно, необхідність тиску на Росію заради припинення війни, зазначив Зеленський після доповіді Умєрова. Президент України Володимир Зеленський провів нараду, під час якої міністр оборони України Рустем Умєров доповів про роботу української делегації та переговорний процес у Туреччині. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це Зеленський розповів вдень 19 травня. «Фактично найбільшим результатом зустрічі стала домовленість про обмін військовополоненими у форматі 1000 на 1000. Зараз наша команда опрацьовує деталі обміну. Вдячний усім, хто допомагає», — повідомив президент. Рустем Умєров як голова делегації в Туреччині доповів про конкретні деталі розмови з росіянами. За словами Зеленського, делегації України вдалося втримати розмову в достойних рамках. Усі спроби російських погроз були відкинуті. Україна наполягає на необхідності повного й безумовного припинення вогню для збереження життів людей і щоб дати необхідну основу дипломатії. «Таке припинення вогню має бути достатньо тривалим і з можливістю продовження. Наша пропозиція, узгоджена з партнерами, — 30 днів. Ми готові до цього. Також ми готові до зустрічі на рівні лідерів для розв’язання ключових питань. Україна не боїться прямих переговорів з Росією, і важливо, щоб керівництво Росії не затягувало війну», — сказав Зеленський. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та керівник Офісу президента Андрій Єрмак доповіли про зустрічі й контакти з представниками США та європейськими партнерами — представниками Франції, Британії, Німеччини, Італії, Польщі й Туреччини. Андрій Єрмак представив позиції ключових країн. «Координуємося з партнерами практично в щоденному режимі. Вдячний за підтримку. Доручив сформувати постійну розширену національну переговорну групу», — додав Зеленський. Нагадаємо, західні ЗМІ пишуть, що переговори в Стамбулі стали пасткою для кремлівського очільника Путіна.
19.05.2025 — 3 — 414

Новий Папа Римський Лев XIV офіційно зійшов на престол

Новий Папа Римський Лев XIV офіційно зійшов на престол

Новий Папа Римський Лев XIV у неділю, 18 травня офіційно зійшов на посаду. Він став першим американцем, який очолив Святий престол. Про це пише РБК-Україна з посиланням на AP.Про це повідомляють Контракти.UA. Сьогодні, 18 травня, у Ватикані відбулась інавгураційна меса Папи Лева XIV з нагоди початку його понтифікату. Під час інавгураційної меси новий понтифік проголосив послання про єдність. Папа Лев XIV сказав, що хоче служити вірянам через два виміри папства: любов і єдність. "Я хотів би, щоб нашим першим великим бажанням була єдність Церкви, знак єдності та причастя, який стане запорукою для примиреного світу", - сказав він. У фінальній промові на церемонії інтронізації Папа Римський Лев ХІV згадав про Україну і сказав, що "очікуються перемовини про справедливий мир". Також під час церемонії він отримав символи папства - вовняну накидку на плечі і так званий "перстень рибалки". Варто зауважити, що під час інавгурації на площі Святого Петра у Римі зібрались десятки тисяч людей. Там також були присутні низка світових лідерів, зокрема й президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою. Роберт Френсіс Прево став новим Папою Римським Нагадаємо, 7 травня кардинали Римо-католицької церкви розпочали конклав з метою обрання нового Папи Римського. Однак перший день голосування був провальним, а вже наступного вечора над Сикстинською капелою з'явився білий дим. Новим Папою Римським став кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі папське ім'я Лев XIV. Це перший в історії Папа Римський, який є громадянином Сполучених Штатів Америки (США).
18.05.2025 — 8 — 551

У ГУР показали морський дрон Magura V7, що уразив два російських винищувачі

У ГУР показали морський дрон Magura V7, що уразив два російських винищувачі

У розвідці вперше представили власні морські дрони, вони здатні знищувати кораблі та літаки Головне управління розвідки показало новий вітчизняний морський дрон Magura V7, який одночасно може завдавати ударів кораблям агресора, а також управляти системою протиповітряної оборони для знищення цілей. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили у ГУР МО та РБК-Україна. Завдяки значно збільшеній вантажопідйомності Magura V7 здатний нести корисне навантаження до 650 кг і може одночасно використовуватися як морський дрон-камікадзе і водночас мати на озброєнні керовані ракети або бойовий модуль з кулеметом. Новий надводний човен отримав довший і ширший корпус. Тепер довжина бойової версії морського дрона становить 7,2 м, а ширина — 2,1 м, тоді як базовий Magura V5 має корпус 5,75 м завдовжки й 1,5 м завширшки. Також у Magura V7 майже вдвічі збільшено максимальний радіус дії — до 800 морських миль (1480 км), при цьому автономність становить щонайменше дві доби, а при наявності генератора — до семи діб. Максимальна швидкість надводного дрона при повному навантаженні складає не менше 39 вузлів (72 км/год). «Ви бачите ракети ППО — і це говорить саме за себе. Починаємо витісняти, скажімо так, росіян із повітря над Чорним морем», — cказав очільник ГУР Кирило Буданов. Нагадаємо, саме цей надводний безпілотник 2 травня вперше в історії успішно уразив два ворожі винищувачі Су-30, тим самим завдавши росіянам шкоди щонайменше на $100 млн.
15.05.2025 — 7 — 1045

"Згарище й порожні вулиці": як виглядає зруйнований Торецьк після вторгнення Росії

Через постійні обстріли російської армії українське місто Торецьк, що у Донецькій області, майже повністю зруйноване. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook бригади "Хижак". Про це повідомляють Контракти.UA. "Колись - місто шахтарів, спорту і культури. Сьогодні - лінія фронту, згарище й порожні вулиці. Так виглядає Торецьк після "освобождєнія". Російська чума випалила все живе", - підписано фото зруйнованого міста. На знімках показано Торецьк до та після російського вторгнення. Зокрема, стадіон "Авангард", шахту імені святої Матрони, палац культури "Україна", Будинок творчості, багатоповерхівки та вулиці, якими їздив громадський транспорт. До війни "Торецьк був живим, працьовитим, наповненим людьми містом". Там проживали майже 40 тисяч українців. Працювали шахти, збагачувальна фабрика, хлібокомбінат, заводи. "Гордістю був палац культури "Україна" при шахті "Центральна" - із зимовим садом, залами для репетицій, дитячими гуртками. А стадіон "Авангард" збирав до 10 тисяч глядачів. Сьогодні - це поле бою", - сказано у повідомленні. Нагадаємо, за словами глави Донецької ОВА Вадима Філашкіна, у Торецьку залишаються 48 людей, а в Торецькій громаді - 142 людини. Українські військові намагаються доставляти допомогу цим людям. Раніше 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ показала відео з Торецька після російського вторгнення. Що відомо про Торецьк До початку війни на Донбасі у 2014 році Торецьк (до 2016-го - Дзержинськ) був домом для приблизно 35 тисяч людей. Місто мало розвинену промислову інфраструктуру та вирізнялося активним економічним життям. Його економіка переважно базувалася на вугледобувній галузі: шахти були головними роботодавцями для місцевого населення, а шахтарська праця визначала обличчя міста впродовж поколінь. У Торецьку також функціонувала залізнична станція, яка слугувала важливим логістичним вузлом для перевезення вугілля й інших вантажів. Раніше ми писали про те, що ситуація навколо Торецька погіршується, у випадку, якщо росіяни візьмуть його під свій контроль, то "відкриють" вже Костянтинівський напрямок.
15.05.2025 — 8 — 964

Колосальні втрати: британська розвідка показала знімки російського арсеналу після вибухів

Колосальні втрати: британська розвідка показала знімки російського арсеналу після вибухів

Вибухи на російському складі боєприпасів ГРАУ 22 квітня стали найбільшою втратою боєкомплекту з початку війни. Пошкоджено понад 1 кв. км території, знищено стратегічні запаси. Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міноборони Великої Британії в Х (Twitter). Про це повідомляють Контракти.UA. Як зазначається у зведенні, 22 квітня 2025 року на російському 51-му арсеналі боєприпасів ГРАУ у Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви, сталося кілька великих вибухів. За даними українського Центру з протидії дезінформації, на складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з балістичними, авіаційними та зенітними ракетами, а також артилерійськими снарядами і боєприпасами для стрілецької зброї для боїв на передовій. Супутникові знімки показують, що значна частина складу, понад 1 кв. км, була пошкоджена вибухами, що свідчить про колосальні втрати на ключовому стратегічному складі, що забезпечує війну Росії в Україні. Крім того, пошкоджені вогнем, нестабільні боєприпаси, що не розірвалися, могли впасти за межі об'єкта, що потенційно становить небезпеку для цивільного населення поблизу. Причини вибуху Міністерство оборони Росії заявило, що вибухи сталися через пожежу, яка потім спричинила детонацію боєприпасів. "Досить імовірно, що до цієї втрати призвели неналежні процедури поводження зі зброєю і недбале зберігання боєприпасів", - пише британська розвідка. Це відповідає давній тенденції регулярно підтверджуваної російської некомпетентності щодо безпечного та належного поводження з власними боєприпасами. "Вибухи 51-го ГРАУ, ймовірно, призвели до найбільшої втрати російських боєприпасів, спричиненої власними діями Росії в поточному конфлікті на сьогоднішній день", - зазначають у Міноборони Британії. Нагадаємо, російський арсенал у Киржачі у Володимирській області РФ був підірваний 22 квітня 2025 року.
14.05.2025 — 4 — 996