Кавуни, секонд-хенд, велосипеди і повітряна куля: на що ідуть політики заради перемоги на місцевих виборах?
Виборча кампанія-2020 офіційно розпочалася в Україні 5 вересня, однак ті, хто має намір балотуватися під час прийдешніх місцевих виборів, ще завдовго до цієї дати розпочали свою агітацію, яка інколи мала ознаки непрямого підкупу, що зафіксували, наприклад, в організаціях «Чесно» та «Опора». Вода і їжа, шкільні набори, секонд-хенд, велосипеди, повітряна куля і навіть банкомат: на що ідуть політики заради перемоги на місцевих виборах? Усе це, охочі прийти до влади політики вже почали використовувати, аби завоювати прихильність потенційних виборців, хоча це – порушення виборчого законодавства. До підбірки потрапили креативні різновиди передвиборчої агітації, які можуть бути розцінені як порушення виборчого законодавства. Водночас міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявив: «Хочу попередити: в МВС України достатньо сил, засобів та мотивації для контролю передвиборчого процесу. Ми будемо жорстко реагувати на всі спроби побудови «передвиборчих сіток», на підкуп виборців, провокації та інші порушення». Станом на 18 вересня правоохоронці зареєстрували в Україні уже 330 заяв та повідомлень, пов’язаних із порушенням виборчого процесу. Зокрема, до ЄРДР внесли відомості щодо 34 кримінальних правопорушень щодо підкупу виборців.
Де? Одеса. Що роздають? Маски. Від кого? Геннадій Труханов, мер Одеси. Деталі: 2 вересня під час святкування Дня Одеси відвідувачам свята безкоштовно роздавали маски з символікою партії чинного мера Геннадія Труханова. При цьому спостерігачі за виборами відзначають, що ще до офіційного старту кампанії діяльність Труханова щодо виконання повноважень одеського міського голови «неможливо було чітко відмежувати від активності потенційного кандидата та неформального лідера політичної партії «Довіряй ділам»
Де? Одещина (с. Великий Буялик). Що роздають? Велосипеди. Від кого? Олег Корженко, потенційний кандидат у депутати Одеської облради від «Батьківщини». Деталі: Сім велосипедів Корженко вручив листоношам вже після старту виборчої кампанії 2020, придбав їх за власний кошт. Сам Корженко аргументував свій вчинок тим, що «важливо у наш час підтримувати листонош та не допустити закриття поштових відділень у селах»
Де? Рівне. Що роздають? Яйця. Від кого? Віталій Герман, потенційний кандидат в мери. Деталі: Набори яєць із надписом «Герман з яйцями» роздавали в Рівному 18 вересня на одній із зупинок. Сам Герман спочатку сказав, що не знає, чи це його агітація, але «ідея прикольна». Згодом, однак, свою причетність до яєць заперечив
Де? Вінниця. Що роздають? Лавки. Від кого? Віктор Мацера, потенційний кандидат у депутати Вінницької міськради. Деталі: Лавки із надписами «Шановним мешканцям від депутата Вінницької міської Ради Віктора Мацери» у Вінниці зафіксували представники «Опори». Подібні таблички з іменем політика також помітили біля одного з відремонтованих під'їздів та на встановленому незадовго до початку виборчої кампанії 2020 дитячому майданчику
Де? Кропивницький. Що роздають? Банкомат. Від кого? Олександр Дудін, можливий кандидат у депутати. Деталі: Чоловіка підняли на сміх через вивіску, що один із банкоматів встановлено за його сприяння. Сам Дудін та його помічниця відмовились це коментувати
Де? Полтава. Що роздають? Політ на повітряній кулі. Від кого? Сергій Іващенко, потенційний кандидат в мери від «Слуги народу». Деталі: Безкоштовний політ на повітряній кулі з символікою партії та власним прізвищем Іващенко влаштував для полтавців на День Незалежності (ще до старту виборчої кампанії 2020). У штабі політика зазначили, що орендували її за 10 тисяч гривень. Сам політ для охочих тривав до 3 хвилин. Скористалися такою послугою близько 170 осіб
Де? Київ. Що роздають? Ракетки і столи для настільного тенісу. Від кого? Олександр Пабат, потенційний кандидат у депутати Київради. Деталі: Столи для настільного тенісу з символікою Пабата почали з'являтися в одному зі столичних районів ще до офіційного старту виборчої кампанії 2020. До них також безкоштовно роздають такі ж брендовані ракетки, однак лише за умови заповнення спецанкети, де треба вказувати не лише свої персональні дані, але і місце реєстрації та фактичного проживанн.
Де? Одещина (м. Чорноморськ). Що роздають? Секонд-хенд. Від кого? Василь Гуляєв, потенційний кандидат у мери. Деталі: Роздачу одягу секонд-хенду під час зустрічі Гуляєва з виборцями 19 вересня зафіксували представники «Опори». За інформацією спостерігачів мережі, присутнім на заході також роздавали безкоштовну каву (у стаканчиках з логотипом політичної партії «За майбутнє» і прізвищем кандидата) та морозиво.
Де? Херсон. Що роздають? Кавуни. Від кого? Ігор Колихаєв, потенційний кандидат в мери Херсона. Деталі: 11 вересня від імені політика на одній з вулиць Херсона безкоштовно роздавали кавуни, агіуючи людей за його програму. «Ми маємо право до 19 числа (вересня – ред.) пригостити людей кавунами. Ми ж не підкуповуємо, а ми просто роздаємо, пригощаємо людей», – розповіла одна з представниць команди Колихаєва, яка проводила цю агітацію
Де? Святогірськ (Донецька область). Що роздають? Продуктовий набір. Від кого? Володимир Бандура, потенційний кандидат у мери. Деталі: Напередодні Дня Незалежності від імені політика місцевим жителям роздавали пакунки із шампанським, рулетом та вітальною листівкою в кольоровій стилістиці ОПЗЖ та з прізвищем Бандури. Водночас представник політика, який роздавав ці пакети, проблеми в таких діях не побачив: «Непрямий підкуп виборців» – я не знаю, що це, а я знаю, що таке свято і що таке привітати людей. Зараз іще 4 вересня не настало (коли ми безпосередньо входимо у виборчий процес) і ще по суті Бандуру ніхто нікуди не висуває»
Де? Херсон. Що роздають? Воду. Від кого? Михайло Опанащенко, потенційний кандидат в мери. Деталі: Пляшки з водою, фото Опанащенка, з логотипом і гаслом ОПЗЖ почали безкоштовно роздавати у брендованих наметах партії і громадському транспорті Херсону ще до офіційного старту кампанії. Воду для цього набирали просто з системи централізованого водопостачання. Сам Опанащенко назвав це «турботою про людей»: «Якщо ви вважаєте, що хтось проголосує за пляшку води, ви помиляєтеся»
Де? Харків. Що роздають? Подарунки для школярів. Від кого? Геннадій Кернес, мер Харкова. Деталі: 1 вересня в харківських школах безкоштовно розповсюджували набори для учнів із символікою партії чинного мера «Блок Кернеса – Успішний Харків». Серед вмісту пакетів, зокрема, можна було знайти блокноти, браслети, календарики, захисні маски. При цьому, як сказали в Департаменті освіти Харківської міськради, це не була політична реклама: «Коли дитина одержала подарунок і взяла його додому, то це не є політична реклама. Кернес успішний мер успішного міста. Чому б йому не передати школярам сувеніри?»
Найкоротший парад у житті Путіна: без військового пафосу, з відключеннями Інтернету та в ізоляції
Президент Росії Володимир Путін провів парад на Красній площі у меншому масштабі, без демонстрації військової техніки через «поточну оперативну ситуацію».
У Москві у суботу, 9 травня, минув парад на честь російського Дня перемоги, який вперше провели без військової техніки. Парад тривав всього 45 хвилин, що зробило його найкоротшим у сучасній історії. Цього року Кремль, схоже, надав пріоритет безпеці над традиційною демонстрацією сили. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
ТСН.ua зібрав всі деталі.
Трамп оголосив про перемир’я між Україною та Росією
Президент США Дональд Трамп оголосив про триденне перемирʼя у війні між Росією та Україною на три дні, починаючи від 9 травня. З його слів, для Росії — це важливо для святкування Дня Перемоги, але для України це теж важливо.
Окрім зупинки усіх обстрілів відбудеться обмін полоненими тисяча на тисячу.
Трамп запевнив, що це він попросив про цей крок і на нього погодились Путін та Зеленський. Він сподівається, що це стане початком для закінчення великої війни і перемовини щодо миру триватимуть.
Зеленський відреагував на заяву. «Цими днями було багато звернень та сигналів щодо конфігурації завтрашнього дня в Москві у звʼязку з нашими українськими далекобійними санкціями», — прокоментував заяву Трампа президент Володимир Зеленський.
«Красна площа для нас менш важлива, ніж життя українських полонених, яких можна повернути додому», — пояснив він у своєму зверненні, подякувавши Трампу та його команді.
Зазначимо, протягом 8 травня напруга навколо параду в Москві набирала обертів — Кремль розгорнув додаткову протиповітряну оборону та продовжував погрожувати Києву відповідю у разі атаки під час святкування Дня перемоги.
Володимир Зеленський відреагував на нові погрози з боку Москви.
«Багато зараз нових погроз від Росії. Хоча ми дали цілком логічну та зрозумілу для них позицію — будемо діяти абсолютно дзеркально», — сказав Зеленський у зверненні, яке він записав з південного напрямку фронту після зустрічі з бойовими бригадами.
Зеленський окремим указом дозволив Росії провести парад
Україна офіційно дозволила Росії провести на Красній площі у Москві парад до 9 травня в рамках триденного перемир’я, яке анонсував президент США Дональд Трамп.
Відповідний указ президента Володимира Зеленського опублікували на сайті ОП в п’ятницю, 8 травня.
«Враховуючи численні прохання, з гуманітарною метою, окресленою в перемовинах з американською стороною 8 травня 2026 року, постановляю: дозволити 9 травня 2026 року провести парад в м. Москві (Російська Федерація). На час параду (від 10 години ранку за київським часом 9 травня 2026 року) територіальний квадрат Красної площі виключити з плану застосування українського озброєння», — йдеться в указі.
Реакція Кремля
Прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков, коментуючи указ Зеленського, заявив: «Нам не потрібен нічий дозвіл. Напевно, горе тому, хто намагається над Днем Перемоги кепкувати і такі дурні жарти робити. Це, напевно, скоріше, його велика біда».
Указ Зеленського про проведення параду в Москві також викликав істерику серед російських воєнкорів. В своїх постах вони назвають документ «приниженням» та «інформаційною спецоперацією».
Зокрема, пропагандист Олександр Коц поскаржився, що указ Зеленського обговорюють активніше, ніж саму підготовку до 9 травня, та назвав це «інформаційною спецоперацією».
Пропагандистський канал «Старше Эдды» заявив про «психологічний тиск» на російську ППО та учасників параду: «Зверніть увагу на координати. Вони не просто вказали площу, вони окреслили периметр. Це натяк: „Ми знаємо, де ви будете стояти“. Суто психологічний тиск на розрахунки ППО та учасників параду. Завтрашнє небо над Москвою буде найнапруженішим за всю історію».
Парад Перемоги: утиснута версія
Святкування Дня перемоги скоротили майже вдвічі, порівняно з ювілейним парадом 2025 року, який тривав 1,5 години.
Одні з найкоротших парадів відбулися 2024 року, коли процесія тривала понад 50 хвилин, та 2023 року — близько 47 хвилин.
Вперше за 19 років парад у Москві провели без військової техніки: замість ракетних установок і танків по Красній площі пройшли лише колони солдатів. Демонстрацію зброї замінили відеокадрами з БпЛА та ядерним озброєнням. На відеозаписах також показали «зразки новітньої російської техніки», зокрема безпілотники, а також атомні підводні човни «Архангельск» і «Князь Владимир».
Парад супроводжувався масштабними відключеннями Інтернету у центрі Москви. Він також минув з обмеженою кількість закордонних гостей.
Головною площею Москви промарширували військовослужбовці вищих військових навчальних закладів, учасники війни проти України, а також солдати Північної Кореї, які воювали в Курській області.
Диктатор Володимир Путін, виступаючи з промовою на Красній площі, заявив про «перемоги» на війні в Україні, попри успішні українські атаки по тилу РФ та сповільнення просування окупантів на фронті.
Хто приїхав до Путіна
У заході взяли участь лише кілька закордонних гостей — зокрема, самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко, король Малайзії Султан Ібрагім та президент Лаосу Тонглун Сісуліт.
«Цьогорічний парад відбувається на тлі хвилі занепокоєння в Москві щодо остаточного результату війни в Україні, яка забрала життя сотень тисяч людей, виснажила економіку Росії та зруйнувала відносини Кремля з Європою», — пише Reuters.
Українські дрони змушують Путіна ховатися у бункерах
Розширення її ударів за допомогою безпілотників та ракет по всій Росії буквально заганяє головнокомандувача Кремля Володимира Путіна під землю, і є ще одним свідченням зростання військової могутності України, пише Politico у статті, опублікованій 9 травня, коли в Росії традиційним парадом святкують День перемоги.
Через чотири роки після початку вторгнення до України, коли її столиця Київ та президент Зеленський мали бути захоплені за кілька днів, тепер саме Путін, схоже, тікає, переходячи з одного підземного укриття в інше, зазначає видання.
Forbes також порівнює, як український президент від початку війни з’являвся на числених відео на вулиці, відкрито заявляючи про опір російській агресії, і як російський лідер «неухильно відступає, ізолюючись всередині архіпелагу масивних підземних бункерів». 09.05.2026 — 5 — 17
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1376
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3546
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3604
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3672
