Контракти.ua

Відпочинок на Херсонщині: куди поїхати та що подивитися?

Бум приморського туризму, який охопив південні українські області останніми роками, «зробив касу» і Херсонщині, яка до цього «губилася» на тлі не тільки Криму та Одеси, але навіть Бердянську. Хоча набір пропонованих тут екскурсій вже непогано охоплює палітру визначних місць, в основному, упор робиться на сам Херсон, Олешківські піски, Асканія-Нову, острів Джарилгач, Каховку, та, останнім часом, Рожеве озеро. А значна частина Херсонської області все ще залишається terra incognita для туриста. Ми ж пропонуємо познайомитися в цьому фотонарисі з іншими цікавими місцями в області - як природними, так і історичними. По-перше, на Херсонщині можна побачити місця двох козацьких Січей. Вони відносяться до XVIII ст. (усі інші – а їх було біля десятка - затоплені Каховським водосховищем). Кам'янська Січ заснована козаками отамана Гордієнка в 1709 р., після першого розгрому російськими військами Війська Запорізького на Хортиці, та проіснувала з перервами до 1728 р. Нині на її території знаходиться маленьке козацьке кладовище з могилою Гордієнка (1733 р.), а також залишки господарського двору поміщика Агаркова (Огарко), що спеціально свого часу купив місце Січі, аби оберігати цю місцевість від занедбання. Прогноївська паланка (нині - с. Геройське) існувала протягом 1735-1769 рр. Тепер тут стоїть пам’ятник козакам. В селі також є храм Казанської ікони Божої Матері, зведений в 1898 р. на кошти нащадка козацько-старшинського роду Григорія Капусти. Тепер перейдемо до історії багатих німецьких колоністів, які колись володіли на Херсонщині величезними латифундіями. В с. Гаврилівка на рубежі XIX-XX століть зведений палац для німецького роду Фальц-Фейнів. Цьому роду Україна зобов'язана заповідником Асканія-Нова. Від палацу залишилися романтичні руїни, як і від склепу подружжя Фальц-Фейнів у с. Новочорномор’я. Тут були поховані Олександр Едуардович (1859-1908), брат Фрідріха, засновника Асканії-Нової, і його дружина Софія. Склеп зведений на скіфському кургані. Та найбільш відомою з руйнованих палаців Херсонщини можна вважати садибу князя Петра Трубецького (1852-1911) в с. Козацькому, зведену в 1885-97 рр. Стилізований під середньовічну фортецю комплекс складається з стіни, воріт з кутовою вежею, власне палацу в стилі ренесансу, неоготичного флігеля, парку і винного заводу. В останньому знаходиться відома виноробня ВАТ «Князя Трубецького». Особливу романтику садибі надають штучні фонтани «Дівочі сльози» на палацових терасах над Дніпром. Недалеко від палацу стоїть унікальна споруда - т.зв. Вежа Вітовта (литовський князь XIV-XV ст.) 2017 року встановлено, що стіни перших поверхів скріплює розчин, що застосовувався в будівлях литовського періоду. Таким чином, вежа в нижній частині – найстарша споруда Північного Причорномор’я. В с. Садовому стоїть цікавий пам'ятний знак на честь першого губернатора Катеринослава, героя російсько-турецької війни 1787-1791 рр. генерала Синельникова (1741-1788 рр.) Пірамідальний обеліск прикрашений скульптурою ангела, барельєфом генерала і символічною похоронною урною. Споруджений він був на початку ХХ ст. Тепер поговоримо про сакральні об’єкти. В області частково зберіглися два видатних монастиря. Корсунський монастир знаходиться в передмісті міста Нова Каховка - с. Корсунці. Він заснований в 1797 р. старообрядцями в честь Корсунської ікони Божої Матері, потім його відібрала державна церква. Вціліли фрагменти стін, західні ворота і північно-східна вежа з шатровим завершенням. Головним храмом є Михайлівський в будівлі трапезної. Нині це жіноча обитель УПЦ МП. Григорівський Бізюков монастир в с. Червоний Маяк заснований в 1781 р. на місці колишньої турецької фортеці. Це був найбагатший монастир на території півдня України, а на поч. XX ст. він взагалі входив до п'ятірки найбагатших в Російській імперії. До закриття монастиря в ньому було 6 храмів, з яких залишилися два. Найстаріші об'єкти в монастирі - печерні келії XVIII ст. Збереглися руїновані стіни з вежами і воротами (частково), трапезна, наземні келії та господарські будівлі. Монастир чоловічий, також належить УПЦ МП. В Генічеську стоїть елегантний собор колишнього монастиря Різдва Богородиці, побудований в 1904-1907 рр. Він є єдиною культовою спорудою міста, яка вціліла після епохи СРСР. Також на Херсонщині є унікальне село Зміївка - єдине в Україні, в якому живуть шведи - нащадки колоністів (їх зараз близько 200 осіб), покликаних сюди ще 1782 року. Старе покоління ще розмовляє на старошведському діалекті, а на свята вдягає доволі архаїчний одяг. За останні 20 років в селі побували численні туристи зі Швеції, а в 2008 року сюди завітав навіть король Карл XVI Густав з дружиною. Поруч зі шведами мешкають нащадки й німецьких колоністів, які колись заснували мали по сусідству власні поселення (тепер всі вони входять в состав Зміївки). А радянський період приніс сюди хвилю депортованих із Західної України бойків, які раніше проживали в прикордонних з Польщею селах. Нині саме бойки становлять тут 80% населення, будучи найбільшою бойківської громадою в Україні поза територією компактного проживання. І на завершення нарису - про місця для «чистого» відпочинку. Першою буде Гола Пристань. Її заснували 1709 року, коли на хвилі петровських репресій ближче до гирла Дніпра втікали українські селяни і козаки. На території міста протікає частина легендарного рукава Дніпра - Конки, яка колись огинала Великий Луг (верхні плавні Дніпра, затоплені Каховським водосховищем). Уздовж неї тягнеться набережна – головний променад міста з численними скульптурами та фотозонами. Є в Голій Пристані і два озера - Солоне і Боброве. У 1889 році на Солоному озері був відкритий найстарший в Україні бальнеологічний санаторій - «Гопри». З Голій Пристані можна дістатися на острови дельти Дніпра. Одним з найцікавіших островів дельти є Білогрудів. Мешканці острова - прямі нащадки біглих козаків. Вони майже не мають городів і садів, живучі з рибальства та розведення корів, свиней і птиці.  Й, нарешті, ми все ж не можемо оминути вже доволі відоме Рожеве, або ж Лемурійське, озеро. За найпоширенішою версією, воно виникло 1969 року в результаті падіння військового літака - воронка від удару швидко заповнилася підземними водами доісторичного моря, що існувало мільйони років навколо праконтиненту Лемурія. Солоність води в озері така сама, як в Мертвому морі. А рожевий колір йому надає водорість «дуналіелла», яка під дією сонця виробляє бета-каротин (його-то і вважають основним «винуватцем» омолодження). Цілющими тут є не тільки вода, але і мул, що утворився на березі озера. Зазначимо, що Рожеве озеро знаходиться буквально біля берега затоки Сиваш - з його не менш унікальним складом води і цілющими грязями. Повну версію статті можна подивитися тут: http://kontrakty.ua/article/122868

Небесні гіганти: 5 найбільших птахів нашого часу

Деякі птахи в світі досягають високого зросту, і почуваються краще на землі, ніж у небі. Нашу планету населяють птахи різних розмірів. Серед них є ті, хто порівнянний зі зростом людини і при цьому здатний ширяти над хмарами з неймовірною динамікою. Але також у природі є "льотчики", які злітають лише в разі нагальної потреби. Discovery Wildlife розповідає про п'ятьох птахів із найбільшими розмахами крил. Пише УНІАН. Про це повідомляють Контракти.UA. 1. Мандрівний альбатрос (Diomedea exulans) Найбільший літаючий птах, розмах крил якого в розправленому стані сягає 3,5 метра. Це фантастичний планер, здатний пролетіти сотню кілометрів, не зробивши жодного помаху крил. Але коли йому потрібно прискоритися, він може розвинути швидкість до 140 км/год. Мандрівний альбатрос збирається для розмноження великими колоніями на віддалених островах поблизу Південного полярного кола і на деяких островах Південної Атлантики. У негніздовий період цей птах борознить океанські простори. 2. Кучерявий пелікан (Pelecanus crispus) Пелікани - найбільші родини літаючих птахів у світі. Кучерявий пелікан (також відомий як далматинський пелікан) - найбільший у своєму виді і навіть потрапив до Книги рекордів Гіннеса. Довжина його тіла може сягати 1,8 м, а розмах крил - 3,2 м. Тварина отримала свою назву не через плямисте оперення, а насамперед через те, що її ареал проживання включав Далмацію в Хорватії. Проте з 1950-х років вона вимерла в цій місцевості. Тепер цього птаха можна зустріти в Південній Європі, на Близькому та Далекому Сході. Є ще великий білий пелікан із розмахом крил близько 3,6 м, який не надто поступається в розмірах колишньому представнику балканського узбережжя. 3. Лелека марабу (Leptoptilos crumeniferus) Цей гігантський лелека мешкає в Африці на південь від Сахари, його можна відрізнити від інших видів лелек за сіро-білими крилами і довгими голими мішками на горлі. Розмах крил лелеки марабу становить 2,6 м, але за даними натуралістів Фішера і Петерсона, був зареєстрований також екземпляр із розмахом крил 3,7 м. Вони не літають високо в небі, вважаючи за краще залишатися близько до землі, щоб полювати за їжею. Цей вид лелек часто приєднується до стерв'ятників, щоб харчуватися падлом, переміщаючись разом із великими стадами тварин. 4. Андський кондор (Vultur gryphus) Цей птах є найбільшим серед хижих родичів. Андський кондор мешкає в Південній Америці, може досягати висоти 1,4 м і розмаху крил 3,3 м. Вага самців становить 11-15 кг, а самок - до 11 кг. Андський кондор використовує повітряні та термічні потоки, щоб підтримувати своє важке тіло в польоті. Цей вид останнім часом перебуває під серйозною загрозою зникнення. Здійснюються спроби запобігти його вимиранню. 5. Африканська велика дрохва (Ardeotis kori) Це найважчий літаючий птах і один з найбільших. Незважаючи на розмах крил до 2,75 м, дрохва-корі може важити до 19 кг, що досить багато, щоб підняти себе в повітря. Через величезну вагу цей вид дрохв витрачає багато енергії на політ, - вони злітають тільки в разі крайньої необхідності. Африканська велика дрохва воліє проводити більшу частину часу, добуваючи їжу на землі: харчується гусеницями, гнойовими жуками, а також різноманітними травами і насінням. Нині вважається, що понад 50% популяції великої дрохви перебуває далеко від їхніх традиційних ареалів у Центральній Європі та Центральній Азії. В Україні з'являються рідкісні види птахів Як повідомляв УНІАН, уже протягом кількох років в Україні живуть конкуренти для рибалок: рожевий фламінго, рожевий і кучерявий пелікани. Про появу рідкісних птахів розповів виданню Телеграф начальник науково-дослідного відділу ННПП, кандидат біологічних наук Микола Роженко. Крім того, на території України оселився птах, який раніше був рідкісним. Йдеться про припутня, який тепер став постійним мешканцем міст нашої країни. Припутень (або в'яхир) нерідко може зустрітися в міських парках.
27.11.2025 — 5 — 181

Комбінований удар по Києву: кількість загиблих зросла

Зокрема, на Печерську сталося влучання у багатоповерхівку. Сьогодні вночі, 25 листопада, російська армія завдала комбінованого удару по Києву. У столиці кількість загиблих зросла до двох. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили у пресслужбі Національної поліції. Внаслідок нічної атаки пошкоджено житлові будинки та цивільну інфраструктуру у Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському та Печерському районах. У Печерському районі сталося влучання у 22-поверховий будинок. Сталися руйнування та виникла пожежа. У Дніпровському районі виникла пожежа у дев’ятиповерховому будинку. Відомо про двох загиблих, серед яких 86-річна жінка. Особа другого загиблого наразі встановлюється. Пʼять людей зазнали травм. “Двоє загиблих у столиці внаслідок нічної атаки ворога”, - наголосив мер Віталій Кличко. Пізніше він уточнив, що кількість травмованих зросла до дев’яти осіб. Серед потерпілих одна дитина. Трьох дорослих госпіталізували до лікарень, додав міський голова. Нагадаємо, близько сьомої ранку під час масованої повітряної тривоги РФ запустила "Кинджали". У Києві сталися потужні вибухи. Окрім того, у напрямку міста летіли безпілотники та крилаті ракети. Зокрема, зранку під атакою опинився Святошинський район. Через обстріл сталися руйнування в нежитловому приміщенні. За даними влади, щонайменше четверо осіб загинули.
25.11.2025 — 4 — 646

Дві виставки відкрилися на цьому тижні у Національному музеї Київська картинна галерея

Перша — 18 листопада, «Михайло Андрієнко-Нечитайло. Херсон — Париж». Друга, наступного дня — «Те, що болить». Перша — одного художника, друга — колективна. Михайло Андрієнко-Нечитайло народився та виріс у Херсоні, а більшу частину життя мешкав у Парижі. Він є представником спільноти, відомої як Паризька школа (École de Paris). Роботи, що представлені, стисло показують шлях творчих пошуків митця. Це перша в Україні його персональна виставка, вона присвячена третій річниці визволення Херсона від російських загарбників та створена спільно з Херсонським обласним художнім музеєм імені О. О. Шовкуненка. Друга виставка складається з кількох блоків. Центральна частина «нехудожня»: в найбільший залі фотографії разом з текстом розповідають про бійців 82-ї окремої десантно-штурмової бригади, які або зникли безвісти, або загинули, або потрапили у полон. Цей документальний проект «Не народжені для війни» створений їх родинами. Остання зала наповнена живописними картинами, скульптурами, фотографіями дійсних та колишніх військовослужбовців, а також волонтерів. Це проект «Мистецтво, що повертає до життя». Твори різняться і тематикою — якісь цілком мирні, якісь пов’язані з війною. А починається виставка фотографіями Юрія Білака, українця, який зараз мешкає у Франції. На них зображені діти на тлі зруйнованих споруд, в рідних для них місцях — «Дитинство, що втратило тишу». Виставка присвячена Дню захисту дітей, Дню Гідності та Свободи, Міжнародному дню волонтера та Дню Збройних сил України. Обидві триватимуть залишок листопада та майже весь грудень. Дві виставки в неділю завершують свою роботу: «ВІЧ-НА-ВІЧ з Іваном Айвазовським» (про неї ми писали раніше) та Триєнале сценографії імені Данила Лідера «Київська школа». На останній представлено театральні костюми та ескізи до них, макети сцен, фотографії з вистав. Ці предмети пов’язані з театральними подіями, які відбувалися протягом останніх трьох років. Виставка робиться вшосте. З 14 листопада по 2 грудня проходить Фестиваль сучасного колажу CUTOUT 2025. А майже до кінця січня триває виставка «Олександр Мурашко. Київські вібрації», що присвячена 150-річчю від дня народження цього видатного живописця. Текст та фото — Олександр Зубко
23.11.2025 — 25 — 2079

Найменша у світі мавпа може поміститися в долоню: який вигляд вона має

Карликова ігрунка — це пальцеподібна мавпа, яка є найменшим приматом світу, та важить не більше 140 грамів. У глибинах тропічних лісів, що розкинулися п’ятьма країнами Південної Америки, ховається унікальний рекордсмен. Карликова ігрунка, або пальцеподібна мавпа, є не просто дивом природи, а й найменшим приматом у світі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Її зріст рідко сягає 16 сантиметрів, а вага не перевищує 140 грамів, пише Т4. Цей мініатюрний вид приматів поділяється на дві окремі популяції: північну карликову ігрунку (Cebuella pygmaea) і східну карликову ігрунку (Cebuella niveiventris). Вони демонструють чітку екологічну перевагу, оселяючись переважно в лісових масивах поблизу річкових берегів. Така локалізація забезпечує їм багатий підлісок — густе природне укриття та постійне джерело живлення. Їхнє хутро має характерне оранжево-коричневе забарвлення зі смугастим візерунком, відомим як агуті. Хвости цих мавп значно довші за тіло та слугують важливим інструментом для утримання рівноваги під час спритних пересувань по гілках джунглів. Раціон мавп цього роду є доволі спеціалізованим: вони пристосовані до харчування камеді та деревним соком, для доступу до яких вони вигризають отвори в деревах. Також вони їдять дрібних комах та фрукти. Невеликий розмір робить цих мавп легкою здобиччю для хижаків, таких як: орли, яструби чи змії. Аби захистити себе, ігрунки живуть сімейними групами (можуть налічувати до дев’яти мавп). Перебування у великій спільноті дозволяє ігрункам ефективніше моніторити навколишнє середовище, оперативно помічаючи хижаків і реагуючи на них. Відтворення у пальцеподібних мавп також має свої особливості. Період вагітності триває близько 4,5 місяців, і самка часто народжує близнюків, що є рідкістю для приматів. Піклування про нових членів сім’ї — це спільна справа: батько та старші брати і сестри активно долучаються до виховання малечі, носячи їх на своїх спинах. Проте, майбутнє цих тварин знаходиться під загрозою. За даними Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), обидва підвиди карликових ігрунок наразі класифікуються як вразливі, що свідчить про високий ризик їхнього зникнення в дикій природі. Особливе занепокоєння викликає північна карликова ігрунка, чия популяція, за оцінками, скоротилася на третину (30%) протягом останніх трьох поколінь. «Основними загрозами є погіршення якості середовища існування через нещадну вирубку лісів для видобутку корисних копалин, нафти та плантацій пальмової олії. Крім того, ці унікальні мавпи стають жертвами браконьєрства, потрапляючи до незаконної торгівлі домашніми тваринами, що ще більше ставить під ризик їхнє виживання. Збереження цих мініатюрних чудес природи є важливим завданням для екологів та всього людства», — зазначає видання. Нагадаємо, у Китаї дослідники виявили абсолютно новий вид риб, які мають блідий колір, майже не бачать і мають дивний «ріг» на голові, призначення якого наразі залишається загадкою.
22.11.2025 — 4 — 981

Археологи розкопали ритуальну фігурку жінки та птаха, створену 12 тисяч років тому

Дослідники повідомили про знахідку давньої глиняної фігурки, яка відкриває нові дані про вірування людей періоду переходу до осілого життя. В Ізраїлі під час розкопок знайшли глиняну фігурку віком близько 12 тисяч років із зображеннями жінки та гусака. Дослідники припускають, що артефакт відображає давні вірування у надприродних істот, схожих на тварин. Фігурка належить до епохи переходу людей до осілого життя. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Дослідженняопублікованев журналі Proceedings of the National Academy of Sciences. Скульптурне зображення було виявлено на території стоянки, що належала Натуфійській культурі, яка існувала приблизно від 12500 до 9500 року до нашої ери. Представники цієї давньої спільноти проживали на землях, що охоплюють сучасні Ізраїль, Йорданію, Ліван, Палестину та Сирію. Натуфійці відомі тим, що вели осілий спосіб життя та, можливо, почали культивувати рослини ще до настання Неолітичної революції — епохи переходу від збирання та полювання до землеробства і тваринництва. Знахідка була зроблена всередині круглого приміщення, яке слугувало місцем поховання. Фігурка лежала поряд із могилою дитини та колекцією людських зубів. Хоча спочатку фігурка була виготовлена з єдиного шматка обпаленої та пофарбованої червоним пігментом глини, на момент виявлення вона розкололася на три фрагменти. Зображення являє собою жінку, що сидить навпочіпки, з примітивно позначеними статевими ознаками: лобок позначено трикутником, а груди — двома симетричними овалами. Цей артефакт є одним із найдавніших відомих зображень жіночої постаті серед культур, які передували Неолітичній революції. Позаду жіночої фігури розташована постать птаха, що ніби обіймає її своїми крилами. Найімовірніше, це зображення гусака, оскільки кістки цих птахів часто знаходять як на цій, так і на інших натуфійських стоянках. Гіпотези та Тлумачення Побутова версія: Одна з початкових гіпотез припускала, що птах міг бути зображений як здобута дичина, яку жінка несе до поселення. Міфологічна версія: Однак, враховуючи нахилену вперед позу жінки, а також те, що птах виглядає живим, дослідники схиляються до міфологічного або ритуального тлумачення. Цілком можливо, що зображення відображає зростання ролі жінки у ритуальних та сакральних практиках тогочасного суспільства. Цікавим додатковим висновком стало порівняння часткового відбитка, знайденого на фігурці, з відбитками сучасних людей. Науковці припустили, що цю скульптуру, найімовірніше, виліпила жінка. Нагадаємо, раніше ми писали про те, що на північ від Кір’ят-Гат археологи з управління старожитностей Ізраїлю розкопали монастир віком 1500 років.
20.11.2025 — 5 — 1231

• розміщення реклами