Быт крымских татар до депортации: кофе, базары и ремесла
Хотя советская власть, установленная в Крыму в конце 1920 года, жестко расправилась с политическим движением крымских татар, культура народа в целом не пострадала. Даже больше – на 20-е годы ХХ века приходится кратковременный расцвет крымскотатарского общества, по крайней мере, той его части, что пережила репрессии и голод 1921-1923 годов. Крымские татары к этому времени уже уступали русским первое место по численности в Крыму, но все равно составляли 26% жителей полуострова. Государственными языками в Крымской АССР были русский и татарский, проводилась политика «татаризации», крымские татары занимали высшие руководящие должности в республике. Активно продвигалось изучение крымскотатарской археологии и этнографии. Выходили научные работы и сборники материалов – пронизанные советской идеологией, но полные важных фактов. Но в 30-е годы советская власть развернула борьбу с национальными элитами, оставившую крымских татар почти без интеллигенции. В 1944 году произошла депортация, а в начале 50-х появилась новая концепция истории Крыма, в которой не было места изучению коренного народа. Именно поэтому сделанные в начале века записи и фотографии имеют непреходящее значение для истории крымских татар. Каким был традиционный быт крымскотатарского народа?
Девушки в праздничных нарядах. Бахчисарай, 1920-ые. Крымские татарки сплетали волосы в тонкие косички. На голову надевали бархатную шапочку, вышитую золотом или серебром, иногда украшенную мелкими монетами
Продавец фасоли. Бахчисарай, 1920-ые. Фасоль входила в состав блюд во всех районах Крыма. Можно было приготовить мясной суп со стручками зеленой фасоли, заправленный кислым молоком, лапшовый суп с отварной фасолью или просто подать фасоль с лапшой
Кожевенник. Бахчисарай, 1920-ые. Скотоводство составляло основу сельского хозяйства крымских татар – кроме мускульной силы, мяса, молока и шерсти, скот давал и кожу. В Бахчисарае и Карасубазаре в 20-х годах насчитывалось до 40 кожевенных производств
Приготовление кофе. Бахчисарай, 1920-ые. Кофе – основополагающий элемент не только крымскотатарской кухни, но и культуры в целом. Для его приготовления пользовались ручной кофеваркой, в каждом доме на столе стоял кофейник. К кофе предлагали халву, а также разнообразные варенья. В конце XIX века в Бахчисарае было 62 кофейни
Прядильщица, 1920-ые. Женскую одежду составляли широкие и длинные, ниже колен, рубашки, длинные платья с широкими рукавами, а также цветные шаровары. Верхнюю одежду составлял плотно обтягивающий кафтан с узкими рукавами. Поверх кафтана носили короткую шубу. При выходе из дома надевалась накидка
Житель Бахчисарая, 1920-ые. Мужчины покрывали голову низкой барашковой шапкой, тюбетейкой или феской. Рубаха с широкими рукавами заправлялась в широкие суконные шаровары и подпоясывалась широким кушаком. Поверх рубахи надевали короткий жилет с пуговицами, а сверху – длинный кафтан
Вышивальщица. Бахчисарай, 1920-ые. Крымскотатарские одежду, обувь или текстиль невозможно представить без вышивки. Орнаменты различались по регионам – в вышивках Восточного Крыма заметны рыбы и лодки, степь отдавала предпочтение бордовому цвету. На Южном берегу изображали водоросли, преобладали сиреневый, фиолетовый и белый цвета
Прядильщица, 1920-ые. Самую известную крымскую легкую ткань – «атма» – делали из хлопка и льна. Работали вручную – такие прялки были в каждом крымскотатарском доме. Ткани шли на одежду, покрывала и полотенца. Если прядение было чисто женским делом, то ткачеством занимались и мужчины-ремесленники, объединенные в цех «безазы»
Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ые. Коневодство играло колоссальную роль в крымскотатарском обществе, а лошадям всегда требовалась сбруя. В период Крымского ханства «столицей» шорников был Карасубазар
Огородник, 1930-ые. Огородничество в Крыму из-за климата никогда не имело товарного масштаба, но овощи для собственного употребления выращивались. В крымскотатарской кухне есть место как стандартным салатам с капустой, огурцами и морковкой, так и эксклюзивным блюдам. Например, бывают голубцы с виноградными листьями, капустой или перцем. Также овощи добавляют в бараний суп (лагман)
Кожевенник. Бахчисарай, 1920-ые. Обувь делали из кожи. Мужчины носили постолы, башмаки без голенищ и сапоги с подковами. Женщины зимой дома носили сапожки, летом – расшитые туфли без задников с острыми носками. В торжественных случаях носили шитые золотом туфли
Мастерская медника. Бахчисарай, 1920-ые. Обработкой цветных металлов занимались медники. Из покрытой оловом меди делалась домашняя утварь, из латуни – ритуальные сосуды и люстры для мечетей. Из латунных и железных деталей собирали кофемолки
Дом в Бахчисарае, 1920-ые. Существовали четыре главных типа крымскотатарских домов: городской одноэтажный (как на фото), двухэтажный предгорный, одноэтажный степной (из обмазанного глиной плетня или кирпича), а также одноэтажный южнобережный, сделанный из камня
Сельский дом. Юго-Западный Крым, 1920-ые. Стандартный интерьер главной комнаты включал открытый камин с дымоходом и подвешенный к нему на цепи казан. Вдоль стен стояли низкие диванчики с матрацами и подушками, рядом – столики. Для украшения стен использовались многочисленные полотенца, а для пола – ковры
Жители села. Степной Крым, 1920-ые. В крымской степи скотоводство сочеталось с земледелием. Начало сева, время снятия урожая в общине происходило в один день и определялось советом старших. Пословица крымских татар «косить – раскачиваться, жать – приседать, а вот на яйле только сыр прессуют» означала, что труд земледельца считался более тяжелым, чем труд скотовода
Уличный торговец. Бахчисарай, 1920-ые. Большинство ремесленников сами продавали изготовленный ими товар в собственных лавках, но крымский город невозможно представить без базара. Существовала и разносная торговля – коробейники, обвешанные ожерельями, цепочками, платьями, чубуками и другими предметами ходили по городским улицам
Вход в Зынджырлы-медресе. Салачик, 1920-ые. Одно из первых и наиболее крупных медресе – мусульманских высших школ – построили в Солхате еще в XIV веке, но оно не дожило до наших дней. Самым известным и единственным уцелевшим в Крыму было открытое в 1500 году Зынджырлы-медресе. В 1917 году на его базе открыли педагогический институт
Артистка разом із дітьми попозувала на "червоному хіднику".
Відома американська акторка Гвінет Пелтроу вперше за тривалий час показалась на публіці з дорослими дітьми. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знаменитість разом із донькою та сином побувала на прем'єрному показі драми "Марті Супрім. Геній комбінацій". Гвінет Пелтроу грає в стрічці головну роль. 16 грудня у Нью-Йорку відбулась прем'єра фільму. На "червоному хіднику" акторку підтримували донька Еппл та син Мозес.
Артистка позувала перед об'єктивами фотокамер в чорній оксамитовій довгій сукні з бантом на плечі. 19-річний Мозем для події обрав білі штани, блакитну сорочку та сірий піджат. Особливої уваги заслуговує 21-річна Еппл, яка одягнула мамину сукню, в якій Пелтроу 30 років тому сяяла на прем'єрі фільму "Емма".
Зазначимо, Гвінет Пелтроу виховує двох дітей. Доньку акторка народила 14 травня 2004 року. Син артистки з'явився на світ 8 квітня 2006-го. Батько дітей Пелтроу – англійський співак Кріс Мартін, з яким вона перебувала в шлюбі від 2003-го до 2016 року.
Нагадаємо, нещодавно голлівудська акторка Кейт Вінслет вперше за тривалий час показалась на публіці з 21-річним сином. Джо Алфі підтримав маму на особливій події. 17.12.2025 — 3 — 398
Вранці неділі, 14 грудня, столицю України - Київ - засипало першим снігом.
Фото першого снігу зібрало РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.
Перший сніг у столиці почав падати ще близько шостої години ранку. Вже тоді жителі міста почали публікувати у соцмережах фото зимової погоди.
А вже через декілька годин вулиці Києва майже не впізнати - сніг випав у всіх районах. Також варто зауважити, що на дорогах спостерігається не велика ожеледиця.
За даними синоптиків, у Києві сьогодні буде хмарно. Вдень очікується помірний мокрий сніг та налипання мокрого снігу. На дорогах ожеледиця. Вітер південний з переходом на північно-західний, 7-12 м/с.
Температура по області вдень від -4 градусів до +1 градусу, у Києві близько температура протримається близько 0 градусів.
Нагадаємо, раніше в Українському гідрометеорологічному центрі оприлюднили коротку кліматичну характеристику грудня в Україні. Крім того, синоптики поділились загальним попереднім прогнозом на перший місяць зими.
А ось синоптик Наталка Діденко розповіла, що у неділю, 14 грудня, в більшості областей України переважатиме хмарна та волога погода з опадами у вигляді дощу та мокрого снігу. Причиною стане так звана улоговинка між двома антициклонами - Frieda та Ellinor. 14.12.2025 — 8 — 1036
Остання, «Земля Івана», відкрилася ввечері 12 грудня, на найостаннішому — п’ятому поверсі Національного центру «Український Дім». Тут експозиції влаштовуються вкрай рідко, тим цікавіше сюди потрапити і принагідно роздивитись вітражі під самою стелею і споглянути крізь усі поверхи вниз, на монументальну частину виставки «Хліб».
Експозиція під дахом присвячена художникові Івану Приходьку, якого не стало цього року. Його жанр — наївне мистецтво, але це не тому, що надбання майстрів були для нього недоступні. Навпаки, він вчився все свідоме життя і вибір стилістики був глибоко усвідомлений. Більше всього представлено його живопису, також є скульптури, і на двох великих екранах постійно демонструються документальний фільм Андрія Лисецького «Земля Івана» (2019) та підбірка відеофрагментів. В центрі експозиції — розмальований бубен, він згадується в інших творах.
Виставка «Хліб», що згадувалася вище, розпочала роботу ще 4 грудня. Вона міждисциплінарна: тут і живопис, і скульптура, і обрядові предмети, і господарчі, і документальні матеріали (як паперові документи, так і фотографії) та ще багато всього, що дозволяє з різних боків подивитись на таке явище, як хліб.
А вчора, 11 грудня, на найнижчому поверсі, біля кафе та гардеробу, було урочисто відкрито експозицію «100 кіз Лесі Патоки». Це авторське бачення найпопулярнішого образу українських народних свят.
Усі виставки працюють до 18 січня 2026 року.
Текст та фото — Олександр Зубко 12.12.2025 — 24 — 2154
Російський есмінець "Адмирал Ушаков" більше не у строю — ЗМІ
Проєкт 956, оснащений протикорабельним ракетним комплексом «Москіт», вважався одним із головних есмінців часів СРСР.
Військово-морський флот Росії 6 грудня спустив прапор на ескадреному міноносці «Адмирал Ушаков», який був останнім кораблем проєкту 956 Північного флоту, що діяв. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Канал Центру аналізу стратегій та технологій.
«Адмирал Ушаков» був останнім — 17-м — представником цього проєкту, який увійшов до складу ВМФ СРСР і Росії. У море корабель виходив востаннє 2023 року.
Наразі у російському флоті формально залишився лише один есмінець цього типу — «Настойчивый». Він належить до Балтійського флоту, але фактично не експлуатується.
Ескадрені міноносці проєкту 956 «Сарич» належать до кораблів 1-го рангу з керованим ракетним озброєнням, призначених для дій у далеких морських та океанських районах. Це останній реалізований у СРСР проєкт есмінців цього класу.
Протикорабельні можливості кораблів забезпечує ракетний комплекс «Москіт». Крім того, есмінці оснащені зенітними ракетними системами, артилерією, протичовновими і мінними засобами.
Попри те, що сьогодні проєкт 956 вважається застарілим, РФ неодноразово наголошувала на «прекрасних модернізаційних можливостях» цих кораблів.
До слова, влітку у Санкт-Петербурзі затонув новітній буксир ВМФ Росії «Капітан Ушаков», який був спущений на воду 2022 року. Судно, збудоване за новим проєктом 23470, напередодні накренилося на правий борт і почало набирати воду. Слідчий комітет РФ розпочав перевірку за статтею про «порушення правил безпеки під час робіт» для з’ясування причин інциденту. 09.12.2025 — 4 — 1551
У мережі з'явилися нові фото українського морського безекіпажного катера Magura V7. Його особливість - можливість прямо з моря збивати повітряні цілі.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook фотокореспондента AP Єфрема Лукацького. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зокрема, Лукацький опублікував фото і супроводив їх підписом "Морський дрон "Магура V7" від ГУР МО України, оснащений ракетами класу "земля-повітря", пропливає в нерозголошеному місці".
Magura V7 - унікальні у своєму роді морські дрони. У травні 2025 року стало відомо про історичний момент: уперше з таких дронів вдалося збити два багатоцільових винищувачі Су-30. Успішна операція була проведена з акваторії Чорного моря проти російських бойових літаків.
Тоді ж повідомлялося, що Magura V7 озброєні ракетами AIM-9 класу "повітря-повітря", які встановлюються на винищувачі. Унікальність українського випадку саме в тому, що вони вперше почали застосовуватися з морських платформ.
Таким чином, по суті, морські дрони отримали функції засобу протиповітряної оборони.
AIM-9 Sidewinder - американська ракета ближнього радіусу дії, на озброєнні ще з середини 1950-х років. Ракета досі перебуває в серійному виробництві та пережила кілька модернізацій. Більшість модифікацій AIM-9 оснащені інфрачервоною системою самонаведення.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як українські дрони Magura встановили на війні 5 історичних рекордів.
Крім знищення російських літаків, на рахунку Magura успішне ураження ворожих кораблів і вертольотів.
Минулого місяця стало відомо, що Україна і Греція спільно вироблятимуть морські дрони.
Очікується, що морські дрони потраплять до номенклатури озброєнь, експорт яких найближчим часом має намір відкрити Україна. 08.12.2025 — 4 — 1557
