Быт крымских татар до депортации: кофе, базары и ремесла
Хотя советская власть, установленная в Крыму в конце 1920 года, жестко расправилась с политическим движением крымских татар, культура народа в целом не пострадала. Даже больше – на 20-е годы ХХ века приходится кратковременный расцвет крымскотатарского общества, по крайней мере, той его части, что пережила репрессии и голод 1921-1923 годов. Крымские татары к этому времени уже уступали русским первое место по численности в Крыму, но все равно составляли 26% жителей полуострова. Государственными языками в Крымской АССР были русский и татарский, проводилась политика «татаризации», крымские татары занимали высшие руководящие должности в республике. Активно продвигалось изучение крымскотатарской археологии и этнографии. Выходили научные работы и сборники материалов – пронизанные советской идеологией, но полные важных фактов. Но в 30-е годы советская власть развернула борьбу с национальными элитами, оставившую крымских татар почти без интеллигенции. В 1944 году произошла депортация, а в начале 50-х появилась новая концепция истории Крыма, в которой не было места изучению коренного народа. Именно поэтому сделанные в начале века записи и фотографии имеют непреходящее значение для истории крымских татар. Каким был традиционный быт крымскотатарского народа?
Девушки в праздничных нарядах. Бахчисарай, 1920-ые. Крымские татарки сплетали волосы в тонкие косички. На голову надевали бархатную шапочку, вышитую золотом или серебром, иногда украшенную мелкими монетамиПродавец фасоли. Бахчисарай, 1920-ые. Фасоль входила в состав блюд во всех районах Крыма. Можно было приготовить мясной суп со стручками зеленой фасоли, заправленный кислым молоком, лапшовый суп с отварной фасолью или просто подать фасоль с лапшойКожевенник. Бахчисарай, 1920-ые. Скотоводство составляло основу сельского хозяйства крымских татар – кроме мускульной силы, мяса, молока и шерсти, скот давал и кожу. В Бахчисарае и Карасубазаре в 20-х годах насчитывалось до 40 кожевенных производствПриготовление кофе. Бахчисарай, 1920-ые. Кофе – основополагающий элемент не только крымскотатарской кухни, но и культуры в целом. Для его приготовления пользовались ручной кофеваркой, в каждом доме на столе стоял кофейник. К кофе предлагали халву, а также разнообразные варенья. В конце XIX века в Бахчисарае было 62 кофейниПрядильщица, 1920-ые. Женскую одежду составляли широкие и длинные, ниже колен, рубашки, длинные платья с широкими рукавами, а также цветные шаровары. Верхнюю одежду составлял плотно обтягивающий кафтан с узкими рукавами. Поверх кафтана носили короткую шубу. При выходе из дома надевалась накидкаЖитель Бахчисарая, 1920-ые. Мужчины покрывали голову низкой барашковой шапкой, тюбетейкой или феской. Рубаха с широкими рукавами заправлялась в широкие суконные шаровары и подпоясывалась широким кушаком. Поверх рубахи надевали короткий жилет с пуговицами, а сверху – длинный кафтанВышивальщица. Бахчисарай, 1920-ые. Крымскотатарские одежду, обувь или текстиль невозможно представить без вышивки. Орнаменты различались по регионам – в вышивках Восточного Крыма заметны рыбы и лодки, степь отдавала предпочтение бордовому цвету. На Южном берегу изображали водоросли, преобладали сиреневый, фиолетовый и белый цветаПрядильщица, 1920-ые. Самую известную крымскую легкую ткань – «атма» – делали из хлопка и льна. Работали вручную – такие прялки были в каждом крымскотатарском доме. Ткани шли на одежду, покрывала и полотенца. Если прядение было чисто женским делом, то ткачеством занимались и мужчины-ремесленники, объединенные в цех «безазы»Лавка шорника. Бахчисарай, 1920-ые. Коневодство играло колоссальную роль в крымскотатарском обществе, а лошадям всегда требовалась сбруя. В период Крымского ханства «столицей» шорников был КарасубазарОгородник, 1930-ые. Огородничество в Крыму из-за климата никогда не имело товарного масштаба, но овощи для собственного употребления выращивались. В крымскотатарской кухне есть место как стандартным салатам с капустой, огурцами и морковкой, так и эксклюзивным блюдам. Например, бывают голубцы с виноградными листьями, капустой или перцем. Также овощи добавляют в бараний суп (лагман)Кожевенник. Бахчисарай, 1920-ые. Обувь делали из кожи. Мужчины носили постолы, башмаки без голенищ и сапоги с подковами. Женщины зимой дома носили сапожки, летом – расшитые туфли без задников с острыми носками. В торжественных случаях носили шитые золотом туфлиМастерская медника. Бахчисарай, 1920-ые. Обработкой цветных металлов занимались медники. Из покрытой оловом меди делалась домашняя утварь, из латуни – ритуальные сосуды и люстры для мечетей. Из латунных и железных деталей собирали кофемолкиДом в Бахчисарае, 1920-ые. Существовали четыре главных типа крымскотатарских домов: городской одноэтажный (как на фото), двухэтажный предгорный, одноэтажный степной (из обмазанного глиной плетня или кирпича), а также одноэтажный южнобережный, сделанный из камняСельский дом. Юго-Западный Крым, 1920-ые. Стандартный интерьер главной комнаты включал открытый камин с дымоходом и подвешенный к нему на цепи казан. Вдоль стен стояли низкие диванчики с матрацами и подушками, рядом – столики. Для украшения стен использовались многочисленные полотенца, а для пола – коврыЖители села. Степной Крым, 1920-ые. В крымской степи скотоводство сочеталось с земледелием. Начало сева, время снятия урожая в общине происходило в один день и определялось советом старших. Пословица крымских татар «косить – раскачиваться, жать – приседать, а вот на яйле только сыр прессуют» означала, что труд земледельца считался более тяжелым, чем труд скотоводаУличный торговец. Бахчисарай, 1920-ые. Большинство ремесленников сами продавали изготовленный ими товар в собственных лавках, но крымский город невозможно представить без базара. Существовала и разносная торговля – коробейники, обвешанные ожерельями, цепочками, платьями, чубуками и другими предметами ходили по городским улицамВход в Зынджырлы-медресе. Салачик, 1920-ые. Одно из первых и наиболее крупных медресе – мусульманских высших школ – построили в Солхате еще в XIV веке, но оно не дожило до наших дней. Самым известным и единственным уцелевшим в Крыму было открытое в 1500 году Зынджырлы-медресе. В 1917 году на его базе открыли педагогический институт
На італійському острові Сицилія сталося потужне виверження вулкана Етна — найвищого та найактивнішого в Європі.
В Італії сталося виверження вулкана Етна. 2 червня звідти вихлюпнувся вулканічний потік. У повітря піднялися великі стовпи попелу та диму. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Проце пише Daily Mail.
Консультативний центр з вулканічного попелу в Тулузі на короткий час оголосив червоний рівень авіаційної небезпеки, але тепер він став помаранчевим.
Вулкан Етна останніми кількома годинами виявляв деяку активність: вночі відчувалися вулканічні поштовхи, але потім вони переросли в безперервні «вибухи наростальної інтенсивності».
За кілька годин до цього, як повідомили в національному інституті геофізики і вулканології Італії (INGV), вчені зафіксували кілька вибухів, які ставали все «інтенсивнішими».
Повні масштаби виверження наразі незрозумілі, а руйнування, здається, мінімальні.
Підземні поштовхи вказують на те, що виверження сталося на південно-східному краю вулкана. Ймовірно, саме в тому місці розташоване жерло Етни шириною 200 метрів.
Туристів також попередили триматися подалі від лавових потоків вулкана.
Довідка
Вулкан Етна є одним з найактивніших вулканів у світі, тому виверження не є рідкістю, а її спалахи рідко завдають значних збитків або травм.
Вулкан має від 200 до 400 вулканічних кратерів, приблизно раз на три місяці один із них вивергається. За різними даними, висота Етни коливається від 3 326 до 3 350 метрів — вона змінюється з кожним виверженням.
Останнє помітне виверження Етни сталося в лютому цього року. І в результаті через хмари попелу аеропорт Катанії на острові перенаправив десятки рейсів в інші аеропорти.
Найруйнівніше виверження Етни накрило 14 сіл і міст потоками лави і землетрусами, викликаними вулканом. Згідно із записами 1669 року, внаслідок виверження, що тривало кілька тижнів, загинуло близько 20 000 осіб, а тисячі людей залишилися без даху над головою. 03.06.2025 — 4 — 621
Обставини займання автобуса у Києві встановлюються.
У Києві 2 червня спалахнув маршрутний автобус. Подія сталася на Броварському проспекті. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють місцеві телеграм-канали.
Наразі невідомо, чи є постраждалі внаслідок інциденту.
Як повідомив речник ДСНС Києва Павло Петров, станом на 10.23 пожежу ліквідували.
“На проїзній частині з боку парку Кіото горіло маршрутне таксі. Уже пожежу ліквідували. Тобто немає інформації про постраждалих», — розповів Петров ТСН.ua.
Нагадаємо, зранку 2 червня на Оболоні у Києві спалахнула пожежа. Мережею ширяться кадри, на яких буцімто палає ТРЦ DREAM.
ДСНС Києва підтверджує факт пожежі. Проте відзначається, що зайнялися сміттєві контейнери біля частини ТРЦ, яка має назву DREAM Yellow. Рятувальники вже на місці, вони ліквідовують вогонь.
На місці вогнеборці встановили, що відбулося загорання сміття у пластикових контейнерах, розташованих в технологічній кишені будівлі ТРЦ.
Пожежу локалізовано о 08:33 на площі 1,5 кв. м та ліквідовано о 08:46.
«Внаслідок події ніхто не постраждав», — акцентували у ДСНС. 02.06.2025 — 3 — 675
29 травня, як і завжди, в головному приміщенні Національного культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» (Київ), відбулося відкриття XIII Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». Він такий саме великий, як минулорічний та позаминулорічний: весь перший поверх заповнений, а зовні облаштована ділянка літературного саду та розгорнуто намет над вуличною сценою.
Більшу частину території займає книжковий ярмарок, у якому беруть участь більше ста видавництв та книгарень та де розташовано стенди військових і громадських організацій. Півтора десятки виставок представляють художні роботи та ілюстрації. Обов’язковими є літературні та музичні виступи, лекції, прес-конференції, дискусії, круглі столи, майстер-класи та воркшопи.
Деякі з подій транслюються онлайн та потім доступні у запису, плейліст нижче. А сама виставка-ярмарок працюватиме до 1 червня включно.
31.05.2025 — 45 — 3748
Росія заборонила меми, де Путін схожий на Гітлера: жарти прирівняли до тероризму
У Росії суд визнав небезпечними сатиричні зображення, на яких російського диктатора Володимира Путіна порівнюють з Адольфом Гітлером. Прокуратура вважає, що такі меми можуть "спонукати до терористичної діяльності".
Про це пише РБК-Україна з посиланням на російське видання "Вёрстка". Про це повідомляють Контракти.UA.
Кіровський районний суд Омська визнав забороненими в Росії дванадцять сторінок на сайтах, де розміщені зображення, що порівнюють Путіна з Гітлером, і ряд інших мемів.
У деяких випадках під заборону потрапили фотографії, на яких диктатору РФ дофотошопили вуса і зачіску як у Гітлера. Зокрема, через це також виявилися забороненими і зображення з фільму "Гітлер капут!" з Павлом Дерев'янком, які були опубліковані на тих же сторінках.
В інших випадках суд заборонив фотографії, що містять написи "Путлер капут".
Причому більшість з них були зроблені на протестних акціях, а написи були нанесені на плакати протестувальників. Наприклад, суд заборонив фотографію блогера Іллі Варламова, на якій зображена жінка з плакатом "Путлер, випий отруту, поки не пригостили свинцем".
Крім цього, суд заборонив сторінку на сайті "Стихи.ру", де розміщено зображення з Путіним, який приставляє до голови револьвер, і написом "Як врятувати Росію від ганьби".
А також сторінку в ЖЖ, на якій опубліковано зображення, стилізоване під обкладинку журналу "Крокодил" з фотографією Путіна і написом "У суді розпочався розгляд справи по суті. Істота заявила, що вона невинна".
Як відомо, заборонити картинки вимагали співробітники прокуратури Омська. На їхню думку, зображення "негативно позначаються на інтересах суспільства і держави, спонукають невизначене коло осіб до вчинення терористичної діяльності, злочинів і сприяють їх вчиненню".
Що ще заборонено в Росії
Минулого року Кремль посилив заборони для опозиції та критиків війни проти України. Детальніше про що саме йде мова, можна дізнатись в матеріалі РБК-Україна.
Крім того, влада Москви заборонила мітинг дружин російських солдатів, які вимагають повернення чоловіків з війни проти України.
А також, вже кілька років, як тверський районний суд Москви задовольнив позов російської прокуратури про визнання американської компанії Meta "екстремістською". Таким чином, на російській території заборонені соціальні мережі Facebook і Instagram. 30.05.2025 — 5 — 997
Від легкових авто до тролейбусів: топ-5 машин з назвою "Київ".
В різні роки в Києві вироблялось чимало власного транспорту, тож не дивно, що цілий перелік моделей носив на собі бренд "Київ". Про деякі з них сьогодні не знають навіть професійні історики.
Про те, чому і які машини мали честь носити ім’я Києва, пише РБК-Україна.Про це повідомляють Контракти.UA.
КМЗ-1 "Київ" (1959 р.)
Компактну вантажівку з оригінальним дизайном створили інженери Київського мотозаводу як альтернативу своїм важким мотоциклам типу К-750 та К-650. Міні-машинка КМЗ-1 вирізнялася нетиповими конструктивними рішеннями і була суто концептуальною розробкою.
Вся конструкція базувалася на хребтовій рамі, а в центрі уваги був квадратний у плані кузов. До нього спереду пристикували двомісну кабіну – не дуже простору, але зручну і затишну. Виготовлена вона була з склопластику, передового композитного матеріалу.
Під кузовом розміщувався двоциліндровий опозитний двигун разом із трансмісією. Ведучими були задні 10-дюймові колеса, підвішені на пружинах. Такий "Київ" перевозив до 500 кг вантажу, розвиваючи 60 км/год, що цілком відповідало завданням, для яких планувалася ця модель.
КМЗ-4 "Київ" (1961 р.)
Мінівен КМЗ-4 був орієнтований на серійне виробництво. Автомобіль оснащувався опозитним двигуном об’ємом 0,75 л з системою примусового охолодження повітрям. І мотор, і коробка передач розташовувалися спереду, під капотом зі склопластику.
З цього ж матеріалу була зручна двомісна кабіна, а вантажний відсік мав алюмінієву конструкцію. Основні системи та 13-дюймові колеса запозичили у "Запорожця" ЗАЗ-965. Усі механізми й агрегати були змонтовані на традиційній лонжеронній рамі.
Автомобільчик мав вантажопідйомність 500 кг і розганявся до 80 км/год. Кілька випущених екземплярів пройшли первинні випробування, проте інвестицій для серійного виробництва не знайшлось.
Тролейбус "Київ-4" (1963–1969 рр.)
Один з найкрасивіших тролейбусів свого часу. Київський завод електротранспорту (КЗЕТ) під маркою "Київ" у 1960-70-ті роки випускав цілу лінійку однотипних машин, які працювали і в столиці, і в інших містах тодішньої великої країни.
"Київ-4" мав хоч і не дуже великий, але зручний для пасажирів салон, а у водія була окрема закрита кабіна. Пасажирські сидіння були "персональні" – окремі, а не диванного типу, в оздобленні салону широко застосовувався пластик.
Через широкі двері завширшки 1,4 метри могли одночасно заходити і виходити два пасажири, що скорочувало затримки на зупинках. Саме "Київ-4" став першим у світі тролейбусом, з якого утворювали так звані тролейбусні поїзди – зчіпку з двох машин, якою керував один водій. Подібна схема широко використовувалася у багатьох містах.
Автобус "Київ" (1958–1960 рр.)
Київський авторемонтний завод №1 (КАРЗ-1) розробив і випускав власну модель невеликого автобуса, на які в країні був великий дефіцит. В основі була вантажівка ГАЗ-51, тому автобус "Київ" мав рядний шестициліндровий двигун потужністю 70 к.с., чотириступеневу коробку передач, а також мости та підвіску від "газона".
Актуальним рішенням стало вагонне компонування – мотор розташували всередині салону праворуч від водія, і капот не виступав уперед. Салон міг умістити 22 пасажири.
Оригінальною на той час деталлю стали вікна на бокових схилах даху – вони покращували освітлення всередині та забезпечували пасажирам кращий огляд. Однак такі люки в даху й сьогодні є складним конструкторським елементом, тому не всі екземпляри автобуса "Київ" отримали це рішення.
Було зібрано щонайменше чотири автобуси "Київ", і всі вони мали відмінності між собою. Машини працювали в столиці, зокрема, в якості екскурсійних.
Мотоцикл КМЗ К1-Б "Киянин"
Першою моделлю Київського мотозаводу був "Киянин", або КМЗ К1-Б. Транспортний засіб було створено за зразком популярного німецького мотоцикла Wanderer 98, і він також здобув визнання.
Мотоцикл мав переднє колесо з м’якою підвіскою, потужну фару, спідометр та одометр. Двигун видавав 2,3 к.с. при об'ємі 98 куб. см, в коробці передач було всього дві ступені. Приводний ланцюг з’єднував двигун із заднім колесом, на якому була класична велосипедна втулка Torpedo (аналог Sachs), з муфтою вільного ходу та гальмом.
На той час не було дивним, що легкий мотоцикл мав велосипедні педалі – вони теж передавали рух до заднього колеса, але в першу чергу служили для запуску двигуна та гальмування.
Коротко
Всі транспортні засоби, які носили ім’я української столиці, на її підприємствах і вироблялись. Для тогочасного авто-мотопрому було характерним використовувати в назвах моделей певні географічні назви. Крім того, що назва Київ досить милозвучна сама собі, на додачу у свідомості суспільства вона була пов’язана з позитивним образом старовинного міста – південного, зеленого і гостинного. Відповідно, цей позитив переносився і на транспортні засоби, названі цим ім’ям.
При підготовці статті були використані матеріали музею "Колеса Історії".
28.05.2025 — 5 — 1455
