Чим запам'ятався 2019 рік для України. Фотопідбірка
Від виборів і до обміну на Донбасі. Найяскравіші події року в Україні від Радіо Свобода
Лідер студії «Квартал 95» Володимир Зеленський заявляє про висунення на посаду президента України в новорічному ефірі телеканалу «1+1», 31 грудня 2018 року – 1 січня 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко і глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію. Київ, 7 січня 2019 року
Вояк ЗСУ спостерігає за активністю противника на передовій поблизу селища Троїцьке. Донецька область, лютий 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко і народні депутати 8-го скликання після голосування у Верховній Раді, яким закріплено в Конституції курс України на ЄС і НАТО. Рішення підтримали 334 парламентарів. Київ, 7 лютого 2018 року
Окупований Крим, 23 лютого 2019 року. Юнаки з військово-патріотичного клубу під час показового виступу на заході, присвяченому російському «Дню захисника Вітчизни» в Євпаторії
Комік і актор Володимир Зеленський під час інтерв’ю агентству AFP відразу після зйомки для серіалу «Слуга народу», де він грає роль президента України Василя Голобородька. Київ, 6 березня 2019 року
Під час сутичок учасників акції (вимагали розслідування фактів, які оприлюднили журналісти, про корупцію в оборонній сфері – «справа Свинарчуків»), яку організував «Національний корпус», із правоохоронцями. Київ, 9 березня 2019 року
Окупований Крим: російські матроси виходять з інсталяції герба Радянського Союзу під час відзначення п'ятої річниці анексії українського півострова. Сімферополь, 16 березня 2018 року
Військовий спостерігає у бінокль за активністю противника на передових позиціях української армії під Горлівкою, Донецька область, 21 березня 2019 року
Окупована частина Донеччини. У Горлівці російські гібридні сили встановили пам'ятник у вигляді «ордена» п'ятому президентові України Петру Порошенку «За особливі заслуги в ділянці зради! За зраду батьківщині!» як «продовжувачу справ зрадника гетьмана Івана Мазепи». Горлівка, 26 березня 2019 року
Воронка від обстрілу російськими гібридними військами мирного Золотого з 120-міліметрової артилерії. П'ять снарядів впали навколо мосту в селищі. Поруч – житлові будинки та шкільний ліцей. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. Золоте, Луганська область, 30 березня 2019 року
Українські військові обирають головнокомандувача на польовій виборчій дільниці поблизу передових позицій ЗСУ в Станиці Луганській, 31 березня 2019 року
П'ятий президент України, кандидат на посаду голови держави під час цьогорічних виборів Петро Порошенко у медпункті на НСК «Олімпійський» здає аналізи на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю. Київ, 5 квітня 2019 року
В окупованому Донецьку відзначили 5-у річницю «республіки». На фото – колона автомобілів із прапорами Росії та угруповання «ДНР» у центрі міста. Донецьк, 7 квітня 2019 року
Черга до державного реєстру виборців у Шевченківському району Києва для зміни місця голосування у другому турі президентських виборів. Шевченківський район міста Києва, 10 квітня 2019 року
Кандидати в президенти Володимир Зеленський та Петро Порошенко стали на коліна на сцені НСК «Олімпійський» на знак пошани до родичів загиблих на Донбасі. Зеленський став на коліна, звертаючись до глядачів, а Порошенко опустився на коліно і поцілував державний прапор, який тримала волонтерка Тетяна Ричкова, чоловік якої загинув у 2014 році біля Єнакієвого. Київ, 21 квітня 2019 року
Другий тур президентських виборів – голосування вдома, прифронтове селище Новотроїцьке, що на Донеччині, 21 квітня 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко на балконі президентської адміністрації. Кілька тисяч людей прийшли на Банкову до Порошенка, чия президентська каденція добігає кінця, щоб висловити подяку за зроблене ним для України. Київ, 22 квітня 2019 року
Чоловік став на коліно перед учасниками Маршу пам'яті полеглих захисників України у війні з Росією на Донбасі. Київ, Хрещатик, 8 травня 2019 року
Діти пишуть напис «Україна – це ми!» під час параду вишиванок в Маріуполі, 16 травня 2019 року
Шостий президент України Володимир Зеленський під час офіційної церемонії інавгурації, Київ, 20 травня 2019 року
Української вояк курить на передовій позиції армії під Горлівкою, 23 травня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський на передових позиціях на Луганщині, 27 травня 2019 року
Першого червня у Києві відбувся Всеукраїнський велодень, участь у якому взяли понад п’ять тисяч велосипедистів, 1 червня 2019 року
Дитячі іграшки біля строю поліцейських, які стоять на сторожі поліцейської дільниці в Переяславі-Хмельницькому. Місцеві протестують через смерть 5-річного хлопчика Кирила Тлявова від кулі поліцейських (за даними слідства). Переяслав-Хмельницький, Київська область, 4 червня 2019 року
Дівчина пробігає крізь одну з арок із розпилювачами прохолодної води, які встановили у деяких парках столиці України на час спеки. Київ, 12 червня 2019 року
Учасники пікетування сесії Харківської міської ради, на якій депутати проголосували за повернення проспекту імені Петра Григоренка імені маршала Жукова. Харків, 19 червня 2019 року
Під час «Маршу рівності» на підтримку рівних прав для лесбійок, геїв, бісексуальних та трансгендерних людей (ЛГБТ). Київ, 23 червня 2019 року
«Червоні лінії» для влади. У столиці України активісти провели акцію протесту під гаслом «Не перетинай червону лінію!». Київ, 4 липня 2019 року
«Ні поверненню Росії до ПАРЄ!» – близько сотні активістів пройшлись маршем до посольств Австрії, Німеччини, Вірменії, Норвегії, Італії, Словаччини, Франції, Фінляндії, Нідерландів і офісу Ради Європи. Київ, 25 червня 2019 року
Голова Верховної Ради України 8-го скликання Андрій Парубій і його перший заступник Ірина Геращенко на засіданні парламенту під час ухвалення Виборчого кодексу. Київ, 11 липня 2019 року
Під час голосування на виборах до Верховної Ради України на території Лук’янівського СІЗО. Київ, 21 липня 2019 року
Учасники акції з метою нагадати про жертв насильницьких зникнень в окупованому Росією Криму «Календарь закроет этот лист...на 15 персон» у межах кампанії FIND&FREE біля посольства РФ. Київ, 25 липня 2019 року
Люди спостерігають за вертольотом ВМС України, який пролітає над пляжем біля смт. Сергіївка (Одеська область), 6 серпня 2019 року
13-річний українець Олексій Середа виконує стрибок з 10-метрової вишки під час чемпіонату Європи зі стрибків у воду. Хлопець виборов золото і став наймолодшим чемпіоном Європи в історії цього виду спорту. Київ, 11 серпня 2019 року
Під час Маршу ветеранів до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2019 року
Народний депутат Євгеній Шевченко (фракція «Слуга народу») і Конституція України. Перший день засідання Верховної Ради 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський спостерігає за обіймами Олега Сенцова з дочкою під час зустрічі обміняних українських військових моряків та політичних в'язнів Кремля в аеропорту «Бориспіль», 7 вересня 2019 року
Українській військовий копає окоп на запасних позиціях у зоні потенційного розведення військ поблизу селища Богданівка, Донецька область, 26 вересня 2019 року
Віче «Зупинимо капітуляцію!» на майдані Незалежності у столиці України. Київ, 6 жовтня 2019 року
Акція протесту аграріїв проти продажу землі «Ні розпродажу України!» біля Верховної Ради України, Київ, 13 листопада 2019 року
Люди з непідконтрольної Україні території чекають на дозвіл перейти реставровану пішохідну частину мосту у селищі Станиця Луганська, 20 листопада 2019 року
Українські військові розмовляють в бліндажі на передовій поблизу Маріуполя, грудень 2019 року
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч), президент Франції Емманюель Макрон (позаду) та президент Росії Володимир Путін розсідаються на робочій зустрічі під час саміту у «нормандському форматі». На зустрічі було погоджене повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року. Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Андрій Антоненко, підозрюваний у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, під час засідання суду з обрання йому запобіжного заходу. Київ, 13 грудня 2019 року
26 осіб затримали, 19 постраждалих звернулися до медиків під час сутичок біля Ради між противниками (билися переважно представники «Національних дружин» та «Національного корпусу») ринку землі та силовиками. Київ, 17 грудня 2019 року
Президент Росії Володимир Путін їде в потязі через міст до окупованого українського Криму, 23 грудня 2019 року
Блокування активістами Лук’янівського СІЗО після рішення суду відпустити ексберкутівців, яких звинувачують у вбивствах людей на майдані Незалежності в 2014 році. Київ, 28 грудня 2019 року
Бранці контрольованих Росією збройних угруповань чекають відправлення на український бік в рамках домовленостей про обмін утримуваними, яких було досягнуто на «нормандській зустрічі» між Путіним та Зеленським. Обмін відбувся за формулою «76 на 124», 76 – звільнені українці з полону бойовиків. Горлівка, 29 грудня 2019 року
6 травня в київському Будинку Архітектора в рамках «Тижня дизайну» відбувся концерт цієї легендарної київської групи.
Колектив існує майже сорок років і став невід’ємною частиною самого Києва. Його склад змінюється, збільшується чи зменшується, якийсь час виступи можуть бути регулярними, раптом вони майже припиняються і пізніше виникають на новому місці. Концерти великим складом нечасті і збирають своєрідний клуб шанувальників, в якому всі знають один одного.
Участь в Ukrainian Design & Innovation Week не є випадковою, тому що від перших днів колектив активно співпрацює з художниками: колись це виставки, що поєднані з концертами, колись — художньо-музичні перформенси. Цього разу глядачів зустрічали експонати виставок, що проходять в рамках вже шостого «Тижня дизайну», який триває в Києві з 4 по 10 травня. Він складається з експозицій, майстер-класів, лекцій та воркшопів, екскурсій до майстерень, кінопоказів та іншого. З 2023 року Ukrainian Design & Innovation Week доєднався до World Design Weeks, куди на сьогодні входять сорок чотири країни. Події відбуваються на кількох майданчиках, повна програма є на сайті фестивалю.
Er. J. Orchestra:Олексій Александров — блокфлейти, перкусіяВіктор Крисько — електроскрипка, клавішіВолодимир Сороченко — гітараОлексій Колесніченко — клавішіОльга Прудей — вокалКатерина Александрова — флейтиЯрослав Бендерук — перкусія, вокал
Текст та фото — Олександр Зубко. 07.05.2026 — 16 — 1274
Призначити 30 квітня кожного року як дату, присвячену цьому музичному жанру — таке рішення було оголошено ЮНЕСКО ще у 2011 році, а перші події відбулися вже наступного року.
Вони включають великі та малі концерти, освітні події та інші заходи, які відбуваються безпосередньо або віддалено. Більшість з них припадають на останній день квітня, але значна частина відбувається раніше. Організатором є неурядова організація Інститут джазу Хербі Хенкока (Herbie Hancock Institute of Jazz) (США) та дирекція ЮНЕСКО. В новині сайту Міжнародного дня джазу від 2 травня сказано, що цього року заходи відбулися більше, ніж в 190 країнах та на всіх континентах. Так, включно з Антарктидою.
Звісно, відзначають це свято і в Україні. Якщо скласти афішу джазових подій, стане очевидно, що 30 квітня їх більше, ніж в будь-який інший день року. Більшість концертів офіційно оголошують себе причетними до свята, проте не всі здогадуються зареєструвати свої заходи на офіційному веб-сайті Міжнародного дня джазу. Проте деякі з джазових діячів таке зробили, їх можна знайти у відповідній вкладці.
Ми пропонуємо вашій увазі репортажі з двох концертів, що відбулися в Києві 30 квітня. Перший — звітний концерт кафедри джазу Київської муніципальної академії музики ім. Р.М. Глієра, він пройшов в одному з концертних залів цього навчального закладу і відомий як 43JazzClub. Цей концерт був підтверджений як подія в рамках Дня джазу. Другий — виступ вокалісти Аніко Долідзе з її біг-бендом. Він також присвячений святу джазу, про що було вказано на афіші. Цікаво, що перший концерт цього колективу також відбувся саме 30 квітня, але дев’ять років тому, і так само був присвячений Дню джазу, і на цій же сцені — у Caribbean Club.
А головною подією свята традиційно є Зірковий глобальний концерт (All-Star Global Concert), який вже давно транслюється у прямому ефірі на Youtube. Цього року він відбувся у Ліричній опері Чикаго (Lyric Opera of Chicago) — одному з найбільших оперних залів США.
Текст та фото — Олександр Зубко.
03.05.2026 — 23 — 3475
6 квітня в одному з залів готелю «Хілтон» відбувся конкурс, який вже майже два десятиріччя щорічно проводить Асоціація сомельє України — член Міжнародної асоціації сомельє (Association de la Sommellerie Internationale, ASI). Із зрозумілих причин переривався він у 2020, 2022, 2023 та 2024 роках.
З дванадцятьох півфіналістів до фіналу вийшли Євген Олійник, Дмитро Лазорка та Богдан Павлюх. За збігом обставин, всі мешкають у Львові та працюють тут сомельє.
Частина завдань були традиційними: подача напоїв, пошук помилок у винній карті, дегустація наосліп міцного алкоголю. А були і незвичні. Так, треба було за слайдами на екрані визначити регіон походження напою. Або ж дати вичерпну характеристику єдиному зразку вина у келиху та поради щодо страв до нього. Чи навпаки: отримавши тарілку з їжею підібрати напої до неї.
Переможцем було оголошено Богдана Павлюха. З усіх трьох конкурсантів він єдиний вже потрапляв у фінал, причому чотири рази: у 2014 та 2015 роках посів третє місце, у 2017 та 2020 роках — друге.
На нашому сайті є фоторепортажі про конкурс 2016, 2017, 2018, 2019 років. А також про перший міжнародний жіночий кубок.
Текст та фото — Олександр Зубко
01.05.2026 — 30 — 3540
Ціна помилки та сила природи: подорож у Чорнобильську зону, яка назавжди змінила хід історії.
Виповнюється 40 років з дня аварії на Чорнобильській АЕС. Катастрофа 1986 року не лише змінила хід історії, а й створила унікальну зону відчуження, де час фактично зупинився. ЧАЕС залишається об’єктом уваги людей з усього світу, а покинуті міста Прип’ять та Чорнобиль поступово переходять під контроль природи.
Фотограф Дмитро Дятлов відвідав Зону і зафіксував, як виглядає епіцентр катастрофи. Як працює станція, чому дика природа витісняє залишки цивілізації та як виглядають покинуті локації – у фоторепортажі та тексті Дмитра для РБК-Україна. Публікуємо пряму мову автора. Більшість кадрів публікується в медіа вперше. Про це повідомляють Контракти.UA.
Чорнобиль: катастрофа, яка так і не закінчилась
Я народився у 1986 році – рівно через п’ять місяців після аварії на Чорнобильській АЕС. У Києві – за дві години їзди від місця, яке назавжди змінило хід історії. Чорнобиль весь час був поруч – як точка на мапі і як нав’язливий образ у підсвідомості.
Чорнобиль – це не лише минуле. Це місце, де можна побачити майбутнє без людини. З дитинства мене тягнуло туди майже фізично. Зовсім поруч – епіцентр однієї з найбільших техногенних катастроф. Хотілося пізнати це місце не з чужих розповідей, а самому.
Потрапити в Зону вдалося лише багато років потому – вже з камерою, у складі знімальної групи. Це було кілька років тому, ще до війни. Але навряд чи там щось могло кардинально змінитися. Час тут не рухається – він накопичується.
Зона: територія зупиненого часу
Дорога до Зони – це перехід. Перехід із звичної реальності у простір, де минуле не пішло, а залишилося.
Ми їхали мовчки. Говорити не хотілося. Хотілося слухати тишу. Обабіч дороги – покинуті села. Хати з перекошеними дахами, вибитими вікнами, облупленою фарбою. Колись тут топили печі, пахло хлібом, звучали голоси. Тепер – лише вітер у порожніх рамах і гілки, що тягнуться всередину, ніби ліс повільно, але невідворотно освоює чужий простір.
Люди виїжджали "на три дні". Незаперті двері. Недопитий чай. Покинуті іграшки. Але ніхто так і не повернувся. З часом розумієш: для цих місць аварія була не просто катастрофою. Це був розрив часу – миттєвий і незворотний. І водночас – початок іншого процесу.
Природа: життя після людини
Людина пішла – і природа повернулася. Стіни заростають мохом молодою порослю, стежки розчиняються в траві. Усе, що колись утримувалося зусиллям людини, поступово, подвір’я зникають під відпускається.
Якщо відволіктися від попереджувальних знаків про радіацію, помічаєш інше. Це територія, де відбувся один із найрідкісніших експериментів в історії – без участі вчених. У якийсь момент розумієш, що Зона стала притулком – саме тому, що людина пішла.
Рослинність тут буйна, комах стільки, що повітря здається густим, птахів чути всюди. Вода в каналах і озерах повна життя. Дикі тварини почуваються впевнено – їх ніхто не витісняє і не переслідує.
Тут живуть рисі, кабани, козулі, олені. Щільність вовків – вища, ніж у багатьох європейських заповідниках. У лісах зустрічаються навіть ведмеді та зубри. Коні Пржевальського, завезені у 1990-х, прижилися і утворили стійку популяцію. Радіація залишилася. Людина – ні. І саме це виявилося вирішальним фактором.
Для мене Чорнобиль – це не лише місце катастрофи. Це ще й наочна відповідь на питання, якою могла б бути наша земля без постійного втручання людини.
ЧАЕС: станція, яка не може померти
Сама станція – місце парадоксальне. Це не руїна – це працюючий механізм, просто з іншою функцією. Територія контрольованої небезпеки. Після аварії вийшов з ладу лише четвертий енергоблок. Інші ще довго працювали. Остаточно станцію зупинили лише у 2020 році.
На момент зйомки над зруйнованим блоком уже височіла нова захисна арка – "Укриття-2". Гігантська конструкція, що мала ізолювати реактор і зробити можливою подальшу роботу з нейтралізації наслідків вибуху.
Територією ми пересувалися лише з провідником і за суворо визначеними маршрутами. Фон змінюється: десь майже спокійно, десь дозиметр починає нервово потріскувати.
Усередині адміністративних будівель – те саме відчуття застиглого часу. Радянські таблички, схеми, плакати. Назад у СРСР. Особливе враження справляють вітражі художника Миколи Лінника, завершені буквально напередодні аварії. На них – історія освоєння «мирного атома»: від Прометея до підкорення космосу.
І ще один майже сюрреалістичний образ – ставок-охолоджувач. Вода буквально "кипить" від руху величезних сомів. Ловити їх, звісно, заборонено. Це радіоактивний "заповідник", де екосистема десятиліттями живе в особливих умовах.
Сьогодні ЧАЕС не виробляє електроенергію. Вона перебуває у стадії виведення з експлуатації. Але це не "мертве" місце – тут постійно працює персонал, підтримуючи складну й вразливу систему.
Пропонуємо почитати ексклюзивний матеріал РБК-Україна про ліквідаторів та про те, як у 2022 році працівники ЧАЕС добровільно йшли в окупацію.
Також ми підготували підбірку книг, яку варто прочитати про трагедію Чорнобиля та її наслідки.
фото: Дмитро Дятлов 26.04.2026 — 17 — 3621
Дрони прилетіли по трьох резервуарах з нафтою.
В ніч на четвер, 23 квітня, безпілотники Центру спецоперацій "Альфа" СБУ уразили нафтоперекачувальну станцію "Горький" у Нижньогородській області РФ.
Про це РБК-Україна повідомили джерела в СБУ. Про це повідомляють Контракти.UA.
НПС "Горький" є важливою ланкою нафтотранспортної системи Росії та входить до структури АТ "Транснефть - Верхняя Волга".
Станція транспортує нафту магістральними трубопроводами, зокрема за напрямком Сургут - Горький - Полоцьк. Вона забезпечує перекачування сировини на внутрішні маршрути, зокрема до НПЗ "Лукойл" у місті Кстово.
Згідно з попередніми даними, внаслідок удару було пошкоджено три резервувари з нафтою. Виникла масштабна пожежа площею 20 тисяч метрів квадратних.
"Ураження таких системоутворюючих станцій створює серйозні перебої в логістиці постачання нафти всередині РФ. Порушується робота магістральних трубопроводів, знижується ефективність переробки на НПЗ та зростають витрати на транспортування", - наголосило джерело.
Воно зазначило, що у підсумку це безпосередньо впливає на доходи російського бюджету, які використовуються для фінансування війни проти України.
Нагадаємо, у країні-агресорці після атаки безпілотників зупинили роботу одразу два нафтопереробні заводи, що належать компанії "Роснефть". Йдеться про Туапсинський та Новокуйбишевський НПЗ.
Крім того, в ніч на 22 квітня безпілотники атакували російське місто Сизрань у Самарській області. На місцевому НПЗ пролунали вибухи. 23.04.2026 — 4 — 3935
