Чим запам'ятався 2019 рік для України. Фотопідбірка
Від виборів і до обміну на Донбасі. Найяскравіші події року в Україні від Радіо Свобода
Лідер студії «Квартал 95» Володимир Зеленський заявляє про висунення на посаду президента України в новорічному ефірі телеканалу «1+1», 31 грудня 2018 року – 1 січня 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко і глава Православної церкви України (ПЦУ) митрополит Епіфаній під час представлення в Софійському соборі томосу про автокефалію. Київ, 7 січня 2019 року
Вояк ЗСУ спостерігає за активністю противника на передовій поблизу селища Троїцьке. Донецька область, лютий 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко і народні депутати 8-го скликання після голосування у Верховній Раді, яким закріплено в Конституції курс України на ЄС і НАТО. Рішення підтримали 334 парламентарів. Київ, 7 лютого 2018 року
Окупований Крим, 23 лютого 2019 року. Юнаки з військово-патріотичного клубу під час показового виступу на заході, присвяченому російському «Дню захисника Вітчизни» в Євпаторії
Комік і актор Володимир Зеленський під час інтерв’ю агентству AFP відразу після зйомки для серіалу «Слуга народу», де він грає роль президента України Василя Голобородька. Київ, 6 березня 2019 року
Під час сутичок учасників акції (вимагали розслідування фактів, які оприлюднили журналісти, про корупцію в оборонній сфері – «справа Свинарчуків»), яку організував «Національний корпус», із правоохоронцями. Київ, 9 березня 2019 року
Окупований Крим: російські матроси виходять з інсталяції герба Радянського Союзу під час відзначення п'ятої річниці анексії українського півострова. Сімферополь, 16 березня 2018 року
Військовий спостерігає у бінокль за активністю противника на передових позиціях української армії під Горлівкою, Донецька область, 21 березня 2019 року
Окупована частина Донеччини. У Горлівці російські гібридні сили встановили пам'ятник у вигляді «ордена» п'ятому президентові України Петру Порошенку «За особливі заслуги в ділянці зради! За зраду батьківщині!» як «продовжувачу справ зрадника гетьмана Івана Мазепи». Горлівка, 26 березня 2019 року
Воронка від обстрілу російськими гібридними військами мирного Золотого з 120-міліметрової артилерії. П'ять снарядів впали навколо мосту в селищі. Поруч – житлові будинки та шкільний ліцей. Внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. Золоте, Луганська область, 30 березня 2019 року
Українські військові обирають головнокомандувача на польовій виборчій дільниці поблизу передових позицій ЗСУ в Станиці Луганській, 31 березня 2019 року
П'ятий президент України, кандидат на посаду голови держави під час цьогорічних виборів Петро Порошенко у медпункті на НСК «Олімпійський» здає аналізи на вміст в організмі наркотичних речовин і алкоголю. Київ, 5 квітня 2019 року
В окупованому Донецьку відзначили 5-у річницю «республіки». На фото – колона автомобілів із прапорами Росії та угруповання «ДНР» у центрі міста. Донецьк, 7 квітня 2019 року
Черга до державного реєстру виборців у Шевченківському району Києва для зміни місця голосування у другому турі президентських виборів. Шевченківський район міста Києва, 10 квітня 2019 року
Кандидати в президенти Володимир Зеленський та Петро Порошенко стали на коліна на сцені НСК «Олімпійський» на знак пошани до родичів загиблих на Донбасі. Зеленський став на коліна, звертаючись до глядачів, а Порошенко опустився на коліно і поцілував державний прапор, який тримала волонтерка Тетяна Ричкова, чоловік якої загинув у 2014 році біля Єнакієвого. Київ, 21 квітня 2019 року
Другий тур президентських виборів – голосування вдома, прифронтове селище Новотроїцьке, що на Донеччині, 21 квітня 2019 року
П'ятий президент України Петро Порошенко на балконі президентської адміністрації. Кілька тисяч людей прийшли на Банкову до Порошенка, чия президентська каденція добігає кінця, щоб висловити подяку за зроблене ним для України. Київ, 22 квітня 2019 року
Чоловік став на коліно перед учасниками Маршу пам'яті полеглих захисників України у війні з Росією на Донбасі. Київ, Хрещатик, 8 травня 2019 року
Діти пишуть напис «Україна – це ми!» під час параду вишиванок в Маріуполі, 16 травня 2019 року
Шостий президент України Володимир Зеленський під час офіційної церемонії інавгурації, Київ, 20 травня 2019 року
Української вояк курить на передовій позиції армії під Горлівкою, 23 травня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський на передових позиціях на Луганщині, 27 травня 2019 року
Першого червня у Києві відбувся Всеукраїнський велодень, участь у якому взяли понад п’ять тисяч велосипедистів, 1 червня 2019 року
Дитячі іграшки біля строю поліцейських, які стоять на сторожі поліцейської дільниці в Переяславі-Хмельницькому. Місцеві протестують через смерть 5-річного хлопчика Кирила Тлявова від кулі поліцейських (за даними слідства). Переяслав-Хмельницький, Київська область, 4 червня 2019 року
Дівчина пробігає крізь одну з арок із розпилювачами прохолодної води, які встановили у деяких парках столиці України на час спеки. Київ, 12 червня 2019 року
Учасники пікетування сесії Харківської міської ради, на якій депутати проголосували за повернення проспекту імені Петра Григоренка імені маршала Жукова. Харків, 19 червня 2019 року
Під час «Маршу рівності» на підтримку рівних прав для лесбійок, геїв, бісексуальних та трансгендерних людей (ЛГБТ). Київ, 23 червня 2019 року
«Червоні лінії» для влади. У столиці України активісти провели акцію протесту під гаслом «Не перетинай червону лінію!». Київ, 4 липня 2019 року
«Ні поверненню Росії до ПАРЄ!» – близько сотні активістів пройшлись маршем до посольств Австрії, Німеччини, Вірменії, Норвегії, Італії, Словаччини, Франції, Фінляндії, Нідерландів і офісу Ради Європи. Київ, 25 червня 2019 року
Голова Верховної Ради України 8-го скликання Андрій Парубій і його перший заступник Ірина Геращенко на засіданні парламенту під час ухвалення Виборчого кодексу. Київ, 11 липня 2019 року
Під час голосування на виборах до Верховної Ради України на території Лук’янівського СІЗО. Київ, 21 липня 2019 року
Учасники акції з метою нагадати про жертв насильницьких зникнень в окупованому Росією Криму «Календарь закроет этот лист...на 15 персон» у межах кампанії FIND&FREE біля посольства РФ. Київ, 25 липня 2019 року
Люди спостерігають за вертольотом ВМС України, який пролітає над пляжем біля смт. Сергіївка (Одеська область), 6 серпня 2019 року
13-річний українець Олексій Середа виконує стрибок з 10-метрової вишки під час чемпіонату Європи зі стрибків у воду. Хлопець виборов золото і став наймолодшим чемпіоном Європи в історії цього виду спорту. Київ, 11 серпня 2019 року
Під час Маршу ветеранів до Дня Незалежності України. Київ, 24 серпня 2019 року
Народний депутат Євгеній Шевченко (фракція «Слуга народу») і Конституція України. Перший день засідання Верховної Ради 9-го скликання. Київ, 29 серпня 2019 року
Президент України Володимир Зеленський спостерігає за обіймами Олега Сенцова з дочкою під час зустрічі обміняних українських військових моряків та політичних в'язнів Кремля в аеропорту «Бориспіль», 7 вересня 2019 року
Українській військовий копає окоп на запасних позиціях у зоні потенційного розведення військ поблизу селища Богданівка, Донецька область, 26 вересня 2019 року
Віче «Зупинимо капітуляцію!» на майдані Незалежності у столиці України. Київ, 6 жовтня 2019 року
Акція протесту аграріїв проти продажу землі «Ні розпродажу України!» біля Верховної Ради України, Київ, 13 листопада 2019 року
Люди з непідконтрольної Україні території чекають на дозвіл перейти реставровану пішохідну частину мосту у селищі Станиця Луганська, 20 листопада 2019 року
Українські військові розмовляють в бліндажі на передовій поблизу Маріуполя, грудень 2019 року
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч), президент Франції Емманюель Макрон (позаду) та президент Росії Володимир Путін розсідаються на робочій зустрічі під час саміту у «нормандському форматі». На зустрічі було погоджене повне припинення вогню на сході України, яке має розпочатися до кінця 2019 року. Париж, Франція, 9 грудня 2019 року
Андрій Антоненко, підозрюваний у справі про вбивство журналіста Павла Шеремета, під час засідання суду з обрання йому запобіжного заходу. Київ, 13 грудня 2019 року
26 осіб затримали, 19 постраждалих звернулися до медиків під час сутичок біля Ради між противниками (билися переважно представники «Національних дружин» та «Національного корпусу») ринку землі та силовиками. Київ, 17 грудня 2019 року
Президент Росії Володимир Путін їде в потязі через міст до окупованого українського Криму, 23 грудня 2019 року
Блокування активістами Лук’янівського СІЗО після рішення суду відпустити ексберкутівців, яких звинувачують у вбивствах людей на майдані Незалежності в 2014 році. Київ, 28 грудня 2019 року
Бранці контрольованих Росією збройних угруповань чекають відправлення на український бік в рамках домовленостей про обмін утримуваними, яких було досягнуто на «нормандській зустрічі» між Путіним та Зеленським. Обмін відбувся за формулою «76 на 124», 76 – звільнені українці з полону бойовиків. Горлівка, 29 грудня 2019 року
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 407
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 730
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1555
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2908
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2907
