Ровно 40 лет назад, 25 декабря 1979 года советские войска вторглись в Афганистан. День календаря был выбран не случайно — руководство СССР решило сделать это на Рождество, чтобы страны Запада не смогли оперативно отреагировать на советское вторжение в Афган.Война СССР в Афганистане не была спонтанной — за много лет до вторжения московские метростоевцы построили дорогу через перевал Саланг, названную позже "дорогой шурави" — этот путь открывал прямую дорогу советской военной технике из СССР прямо в Кабул — что и было осуществлено зимой 1980 года. В агрессивных и захватнических планах СССР было присоединение (как сейчас говорят, "интеграция") Афганистана в виде 16-й республики к СССР — но советская армия наткнулась на сопротивление афганского народа и увязла в этой войне на долгих 9 лет. Ввод так называемого "Ограниченного контингента" советских войск в Афганистан начался накануне нового, 1980 года — 25 декабря 1979-го, на Рождество. Ввели в Афганистан, в основном, мотострелковые соединения, танковые части, артиллерию и части ВДВ (которые потом, в основном, и воевали — так как были наиболее боеспособными войсками в СА). Также в Афганистан были введены и авиационные части, позже приданные к 40-й армии в качестве ВВС. Предполагалось, что масштабных боевых действий не будет, а войска 40-й армии будут просто охранять важные стратегические и промышленные объекты в стране, помогая совковому правительству Афганистана. Однако войска СССР достаточно быстро втянулись в боевые действия, оказывая поддержку правительственным силам ДРА, что привело к эскалации конфликта — так как противник, в свою очередь, тоже усилил свои ряды. Война в Афганистане стала очередным никому не нужным безумием, устроенным СССР. Погиб один миллион афганцев, погибли тысячи молодых парней из СССР, ещё больше остались физическими или моральными инвалидами. Афганистан стал последней крупной войной умирающей советской империи — чрезмерные военные расходы и упавший ниже плинтуса международный имидж немало повлияли на распад СССР.Довольно редкая подборка цветных фото времён Афганской войны.
Советские БТР-ы в горном районе Афганистана, мимо проходят местные жиельницы с лицами, закрытыми паранджой
Очень скоро стало ясно, что навыки «классической войны», которым были обучены войска СССР, не годятся в Афганистане — этому способствовал и гористый рельеф страны, и тактика «партизанской войны», навязанная моджахедами — они появлялись словно из ниоткуда, наносили точечные и весьма болезненные удары и бесследно растворялись в горах и ущельях. Грозные танки и БМП советских войск в условиях гор были практически бесполезны — ни танк, ни БМП не могли забраться на отвестный склон, а их орудия часто просто не могло поразить цели на вершинах гор — не позволял угол подъёма ствола.
Советское командование стало перенимать тактику моджахедов — атаки небольшими ударными группами, засады на караваны снабжения, тщательная разведка окружающей территории для поиска лучших троп, взаимодействие с местным населением. Примерно к 1980-81 годам сложился образ и стиль афганской войны — блок-посты на дорогах, небольшие операции в высокогорье, проводимые вертолетчиками и частями ВДВ, блокирование и уничтожение «мятежных» кишлаков, засады. Попутно СССР совершил немало военных. На фото — один из солдат фотографирует замаскированные огневые позиции на равнинной местности.
Снимок начала восьмидесятых годов — танк Т-62 занял господствующую высоту и прикрывает продвижение колонны «наливников» — так в Афганистане называли бензовозы. Танк выглядит достаточно потрепанным — видимо, уже немалое время участвует в боевых действиях. Орудие наведено в сторону гор и «зеленки» — небольшой полосы растительности, в которой может укрываться засада моджахедов. Обратите внимание, что танк стоит на месте уничтоженного кишлака – фактически, на разрушенном дувале, а остатки дверного проёма жилого дома видны чуть ниже и левее. Очень часто кишлаки уничтожались совками вместе со всеми жителями...
Советские войска афганцы называли «шурави», что с языка дари переводится как «советский», а советские солдаты называли своих противников «душманы» (что с того же языка дари переводится как «враги»), или сокращенно «духи». Все передвижения шурави по дорогам страны быстро становились известны душманам, так как они получали всю информацию непосредственно от местных жителей — это позволяло легко устраивать засады, минировать дороги. В Афганистане до сих пор полно заминированных территорий; мины ставили как моджахеды, так и советские солдаты. Практически каждый год на этих минах кто-то подрывается — погибая и оставаясь инвалидами. Эхо войны сорокалетней давности продолжает убивать и калечить людей и сегодня...
Классическая афганская форма весьма узнаваема благодаря широкополой панаме, которая защищала от солнца лучше, чем классическая пилотка тех лет, используемая в СА. Еще в качестве головного убора часто использовали кепи песочного цвета. Что интересно — такие панамки в советской армии вовсе не новшество тех лет, очень похожие головные уборы носили советские солдаты во время боев на Халкин-Голе в 1939 году. На фото — солдаты в форме старого образца, с открытыми пуговицами. Позже «афганка» получила множество карманов и клапан, который закрывал пуговицы — не позволяя им отрываться во время, например, лазания по горам. Вообще надо сказать, что СССР был крайне не готов ни к этой, ни вообще к какой-то другой войне — солдаты воевали чем придётся и самостоятельно шили себе снаряжение.
По словам участников Афганской войны, нередко с формой бывали проблемы — одно подразделение могло носить комплекты разного цвета и стиля, а погибших солдат, чьи тела отправляли на родину, часто переодевали в старую форму образца 40-х годов, чтобы «сэкономить» на складе один комплект парадной формы... Стандартные сапоги и ботинки солдаты часто заменяли на кроссовки — они были более комфортны в жарком климате, а также способствовали меньшему травматизму в результате подрыва на мине (ступня «отлетала», оставляя целым коленный сустав). Кроссовки покупали в афганских городах на базарах-«дуканах», а также изредка отбивали у караванов снабжения моджахедов.
Классическая форма «афганка» (с множеством накладных карманов), известная нам по фильмам про Афганистан, появилась уже во второй половине 80-х. Она была нескольких типов — были специальные костюмы для танкистов, для мотострелков, десантные прыжковые костюмы «мабута» и еще несколько других. По цвету формы легко определялось, сколько времени человек провел в Афганистане — так как со временем желтая «хэбэшка» выгорала под солнцем до практически белого цвета.
Существовали также и зимние комплекты формы-«афганки» — они использовались в холодные месяцы (в Афганистане далеко не всегда жара), а также в высокогорных районах с холодным климатом. По сути, обычная утепленная куртка с 4-мя накладными карманами. Тактических очков в СССР не было — на фото можно увидеть механика-водителя, который защищает глаза какой-то советской плавательной синей маской.
А вот так выглядели моджахеды — как правило, их одежда была весьма эклектичной и смешивала традиционные афганские наряды, трофейную форму и обычную гражданскую одежу тех лет вроде треников «адидас» и кроссовок «пума». Еще была очень популярна открытая обувь вроде современных шлепанцев.
Ахмад-шах Масуд, полевой командир, один из главных противников советских войск, на фото запечатлен в окружении своих моджахедов — видно, что одежда у воинов самая разная, у дядьки справа от Масуда на голове надета явно трофейная шапка-ушанка из зимнего комплекта советской формы. Сейчас Ахмат-шах Масуд — национальный герой Афганистана, похороненный в мавзолее в Панджшерском ущелье. Из головных уборов среди афганцев, помимо чалмы, были популярны и шапки под названием «паколь» — нечто вроде своеобразного берета из тонкой шерсти. На фото паколь находится на голове самого Ахмад-шаха а также некоторых его солдат.
А это афганские беженцы. Чисто внешне они редко отличались от моджахедов, из-за чего нередко гибли — всего за время Афганской войны погибло не менее 1 миллиона мирного населения, наибольшие жертвы возникали в результате бомбовых либо артиллерийских ударов по кишлакам
Советский танкист смотрит на уничтоженный в ходе боевых действий кишлак в районе перевала Саланг. Если кишлак считался «мятежным» — его могли стереть с лица земли вместе со всеми, кто находился внутри периметра... В кишлаке Руха советские военные применяли химическое оружие против мирных жителей — просто для того, чтобы «зачистить» всё живое
Немалое место в Афганской войне занимала авиация, особенно малая — с помощью вертолетов доставлялась основная часть грузов, а также осуществлялись боевые операции и прикрытие конвоев. На фото — вертолет правительственной афганской армии, прикрывающий советский конвой
А вот это афганский вертолет, сбитый моджахедами в провинции Забул — это произошло в 1990-м году, уже после вывода советских войск из Афганистана
Советские солдаты, попавшие в плен — военную форму у пленных отобрали, переодев в афганские наряды. Кстати, некоторые из пленных приняли ислам и пожелали остаться в Афганистане
Блокпост в Кабуле, зима 1989 года, незадолого до вывода советских войск. На фото — типично кабульский пейзаж с заснеженными вершинами гор у линии горизонта
Танки на афганских дорогах
Советский самолет заходит на посадку в аэропорту Кабула
Военная техника в Кабуле
Начало вывода советских войск из Афганистана
Пастух смотрит на уходящую колонну советских войск
Один з найвідоміших сучасних українських художників та великий експериментатор з кольором та абстракцією Анатолій Криволап нещодавно — 11 вересня — відзначив ювілей: 80 років від свого дня народження. Цій події і присвячено виставку «Світло і колір», що відкрилася на цьому тижні, 15 вересня, у Національному музеї «Київська картинна галерея».
Живописні полотна — доробок художника за останні чверть сторіччя, і більшість їх вперше демонструються широкому загалу — займають три дальні зали другого поверху правого крила музею, а в найостаннішому доповнюються відеопроекцією.
Також 80-річчю, але вже скульптора, присвячена інша виставка: «Аліса Забой. Наймолодша шістдесятниця». Вона розташована в залі на першому поверсі, відразу справа від входу. Роботи не монументальні, переважно на релігійну та соціальну тематику. Експозиція працює ще два тижні — до 4 жовтня.
Довше, до 25 жовтня, триватиме виставка Владислава Шерешевського «Свіже». Назва має багато значень, відвідувачі самі визначать, яке їм підійде найбільше, а одне з них — нещодавно написані картини. Тут представлені всі жанри і всі емоційні стани.
Ще одна виставка — «Анна Крюгер-Прахова. Музейна премʼєра» — деяким чином продовжує естафету півроку тому завершеної виставки Олександра Мурашка: вона розташована в тих самих залах другого поверху правого крила музею, і в першій залі є картина з тієї експозиції, а саме портрет Анни з сином авторства Олександра. Виставка показує всі етапи творчого зростання художниці: від учнівських робіт )а починала вона навчатись в школі Миколи Мурашка, дядька Олександра), до картин пізнього періоду. Час роботи цієї експозиції подовжено до 1 листопада. 19.09.2026 — 21 — 2604
OSINT-аналітики показали супутникові знімки ураженої російської авіації.
Вночі проти 17 вересня ЗСУ знищили два російські вертольоти і два літаки під час атаки по аеродрому у Ростові. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це заявили українські OSINT-аналітики.
На кадрах, опублікуваних проєктом «КіберБорошно», видно російські гелікоптери Мі-8, а також літаки Ан-12 та Ан-26, які були уражені на летовищі «Ростов-Центральний».
«В результаті атаки на аеропорт „Ростов-Центральний“ зафіксовано повне знищення двох вертольотів Мі-8, Ан-12 та Ан-26», — йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна «вибила» кілька бортів на аеродромі в Ростові. З його слів, підрозділи СБУ провели операцію та уразили шість одиниць російської авіації. За його словами, під удар потрапили Ан-12, два Ан-26 та три гелікоптери. 19.09.2026 — 3 — 898
У РФ стартували вибори до Думи: опозицію усувають, на виборців тиснуть, а зв’язок можуть вимикати
На тлі парламентських виборів у РФ дедалі частіше говорять про порушення та тиск на тих, хто намагається контролювати перебіг голосування.
Сьогодні, 18 вересня, в Росії розпочалося триденне голосування на виборах до Державної Думи і регіональних парламентів.
Втім, ще до початку голосування фіксували ознаки тиску — влада намагається залякати спостерігачів та представників опозиції. Крім того, у регіонах можуть вимикати мобільний зв’язок і інтернет через «заходи безпеки». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють російські видання та різні Telegram-канали.
Напередодні виборів голова Центральної виборчої комісії РФ Елла Памфілова заявила про можливі «ненавмисні» перебої зі зв’язком і передаванням даних. Втім, за її словами, «це не привід для того, щоб скасувати голосування». Втім, ресурси дистанційного електронного голосування, каже Памфілова, нібито планують включити до «білих списків».
Усунення опозиційних спостерігачів на виборах в РФ
За даними «Верстки», у Воронежі та низці великих муніципалітетів області на виборах до Держдуми не допустили спостерігачів від опозиційних парламентських партій.
Зокрема, близько 400 спостерігачів від Комуністична партія Російської Федерації нібито відхилили через «недоліки в документах». Саме тому офіційно стежити за виборами у Воронежі зможуть лише представники путінської «Єдиної Росії» та обласної Громадської палати.
У КПРФ заявили про відмови в реєстрації спостерігачів під надуманими приводами та назвали такі дії спробою забезпечити «легітимність виборів нелегітимними методами».
«Вибори у нас стали настільки прозорими, що їх навіть непомітно», — іронічно розповів «Верстці» співробітник регіональної виборчої системи.
Порушення та тиск на виборців в Росії
Тим часом в Алтайському краї мешканців, за даними місцевого відділення КПРФ, масово включають до списків для голосування вдома без їхніх заяв. Цілком ймовірно, що людей без їхньої згоди реєструють для участі в електронному голосуванні.
Повідомлення про можливі вкидання також надходять із Білгородської області. Там, за словами місцевих жителів, під час голосування вдома члени виборчих комісій могли голосувати замість виборців.
Окремо того, повідомляють про тиск на бюджетників, яких нібито змушують звітувати про голосування за «Єдину Росію». Про такі випадки вже повідомляють в Алтайському краї, у Новосибірській, Свердловській, Білгородській і Самарській областях.
Тиск на опозиційних спостерігачів в РФ
Силовики та місцева влада продовжують чинити тиск на представників опозиційної партії «Яблуко». У Казані членів партії намагалися виселити з офісу. За словами активістів, 16 вересня одразу після зустрічі з прихильниками в офісі відключили електроенергію. Того ж дня власник приміщення вимагав від партії звільнити офіс і розірвати договори оренди.
У Тамбовській області силовики телефонують спостерігачам «Яблука» та вимагають зустрічей із ними. Поліцейські зізнаються, що мають «на руках великий список спостерігачів».
Водночас у Ростовській області одного зі спостерігачів цієї партії забрали люди в масках. Наразі місцеперебування Бориса Міклюкова невідоме.
Нагадаємо, The Economist опублікувало матеріал про те, що вибори до Держдуми в Росії перетворюються на фарс і відбуваються на тлі дедалі більшої абсурдності процесу. Політична конкуренція в країні залишається вкрай обмеженою, а тиск на опозицію, спостерігачів і виборців лише посилюється. Окрім того, вже після завершення виборів Росія також може зіткнутися з новою хвилею мобілізації для війни проти України. 18.09.2026 — 5 — 1155
В Антарктиці зафіксували перше народження тюленяти Ведделла цього сезону. Малюк з’явився на острові Вінтер, а науковці вже взялися стежити за його розвитком.
Поблизу антарктичної станції «Академік Вернадський» народилося перше цього сезону дитинча тюленя Ведделла. Малюк з’явився на світ на острові Вінтер, розташованому навпроти острова Галіндез. Науковці влаштувати детальну фотосесію та показали новонароджене тюленятко. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це пишуть у Національному антарктичному науковому центрі.
Біля «Академіка Вернадського» народилося тюленя: милі фото
Зараз в Антарктиці початок весни — період, коли самиці цього виду приводять по одному цуценяті.
Появу новонародженого зафіксував біолог 31-ї експедиції Кирило Суліма. За його словами, науковці вже певний час стежили за вагітними самицями у традиційних місцях розмноження в околицях станції.
«Днями вирушили працювати в океані, й уже з човна помітили зграю мартинів, які з криками кружляли між сусідніми островами Вінтер і Скуа. Зазвичай мартини так роблять, коли знаходять, чим поживитися. Серед іншого це може бути плацента тюленів. Тож я вирішив дослідити місце, підняв дрон і побачив самицю, яка щойно народила», — каже він.
Після виявлення тварин дослідник одразу попрямував до матері з малюком, щоб відібрати необхідні зразки. Паралельно фахівці моніторять загальний успіх щорічного гніздування тюленів.
Цей процес напряму залежить від морської криги, площа якої останніми роками активно скорочується і погіршує умови для розмноження виду.
За даними спостережень біологів, мати і малюк почуваються нормально. Одразу після народження такі тюленята важать 25–30 кг. Завдяки дуже поживному молоку самиці з жирністю 54% вони швидко ростуть і до кінця тримісячного періоду вигодовування можуть важити до 90 кг. Вага дорослих особин тюленів Ведделла досягає приблизно 400 кг.
Полярники знову оголосили традиційний конкурс на ім’я для першого новонародженого. Оскільки його стать наразі не встановили, учасникам пропонують вигадувати універсальні варіанти, які підійдуть як хлопчикові, так і дівчинці.
Свої пропозиції можна залишати в коментарях на сторінці центру до 23:59 20 вересня. Наступного тижня команда 31-ї експедиції визначить найцікавіший варіант, а його автор отримає пам’ятний подарунок — шеврон експедиції.
Тварини: останні новини
Нагадаємо, в неділю, 30 серпня, у частині озера Тахо у штаті Невада (США) річкова видра зненацька напала на інструкторку з плавання Лінетт Беллін. Тварина близько п’яти хвилин безжально переслідувала жінку у воді й на скелях, кусаючи та дряпаючи її.
Постраждалій вдалося дістатися берега, після чого її госпіталізували з численними ранами обличчя, рук, ніг і стоп. У лікарні жінці наклали 38 швів та провели профілактику сказу.
Представники Департаменту дикої природи Невади зазначили, що подібні напади вкрай рідкісні, хоча популяція видр у регіоні зростає протягом останніх 15 років. Постраждала припускає, що тварина захищала дитинчат. 17.09.2026 — 8 — 1356
У Саратові повідомляють про пожежі щонайменше на двох об’єктах.
У ніч проти 11 вересня Саратовська область Росії зазнала атаки безпілотників. Унаслідок ударів спалахнули пожежі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляють Telegram-канал Exilenova та місцеві джерела.
Близько 2:00 губернатор Саратовської області Роман Бусаргін заявив, що отримав від Міноборони РФ інформацію про загрозу застосування безпілотників.
«Локально у місцях можливої загрози можуть працювати системи оповіщення. Усі екстрені служби приведені у повну готовність», — написав він.
Водночас уже близько 02:30 у соцмережах почали масово з’являтися відео масштабної пожежі в Саратові.
Місцеві жителі уточнювали, що внаслідок атаки безпілотників міг спалахнути місцевий нафтопереробний завод. Водночас виникла масштабна пожежа на логістичному хабі компанії Ozon.
Очевидці зняли на відео моменти ударів та їхні наслідки. Зокрема, зафіксовано момент атаки на склад Ozon: на ролику чутно вибухи і схвильовані вигуки наляканих росіян.
«Так, це українські. Є**ть! Вони що, цілеспрямовано склад бомблять?! Склад горить! Зв’язку немає!» — вигукує одна з жінок
«Ще один летить! Він над нами десь летить», — каже інша.
На відео з соцмереж також видно, що вранці після атаки над Саратовом у небо здіймаються стовпи диму, що нагадують гриби.
Пізніше також повідомлялося про вибухи та роботу ППО у Самарі та Волгограді.
Раніше повідомлялося, що Дагестан у Росії сколихнули потужні вибухи через атаку безпілотників. Очевидці заявили про «прильоти» та масштабну пожежу в районі морського торговельного порту, через який РФ та Іран постачають один одному зброю.
Ми раніше інформували, що у Новому Уренгої повідомляють про атаку на газоконденсатний завод, розташований більш ніж за 3200 км від України. 11.09.2026 — 8 — 3282
