Рабочее место на улице: будни неофисных сотрудников
Что объединяет монтажников-высотников, стихийных торговцев у метро и дворников? Как минимум то, что все они работают на улице. Фотограф Юлия Полунина решила задокументировать необычные рабочие места. Для офисных служащих «рабочие условия» ассоциируются с понятными вещами: 8-часовой рабочий день с перерывом, командировочные и надбавки за переработку, правильно обустроенное место. На производстве и в сфере услуг все сложнее: кому-то приходится работать посменно, у других вместо рабочего стола — пространство за парикмахерским стулом и фартук с карманами для инструментов. Но есть люди, которые работают буквально «где получится» или «куда пошлют» — раздают листовки у метро, торгуют с рук или развозят документы. Кто-то занимается этим незаконно; по отношению к другим закон нарушает работодатель. Зачастую они защищены государством меньше, чем «обычные» работники. Юлия Полунина — фотограф из Симферополя, живет в Киеве. Изучала фотографию у Александра Ляпина и Романа Пятковки. В 2015-м стала «Фотографом года» в Украине с работой «Баррикада». Член Украинской фотографической альтернативы. — В этой серии я снимаю людей, которые работают на улице. Их место работы незаметно и не воспринимается как классическое место — за столом в офисе или на производстве. Часть моих героев работает на улице легально, часть — нет. Это проект-документация, проект-исследование — в том числе о том, какой отпечаток накладывает улица на лица, одежду, язык тела. Я начала снимать проект случайно — когда делала несколько снимков на новый фотоаппарат Fujifilm, который хотела продать (в итоге не стала). Среди этих кадров была одна из первых фотографий «Рабочего места» — уснувшая женщина с цветами. Я долго рассматривала, как стоит стол, на каком расстоянии стоят бутылки с водой, как расставлены цветы — элементы, которые сформировали ее рабочее место. Мне захотелось дальше фиксировать людей в работе, фотографировать их рабочее место. Я совсем не думала тогда о том, обычное у них рабочее место или нет. Позже, когда я начала выкладывать фотографии из этой серии, знакомые стали мне говорить, что я снимаю людей с нетипичным рабочим местом. В основном эту мысль я слышала от тех, кто работает в офисе, — работа на улице им кажется далекой от нормы. Фотография с женщиной, убирающей снег, для многих стала откровением: место, которое она убирает, и есть ее рабочая территория, «мигрирующий офис». Я поняла, что для большинства людей те, кто работает на улице, или незаметны, или не ассоциируются с работающими людьми. Я не то чтобы открываю Америку, но хочу дать другой взгляд на рабочее место: оно может быть динамичным, может собираться из коробок, может существовать всего пару часов или даже минут. Любой забор, палка, стена могут стать его частью. Первые два года я снимала в основном торговцев. Это были случайные люди, я не искала их, а фотографировала тех, кто встречался на пути. Сегодня у меня другой подход: я составила список тех, кто работает на улице, и выискиваю их. Сейчас я в поиске могильщиков и полицейских на площадях. Недавно я начала фотографировать проституток. Я заметила, что они стоят вдоль проспекта в местах с разным освещением. Те, кто стоит на освещенном участке, как правило, носят очень короткие шорты или юбки, громадный вырез, ботфорты, прическу «дива». Когда к таким девушкам подъезжает машина, они предлагают себя с кокетством, ужимками, деланым стеснением. Те, кто стоит в менее освещенных местах, выглядят как обычные девушки — часто в спортивных костюмах, — а их общение с клиентами похоже на деловой разговор; их язык тела более сдержанный. Самый заметный отпечаток, который на людей накладывает улица, — это глубокие морщины и загорелая кожа даже зимой. Лица становятся грубыми: погода как бы обтесывает их. При этом такие люди более выносливые, будто с броней. Эта бронь не только визуальная — большое количество одежды, — но и внутренняя, ее видно в том числе по движениям. Даже если утром ты привел себя в порядок, после целого дня на солнце или ветру внешний вид не очень опрятный: прическа растреплется, макияж поплывет, вещи и обувь испачкаются. Потому многие думают, что люди, работающие на улице, неаккуратные и ходят в старье. Но это не так — я заметила, что у них есть своя мода. В тренде большие теплые вещи и обувь на толстой подошве. Чтобы меня не заметили, я снимаю на маленький Fujifilm X100S, который иногда прячу под шарф. Для меня это очень важно: когда человек замечает, что его фотографируют, он меняется, начинает позировать или бояться. А я хочу, чтобы все было максимально документально. Люди всегда начеку и, как правило, агрессивно защищают «свою территорию», если заметили меня. Как-то в момент, когда я снимала и вся была в работе, женщина ударила меня кулаком в спину, начала толкать меня и кричать. Пятью минутами раньше я сфотографировала, как она продает косметику и «елки», собранные из веток сосны. Она требовала удалить снимки: за нелегальную продажу сосен и елок можно моментально получить довольно большой штраф. Я ответила, что удалила бы фотографии, если бы она попросила (как всегда делаю), но поскольку она подняла руку, то не стану. С проститутками была легкая потасовка, но тут я сама виновата: решила с ними пообщаться и попросила попозировать за деньги. Они предложили мне интимные услуги, но наотрез отказались фотографироваться — даже со спины и без лиц в кадре. Я попробовала их уговорить, но они разозлились, и я не стала их больше беспокоить. Поэтому фотографий с проститутками пока нет в проекте — но я надеюсь снять некоторых из них со спины и добавить. Мои герои очень разные. Мне очень запала в душу одна из проституток — я видела ее несколько раз, всегда в паре с кем-то. На ней постоянно одна и та же одежда: кожаная куртка, спортивные штаны с вытянутыми коленями и угги. Когда подъезжает автомобиль, она очень напрягается и не общается с клиентом — это делает напарница. Если клиент уезжает, не договорившись, она как бы выдыхает, на ее лице появляется улыбка. Я не знаю, что вынуждает ее там стоять, но не могу перестать думать о ней. Недавно я узнала, что одна из моих героинь, кроме того, что продает продукты, подпольно толкает траву и самогон — самое печальное, даже детям. Когда об этом стало известно людям, которые живут рядом, были разборки. Не так давно я полгода прожила в Дубае и сделала там пару кадров. Из моего окна было видно объездной круг, в котором много зелени и пальм. Несколько раз в неделю туда привозили садовников-индийцев, которые должны были приводить все в порядок. Их привозили в семь утра, они работали пару часов, а когда солнце начинало печь, ложились под пальму спать — на весь день, пока в пять часов вечера за ними не приезжал фургон. Иногда их сон нарушал прораб, который наведывался с проверкой, но после они снова укладывались спать.
Армія РФ "звільнила" місто від життя.
З'явилися нові фото Вовчанська, який зруйнували росіяни. Від міста не залишилося живого місця. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Кадри оприлюднили Костянтин та Влада Ліберови.
"Вовчанська більше не існує. Не залишилось нічого. Тільки пил", - йдеться у повідомленні.
Раніше аналітики Deep State опублікували ексклюзивні кадри роботи підрозділу "Фахівці" 82-ї ОДШБр у районі агрегатного заводу у Вовчанську, який напередодні звільнили бійці ГУР. 04.10.2024 — 3 — 200
У четвер, 3 жовтня, новий генеральний секретар НАТО Марк Рютте приїхав з робочим візитом до України. Він вже встиг зустрітися з президентом Володимиром Зеленським.
Про це пише кореспондент РБК-Україна. Про це повідомляють Контракти.UA.
Зараз Рютте проводить спільну прес-конференцію із президентом Володимиром Зеленським.
Рютте - генсек НАТО
Країни-члени НАТО розглядали кілька кандидатур на посаду генерального секретаря, серед яких був і міністр оборони Великої Британії Бен Воллес, однак його кандидатуру не підтримали США.
Зрештою, після тривалих перемовин і подолання незгоди з боку Угорщини, Туреччини та Словаччини, на цю посаду було обрано колишнього прем'єр-міністра Нідерландів Марка Рютте. 1 жовтня Єнс Столтенберг офіційно передав йому повноваження генерального секретаря НАТО.
Марк Рютте підкреслив, що Україна має право на самооборону відповідно до міжнародного права, навіть якщо це включає дії за межами її кордонів.
При цьому Рютте заявив про необхідність підтримки України та наближення її до членства в НАТО. Він підкреслив, що без незалежної та сильної України в Європі не буде надійної безпеки. 03.10.2024 — 3 — 413
Він помер 3500 років тому.
Експерти з графіки відтворили обличчя фараона, який заснував Долину царів і переписав історію Стародавнього Єгипту.Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомляє Daily Mail.
Аменхотеп I – другий правитель 18-ї династії Єгипту – як вважають, помер 3500 років тому у віці близько 35 років, після чого його ретельно зберегли за допомогою муміфікації.
Він був першим, кого поховали в Долині царів — місці упокою майже всіх фараонів 18-ї, 19-ї та 20-ї династій.
Після смерті йому поклонялися як богу, насамперед тому, що він запровадив Єгипет у нову епоху миру та процвітання під час свого правління.
Сісеро Мораєс, бразильський 3D-дизайнер, що спеціалізується на судово-медичній реконструкції облич, створив ці зображення різними методами.
Один із них містив розподіл маркерів товщини м'яких тканин по черепу фараона, керуючись даними комп'ютерної томографії (КТ) живих донорів. Інший метод – це метод, званий анатомічною деформацією, за якого цифрове відтворення голови донора коригувалося доти, доки череп не збігався з черепом фараона. Цей метод став можливим завдяки сканування КТ черепа Аменхотепа, зробленому 2021 року.
Ця робота була проведена палеорадіологом Сахаром Н. Салімом з Каїрського університету та єгиптологом Захі Хавассом, які не схвалюють цифрові відтворення та описують їх як "науково некоректні".
Попри це, їхня робота "фактично розпакувала" муміфіковані рештки Аменхотепа за допомогою КТ-сканування і розкрила деталі його зовнішності, структури скелета і деяких внутрішніх органів, що збереглися, зокрема серце і мозок.
Сканування не вказало причину смерті, але оцінило вік померлого приблизно в 35 років.
Їхня робота також показала, що він отримав низку посмертних травм, "ймовірно, завданих грабіжниками гробниць або бальзамувальниками, які пізніше перевернули мумію", — сказав співавтор Мораєса, археолог Майкл Габігт з Університету Фліндерса в Австралії.
Воно також показало, що Аменхотеп був зростом близько 167 см, його зуби були в хорошому стані, і у нього було кучеряве волосся.
"Схрестивши дані з усіх проекцій, ми створили остаточне погруддя і доповнили структуру історичним костюмом", - сказав Мораєс.
Коли Мораєс показав обличчя фараона, він помітив, що він не відповідає богу, зображеному на статуях.
"Багато мумій, таких як Аменхотеп I, демонструють ретрогнатизм або перекус, і це, як правило, не відображається в статуях сумісним чином", - сказав він. "Загалом, статуї Аменхотепа I сумісні у зоні носа, але граційні у сфері глабели і більше виступають у зоні підборіддя".
Правління Аменхотепа I настало після вигнання його батьком Яхмосом I гіксосських загарбників і успішного возз'єднання Єгипту – і являло собою щось на зразок золотого віку для Стародавнього Єгипту.
"Нове царство" не лише процвітало та було безпечним, а й Аменхотеп I також керував релігійним будівництвом та успішними військовими кампаніями проти Лівії та північного Судану.
"За мирного правління Аменхотепа I почався підйом Єгипту і розквіт Нового царства", - сказав Хабіхт.
Ім'я Аменхотеп означало "Амон задоволений" — відсилання до давньоєгипетського бога повітря.
Цифрова реконструкція Мораєса і Хабіхта пропонує перший свого роду погляд на обличчя цього уславленого царя. Це стало можливо завдяки єгиптологам, які проклали шлях для цієї роботи.
"Цю роботу було зроблено не лише нами, а й усіма тими, хто серйозно вивчав та вивчає Стародавній Єгипет, завжди ділячись інформацією", — сказав Мораєс.
Нагадаємо, раніше вчені нарешті відтворили справжнє обличчя єгипетської мумії, що кричить у муках. Вона була знайдена 1935 року в Дейр-Ель-Бахарі і лише тепер її реконструювали. 02.10.2024 — 4 — 759
Російські війська атакували КПП та портову інфраструктуру в Одеській області. Поранення отримали два водія, один з них - іноземець.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Telegram голови Одеської ОВА Олега Кіпера. Про це повідомляють Контракти.UA.
"На світанку ворог атакував Ізмаїльський район ударними безпілотниками", - розповів він.
Ціллю росіян, за даними голови ОВА, була припортова та прикордонна інфраструктура.
"Двоє чоловіків, водії вантажівок, отримали поранення. Один із них - громадянин Туреччини. Нині постраждалі у стані середнього ступеня важкості в лікарні. Їм надають всю необхідну допомогу", - зазначив Кіпер.
Крім того, внаслідок атаки спалахнула пожежа, яку оперативно ліквідували вогнеборці ДСНС.
Атака РФ по Україні
Російські війська в ніч проти 2 жовтня вкотре атакували Україну дронами-камікадзе. Загалом окупанти випустили по Україні 32 "Шахеди", причому ППО збила 11 дронів. Крім того, чотири повернулися до РФ.
Зазначимо, що у Київській області працювала ППО, також загарбники обстріляли Сумську область та Харків. Щодо Одеської області, то через обстріл тимчасово не працює КПП "Орлівка - Ісакча", що на кордоні з Румунією. 02.10.2024 — 4 — 666
Український "колібрі": дивну істоту з довжелезним хоботом все частіше можна побачити в нашій країні
Метелик язикан звичайний дійсно схожий на колібрі через свої розміри та здатність зависати у повітрі.
Останнім часом в Україні все частіше можна побачити поруч з квітучими рослинами блискуче маленьке створіння, яке швидко літає від квітки до квітки, наче мініатюрний гелікоптер. Істота дуже швидко переміщується і може зависати в повітрі, через що її помилково сприймають за колібрі. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це розповіли біологи Ківерцівський національний природний парк "Цуманська пуща".
Однак, в Україні всім відомі пташки колібрі не живуть. Вони є ендеміками Америки та не зустрічаються в Європі. А істота, про яку розповідають біологи, це дивовижний метелик.
"Знайомтесь: Язикан Звичайний (Macroglossum stellatarum), англійською - hummingbird hawk-moth (з англійської перекладається як колібрі). Це метелик з родини бражникових (Sphingidae), який завдяки своїм особливостям і поведінці заслужив в народі назву "українського колібрі". І дійсно, схожість вражає", – пояснили у "Цуманській пущі".
Свою назву язикан отримав завдяки довжелезному хоботкові, який нагадує язик. Саме за допомогою цього хоботка він харчується квітковим нектаром, а довжина хоботка дозволяє дістатися до "ласощів" навіть у самих глибоких квітках. Хоботок комахи навіть може бути довшим за його тіло, що робить його справжнім майстром у добуванні їжі.
Дивовижні особливості язикана звичайного
Язикан – це "швидкісний літак серед комах". Біологи зазначають, що він здатний розвивати швидкість до 80 км/год, а кількість помахів його крил становить до 85 за секунду. Така швидкість та маневровість допомагає харчуватися в польоті й не чіплятися за квітку лапками, а також уникати небажаних зустрічей із хижаками.
Цього дивного метелика можна побачити не тільки вдень. Він є справжнім "нічним мисливцем" і часто літає в сутінках або навіть вночі. Це пов'язано з тим, що багато квітів, якими він харчується, розкриваються саме в цей час. Особливо приваблюють язикана петунії, бузок, шавлія, лаванда, м’ята та інші квіти з сильним ароматом.
Язикан має відмінний зір і здатний розрізняти кольори. Це допомагає йому знаходити квіти з найбільшою концентрацією нектару.
Чому язикана плутають з колібрі
Хоча колібрі трохи більші за язикана, його розміри легко можуть ввести в оману недосвідченого спостерігача за живою природою. Отже, язикан дійсно за розміром і забарвленням нагадує дрібну пташку.
"Передні крила в нього коричневі, з чорними хвилястими лініями поперек, тоді як задні крила помаранчеві з чорним краєм. Черевце досить широке, з віялоподібним хвостом з щетинками на кінці. Розмах крил становить 38—50 мм, довжина тіла 20-30 мм", – розповіли біологи.
До того ж язикан є майстром зависання у повітрі, і так само як і колібрі харчується нектаром квітів, що збільшує схожість.
"Хоча язикан звичайний і не є колібрі, він, без сумніву, заслуговує на увагу. Цей незвичайний метелик є яскравим прикладом адаптації до навколишнього середовища і демонструє дивовижні можливості комах", – підсумували співробітники Ківерцівського природного парку.
Нагадаємо, Німеччину атакують комахи-чужинці з берегів Середземного моря. Вони перегризають кабелі та знищують паркани.
29.09.2024 — 4 — 1029
