Контракти.ua

26.11.2019 — Грузия — Эхо Кавказа — 14889
Грузия, традиции, регби
Лело, жесткое и кровавое грузинское регби

Лело - это традиционная грузинская игра, похожая на регби. Историки говорят, что в нее играют уже более 300 лет. Упоминание об этой игре встречается в грузинской поэме «Витязь в тигровой шкуре» XII века. Традиционный турнир по лело проходит раз в год в Шухути - деревушке на западе Грузии. Жители делятся на две команды, количество игроков в каждой команде не ограничено. Кто сумеет отобрать у другой команды мяч и любым способом донести его до противоположного края деревни - тот выиграл. Перед матчем священник проводит службу в храме и благословляет мяч, наполняя его красным вином, мокрой землёй, песком, шерстью и опилками. Благословив мяч, священник обращается к участникам с призывом помнить о здоровье игроков и стараться не нанести им травму. Игроки выпивают сами красное вино, а священник подбрасывает мяч в воздух. Далее звучит выстрел из ружья, и начинается игра (всегда в 5 часов). Победу в матче одерживает та команда, которая перейдёт с мячом реку, которая течёт посреди села, и положит мяч на другом берегу у моста, перекинутого через реку.  После завершения игры все участники отправляются за праздничный стол и вместе отмечают наступление Пасхи, а победители обходят село, принимая поздравление. Мяч после игры относят на кладбище и зарывают на могиле последнего скончавшегося в селе жителя в Шухутском кладбище, отдавая дань уважения предкам.  В связи с тем, что лело признан национальным видом спорта, грузины считают, что именно он позволил им создать одну из ведущих команд мира по регби, которая носит прозвище «лело» в честь игры. Слово «лело» в грузинском также означает занесение попытки. Одна из распространённых кричалок грузинских болельщиков — «Лело, лело, Сакартвело» («попытка, попытка, Грузия»). Сборная Грузии считается одной из наиболее быстро развивающихся национальных команд в мире. Грузины участвуют в высшем дивизионе Кубка европейских наций и являются победителями турнира в сезонах 2001, 2007/08, 2009 и 2011 гг. Регби входит в число наиболее популярных видов спорта в стране. Фоторепортаж Георгия Гогуа, 2015 год.

Игра в лело проходит раз в год, на праздник православной Пасхи. В преддверии матча все жители деревни собираются на пасхальную службу в местной церкви.

На следующий день в Шухути из Тбилиси привозят специальный мяч: каждый год его заново шьют к игре. Кожаный мяч уже в самой деревне набивают опилками и песком.

Набитый мяч весит 18 кг. Пока местные набивают мяч, священник благословляет игроков.

Мяч набит, его приносят в церковь

Ровно в 5 часов дня священник выбрасывает мяч из церкви в центр деревни, где уже собрались игроки в лело. Матч начался!

Чем ближе мяч - тем ожесточеннее схватка. Каждый игрок старается схватить мяч и продвинуть его хотя бы на несколько метров.

Первые раненые в игре появляются уже через пять минут после свистка. Но большинство пострадавших снова рвутся в бой.

У некоторых игроков повреждения слишком серьезны, чтобы они могли продолжить игру

Лело - любимое развлечение не только местных жителей. Посмотреть игру и поболеть съезжаются люди со всей Грузии, и даже из-за границы.

Матч проходит в любую погоду, дождь и холод - не помеха

Десятки игроков с каждой стороны пытаются выцарапать мяч у противника и любым способом донести его до противоположного конца деревни

Этот матч выиграла команда Верхнего Шухути: с самого начала ей удалось подавить соперника. Реванш состоялся: в прошлом году выиграла команда Нижнего Шухути

дин из игроков в лело скончался прямо на поле. Сердце сорокавосьмилетнего Гоши Пирхалаишвили не выдержало накала борьбы

По традиции после матча восемнадцатикилограммовый мяч «хоронят» в могиле человека, который последним скончался в деревне. Так заканчивается игра в этом году, и все сразу же начинают ждать следующего матча.

Фоторепортажі
Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Чорнобильська АЕС потопає у квітах: який вигляд має станція зараз

Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку. На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження. «Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні. У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії. Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого.
23.06.2026 — 14 — 186

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Горить нафтобаза біля Кримського мосту та порт: показали наслідки атаки по Керчі

Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти. Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA. Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова. Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ». Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ. Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту. Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові.
21.06.2026 — 5 — 885

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Потужний удар по НПЗ в Москві: з’явилися супутникові фото масштабних руйнувань і слідів пожежі

Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки. Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода». На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання. Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч. Атака на НПЗ у Москві 18 червня Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального. Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ. Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби.
20.06.2026 — 5 — 946

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Москва у вогні: ППО не влучила по дронах і влаштувала хаос у столиці РФ

Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву. Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. Про це повідомили телеграм-канали. Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно. На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується. Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки. Наслідки атаки на Москву 18 червня «Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці. Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги. Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків». Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони.
18.06.2026 — 12 — 1576

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

ХXІV Kyiv Food and Wine Festival проходив 30 та 31 травня

Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.  Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.  Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю. Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг. Текст та фото — Олександр Зубко Всі фотографії зроблені 30.05.2026
17.06.2026 — 45 — 3125