Узбецький метрополітен: підземний світ радянської розкоші
За радянських часів, якщо населення міста перевищувало мільйон, місто здобувало право на будівництво метро. Станції підземки, де щодня проходять десятки тисяч пасажирів, здавалися міським архітекторам тим місцем, яке може прикрасити похмурі будні радянських людей. 1977 року столиця Узбекистану Ташкент стала сьомим радянським містом, де побудували метро. Для декорування стін підземки запросили художників і дизайнерів, які мали зобразити на них величні сцени з історії Узбекистану та Радянського Союзу. Деякі станції прикрасили куполоподібними стелями та плиткою з орнаментом, що нагадує узбецькі мечеті доби Шовкового шляху. Інші оздоблені помпезними люстрами та мармуром як зали палаців європейських монархів. Видавництво путівників Lonely Planet назвало ташкентське метро одним з найгарніших у світі.
Багато хто фотографує багатий декор приміщення. До недавнього часу це було заборонено в узбецькому метро
Станція «Алішера Навої», названа на честь відомого узбецького письменника та художника, є однією з найвідоміших в ташкентському метро. Арочні куполи та блакитна плитка нагадують про історію Узбекистану часів Шовкового шляху з його старовинними мечетями та медресе. Це - одна з центральних станцій, де щодня проходять тисячі мешканців і гостей столиці
Коли будували ташкентський метрополітен, його також планували використовувати як бомбосховище на випадок ядерної війни. Через побоювання шпигунства та витоку важливої військової інформації й була заборонена фотографія. Однак і після падіння СРСР, коли до влади прийшов колишній радянський партійний лідер Іслам Карімов, заборону не скасували. Наступник Карімова Шавкат Мірзійоєв почав проводити реформи, прагнучи залучити в країну інвесторів та туристів. Усвідомивши, що метро може бути чудовою туристичною пам'яткою, у 2018 році уряд зняв з нього статус військового об'єкту і скасував 41-річну заборону на фотографію.
Кожна станція ташкентського метро має унікальне оздоблення з мармуру, граніту, скла, кераміки та алебастру. Багато станцій декоровані на певну тематику, що відбивається також і в їхній назві. Наприклад, станція «Космонавтлар» (на фото) на Узбекистанській лінії, яка присвячена радянським завойовникам космосу, або станція «Пушкіна» за кілька зупинок від неї на Чилонзорьскій лінії.
На стіні станції «Космонавтлар» - портрет Юрія Гагаріна, першої людини в космосі. Гагарін та інші перші космонавти були одними з найважливіших героїв СРСР. Їх образ широко використовувала російська пропаганда як символ величі радянської влади і її лідерства в космічних перегонах. Поруч із портретом Гагаріна - сюрреалістичні зображення інших відомих космонавтів на тлі футуристичного дизайну в блакитних і темних тонах. Такі кольори бачать астронавти, покидаючи атмосферу Землі.
Цілком в дусі радянської епохи чимало станцій прославляють працю пролетаріату. Станція «Пахтакор» («Збирач бавовни») прикрашена величезними мозаїками із зображенням бавовника. Радянський уряд бачив Узбекистан нацією з виробництва бавовни. Після перебудови економіки республіки та відводу річок Узбекистан давав понад 70% бавовни в СРСР. Результатом цього стала екологічна катастрофа. Аральське море - колись четверте за величиною озеро світу - почало пересихати. У пустелях, що утворилися на його місці, залишилися іржавіти риболовецькі флоти та портові міста.
Однак під зовнішнім шиком залишається стара радянська інфраструктура. Більшість поїздів мають вагони класу 81-717 / 714, спроектовані в середині 1970-х і поширені в пострадянських метро інших міст. Потяг має чотири вагони, які обслуговують платформи довжиною 100 м завдовжки. В ташкентському метро їздять 168 таких впізнаваних синіх радянських поїздів. Але поволі їх вже замінюють новими моделями.
Поїздка на метро коштує 1400 узбецьких сумів (близько 3,6 грн). Мінімальна заробітна плата в Узбекистані становить 527 тис. сумів на місяць (1384 грн). Ташкентське метро поступово розширюється: в 1984 році відкрили другу лінію, а в 2001-му - третю. Третю лінію продовжують будувати, плануючи врешті-решт з'єднати північні райони з аеропортом на півдні.
Подія відбулася 16 травня, експозицію розміщено в Українському домі. Обидва творчі об’єднання, «Живописний заповідник» та «Паризька комуна», утворилися наприкінці 1980-х — початку 1990-х років, і стали важливим етапом у формуванні великої кількості нині відомих в Україні та за кордоном художників. Багатьох вже нема на світі. На виставці представлено близько трьох сотень робіт від півсотні авторів, і були вони створені в часи активної діяльності об’єднань. Академічних творів серед них нема. Більшість картин ніколи не експонувалися. Виставка триватиме по 30 червня. 17.05.2024 — 9 — 469
Фотограф Ян Доброносов: "Сьогодні випадково вийшло потрапити до підземної школи Харкова. Був дуже приємно вражений. Усміхнені діти, купа позитивної енергії. І головне дуже велика кількість у вишиванках. Ось така вона, Українська підземна школа Харкова". 15.05.2024 — 18 — 1761
Попри критику міжнародних партнерів парламент в третьому, остаточному, читанні схвалив закон про «іноагентів». «За» проголосували 84 депутати, 30 опозиціонерів – проти. На акції протесту в Тбілісі співробітники МВС Грузії зайняли територію біля парламенту та затримували демонстрантів, передає грузинська служба Радіо Свобода «Ехо Кавказу». Громадські організації та опозиційні партії називають прийнятий парламентом Грузії закон «російським» і вважають, що його метою є ліквідація організацій, які опікуються розвитком демократії, і блокування процесу вступу до Євросоюзу. Негативно висловлюються про законопроєкт ЄС та США. Партія «Грузинська мрія» стверджує, що законопроєкт має на меті стимулювати прозорість неурядових організацій і засобів інформації 14.05.2024 — 13 — 1434
Частина польських фермерів з аграрної організації Orka у четвер розпочала окупацію польського Сейму, вимагаючи відмови від зеленої угоди і блокади імпорту з України, а також зустрічі у цих справах з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском. До Сейму кільканадцять протестувальників увійшли на запрошення опозиційних партій "Право і Справедливість" і "Конфедерація", передає Укрінформ з посиланням на PAP. "Ми сьогодні прийшли сюди, аби протестувати проти зеленої угоди, проти відкриття кордону для продуктів з України. Ми б хотіли, щоб нарешті хтось сприйняв нас, фермерів, дуже серйозно", - сказав один з протестувальників. Аграрії мають намір залишатися у приміщенні Сейму, поки з ними не зустрінеться прем’єр. Вони задекларували, що їх згодом замінять представники інших фермерських організацій. Вони мають намір просити маршалка Сейму Шимона Головню, аби той дозволив їм легально протестувати у будинку парламенту. Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський зустрівся з представниками групи фермерів, що протестують в Сеймі. У п’ятницю у Варшаві має відбутися маніфестація фермерів, які протестуватимуть проти зеленої угоди й імпорту з України. 29 квітня польські фермери повністю припинили блокаду кордону з Україною. Польсько-український кордон від листопада минулого року блокували перевізники, а з лютого цього року – польські аграрії. Фото: PAP 09.05.2024 — 8 — 2434
