Берлінський мур: 30 років нема фізично, але все ще є у головах
Берлінський мур відокремлював Західний Берлін від східнонімецької держави НДР, яка перебувала в сфері впливу СРСР. Бетонна конструкція була споруджена в 1961 році. При спробах подолати її були вбиті сотні людей. 9 листопада 1989 року Берлінський мур, який розділяв Німецьку Демократичну Республіку і Федеративну Республіку Німеччина майже 30 років, був проломлений. Ця подія стала символом падіння комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі і возз’єднання не лише Німеччини, а й Європи.
Загалом у місті за тиждень пройшло понад 200 заходів, присвячених річниці. На фото – екскурсія для дітей біля музею Берлінського муру на Бернауер-штрассе
У програму входять, зокрема, інсталяції, виставки, презентації книжок, авторські читання, поетичний слем. На фото – світлова інсталяція на Александерплац
«Хмара» – одна з найбільших інсталяцій біля Бранденбурзьких воріт, що складається з приблизно 30 тисяч послань, у яких жителі і гості Берліну поділилися своїми бажаннями, надіями, спогадами й уявленнями про майбутнє
У місті скрізь відчувається «мур». Радянський Союз, як міг, намагався показати свою велич і перевагу над Західною Німеччиною. На фото – Берлінська телевежа у східній частині, яку видно було через мур з усіх куточків міста (вигляд з Західного Берліну)
Іще одне з визначних місць Східного Берліну – світовий годинник на Александерплац, який показує час у містах по всьому світі. 4 листопада 1989 року тут відбувся наймасовіший мітинг в історії НДР – за різними оцінками, в ньому взяли участь від 200 тисяч до мільйона людей. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який десятки років розділяв столицю Німеччини. Також – трамваї. Якщо ви їх бачите – ви у Східному Берліні
Вхід до станції метро «Бернауер-штрассе». Під час холодної війни мур був навіть тут, під землею (архівне фото нижче)
Архівна фотографія підземної частини муру на станції метро «Бернауер-штрассе»
Із нагоди річниці Берлін відвідало багато міжнародних делегацій і офіційних представників. Канцлер Німеччини Анґела Меркель у своєму виступі зазначила, що цінності, на яких заснована Європа, – свобода, демократія, рівність громадян, правова держава і повага до прав людини, – потребують захисту і зараз. Цей день, заявила вона, «особливим чином відображає як найжахливіші, так і найщасливіші моменти німецької історії, цей день нагадує нам про необхідність рішуче протистояти ненависті, расизму й антисемітизму». Канцлер Німеччини мала на увазі історичний збіг. 9 листопада 1989 року відбулося падіння Берлінського муру, а 9 листопада 1938 року в гітлерівській Німеччині пройшли єврейські погроми, після яких, як нагадала Меркель, почалися злочини нацистів проти людяності і Голокост
Меморіал пам’яті убитих євреїв Європи. Він розташований в центрі Берліну між Бранденбурзькими воротами, елементами бункера колишнього керівництва нацистської Німеччини і місцем, де проходив Берлінський мур. Це величезне поле із понад 2 700 сірих плит
Через святкові заходи і підвищений рівень безпеки (на святкуванні також були присутні президенти Польщі, Угорщини, Чехії й Словаччини) центр міста у багатьох місцях був перегороджений парканами і поліцейськими кордонами
Три чверті центрального Берліну під час Другої світової війни було зруйновано. Наразі це видно лише в історичних місцях, де ці «шрами» лишили навмисне
Рейхстаг. Саме на цій частині даху було зроблене відоме хрестоматійне радянське фото «Встановлення прапора над Рейхстагом», яке було інсценізацією від самого початку і до самого кінця
У 2005 році Путін назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою 20-го сторіччя. У жовтні цього року він висловив надію, що другої Холодної війни не буде, додавши, що Росію вона в будь-якому разі зачепить меншою мірою завдяки передовим озброєнням. На фото – прапор з радянською зіркою на щоглі над посольством Росії у центрі Берліну
Німці й туристи розглядають інформаційні стенди, присвячені річниці падіння муру. Цими днями їх можна було зустріти по усьому місту
«Чекпойнт Чарлі» – одне з відомих зараз туристичних місць, раніше був чи не найвідомішим пунктом перетину кордону між Східним і Західним Берліном. У 1991 році армія США офіційно покинула «Чекпойнт Чарлі»
Відкрита дискусія про сучасні наслідки Берлінської стіни у Sony-Center на Потсдамській площі
Хрести з іменами вбитих під час спроби перетину муру. Загалом за весь період існування муру загинуло 140 людей. Останньою жертвою Берлінського муру став двадцятирічний Кріс Ґеффрой 5 лютого 1989 року (хрест праворуч)
За оцінками, урочистості в Берліні коштують близько 10 мільйонів євро
Величезні черги охочих потрапити на грандіозний концерт біля Бранденбурзьких воріт створив додаткові незручності. Дехто з туристів жартував, що на святкування падіння «великого» муру з’явилося багато «маленьких мурів». Потрапили не всі. Багато людей, втомившись від чекання, вирушили додому
Завершилося святкування величезним концертом перед Бранденбурзькими воротами
І святковим салютом
Але Берлінський мур у головах лишається. Незважаючи на те, що Схід Німеччини в економічному плані упевнено наздоганяє Захід, за одним із опитувань, 57 відсотків мешканців Сходу Німеччини заявили, що відчувають себе «громадянами другого сорту», і майже половина з них не задоволені тим, як функціонує демократія
Сприйняття возз’єднання на Заході і на Сході відрізняється. Попри величезний термін у 30 років, німці говорять іще про принаймні пару поколінь, аби повністю загоїти рани суспільства і монолітно стати «Ми – народ!»
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 143
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 859
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 916
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1546
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3089
