Берлінський мур: 30 років нема фізично, але все ще є у головах
Берлінський мур відокремлював Західний Берлін від східнонімецької держави НДР, яка перебувала в сфері впливу СРСР. Бетонна конструкція була споруджена в 1961 році. При спробах подолати її були вбиті сотні людей. 9 листопада 1989 року Берлінський мур, який розділяв Німецьку Демократичну Республіку і Федеративну Республіку Німеччина майже 30 років, був проломлений. Ця подія стала символом падіння комуністичних режимів у Центральній і Східній Європі і возз’єднання не лише Німеччини, а й Європи.
Загалом у місті за тиждень пройшло понад 200 заходів, присвячених річниці. На фото – екскурсія для дітей біля музею Берлінського муру на Бернауер-штрассе
У програму входять, зокрема, інсталяції, виставки, презентації книжок, авторські читання, поетичний слем. На фото – світлова інсталяція на Александерплац
«Хмара» – одна з найбільших інсталяцій біля Бранденбурзьких воріт, що складається з приблизно 30 тисяч послань, у яких жителі і гості Берліну поділилися своїми бажаннями, надіями, спогадами й уявленнями про майбутнє
У місті скрізь відчувається «мур». Радянський Союз, як міг, намагався показати свою велич і перевагу над Західною Німеччиною. На фото – Берлінська телевежа у східній частині, яку видно було через мур з усіх куточків міста (вигляд з Західного Берліну)
Іще одне з визначних місць Східного Берліну – світовий годинник на Александерплац, який показує час у містах по всьому світі. 4 листопада 1989 року тут відбувся наймасовіший мітинг в історії НДР – за різними оцінками, в ньому взяли участь від 200 тисяч до мільйона людей. Листопадові мирні виступи під гаслами «Ми – народ!» закінчилися падінням Берлінського муру, який десятки років розділяв столицю Німеччини. Також – трамваї. Якщо ви їх бачите – ви у Східному Берліні
Вхід до станції метро «Бернауер-штрассе». Під час холодної війни мур був навіть тут, під землею (архівне фото нижче)
Архівна фотографія підземної частини муру на станції метро «Бернауер-штрассе»
Із нагоди річниці Берлін відвідало багато міжнародних делегацій і офіційних представників. Канцлер Німеччини Анґела Меркель у своєму виступі зазначила, що цінності, на яких заснована Європа, – свобода, демократія, рівність громадян, правова держава і повага до прав людини, – потребують захисту і зараз. Цей день, заявила вона, «особливим чином відображає як найжахливіші, так і найщасливіші моменти німецької історії, цей день нагадує нам про необхідність рішуче протистояти ненависті, расизму й антисемітизму». Канцлер Німеччини мала на увазі історичний збіг. 9 листопада 1989 року відбулося падіння Берлінського муру, а 9 листопада 1938 року в гітлерівській Німеччині пройшли єврейські погроми, після яких, як нагадала Меркель, почалися злочини нацистів проти людяності і Голокост
Меморіал пам’яті убитих євреїв Європи. Він розташований в центрі Берліну між Бранденбурзькими воротами, елементами бункера колишнього керівництва нацистської Німеччини і місцем, де проходив Берлінський мур. Це величезне поле із понад 2 700 сірих плит
Через святкові заходи і підвищений рівень безпеки (на святкуванні також були присутні президенти Польщі, Угорщини, Чехії й Словаччини) центр міста у багатьох місцях був перегороджений парканами і поліцейськими кордонами
Три чверті центрального Берліну під час Другої світової війни було зруйновано. Наразі це видно лише в історичних місцях, де ці «шрами» лишили навмисне
Рейхстаг. Саме на цій частині даху було зроблене відоме хрестоматійне радянське фото «Встановлення прапора над Рейхстагом», яке було інсценізацією від самого початку і до самого кінця
У 2005 році Путін назвав розпад СРСР найбільшою геополітичною катастрофою 20-го сторіччя. У жовтні цього року він висловив надію, що другої Холодної війни не буде, додавши, що Росію вона в будь-якому разі зачепить меншою мірою завдяки передовим озброєнням. На фото – прапор з радянською зіркою на щоглі над посольством Росії у центрі Берліну
Німці й туристи розглядають інформаційні стенди, присвячені річниці падіння муру. Цими днями їх можна було зустріти по усьому місту
«Чекпойнт Чарлі» – одне з відомих зараз туристичних місць, раніше був чи не найвідомішим пунктом перетину кордону між Східним і Західним Берліном. У 1991 році армія США офіційно покинула «Чекпойнт Чарлі»
Відкрита дискусія про сучасні наслідки Берлінської стіни у Sony-Center на Потсдамській площі
Хрести з іменами вбитих під час спроби перетину муру. Загалом за весь період існування муру загинуло 140 людей. Останньою жертвою Берлінського муру став двадцятирічний Кріс Ґеффрой 5 лютого 1989 року (хрест праворуч)
За оцінками, урочистості в Берліні коштують близько 10 мільйонів євро
Величезні черги охочих потрапити на грандіозний концерт біля Бранденбурзьких воріт створив додаткові незручності. Дехто з туристів жартував, що на святкування падіння «великого» муру з’явилося багато «маленьких мурів». Потрапили не всі. Багато людей, втомившись від чекання, вирушили додому
Завершилося святкування величезним концертом перед Бранденбурзькими воротами
І святковим салютом
Але Берлінський мур у головах лишається. Незважаючи на те, що Схід Німеччини в економічному плані упевнено наздоганяє Захід, за одним із опитувань, 57 відсотків мешканців Сходу Німеччини заявили, що відчувають себе «громадянами другого сорту», і майже половина з них не задоволені тим, як функціонує демократія
Сприйняття возз’єднання на Заході і на Сході відрізняється. Попри величезний термін у 30 років, німці говорять іще про принаймні пару поколінь, аби повністю загоїти рани суспільства і монолітно стати «Ми – народ!»
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 154
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 402
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 749
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 843
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2050
