Фотопроект «Разъеденяющая связь»: реальный мир или жизнь в смартфоне?
Ал Лапковский — отмеченный наградами фотограф, а настоящее время работает в Европе. Такое описание даёт своему проекту Аль Лапковский: «В этой одежде, освещенной голубоватым светом, когда-то был человек». 7,5 часов в день. Столько времени современные дети проводят перед экранами каждый день. Подростки проводят до девяти часов только в соцсетях. Некоторые дети проводят в среднем 7,5 часов перед экранами каждый день. Всё верно — 7,5 часов. Это примерно столько же времени, сколько большинство взрослых проводят на работе каждый день. Подростки проводят до девяти часов в день только в соцсетях. Удивительно, но в среднем каждый человек тратит почти два часа (примерно 116 минут) на социальные сети каждый день, что означает 5 лет и 4 месяца, потраченных за всю жизнь. В настоящее время общее время, проведенное в социальных сетях, превосходит время, затраченное на еду и питье, общение и уход за собой. Осознание того, сколько времени средний человек на самом деле тратит на социальные сети, становится более четким, если сравнить цифру (пять лет и четыре месяца) с одним годом и тремя месяцами, которые мы проведем в течение всей жизни, общаясь с друзьями и семьей в реальной жизни. Мы исчезаем, перестаем существовать, погибаем. Мы не можем представить свою жизнь без синих экранов. Мы засыпаны новостями, обновлениями и статусами. У нас тысячи друзей, и все же мы одни. Мы полупрозрачны, потерялись в голубом свете бесполезной информации и фальшивого чувства принадлежности. Основная цель этого проекта — проиллюстрировать, как мы продолжаем разъединяться с окружающей нас реальностью в любой данный момент и вовлекаемся в то, что, возможно, реально, но не так важно и актуально сейчас; Как мы просто по привычке выбираем чаще смотреть на экран, а не оглядываться вокруг, писать кому-то вместо разговора с человеком, сидящим перед нами; Как наш разум становится глобальным в том смысле, что мы можем вступать в разговор с людьми, которых мы едва знаем, и в то же время игнорировать кого-то очень близкого и реального. Ал работает в самых разных областях и стирает границы между коммерческими изображениями и художественной фотографией. В своем стилистическом подходе Ал получил множество международных наград, в том числе первое место на конкурсе International Photography Awards (IPA) 2018 в категории «Профессиональная реклама/Самореклама» и первое место в категории «Профессиональное портфолио» в Токио. Начав свое фотографическое путешествие в Лондоне в 2003 году, Лапковский всегда был настроен на бесконечные фотографические эксперименты, бросал вызов традиционным представлениям о фотографии и предоставлял зрителю возможность визуализировать подсознание и высвободить силу воображения. «То, что происходит в мире, трудно не втянуть, по крайней мере, в свое искусство. Я не могу это игнорировать,» — говорит Лапковский.
РФ вкладає десятки мільйонів доларів в "Орєшнік", поки росіяни поруч з полігоном живуть в бруді.
Україна знову загрожує "Орєшнік", який РФ запускає з полігону "Капустин Яр", розташованого біля занедбаного закритого міста Знам'янськ.
РБК-Україна розповідає, де знаходиться та як виглядає місто, про яке всі знають через російський терор "Орєшніком". Про це повідомляють Контракти.UA.
Полігон "Капустин Яр" функціонує з 1946 року. Звідти тестували майже кожну радянську та російську ракетну програму. Зараз об'єкт використовується для ударів по Україні.
Усі ракети "Орєшнік", якими Росія атакувала українські міста, стартували саме з нього.
Де розташований полігон
"Капустин Яр" знаходиться у степу поблизу міста Знам'янськ, приблизно за 1100 кілометрів на схід від Києва та недалеко від кордону з Казахстаном.
Знам'янськ - це закрита адміністративна територія, яку обнесли залізобетонним парканом, писало агентство Business Insider. У місті проживає менше ніж 30 тисяч людей. В'їхати туди можна виключно за спеціальними перепустками або за наявності місцевої реєстрації.
Від "Капустиного Яру" до центру Києва - майже 1100 кілометрів. Але, щоб пролетіти цю відстань, російському "Орєшніку" потрібно не більше 15 хвилин. Як і для удару по будь-якій іншій точці України, писали раніше фахівці The War Zone.
Розруха на фоні дорогих ракет
Попри те, що Росія розробляє та випробовує у Знам'янську передові ракетні комплекси, саме місто перебуває у вкрай занедбаному стані, писало Business Insider. На вулицях можна побачити неасфальтовані дороги, зруйновані дерев'яні будинки, покинуті будівлі з вибитими вікнами та обвислі лінії електропередач.
Такий контраст викликає обурення та глузування навіть у російських соціальних мережах. Запуск одного "Орєшніка" обходиться бюджету РФ у суму від 40 до 80 мільйонів доларів. Користувачі зазначають, що за ці гроші місто можна було б повністю відновити та забезпечити сучасною інфраструктурою.
Крім того, від російських випробувань страждає сусідній Казахстан. Росія орендує частину казахських степів для падіння відпрацьованих ступенів ракет, що призводить до забруднення ґрунтів, води та регулярних степових пожеж.
Що кажуть місцеві мешканці
Для жителів Знам'янська полігон є основним джерелом робочих місць. За словами місцевих, вони намагаються абстрагуватися від війни та стверджують, що "до них нічого не долітає".
Самі пуски "Орєшніка" містяни майже не помічають, оскільки випробувальний майданчик розкинувся на сотні квадратних кілометрів, розповідали вони агентству Business Insider.
Мешканці Знам'янська чують лише віддалений гуркіт, схожий на грім. Під час атак українських безпілотників у місті вмикають сирени, проте серйозної паніки серед населення це не викликає.
Нагадаємо, впродовж доби 12 червня існує загроза удару по Україні ракетою "Орєшнік". Україна не має засобів, щоб самостійно слідкувати за пусками цієї ракети, але все ж дізнається про це. Як це вдається - читайте в матеріалі РБК-Україна. 12.06.2026 — 12 — 684
Після атаки дронів у Татарстані палає один із найбільших нафтохімічних заводів Росії.
У ніч проти 12 червня безпілотники атакували Нижньокамськ, що у Татарстані (Росія). Під удар потрапив завод «Нижньокамськнафтохім». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
У Татарстані близько 3:00 оголосили загрозу атаки безпілотників. У зв’язку з цим в аеропортах Казані та Нижньокамська тимчасово обмежили приймання і відправлення авіарейсів.
Пізніше мешканці Нижньокамська повідомили про серію потужних вибухів у місті.
За інформацією моніторингових ресурсів, удару зазнав об’єкт компанії «Сібур». Йдеться про комплекс «Нижньокамськнафтохім» — один із найбільших нафтохімічних заводів Росії, який виробляє пластики, синтетичний каучук, поліетилен, поліпропілен та іншу продукцію з нафти й газу.
За попередніми даними, внаслідок атаки спалахнула установка АВТ-8 (атмосферно-вакуумна трубчаста установка), яка є важливим елементом у процесі нафтопереробки. Саме на цій установці відбувається первинна обробка сирої нафти та її розподіл на бензинові, дизельні, гасові й інші фракції.
У Мережі з’явилися відео, на яких зафіксовано густий чорний дим над територією підприємства та масштабну пожежу.
Що відомо про «Нижньокамськнафтохім»?
«Нижньокамськнафтохім» — найбільший в Росії виробник синтетичного каучуку і сировини для його синтезу. Крім каучуків загального і спеціального призначення в номенклатуру виробленої продукції входять полістирол, поліпропілен, поліетилен, окис етилену, окис пропілену, альфа-олефіни, поверхнево-активні речовини. «Нижньокамськнафтохім» є третім у світі й першим в Росії виробником галобутилкаучуків.
Нагадаємо, у ніч на 12 червня дрони також атакували стратегічний завод «Тольяттікаучук» у Самарській області РФ. Після серії вибухів на підприємстві спалахнула потужна пожежа, над містом здійнявся густий чорний дим. Цей завод виробляє компоненти для військової техніки та фінансує російську армію. 12.06.2026 — 5 — 587
Рідкісний вид із Червоної книги України знову оселився в Чорнобильській зоні. Фахівці розповіли, які умови могли сприяти його появі.
У Чорнобильському заповіднику зафіксували ще один випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха в Україні, який внесений до Червоної книги. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Чорнобильський заповідник.
«Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят», — йдеться в повідомленні.
Сприятливі умови для появи цього рідкісного виду могли створити ялинові насадження біля адміністративних будівель у Чорнобилі. Хвойні дерева забезпечують золотомушці червоночубій необхідне середовище для гніздування та добування корму.
Золотомушка червоночуба — найменший птах фауни України поряд із золотомушкою жовточубою. Довжина її тіла становить близько 9 сантиметрів, а маса — від 4 до 6,5 грама. Вид занесений до Червоної книги України.
Птаха можна впізнати за білими «бровами», чорними смужками через очі та яскравою жовтогарячо-червоною плямою на тім’ї у самців. Живиться переважно комахами, їхніми личинками та павуками.
Гніздовий ареал виду охоплює Північну Африку, більшу частину Європи та Малу Азію. В Україні золотомушка червоночуба гніздиться переважно в Карпатах і Криму, а також локально трапляється на Західному Поліссі. Під час міграцій її фіксують і в інших регіонах країни, зокрема на Київщині.
Для гніздування птах обирає хвойні та змішані ліси. Гнізда зазвичай розміщує на гілках дерев. Протягом року вид має два виводки, а в кладці може бути від 7 до 11 яєць.
Основними загрозами для золотомушки червоночубої вважаються скорочення площ старих лісів, активні лісогосподарські роботи під час гніздового періоду та збільшення площ монокультурних насаджень.
Нагадаємо, в «Тузлівських лиманах» зафіксували масове скупчення кібців, тоді як на сусідніх агрополях птахи зникають через брак кормової бази. 09.06.2026 — 4 — 1373
Перший відбувся рік тому і був одноденним, другий — восени, і вже став дводенним. Організатори ставлять перед собою задачу показати винолюбам малих виноробів. За українським законодавством такими вважаються ті, хто виробляє не більше 100 тис. літрів вина на рік.
Це справді вдалося: на невеличкій території — свято відбувалося у внутрішньому дворику готельного комплексу Lumen — було тридцять учасників, більше, ніж усіх інших винних фестивалях. Зазвичай на них переважну кількість складають великі виробники. Виключенням може бути хіба мукачівське «Червене вино» часів найбільшого розквіту.
Крім виноградного вина тут були і вина з інших ягід, медові та різноманітні міцні напої. Закусити спиртовий напій можна було на одній з кількох продуктових яток або прямо в готельному кафе. Кожному відвідувачу з квитком видавалася фішка, якою можна було проголосувати за напій, що найбільше сподобався. Проходили і внутрішні дегустації. Фестиваль планується бути регулярним.
Текст та фото — Олександр Зубко 08.06.2026 — 30 — 2588
2 червня в Національному музеї «Київська картинна галерея» відкрилася виставка «Новий мілітарний пейзаж». На ній представлені роботи двох авторів, які утворюють творчу групу Forest Brothers: Ігоря Гусєва та Стаса Жалобнюка.
Переважно це живописні пейзажі, а також малюнки на основі з сторінок радянських ідеологізованих книжок, аплікації та інші експериментальні роботи. Вони розміщуються на першому поверсі музею, у лівому крилі. Виставка працюватиме до 12 липня.
Наразі працюють всі зали музею і навіть непарадна сходова клітка між першим та другим поверхами. В останньому випадку це виставка «Твоє світло» трьох авторок: Ганни Гідори, Ганни Криволап та Ганни Миронової. Це переважно живопис, роботи розташовані у залах другого поверху лівого крила, під скляним дахом та, як вже згадувалося, на сходах. Експозиція працює до 5 липня.
У приміщеннях другого поверху але правого крила триває персональна виставка художниці Руслани Потапенко «Геометрія світла». Це живописні картини, створені під впливом ікон. Експозиція працює до 20 червня.
Інші приміщення другого поверху займає виставка «Ілля Рєпін. Реаліст і мрійник». Легко здогадатись, що вона складається з робіт одного з найвідоміших живописців України та колишньої Російської імперії. Більшою частиною вони є часткою фондів «Київської картинної галереї». Також надали свої експонати (картини, документи, книжки) Національний музей Тараса Шевченка, Національний художній музей України, Артфундація «Дукат». Виставка працюватиме до 30 вересня.
В маленькому залі на першому поверсі, справа, триває виставка «Херсон. Шовкуненко. Врятоване». Тут представлено дев’ять робіт художника, які уникли викрадення з Херсонського обласного художнього музею під час окупації: вісім знаходились на реставрації в іншому місті, одна не була помічена загарбниками у музеї. Велика виставка Олексія Шовкуненка тут проходила півтора роки тому, ми про це розповідали. Ця ж експозиція працює до 26 липня.
Текст та фото — Олександр Зубко 07.06.2026 — 17 — 2318
