Контракти.ua

Дайте шанс «Славкурорту». Украинцев зовет в гости самая прифронтовая здравница

Город Славянск в Донецкой области, несмотря на оккупацию боевиками - адептами «русского мира», которая длилась с апреля по июль 2014 года и сопровождалась кровопролитными боями, остался верен нашему государству, и сейчас, спустя пять лет после тех трагических событий, вновь приглашает украинцев воспользоваться их оздоровительными услугами. Корреспондент издания УНИАН побывал в знаменитой здравнице и выяснил, как местное население справляется с последствиями оккупации, а руководство курорта – готовится к приему граждан и борется за выживание. «Славянский курорт», некогда известный во всей Европе, спустя пять лет после драматических событий 2014 года, гостеприимно распахивает свои двери и приглашает украинцев на оздоровительный отдых. Здравница расположилась на территории свыше двухсот гектаров и предлагает отдыхающим уникальные курсы лечения. Славянский санаторно-курортный реабилитационный центр специализируется, в первую очередь, на лечении заболеваний опорно-двигательного аппарата. На оздоровление в небольшой городок Донецкой области, несмотря на близость к зоне проведения боевых действий и недавнюю оккупацию российскими захватчиками, до сих пор приезжают люди с инвалидностью со всей Украины. В санатории для них предусмотрены удобства, которых, к сожалению, в большинстве случаев, не хватает в украинских городах – по всей территории установлены пандусы, специальные дверные проемы для проезда инвалидных колясок, оборудованы лифты. Также санаторный комплекс занимается лечением заболеваний сердечно-сосудистой и нервной систем, оказывает медико-психологическую помощь. У «Славкурорта» богатая и поистине славная история. Оздоровительный опыт лечебницы насчитывает почти двести лет. А обязана она своими лечебными качествами близлежащим соленым озерам, богатым на целебную грязь и минеральную воду. Целительные свойства озер были известны еще задолго до открытия курорта. Согласно поверьям, еще в далеком шестнадцатом веке местное население использовало добытую из них грязь для лечения суставов и заживления ран. А распространяться слухи о силе славянской воды начали с начала восемнадцатого века, после того, как в озерах искупался император Петр I. Официальной датой основания курорта считается 1827 год. Именно тогда врачи стали активно использовать славянские грязи в медицинских целях. На озера приводили солдат, раны которых после купаний заживали быстрее обычного. К концу девятнадцатого века на этом месте была построена первая грязелечебница для вельмож, и слухи об эффективности грязей славного города Славянска пошли по миру. Уже в 1907 году за свои лечебные свойства славянская грязь получила большую золотую медаль на международной выставке в Бельгии и была названа лучшей в Европе. Во времена Советского Союза – в 1934 году – «Славянский курорт» был признан здравницей государственного значения. В настоящее же время уникальная лечебница напоминает скорее памятник советскому прошлому. В 2014 году здравница, захваченная боевиками, перенесла обстрелы и выстояла, а теперь пытается выжить в условиях борьбы с местными властями. А следы боевых действий, часть заброшенных и разрушенных корпусов, блокпосты украинских военных лишь добавляют картине трагичности. Население Славянска до сих пор неохотно вспоминает события 2014 года, когда город более трех месяцев был оккупирован российскими «миротворцами». «Жизнь в Славянске разделилась на два этапа: до войны и после. Местные редко говорят друг с другом об этом периоде, потому что тяжело. В апреле 2014 года вся территория санаторного комплекса попала под обстрелы, у нас на тот момент еще даже были пациенты. Мы вывозили их под пулями. К счастью, никто не пострадал, все были эвакуированы. Мы были вынуждены временно остановить работу», - делится болезненными воспоминаниями глава центра по связям с общественностью «Славянского курорта» Татьяна Любимая. Как говорят местные жители, в начале мая 2014 года адепты «русского мира» зашли на территорию санаторного комплекса, уничтожали и грабили все, что попадалось им на глаза. «Два месяца они были здесь. Выбивали двери, вывозили вещи. Вывезли даже новое постельное белье со складов, не говоря уже о телевизорах, кондиционерах. Санаторий просто грабили. Когда Украина вернула контроль за городом, и сотрудники курорта вернулись, они были в шоке от увиденного», - добавила Любимая. До военных действий Славянский курортный комплекс включал в себя три санатория: «Славянский», «Юбилейный» и «Донбасс». Все они были разнопрофильными. В целом, оздоровительный курорт был рассчитан на 1132 места, здесь работало около тысячи сотрудников. Но от былого величия не осталось практически ничего. После оккупации на курорте работает только один санаторий – «Славянский», в котором в настоящее время из доступных 306 занято до ста мест. В других двух санаториях расположилась база украинских военнослужащих. Пройти на эту территорию до сих пор проблематично, военные не пропустили журналистов даже осмотреть корпуса, чтобы воочию убедиться в масштабах катастрофы. Крупнейший урон был причинен санаторию «Юбилейному». Корпуса разрушены, со стен и потолков сыпется штукатурка, витражные окна выбиты, крыши, системы канализации, отопления - повреждены, а новейшая санаторная диагностическая лаборатория, на диагностику в которую приезжали люди с других городов, полностью сгорела от попадания снаряда.Некогда процветающий «Славянский курорт», получавший в свои лучшие времена около пяти миллионов гривень чистой прибыли в год, оказался на грани банкротства. Однако, руководство здравницы не опускает руки, и продолжает по мере возможности реанимировать комплекс. Точная сумма средств, необходимых для полного восстановления курорта и устранения причиненного ущерба, до сих пор неизвестна. Она ежегодно растет из-за того, что за любыми помещениями и территориями нужен уход. Сейчас оценки средств, необходимых для реконструкции корпусов и приведения хозяйства в порядок, колеблются от пятидесяти до нескольких сотен миллионов гривень. В будущем санаторно-курортный комплекс надеется получить около пятиста миллионов гривень гранта от Всемирного банка, который выделяется на восстановление бизнеса, пострадавшего от боевых действий. Однако, пока будущее видится туманным, а получение гранта зависло на этапе обсуждения. Несмотря на сложности с нехваткой средств, действующий санаторий «Славянский» открыт для посещения и радушно приглашает в гости. И, как отмечают сами больные, это единственное место в Украине, где люди с серьезными поражениями двигательной функции могут чувствовать себя свободно. Прогуливаясь по территории санатория, на каждом шагу встречаешь группы людей в инвалидных креслах. В «Славянском» они оказываются в кругу единомышленников, и ничто не сковывает их передвижения. Они могут свободно гулять в парке, не переживая о том, что позади едет автомобиль, не испытывают трудностей со ступенями, поскольку все подъемы оборудованы пандусами, а дверные проемы достаточны широкие для проезда коляски. На озере Репное, из которого санаторий добывает лечебную грязь, можно искупаться. Для больных оборудован специальный спуск: сотрудники санатория помогают им подняться с колясок и спуститься в воду по помосту с помощью рук. Славянские пляжи приспособлены под потребности людей с инвалидностью. Каждую среду в санатории работает дискотека, и, по словам руководства курорта, больные с радостью ее посещают и танцуют на колясках в специально отведенной зоне. Также в санаторий привозят людей, которые полностью обездвижены и не способны самостоятельно подняться. За ними требуется особый уход, и персонал санатория предлагает им курс лечения, рассчитанный на сорок пять дней. К концу этого срока многие из больных уже могут сидеть. Из процедур в санатории доступны грязевые аппликации и лепешки, грязевые и минеральные ванны, подводный душ-массаж и многое другое.Ценовая политика санатория разнится в зависимости от категории удобств: есть номера повышенного комфорта, а также одноместные, двухместные и четырехместные номера с удобствами, или без. Стоимость путевки через Фонд социального страхования колеблется в пределах от 581 до 634 гривень, в зависимости от тяжести состояния больного. В эту сумму входит проживание, питание и лечение. По словам руководства курорта, это очень низкие цены, которые не позволяют покрыть расходы. А повысить стоимость предоставления услуг лечебнице не позволено. Стоимость обслуживания пациентов, которые приезжают не через фонд, несколько выше – в районе девятиста гривень. Именно эта категория позволяет курорту держатся на плаву. При этом «Славянский курорт» не просит у государства денежной помощи, а лишь просит людей не бояться приезжать к ним на оздоровление. «Мы не просим дотаций. Просто дайте нам возможность работать, дайте нам шанс. Почему государство не поддерживает свои курорты, а отправляет людей, к примеру, на реабилитацию в санатории в Польшу? У нас шикарный курорт, богатейший опыт, созданы все условия. Мы обращаемся в министерства, говорим, что примем людей на любых условиях, в любое удобное время, пойдем на все – мы хотим помочь. Даже по цене мы намного выгоднее – если в наш санаторий государство сможет выделить 100 путевок, в Польшу за эти же деньги – только 10. Но к нам приходят на консультации в частном порядке, а путевки на лечение не берут», - рассказывает Любимая. Так почему бы не помочь курорту с такой богатой историей и не приехать на оздоровление? Несмотря на близость к зоне проведения ООС, Славянск – совершенно безопасен. Как на территории санаторного комплекса, так и в самом городе много военных, которые следят за порядком. А местное население, в своем большинстве, осталось верно Украине, и гарантирует, что украиноязычный человек в вышиванке может чувствовать себя на улицах города совершенно спокойно и свободно. Отправившись в Донецкую область и побывав в Славянске, выделите полдня для посещения соседнего города – Святогорска и расположившейся там Свято-Успенской Святогорской лавры. Это место удивительно красиво.

У Києві запалили вогні на головній новорічній ялинці країни

Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни. У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим. Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA. Тематика та символізм На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу». Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята. Свято завдяки захисникам Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства. «Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко. Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових. «Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая. Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники.
05.12.2025 — 7 — 217

ЗМІ показали масштаби осінніх ударів України по об'єктах РФ: супутникові знімки

Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів. Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA. Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було. "Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали. Зокрема, українським воїнам вдалося уразити: "Саранський механічний завод" "Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів. Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу. Нафтовий термінал у Туапсе Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки. У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе. На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів. Морський нафтовий термінал у Феодосії Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів. Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму. Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом. Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу" Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга. Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного. Саратовський НПЗ Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії. На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу. До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.  
04.12.2025 — 12 — 439

В Чечні після атаки невідомих дронів згоріла будівля ФСБ

Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо. В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах. Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA. Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями". Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі. Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД). На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи. Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо. При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію. Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події. Атака дронів по Росії Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ. А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному. Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод.
02.12.2025 — 4 — 789

Різдво в Білому домі 2025 - як Меланія Трамп здивувала новим тематичним декором

Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва. 1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді. Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA. У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів. «У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу. «Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей». Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати. Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США. У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа. У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором. Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині.
01.12.2025 — 21 — 883

Ukrainian Jazz Prize почав прийом заявок

Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом. В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року. Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn. Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації. Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ. Текст та фото — Олександр Зубко.
29.11.2025 — 18 — 2086

• розміщення реклами