День «Д»: висадка десанту у Нормандії 6 червня 1944 року
6 червня відзначають 75-річчя найбільшого морського десанту в історії під назвою День «Д». Висадка в Нормандії, що поклала початок звільненню Західної Європи від нацистської окупації, залишається найбільшою загалом десантною операцією в історії людства. День «Д» став першим етапом грандіозної битви на Заході — операції «Оверлорд» — стратегічної операції військ Антигітлерівської коаліції по деокупації північно-західної Франції. Головну роль у проведенні операції відіграли війська Сполучених Штатів, Великої Британії та Канади. Після висадки військові контингенти зі складу Вільної Франції та Війська Польського брали участь у бойових діях, разом з невеликими підрозділами Чехословаччини, Королівств Греції, Бельгії, Нідерландів та Норвегії. 6 червня 1944 року, у «День Д», операція «Оверлорд», якою відкрився Другий фронт, розпочалася з наймасштабнішої у світовій історії висадки повітряного десанту із залученням 12 000 літаків, яка передувала морській десантній операції. Майже 160 000 солдатів морського десанту на 4 тисячах транспортних суден та десантних кораблів одночасно перетнули Ла-Манш та вторглися до Франції. З моря цю армаду підтримували 600 військових кораблів. Перед початком висадки на берег авіація союзників буквально виорала прилеглу місцевість бомбами; 2 500 важких бомбардувальників скинули 10 000 тонн бомб, а 7 000 винищувачів та штурмовиків прочесали оборонні позиції німців. Загалом битва тривала протягом двох з половиною місяців, доки 24 серпня головні сили противника не були оточені у Фалезькому котлі, а 25 числа був звільнений Париж. 31 серпня 1944 операція «Оверлорд» завершилася форсуванням союзними військами річки Сена та зосередженням на території континентальної Європи майже 3 000 000 особового складу військ союзників. Під час висадки у десанту у Нормандії втрати союзників склали біля 10 000 осіб, німці втратили до 9 000 військових. Від 15 000 до 20 000 мирних французьких мешканців загинуло під час вторгнення — в основному в результаті бомбардувань союзною авіацією. Загалом, у ході операції «Оверлорд» втрати з обох сторін сягали величезних цифр. Союзники втратили за різними даними від 225 606 до 226 386 солдатів і офіцерів, близько 240 000 німецьких солдат загинули.
Канадські солдати з 9-ї бригади висадилися 6 червня 1944 року зі своїми велосипедами на пляжі Юно в Берньєр-сюр-Мер під час Дня «Д», а союзні війська штурмують пляжі Нормандії. День «Д»Американські війська висадилися на узбережжі Нормандії (північний захід Франції), щоб прийти як підкріплення в перебігу історичного Дня «Д» 6 червня 1944 рокуПідрозділи 50-ї Нортумбрійської піхотної дивізії висаджуються на берег в Ла-Рів'єр-Сен-Совер. Плацдарм «Голд». Ранок 6 червняБомбардування авіацією артилерійських берегових батарей на Пуент-дю-ОкЦя фотографія, надана Національним архівом, зроблена в момент висадки військ американської армії на берег Омаха-Біч у Франції під час Дня «Д», 6 червня 1944 рокуФото зроблено 5 червня 1944 року. Британські військові вирушають в Саутсі, Портсмут в Англії, до посадки на десантний корабель перед висадкою в Нормандії 6 червня 1944 року, коли союзні війська штурмували пляжі Нормандії у День «Д»Десантники 6-ї дивізії Великої Британії синхронізують годинники перед десантуванням в Нормандію. 5 червня 1944На цьому фото, зробленому 6 червня 1944 року, десантники союзних військ висадилися на узбережжі Ла-Манша після того, як союзні війська штурмували пляжі Нормандії під час Дня «Д»Фото з травня 1944 року, отримане з Національного архіву, показує розвантажувальну техніку LST на пляжі в НормандіїДесантники 101-ї дивізії перед висадкою в Нормандії. На задньому плані: С-47 та планер CG-4. 5 червня 1944Члени американської десантної групи допомагають військовим, чий десантний корабель був потоплений вогнем противника біля пляжу Омаха, що біля Коллевіль-сюр-Мер, 6 червня 1944 рокуЦя аерофотозйомка, зроблена 6 червня 1944 року, показує військово-морські сили союзників, які брали участь в операції «Оверлорд», а союзні війська штурмували Нормандські пляжі у День «Д»Американський десант наближується до висадки на плацдарм «Омаха»Німецькі берегові укріплення. Вмурована башта танку. Плацдарм «Омаха»Берегова смуга плацдарму «Омаха»Останні приготування десантників 101-ї дивізії США перед висадкою в Нормандію. Солдати з ірокезами наносять грим на обличчя. 5 червня 1944Після висадки на берег, ці британські війська чекають сигналу, щоб рухатися вперед. 6 червня 1944 рокуАмериканські солдати на борту військового транспортного судна Берегової охорони США на переході морем перед початком операціїФранція. Прибуття французького спецназу 6 червня 1944 року, після того, як союзні війська почали штурм у Нормандії під час Дня «Д»На цьому фото, зробленому 6 червня 1944 року, німецькі винищувачі атакують союзні кораблі. Це найбільш масований натиск у Другій світовій війні. Після цього почалася висадка людей і припасів на узбережжя північної ФранціїВерховний головнокомандувач експедиційними силами генерал Дуайт Ейзенхауер, в майбутньому президент США, дає розпорядження десантникам перед штурмомНа фото поранені військовослужбовці армії США на пляжі Омаха у Франції під час Дня «Д», 6 червня 1944 рокуВійськовополонені німці під охороною канадського солдата. Курсель-сюр-Мер. 6 червня 1944Британські командос зі складу загону No. 4 ведуть вуличний бій під прикриттям плаваючих танків Sherman DD у місті Уїстреам. плацдарм «Сорд». 6 червня 1944Британська піхота під вогнем противника. Плацдарм «Сорд». Ранок 6 червняРанок після висадки на плацдармВійська армії США збираються навколо сигнального пункту, використаного інженерами на місці захопленого німецького бункера з виглядом на пляж Омаха після початку Дня «Д» біля Сен-Лорана-сюр-Мер. 7 червня 1944 рокуПрапор США на зруйнованому бункері, який захопили військові армії Сполучених Штатів. Пуент-дю-Хок, 8 червня 1944 року
Новий Папа Римський Лев XIV у неділю, 18 травня офіційно зійшов на посаду. Він став першим американцем, який очолив Святий престол.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на AP.Про це повідомляють Контракти.UA.
Сьогодні, 18 травня, у Ватикані відбулась інавгураційна меса Папи Лева XIV з нагоди початку його понтифікату.
Під час інавгураційної меси новий понтифік проголосив послання про єдність. Папа Лев XIV сказав, що хоче служити вірянам через два виміри папства: любов і єдність.
"Я хотів би, щоб нашим першим великим бажанням була єдність Церкви, знак єдності та причастя, який стане запорукою для примиреного світу", - сказав він.
У фінальній промові на церемонії інтронізації Папа Римський Лев ХІV згадав про Україну і сказав, що "очікуються перемовини про справедливий мир".
Також під час церемонії він отримав символи папства - вовняну накидку на плечі і так званий "перстень рибалки".
Варто зауважити, що під час інавгурації на площі Святого Петра у Римі зібрались десятки тисяч людей. Там також були присутні низка світових лідерів, зокрема й президент України Володимир Зеленський разом з першою леді Оленою.
Роберт Френсіс Прево став новим Папою Римським
Нагадаємо, 7 травня кардинали Римо-католицької церкви розпочали конклав з метою обрання нового Папи Римського. Однак перший день голосування був провальним, а вже наступного вечора над Сикстинською капелою з'явився білий дим.
Новим Папою Римським став кардинал Роберт Френсіс Прево, який узяв собі папське ім'я Лев XIV. Це перший в історії Папа Римський, який є громадянином Сполучених Штатів Америки (США). 18.05.2025 — 8 — 69
У розвідці вперше представили власні морські дрони, вони здатні знищувати кораблі та літаки
Головне управління розвідки показало новий вітчизняний морський дрон Magura V7, який одночасно може завдавати ударів кораблям агресора, а також управляти системою протиповітряної оборони для знищення цілей. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили у ГУР МО та РБК-Україна.
Завдяки значно збільшеній вантажопідйомності Magura V7 здатний нести корисне навантаження до 650 кг і може одночасно використовуватися як морський дрон-камікадзе і водночас мати на озброєнні керовані ракети або бойовий модуль з кулеметом.
Новий надводний човен отримав довший і ширший корпус. Тепер довжина бойової версії морського дрона становить 7,2 м, а ширина — 2,1 м, тоді як базовий Magura V5 має корпус 5,75 м завдовжки й 1,5 м завширшки.
Також у Magura V7 майже вдвічі збільшено максимальний радіус дії — до 800 морських миль (1480 км), при цьому автономність становить щонайменше дві доби, а при наявності генератора — до семи діб. Максимальна швидкість надводного дрона при повному навантаженні складає не менше 39 вузлів (72 км/год).
«Ви бачите ракети ППО — і це говорить саме за себе. Починаємо витісняти, скажімо так, росіян із повітря над Чорним морем», — cказав очільник ГУР Кирило Буданов.
Нагадаємо, саме цей надводний безпілотник 2 травня вперше в історії успішно уразив два ворожі винищувачі Су-30, тим самим завдавши росіянам шкоди щонайменше на $100 млн. 15.05.2025 — 7 — 739
Через постійні обстріли російської армії українське місто Торецьк, що у Донецькій області, майже повністю зруйноване.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Facebook бригади "Хижак". Про це повідомляють Контракти.UA.
"Колись - місто шахтарів, спорту і культури. Сьогодні - лінія фронту, згарище й порожні вулиці. Так виглядає Торецьк після "освобождєнія". Російська чума випалила все живе", - підписано фото зруйнованого міста.
На знімках показано Торецьк до та після російського вторгнення. Зокрема, стадіон "Авангард", шахту імені святої Матрони, палац культури "Україна", Будинок творчості, багатоповерхівки та вулиці, якими їздив громадський транспорт.
До війни "Торецьк був живим, працьовитим, наповненим людьми містом". Там проживали майже 40 тисяч українців. Працювали шахти, збагачувальна фабрика, хлібокомбінат, заводи.
"Гордістю був палац культури "Україна" при шахті "Центральна" - із зимовим садом, залами для репетицій, дитячими гуртками. А стадіон "Авангард" збирав до 10 тисяч глядачів. Сьогодні - це поле бою", - сказано у повідомленні.
Нагадаємо, за словами глави Донецької ОВА Вадима Філашкіна, у Торецьку залишаються 48 людей, а в Торецькій громаді - 142 людини. Українські військові намагаються доставляти допомогу цим людям.
Раніше 100 окрема механізована бригада Сухопутних військ ЗСУ показала відео з Торецька після російського вторгнення.
Що відомо про Торецьк
До початку війни на Донбасі у 2014 році Торецьк (до 2016-го - Дзержинськ) був домом для приблизно 35 тисяч людей. Місто мало розвинену промислову інфраструктуру та вирізнялося активним економічним життям.
Його економіка переважно базувалася на вугледобувній галузі: шахти були головними роботодавцями для місцевого населення, а шахтарська праця визначала обличчя міста впродовж поколінь.
У Торецьку також функціонувала залізнична станція, яка слугувала важливим логістичним вузлом для перевезення вугілля й інших вантажів.
Раніше ми писали про те, що ситуація навколо Торецька погіршується, у випадку, якщо росіяни візьмуть його під свій контроль, то "відкриють" вже Костянтинівський напрямок. 15.05.2025 — 8 — 676
Вибухи на російському складі боєприпасів ГРАУ 22 квітня стали найбільшою втратою боєкомплекту з початку війни. Пошкоджено понад 1 кв. км території, знищено стратегічні запаси.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міноборони Великої Британії в Х (Twitter). Про це повідомляють Контракти.UA.
Як зазначається у зведенні, 22 квітня 2025 року на російському 51-му арсеналі боєприпасів ГРАУ у Володимирській області, приблизно за 80 км на схід від Москви, сталося кілька великих вибухів.
За даними українського Центру з протидії дезінформації, на складі зберігалося близько 105 тисяч тонн різних боєприпасів, включно з балістичними, авіаційними та зенітними ракетами, а також артилерійськими снарядами і боєприпасами для стрілецької зброї для боїв на передовій.
Супутникові знімки показують, що значна частина складу, понад 1 кв. км, була пошкоджена вибухами, що свідчить про колосальні втрати на ключовому стратегічному складі, що забезпечує війну Росії в Україні.
Крім того, пошкоджені вогнем, нестабільні боєприпаси, що не розірвалися, могли впасти за межі об'єкта, що потенційно становить небезпеку для цивільного населення поблизу.
Причини вибуху
Міністерство оборони Росії заявило, що вибухи сталися через пожежу, яка потім спричинила детонацію боєприпасів.
"Досить імовірно, що до цієї втрати призвели неналежні процедури поводження зі зброєю і недбале зберігання боєприпасів", - пише британська розвідка.
Це відповідає давній тенденції регулярно підтверджуваної російської некомпетентності щодо безпечного та належного поводження з власними боєприпасами.
"Вибухи 51-го ГРАУ, ймовірно, призвели до найбільшої втрати російських боєприпасів, спричиненої власними діями Росії в поточному конфлікті на сьогоднішній день", - зазначають у Міноборони Британії.
Нагадаємо, російський арсенал у Киржачі у Володимирській області РФ був підірваний 22 квітня 2025 року. 14.05.2025 — 4 — 719
На Подолі виявили печерний комплекс часів Середньовіччя, який міг слугувати сховищем під час воєн.
Унікальний підземний комплекс, виявлений 2022 року на київському Подолі, може стати однією з найцікавіших археологічних знахідок останніх років. Дослідники порівнюють його з відомими підземними містами Каппадокії (Туреччина) та наголошують на його винятковій історичній цінності. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило видання Telegraf.
Група археологів на чолі з архітектором-дослідником історії Києва Дмитром Горбатюком натрапила на вхід до підземелля, перевіряючи давню родинну легенду про печери під старою садибою на Вознесенському узвозі. За ледь помітною цегляною кладкою відкрився 38-метровий лабіринт. Виявилося, що це лише частина розгалуженої системи з чотирьох печер, які, ймовірно, служили сховищем або таємними шляхами ще з часів Русі.
Археолог Тимур Бобровський зазначив, що київські підземелля є рідкісним і важливим археологічним об’єктом. Вони нагадують підземні міста Каппадокії в Туреччині, які також слугували прихистком від ворогів. За його словами, київські печери виконували схожу функцію, забезпечуючи безпеку під час нападів, зокрема після монгольської навали XIII століття.
Розкопки над печерами виявили культурний шар XII століття, що вказує на давнє заселення цієї території. Водночас окремі частини підземель були укріплені цеглою у XIX столітті
У березні 2023 року цей підземний комплекс офіційно став частиною культурної спадщини Києва, що дає нові можливості для його збереження та дослідження.
Нагадаємо, вчені заявили, що 99,999% глибин океану залишаються недослідженими.
Київські печери. Фото: Дмитро Горбатюк 10.05.2025 — 4 — 1666
