Пять лет в оккупации: репортаж из захваченного Донецка
Украинские «Богданы» и дешевая водка. Аэропорта нет, вокзал и гостиницы не принимают. Окна, разбитые еще в первый год войны, остаются заколоченными. Каждая вторая витрина сдается в аренду. И во всем этом городе, который совсем недавно был чуть ли не самым богатым в стране, единственное финансовое учреждение — «Центральный республиканский банк ДНР». Но улицы его отнюдь не пусты, жизнь хоть и не бьет ключом, однако ж вполне мирная. А многие дети, которые родились уже в военное время, вот-вот пойдут в школу… Корреспонденту «Думской» Ивану Леонтьеву удалось побывать в оккупированном Донецке и узнать, как и чем живет его население.«На самом деле, если вы не светились под своим именем в публичном пространстве и не воевали, попасть туда не так трудно. Поезд, потом автобус до украинского «нулевого» блокпоста, серая зона и снова КПП. Очередей нет. Но, говорят, раз на раз не приходится. Конечная — донецкий автовокзал «Южный». Только так сюда и можно доехать. Железнодорожный вокзал не принимает. Аэропорт разрушен. Прилегающий к нему район (поселок шахты «Октябрьской») — частный сектор, куда попасть можно только пешком. Транспорт туда не пускают. Последний раз я был в Донецке год назад. То, что было разбито и разрушено, так и осталось руинами. Окна — в фанере. Заколочены двери. Не везде, конечно. Есть места, куда «не попало». Но сам факт, что не восстанавливают, показателен. Маршрутка от автовокзала (одного из двух оставшихся) до центра Донецка забита с самой конечной. Проезд — 10 российских рублей (5 грн). В прошлом году был по восемь. Транспорт вполне «цивильный» — «Богданы», «Исудзу». Украинского производства. Довоенного. Троллейбус и трамвай продолжают работать. Проезд дешевле, чем в Одессе, — 3 рубля (1,5 грн). Школы, садики и вузы (точнее то, что от них осталось после бегства части преподавателей в начале войны) тоже работают. А в Филармонии билеты раскуплены на месяц вперед. И цирк открыт. Какова она - жизнь в оккупации, рассказывает дончанка Екатерина: «Жизнь, конечно, возвращается в привычное русло, но довоенный уровень, конечно, пока не достигнут. К примеру, возле нашего дома на Артема всегда был супермаркет большой, «Амстор». И если в прошлом году там работала всего одна касса, это на весь магазин: людей никого не было, — то в этом году его вообще закрыли. Много магазинов закрыто, через один — «аренда», «аренда». Некоторые просто, без вывесок и объявлений — закрытые рольставни. Гостиницы и крупные бизнес-центры тоже многие закрыты». Банк – один-единственный. Ему и принадлежат все обменники. Курс рубля к гривне: 2,35 — покупка, 2,47 — продажа. «Кило редиски в супермаркете — 40 рублей, десяток яиц - 50, литр молока — 35», — продолжает Екатерина. Минимальная пенсия — 3200 рублей. О зарплате нам поведал санитар Валентин. Он работник больничного отделения травматологии: «Мои полторы ставки — это 7000 рублей. Я - санитар. У врачей с квалификацией — побольше. Но все равно, таким цифрам никто, естественно, не рад», — говорит мужчина. И сетует — сигареты, хоть и дешевле, чем по ту сторону фронта, но ужасного качества. Пачка залипушного «Винстона», например, стоит 23 рубля. Оригинального нет. Самая дешевая поллитровая бутылка водки — 90 рублей. Жителям Донецка предлагается к просмотру три местных телеканала. Вот только их никто не смотрит, говорит пенсионер Иван Андреевич: пропаганды в разы больше, чем даже по российскому ТВ. «Они показывают другую реальность — о процветающей молодой республике, и все такое… — рассказывает он. - В эфире, естественно, никакой Украины». Российский паспорт, особенно в свете последних кремлевских инициатив, желающих получить много: это возможность выехать в более благополучную Россию, устроиться там на работу или учебу. «Очереди целые. Но стоит это 3500 рублей за один документ. А если семья? А нам, пенсионерам, и одной пенсии не хватит. Голодать что ли месяц? К тому же для получения российского паспорта нужен паспорт ДНР, а он есть далеко не у всех», — объясняет Иван Андреевич. По его словам, до войны в Донецке проживал почти миллион человек. Сегодня, по самым оптимистичным подсчетам, их меньше 600 тысяч (а есть данные, что и 400 тысяч не наберется). Очень многие проукраински настроенные горожане уехали на «большую землю». Значительная часть оставшихся дончан, утверждает пенсионер, уже психологически «отпочковалась» от Украины, они не считают себя причастными к ней. «Пять лет ведь прошло. Морально мы живем уже в другой стране. Дети скоро в школу идут, которые родились, когда все началось. Народ живет в другом пространстве. Номера на машинах другие, другие деньги», — говорит он. Однако, какое-то количество проукраинских остается, несмотря ни на что. Они не высказывают публично свою позицию – здесь это крайне опасно (это в остальной Украине можно вести пророссийскую пропаганду без особых последствий), — но они есть. Кто-то собирается на кухнях, как советская интеллигенция, кто-то отводит душу под псевдонимом в интернете, а некоторые действуют. Насчет партизанской борьбы не скажу: слухи ходят разные, но точных данных у меня нет. Однако по ночам на стенах города регулярно появляются надписи соответствующего содержания. В общем, Донецк, несмотря ни на что, остается Украиной, пускай и оккупированной ее частью, а значит, надежда есть. Мы победим!».
Донецкие коммунальщики по-прежнему на уровне: в центре очень чисто
Местами даже велодорожки есть
Народ не голодает, но цены в среднем выше, чем в неоккупированной Украине, а зарплаты и пенсии ниже
Памятник Кобзону
Пустующая Донбасс-арена
Фотографий немного: здесь не очень любят людей с камерой
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 188
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 887
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 948
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1578
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3128
