Куреневская трагедия: как выглядит место катастрофы 58 лет спустя
Ровно 58 лет назад Киев потрясла масштабная трагедия. 14-метровые волны пульпы и грязи, смывая на своем пути все живое, накрыли улицы Куреневки. Потоп длился полтора часа и за это время унес сотни человеческих жизней. По официальной версии, озвученной советским руководством, 13 марта 1961 года под селевыми потоками погибли 147 человек, однако некоторые киевские историки и краеведы считают, что количество жертв достигало 1,5-2 тысяч. Места, на которых навсегда остался трагический отпечаток, чтобы вспомнить, как из-за халатности тогдашней городской администрации пострадали невинные люди. В 1950 году исполком Киевского городского совета принял решение заполнять Бабий Яр отходами Петровских кирпичных заводов, расположенных на Сырецкой улице. Однако на местности, которую отвели под пульпу, не возвели крепкое бетонное сооружение — дамбу сделали земляной. К тому же пропускная способность ее стоков была чрезвычайно низкой – система изначально оказалась неспособной противостоять аварии. За более чем десятилетие на территории Бабьего Яра накопилось около 4 миллионов кубометров отходов, смешанных с грунтом. Высота намытого слоя достигала 30 метров. Стоит сказать, что кирпичные заводы работали в 3 смены, а не 8 часов в сутки, как предусматривал проект сооружений, поэтому отходов сбрасывалось гораздо больше, чем планировалось. На протяжении 1957-1961 годов к должностным лицам неоднократно приходили отчеты и жалобы о том, что дамба находится в аварийном состоянии. Но на эти «тревожные звоночки» никто из городской верхушки не обращал внимания. В начале марта простые жители Киева увидели, как по дамбе текут небольшие потоки воды и грязи. С каждым днем они становились сильнее. 13 марта в 6:45 дамба начала рушится, а в 9:20 ее прорвало. Гигантская масса пульпы обрушилась на близлежащие улицы Куреневки, снося на своем пути автомобили, троллейбусы, трамваи, автобусы и линии электропередач. Скорость этого смертоносного потока достигала 5 метров в секунду, а высота волн – 14 метров. Неуправляемый поток разрушил трамвайное депо, жилые дома и общежития. Пульпа разрушила Копыловское кладбище, детский сад, полностью затопила стадион «Спартак», городскую больницу № 15 и роддом, а также больницу имени Павлова, экспериментальный завод «Укрпромконструктор», рельсосварочный завод Юго-Западной железной дороги и другие учреждения. Под грязевыми массами оказались улицы Телиги Новоконстантиновская, и Троицко-Кирилловская, Тульчинская и Кожевенной переулок. Под огромными волнами отходов и грязи погибли, по официальной версии, 147 человек. Но истинный масштаб трагедии тщательно скрывали, поэтому точное количество жертв не установили до сих пор. По некоторым подсчетам катастрофа убила 1,5 – 2 тысячи жителей. Также известно то, что чтобы не привлекать внимание к большому количеству погибших, власти приняли решение хоронить жертв на разных кладбищах Киева и даже за пределами города. На месте трагедии работали солдаты и военная техника. Жертв техногенной катастрофы искали около месяца. К сожалению, какую-либо информацию о трагедии тщательно скрывали вплоть до обретения Украиной независимости. Известно, что материалы уголовного дела, а также свидетельства очевидцев, фото с места трагедии уничтожили. Закрытый суд приговорил шестерых чиновников к тюрьме. Что касается председателя горисполкома Алексея Давыдова, который в 1950 году подписал роковое решение сбрасывать пульпу в Бабий Яр, то он умер от инфаркта 20 октября 1963 — незадолго до завершения следствия. Однако это официальная версия. По слухам, руководитель, не выдержав бремени ответственности за произошедшее, застрелился.
13 марта 1961 года в 6:45 дамба начала рушится, а в 9:20 ее прорвало
Поток прошел мимо Кирилловской церкви
Последствия ликвидировали военные
В аварии, по некоторым подсчетам, погибли 1,5-2 тысячи человек
Потоки пульпы когда-то мчались по улице Елены Телиги
Из окон Кирилловской церкви было видно масштаб трагедии
Даже не верится, что 58 лет назад здесь заживо были погребены люди
Стадион полностью был залит грязью и отходами кирпичных заводов
Сейчас здесь тихо и спокойно
В день трагедии трамваи сносило 14-метровой волной
Массы пульпы растеклись по площади 30 гектаров
Движение в городе было парализовано
Памятник невинно погибшим людям в Куреневской трагедии
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 240
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 925
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 986
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1616
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3168
