Куреневская трагедия: как выглядит место катастрофы 58 лет спустя
Ровно 58 лет назад Киев потрясла масштабная трагедия. 14-метровые волны пульпы и грязи, смывая на своем пути все живое, накрыли улицы Куреневки. Потоп длился полтора часа и за это время унес сотни человеческих жизней. По официальной версии, озвученной советским руководством, 13 марта 1961 года под селевыми потоками погибли 147 человек, однако некоторые киевские историки и краеведы считают, что количество жертв достигало 1,5-2 тысяч. Места, на которых навсегда остался трагический отпечаток, чтобы вспомнить, как из-за халатности тогдашней городской администрации пострадали невинные люди. В 1950 году исполком Киевского городского совета принял решение заполнять Бабий Яр отходами Петровских кирпичных заводов, расположенных на Сырецкой улице. Однако на местности, которую отвели под пульпу, не возвели крепкое бетонное сооружение — дамбу сделали земляной. К тому же пропускная способность ее стоков была чрезвычайно низкой – система изначально оказалась неспособной противостоять аварии. За более чем десятилетие на территории Бабьего Яра накопилось около 4 миллионов кубометров отходов, смешанных с грунтом. Высота намытого слоя достигала 30 метров. Стоит сказать, что кирпичные заводы работали в 3 смены, а не 8 часов в сутки, как предусматривал проект сооружений, поэтому отходов сбрасывалось гораздо больше, чем планировалось. На протяжении 1957-1961 годов к должностным лицам неоднократно приходили отчеты и жалобы о том, что дамба находится в аварийном состоянии. Но на эти «тревожные звоночки» никто из городской верхушки не обращал внимания. В начале марта простые жители Киева увидели, как по дамбе текут небольшие потоки воды и грязи. С каждым днем они становились сильнее. 13 марта в 6:45 дамба начала рушится, а в 9:20 ее прорвало. Гигантская масса пульпы обрушилась на близлежащие улицы Куреневки, снося на своем пути автомобили, троллейбусы, трамваи, автобусы и линии электропередач. Скорость этого смертоносного потока достигала 5 метров в секунду, а высота волн – 14 метров. Неуправляемый поток разрушил трамвайное депо, жилые дома и общежития. Пульпа разрушила Копыловское кладбище, детский сад, полностью затопила стадион «Спартак», городскую больницу № 15 и роддом, а также больницу имени Павлова, экспериментальный завод «Укрпромконструктор», рельсосварочный завод Юго-Западной железной дороги и другие учреждения. Под грязевыми массами оказались улицы Телиги Новоконстантиновская, и Троицко-Кирилловская, Тульчинская и Кожевенной переулок. Под огромными волнами отходов и грязи погибли, по официальной версии, 147 человек. Но истинный масштаб трагедии тщательно скрывали, поэтому точное количество жертв не установили до сих пор. По некоторым подсчетам катастрофа убила 1,5 – 2 тысячи жителей. Также известно то, что чтобы не привлекать внимание к большому количеству погибших, власти приняли решение хоронить жертв на разных кладбищах Киева и даже за пределами города. На месте трагедии работали солдаты и военная техника. Жертв техногенной катастрофы искали около месяца. К сожалению, какую-либо информацию о трагедии тщательно скрывали вплоть до обретения Украиной независимости. Известно, что материалы уголовного дела, а также свидетельства очевидцев, фото с места трагедии уничтожили. Закрытый суд приговорил шестерых чиновников к тюрьме. Что касается председателя горисполкома Алексея Давыдова, который в 1950 году подписал роковое решение сбрасывать пульпу в Бабий Яр, то он умер от инфаркта 20 октября 1963 — незадолго до завершения следствия. Однако это официальная версия. По слухам, руководитель, не выдержав бремени ответственности за произошедшее, застрелился.
13 марта 1961 года в 6:45 дамба начала рушится, а в 9:20 ее прорвало
Поток прошел мимо Кирилловской церкви
Последствия ликвидировали военные
В аварии, по некоторым подсчетам, погибли 1,5-2 тысячи человек
Потоки пульпы когда-то мчались по улице Елены Телиги
Из окон Кирилловской церкви было видно масштаб трагедии
Даже не верится, что 58 лет назад здесь заживо были погребены люди
Стадион полностью был залит грязью и отходами кирпичных заводов
Сейчас здесь тихо и спокойно
В день трагедии трамваи сносило 14-метровой волной
Массы пульпы растеклись по площади 30 гектаров
Движение в городе было парализовано
Памятник невинно погибшим людям в Куреневской трагедии
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 433
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 742
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1570
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2924
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2923
