Непризнанный Сомалиленд: как там, в Черной Африке?
Константин Симоненко – первый украинский путешественник, который побывал во всех 193-х странах мира, что зафиксировано в Национальном реестре рекордов Украины. Этой зимой Константин побывал в Сомалиленде – непризнанном государстве в северной части Африканского Рога, на территории бывшей колонии Британское Сомали. Столица Сомалиленда – город Харгейса, с населением около 800 тысяч человек, примерно, как наш Львов или Запорожье.Как известно, государство Сомали состояло из трех бывших колоний Британии, Франции и Италии. Когда в Сомали начался хаос и гражданская война, бывшая британская часть в 1991 году отделилась и провозгласила независимость под названием Сомалилэнд. За этим последовала достаточно кровопролитная война с войсками, подчиненными Могадишо, но Сомали уже была слишком слабо, чтобы удержать эту территорию. На данный момент Сомалиленд является непризнанной страной, хотя там есть все признаки нормально функционирующего государства – демократические выборы, своя армия, свои деньги, судебная система и даже собственные паспорта и визы. Тем не менее, официально считается, что Сомалиленд это часть большого Сомали.
Так как я вначале побывал в Могадишо, а уже потом в Сомалиленде, то могу с уверенностью сказать, что разница между ними колоссальная. Здесь можно спокойно ходить без охраны по улице. Здесь люди абсолютно нормально реагируют на фотоаппарат. Здесь не витает в воздухе опасность, здесь люди улыбаются. Конечно, Сомалиленд выглядит отличной страной исключительно в сравнении с соседней Сомали, в остальном это такая же задница мира
Что мне сразу понравилось в Сомалиленде, так это замечательные, чисто Африканские памятники. Мой любимый это бетонный ТАНК который, я уверен, был построен по эскизу моего 9 летнего сына
Знаменитый сбитый МИГ, на постаменте которого располагаются вырви-глаз барельефы поражающие воображение. Только не понятно, почему там все мужики с оторванными ногами и руками, а барышни целехонькие
Хотя, если отбросить юмор, это очень значимый памятник для независимого государства Сомалиленд. Когда Могадишо потерял контроль над территорией Сомалиленда – они начали массированные бомбардировки Харгейсы с воздуха. Именно этот самолет правительственных войск был первым сбит во время восстания за независимость
Прямо напротив памятника МИГ находится самый лучший отель страны «Damal». Отель – честная тройка, достаточно чистая и даже с горячей водой. В Могадишо в лучшем отеле страны горячей воды не было. При заселении тебе дают подписать бумагу о том, что ты обязуешься не распивать в отеле спиртные напитки, поскольку они запрещены в этой мусульманской стране. Кроме того, в бумаге отдельным пунктом стоит требование все стрелковое оружие сдать на ответственное хранение при заселении
Курящих номеров в отеле нет, но если при заселении сразу заплатить штраф 10 долларов, то курящими автоматически становятся все номера. Ресепшн, кстати, находится на 4 этаже, первый этаж здания занимает торговый центр, а второй и третий – офисы международных компаний. Здание круглосуточно охраняется тремя автоматчиками. Я с ними разговорился, спрашиваю, как работается? Тяжелая работа – пожаловались они, кат запрещают жевать. Кат это узаконенный легкий наркотик в виде листьев кустарника. Продается кат повсеместно, и жует его добрая половина мужского населения. Женщинам жевать кат запрещено. Так как срезанная ветка очень быстро теряет свои свойства, то с утра ветки ката срезают и быстро везут в город, где в течении нескольких часов распродают
Отель Дамал располагается на центральной магистрали города, которая называется просто «Дорога номер 1». По этому проспекту можно спокойно ходить в одиночку. Я, по крайней мере, никакой опасности или дискомфорта не чувствовал. Вдоль всех тротуаров располагаются торговые точки, которые иногда выглядят как просто навесы с китайским барахлом, а иногда и просто тачка с наваленным товаром. Торгуют все и всем.
На Дороге Номер Один можно встретить множество новостроек. С первого взгляда видно, что строят их китайцы, но все же некий прогресс в обустройстве города виден. Правда, отойдя буквально 100 метров от главной дороге опять попадаешь в царство лачуг и домиков из жести
Самый колоритный рынок - это Рынок менял. В 1994 году курс местного шиллинга был 100 за доллар. Сейчас 9500 за доллар. Инфляция такая. Самая большая купюра 5000 шиллингов, наиболее распространенная 1000 шиллингов. Таким образом, 100$ это в лучше случае почти 200 местных бумажек. Поэтому местные менялы сидят в окружении огромных пачек местной валюты.
Клиентов у них не так уж и много, поэтому, чтобы скрасить ожидание, они закидываются катом не сходя с рабочего места
Впрочем, местные вполне обходятся без шиллингов. Все более-менее крупные расчеты производят в долларах, которые принимаются повсеместно, или использую мобильные расчетные системы. Действительно, практически везде можно расплатиться скинув деньги на мобильный счет продавца. Даже на овощном базаре. В этом отношении Сомалиленд наверное впереди планеты всей. а главной улице можно и перекусить. Главная народная еда это дешевые китайские макароны с крошечными кусками верблюжьего или козьего мяса. Едят обычно из общей тарелки руками. Алкоголя в продаже нет, от слова совсем. Зато тут одна из самых дешевых пепси-кол в мире – 50 центов за поллитра
Кстати, о верблюдах — давно я уже присматриваюсь в Африке к верблюдам и коровам. Даже однажды залог дал за корову зебу в Южном Судане. Поэтому пропустить Рынок животных я конечно же не мог. Тем более, где как не на рынке можно пообщаться с народом, посмотреть их быт и отлично пофотографировать
Взрослый верблюд стоит в среднем от 500 до 1000 долларов. Но все готовы торговаться. Продавцы в основном кочевники, которые специально разводят верблюдов на продажу. Я почему то был уверен, что верблюдов в городе покупают как вьючных животных, но ошибся. Гид сказал, что покупают их на мясо. У кого свадьба, у кого поминки, у кого ресторанчик свой. Иногда особо ценные экземпляры покупают для перепродажи в более развитые страны, вроде Судана и Саудовской Аравии
Неприятно поразило, что верблюдов постоянно и нещадно бьют. Каждый верблюд имеет опознавательные знаки на боку, это или нарисованный краской знак или даже телефон хозяина. Но верблюды животные общительные и постоянно пытаются перемешаться между собой, и тогда хозяева начинают их бить длинными палками по бокам, загоняя обратно на выделенное им место. Колотят со всей силы, животные недовольно ревут, но подчиняются
А еще здесь продают коз и коров. В этой части базара не так интересно, зато там гораздо больше народа, который можно пофоткать, сказать пару слов и получить приветственную улыбку в ответ
Жемчужина Сомалиленда это наскальные рисунки Лаас Гааля. Открыли их совсем недавно, в 2002 году, и с тех пор это главная достопримечательность Сомалиленда. Рисункам примерно 5 тысяч лет
От столицы Хагрейсы до пещер Лаас Гааля чуть меньше 2 часов езды на машине. Кроме самих рисунков, из пещер открывается просто потрясающий вид на окружающую полупустыню
В этой поездке тебя обязан сопровождать полицейский. Если честно, он там абсолютно не нужен, но это требование закона — туриста за пределами Харгейсы обязан сопровождать полицейский. Мой охранник в основном лежал в тени пещеры и переписывался со своей женой в Вотсапе
В любой более-менее цивилизованной стране наскальные рисунки 10 тысячелетней давности были бы огорожены, фотографировать было бы запрещено и к пещере построили бы эскалатор. В Сомалиленде все попроще – если на подъем ведут кое-как забетонированные ступеньки, то возвращаться придется уже с другой стороны перепрыгивая через валуны, как тот самый древний скотовод. Зато рисунки можно потрогать руками, ощутить, так сказать, века на ощупь
Конечно, я еще попытался съездить в Берберу – местный порт, который обеспечивает страну импортом и приносит не менее четверти ВВП страны. Из Лаас Гааля туда как раз удобно ехать. Но увы, до Берберы я чуть-чуть не доехал – пробили колесо. А на латаной-перелатаной запаске гид ехать дальше отказался, пришлось возвращаться
В целом, Сомалиленд вполне спокойная страна. Понятно, что это Черная Африка, со своей жестью, не ухоженностью и отсутствием элементарных удобств. Но, тем не менее, если Вы хотите с гордостью сказать – Я БЫЛ В СОМАЛИ – можно съездить
Попри війну, Київ зберігає традиції, щоб подарувати дітям відчуття свята. Напередодні Дня святого Миколая на Софійській площі офіційно засвітили вогні на головній ялинці країни.
У Києві на Софійській площі офіційно засяяла вогнями головна новорічна ялинка країни. Цьогоріч, попри воєнний стан, столиця вирішила зберегти традицію, щоб подарувати хоча б трохи світла та різдвяного дива дітям і дорослим.
Як повідомляє кореспондентка ТСН.ua Ірина Кондрачук з місця події, цього року запровадили особливу новацію. Вперше в історії головну ялинку допомагали вбирати всі охочі — кияни та гості міста мали змогу долучитися до процесу декорування. Саме новорічне дерево штучне, заввишки 16 метрів, і воно світиться різними кольорами — від теплого золотого до насичених відтінків синього, зеленого та фіолетового. Про це повідомляють Контракти.UA.
Тематика та символізм
На церемонії засвічення був присутній мер Києва Віталій Кличко. У своєму Telegram-каналі він розкрив деталі оздоблення. Тематика цьогорічного декору натхненна старовинними фресками Софії Київської, які крізь століття зберігають тепло та «м’які відтінки часу».
Ялинку прикрасили чотирма з половиною тисячами іграшок та підсвітили теплою гірляндою. За задумом, новорічне дерево перетворює площу на символічне місце сили, світла й тихого зимового свята.
Свято завдяки захисникам
Міський голова наголосив, що навіть в умовах війни такі моменти радості є життєво необхідними для психологічного стану суспільства.
«Бо у наших дітей має бути свято, мають бути моменти радості. Потрібні позитивні емоції і дорослим», — зазначив Кличко.
Водночас мер підкреслив, що можливість відчувати цю атмосферу українці мають виключно завдяки відвазі військових.
«Перш за все, дякуємо нашим захисникам та захисницям за те, що маємо можливість відчувати атмосферу свята і сподіватися на дива. Шануємо відвагу та подвиг кожного військового!», — додав міський голова, привітавши всіх із прийдешнім Днем Святого Миколая.
Нагадаємо, у Львові теж вже встановили головну ялинку міста. За традицією, це живе дерево, яке Львову дерево подарували жителі села Сокільники. 05.12.2025 — 7 — 213
Українські захисники цієї осені атакували понад 50 об'єктів паливної та військово-промислової інфраструктури Росії. З'явилися знімки наслідків таких ударів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на "Радіо Свобода".Про це повідомляють Контракти.UA.
Як пише видання, такої великої кількості успішних ударів за сезон в українських захисників ще не було.
"Радіо Свобода" за допомогою супутникових зображень створила карту уражених стратегічних об'єктів Росії. На ній позначено військові об'єкти, нафтопереробні та газопереробні заводи, нафтові бази та термінали.
Зокрема, українським воїнам вдалося уразити:
"Саранський механічний завод"
"Саранський механічний завод" - одне з підприємств корпорації "Ростех", яка є ключовим виробником зброї та боєприпасів для окупантів.
Атака на завод відбулася в ніч на 22 жовтня. Супутникові знімки свідчать про те, що було пошкоджено дах однієї з будівель заводу.
Нафтовий термінал у Туапсе
Порт у Туапсе - один із найважливіших для Росії в Чорному морі. За даними Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, Росія перевозить через нього техніку, боєприпаси, паливо і не тільки.
У ніч на 1 листопада українські захисники вдарили по нафтовому терміналу в Туапсе.
На супутникових знімках можна помітити, що був "приліт" по нафтовому трубопроводу. Також було пошкоджено один із танкерів, який стояв у порту в момент атаки українських воїнів.
Морський нафтовий термінал у Феодосії
Морський нафтовий термінал у Феодосії - найбільший у Криму за обсягами перевалки нафтопродуктів.
Тільки восени українські захисники тричі били по морському нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму.
Згідно із супутниковими знімками, було знищено та пошкоджено 13 резервуарів із паливом.
Будівлі "Транснафти" і "Лукойлу"
Наприкінці вересня українські воїни завдавали ударів по п'яти нафтогазових об'єктах, які розташовані на правому березі річки Волга.
Журналісти стверджують, що на супутникових знімках помітні ушкодження на території "Зензеватки", проміжної нафтоперекачувальної станції держкомпанії "Транснефть" і Коробківського газопереробного заводу компанії "Лукойл", Ці об'єкти розташовані за 60 кілометрів один від одного.
Саратовський НПЗ
Також українські захисники восени сім разів атакували Саратовський нафтопереробний завод, який є одним із найбільших у Росії.
На супутникових знімках, які було зроблено 16 листопада, через два дні після удару, можна помітити пошкодження щонайменше однієї цистерни для зберігання нафтопродуктів і руйнування технологічного трубопроводу.
До слова, раніше стало відомо, що українські воїни з Головного управління розвідки Міноборони України знищили МіГ-29 на території тимчасово окупованого Криму.
04.12.2025 — 12 — 436
Будівля ФСБ у Чечні згоріла після атаки невідомих дронів: що відомо.
В Чечні в ніч на 2 грудня зафіксовано чергову масовану атаку безпілотників по військових та силових об’єктах.
Як пише РБК-Україна, про це повідомляє опозиційний ресурс NIYSO, посилаючись на місцевих жителів та отримані фото й відеоматеріали. Про це повідомляють Контракти.UA.
Місцеві мешканці зазначають, що вибухи в ніч на 2 грудня були надзвичайно потужними, а ніч видалася "наповненою подіями".
Так, повідомляється про удари у Гуьмсі (Гудермесі) та Тlехьа-Марті в Ачхой‑Мартановському районі.
Зокрема, у Тlехьа-Марті удар був спрямований по будівлі Управління ФСБ, яка розташована безпосередньо поруч із будівлею ОМВС (РОВД).
На фото, які активно поширюють у соцмережах, видно серйозні руйнування приміщення. Співробітникам спецслужби, ймовірно, доведеться тимчасово шукати інше місце для роботи.
Чи було уражено прилеглу будівлю ОМВС та які там масштаби збитків - наразі невідомо.
При цьому структури ФСБ та підконтрольна Кремлю місцева влада намагаються приховати факт чергової атаки, змушуючи співробітників не розголошувати деталі та не коментувати подію.
Втім, місцеві жителі стверджують, що "переплутати такий вибух з чимось іншим неможливо" - інформація миттєво розлетілася месенджерами, а очевидці надсилають кадри з місця події.
Атака дронів по Росії
Нагадаємо, в ніч на 28 листопада "Птахи Мадяра" атакували та вивели з ладу Саратовський нафтопереробний завод в Росії. Загалом протягом ночі було атаковано десять об'єктів на території РФ.
А у четвер, 27 листопада вибухи пролунали на території військового містечка Росгвардії "Ахмат-Північ" у Грозному.
Крім того, в ніч на четвер, 27 листопада, вибухи пролунали у Новокуйбишевську Самарської області. Імовірно, ціллю безпілотників став місцевий нафтопереробний завод. 02.12.2025 — 4 — 784
Вогні, ялинки, мерч і портрети Трампа: перша леді Меланія Трамп показала, як прикрасила Білий дім до Різдва.
1 грудня Білий дім показав оздоблення залів до зимових свят, за яке за традицією відповідала перша леді.
Перша леді США Меланія Трамп прикрасила Білий дім до Різдва. Щорічно, згідно з традицією, дружина президента має обирати тему для декорування резиденції. Цього року тема звучить так: «Дім там, де серце». Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У декорі було задіяно понад 50 різдвяних ялинок, 75 вінків, 75 000 метрів стрічок і 10 000 синіх декоративних метеликів.
«У це Різдво святкуймо любов, яку ми зберігаємо в собі, і діліться нею з навколишнім світом», — написала перша леді в заяві, у якій вона сказала, що її надихають радощі, труднощі та рух материнства й бізнесу.
«Зрештою, де б ми не були, ми можемо створити дім, сповнений витонченості, сяйва і нескінченних можливостей».
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Одна з кімнат Білого дому — червона — була присвячена її ініціативі Be Best — Меланія запустила її 2018 року, щоб допомогти дітям і підліткам. Вона зосереджена на трьох основних напрямках: добробут, безпека в інтернеті та боротьба із залежністю від опіоїдів. Перша леді працювала з дизайнером Ерве П’єром над декором кімнати.
Золоті зірки на ялинці, що символізують вищу жертву, доповнюються прикрасами, що представляють офіційні птаха та квітку кожного штату і території США.
У Зеленій кімнаті невелика ялинка розташована між двома портретами президентів, зробленими з 6000 деталей пазла — один Джорджа Вашингтона, інший президента Дональда Трампа.
У Державній їдальні розмістили 120-фунтову пряникову модель Білого дому, прикрашену вінками та американським прапором.
Презентувала перша леді США свою роботу також у 65-секундному відеоролику, який опублікували на YouTube Білого дому. У відео вона була в тому самому вбранні, в якому її сфотографували раніше на Південній галявині. 01.12.2025 — 21 — 880
Це перший український великий джазовий конкурс, та ще й з міжнародним журі. Зазвичай змагання між музикантами відбуваються в режимі безпосереднього концертного виступу, протягом короткого часу — від одного до кількох днів, іноді оцінювання проходить за відеозаписом.
В цьому випадку робота журі триватиме стільки, скільки буде потрібно, а матеріали приймаються від 25 листопада 2025 року по 15 січня 2026 року. До оцінювання очікуються відеозаписи не менше двох концертних номерів — в номінації Best Ukrainian Jazz Band 2025 («Найкращий український джазовий гурт 2025 року»), та необмежена кількість аудіо альбомів — в номінації Best Jazz Album Release 2025 («Найкращий джазовий реліз 2025 року») — але оцінюватиметься кожен окремо, та і записані вони мають бути протягом 2025 року.
Вік учасників починається від 18 років, група має знаходитись в Україні, учасники повинні бути громадянами України. Гран-прі серед кращих бендів дасть можливість виступити на п’ятьох провідних європейських джазових майданчиках та на церемонії нагородження в рамках Європейської джазової конференції. Друга премія дарує один день студійного запису в DUMA Studios. Володарі третьої премії зможуть отримати консультації з промоушену від лейблу Pomitn.
Найкращий український джазовий альбом отримає рецензії, а його автори — інтерв'ю в кількох великих міжнародних джазових засобах масової інформації.
Конкурс Ukrainian Jazz Prize організовують Український інститут та Europe Jazz Network (EJN). Про нього вони сповістили 25 листопада на прес-конференції. Всі деталі є на веб-сайті УІ.
Текст та фото — Олександр Зубко. 29.11.2025 — 18 — 2084
