Суровые зимние Карпаты глазами опытного туриста. Часть первая
Дмитрий Дятлов, фотограф и путешественник: "Эта зима была богата на приключения туристов в Карпатах. Как и во многие другие годы. Хочу прокомментировать это, как имеющий отношение к туризму и альпинизму путешественник.90% несчастных случаев происходят по вине самих туристов. Лавины сходят не так часто, в непроходимых лесах есть тропы, а дикие звери видны по следам. Огонь добывается практически всегда и везде, надо просто уметь. Горы живут по своим законам, и нарваться на неприятности человек может только сам, если он их не учел и не был подготовлен. Зимние Карпаты суровы. И могут быть по-настоящему суровы. Сравнимо с Кавказом. Снега может выпасть очень много, а может быть и только изморозь и ледяная корка от облаков, проносящихся с ветром. Плюс – снег совершенно разный. Снег в лесу – это не снег на хребтах! При +2С в лесу у подножья гор и -20С на хребтах и вершинах снег отличается плотностью. Иногда необходимы снегоступы, иногда – “кошки”, иногда – очень теплая альпинистская обувь, расчитанная, как минимум, на Эльбрус. Температура может опускаться до -30С и ниже, с сильнейшим ветром. Влажность высокая, и при отсутствии снега горы покрываются ледяной коркой. Для походов по хребтам надо иметь серьезную горную палатку, альпинистскую одежду, горелку и все материалы для костра. А в некоторых местах желательно иметь ледорубы и снаряжение. Иногда приходится применять технику альпинизма. Пережидать непогоду – это отдельное удовольствие. Бывает, что дальше просто невозможно идти – и приходится ждать ясного неба. В этом случае не помешает горная пуховка и непродуваемые вещи. Погода может не меняться неделями, а может меняться каждые полчаса. Нужно уметь дождаться "окна", как говорят альпинисты, чтобы подняться на вершину и не застрять в непогоде.Леса становятся непроходимы, если выпало много снега. Без снегоступов тогда никак. Нужно хорошо читать тропы и ни в коем случае не заходить в "жереп". Так в Карпатах называют альпийскую сосну. Никакое сокращение пути не стоит сил, потраченных на продирание через обледенелый жереп. Иногда облака надолго затягивают все вокруг, и видимость может падать до нескольких метров. И нужно как-то ориентироваться. Поэтому ходить лучше только по тропам, хотя и тропы могут просто оборваться в чаще. Хорошие бумажные карты очень выручают, потому что телефон может просто сесть из-за мороза, да и электронная карта не всегда отображает полной картины. Очень выручают пограничные столбики времен Первой мировой, разбросанные по лесам и хребтам. Местами попадаются хижины, в которых можно просушиться и отдохнуть. Найти такую на пути – всегда праздник. Но большинство построек – это просто руины. Как ледоруб необходим на высоте, так в лесу необходим хороший нож, плюс еще и пила. Костер в лесу – это всегда друг, ни одна ночевка на хребте с горелкой не сравнится с ночевкой у костра – с живым огнем. Зимние походы сложнее летних еще и потому, что световой день короткий. А от момента "проснуться в палатке" до момента "тронуться в путь" уходит в среднем два часа. И это у очень слаженной группы. На разбитие ночлега также нужно время. Погода и возня со снаряжением усложняют переход. Если поход рассчитан на неделю, придется нести не меньше 20-23 кг на каждого. Для многих туристов это вполне комфортный вес. Этот репортаж о зимних походах по Карпатам 2014-2017 годов. Мармаросы с попытками подняться на Поп Иван в течение трех дней, встреча Нового года на Говерле и Графе, траверс Черногорского хребта, непроходимый жереп Черной Клывы. И ледяной поход протяженностью более 100 км через скалистые Довбушанку, Сивулю, Игровечь и большую часть Горган. Каждый из этих походов был особенный и уникальный. Но больше всего запомнилось ощущение первозданной дикости. На фото есть как Говерла, так и очень дикие места. В последних есть ощущение огромного пространства вокруг, в котором нет ни души".
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 143
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 859
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 916
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1546
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3089
