Авдіївський коксохім: завод-гігант на околицях війни
Авдіївський коксохімічний завод – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності.
Авдіївський коксохімічний завод (АКХЗ) в Донецькій області є одним з найбільших у Європі з коксохімічних підприємств. Його площа сягає 340 гектарів, тут працюють майже чотири тисячі людей. Удень видобуток коксу становить 9300 тонн
Авдіївський коксохімічний завод входить до групи компаній «Метінвест». Головним акціонером якої є Рінат Ахметов
Кокс – це продукт випікання вугілля у спеціальних печах при температурах близько 1100 градусів у середньому протягом 22 годин. Його використовують як паливо у металургії
До війни основними постачальниками вугілля були шахти з видобутку коксівного вугілля з групи «Метінвест»: «Красноармійська-Західна», шахта імені Засядька, «Макіїввугілля» та «Краснодонвугілля». Останні три розташовані на непідконтрольних Києву територіях. Тому коксохім у 2017 році повністю перейшов на американське та австралійське вугілля. На фото – вагон з уже спеченим коксом від'їжджає від «коксової батареї» для кінцевого охолодження продукту
Сергій Петренко працює ремонтником гарячих печей. Він безпосередньо був залучений до відновлення призупинених батарей, одна з яких була законсервована протягом 33 місяців. Як кажуть на заводі, на інших подібних виробництвах у світі ще не було такого досвіду відновлення роботи печей після настільки тривалого строку. «Робота у мене цікава і творча. Все заради нашого вітчизняного виробника», – з посмішкою каже Сергій, який майже 11 років працює на АКХЗ
На думку місцевих жителів, значення стабільної роботи заводу для міста важко переоцінити. Адже підприємство не тільки забезпечує чотирма тисячами робочих місць авдіївців та жителів сусідніх населених пунктів. Він також забезпечує місто опаленням за нижчими від загальноукраїнських цінами
1 грудня минулого року на АКХЗ знов запали факел автоматичного газоскидного пристрою. Із початком бойових дій на Донбасі цей факел, який завжди був символом стабільності виробництва, був вимкнений, адже обсяги готової продукції значно впали. Через кілька років «темряви», як кажуть на заводі, факел знов почав освітлювати донбаські степи
Авдіївський коксохім – одне з підприємств Донецької області, яке постраждало найбільше від бойових дій на сході України. Через військові дії підприємство 15 разів було на межі повної зупинки. Однак за останній рік заводчанам вдалося не тільки зберегти виробництво коксу, але й вийти на довоєнні потужності
Міни, які прилітали під час запеклих бойових дій у 2014-2015 роках, потрапляли у заводські приміщення, газові та паровідвідні труби, лінії електропередач. За роки війни через обстріли завод втратив 12 співробітників. Серед них двоє отримали смертельні поранення від осколків та уламків прямо на робочому місці. 25-річний Сергій Кругленко загинув біля виходу з цеху під час своєї зміни. Згодом його колеги встановили пам’ятну дошку на тому місці, а на деяких стінах на заводі досі видніються сліди від обстрілів
За словами генерального директора Авдіївського коксохіму, морська блокада Керченської протоки майже не вплинула на завод. «На відміну від інших підприємств групи «Метінвест», ми не постраждали від морської блокади. Поставки вугілля для нас здійснюються через морський порт в Одесі, а згодом його залізницею доставляють до нас», – пояснює Муса Магомедов
Частина робітників підприємства постійно проживають на непідконтрольних Україні територіях. Через складність та тривалість перетину лінії розмежування вони протягом робочого тижня живуть в Авдіївці, а на вихідні вирушають додому. Для таких робітників на заводі організовано автобус, який у п’ятницю ввечері везе людей до найближчого КПВВ, а у понеділок зранку їх там зустрічає та везе на завод
На АКХЗ чимало уваги приділяється розвитку інфраструктури в Авдіївці. Минулого року завод виділив близько 18 мільйонів гривень на соціальні програми та розвиток міста. Здебільшого ремонтні та відновлювальні роботи відбувалися у медичних та освітніх закладах. Серед планів на 2019 рік – будівництво басейну в Авдіївці
У грудні минулого року на АКХЗ завершили будівництво нової трубчастої печі для розігрівання смоли (на фото). Його розпочали влітку 2018 року. Піч дозволяє уникати збоїв у роботі обладнання усього смолоперегінного цеху і скоротити викиди від розігріву смоли майже на 90 відсотків. Із 51 мільйона гривень, скільки було виділено на будівництво печі, 2,5 мільйони гривень перерахували в бюджет Авдіївки на розвиток інфраструктури міста
Як запевняють у керівництві заводу, вони намагаються максимально дбати про екологічну складову свого виробництва. Однак важке повітря у районах Авдіївки, наближених до заводу, одразу відчувається
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 48
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 823
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 877
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1510
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3046
