06.12.2018
— Закарпатська обл., Україна — Українська правда — 18197 общество, Закарпатье, ромы
Табор с позолотой: как живут богатые ромы на Закарпатье
В Подвиноградове, в 12 километрах от границы с Румынией, разросся табор, получивший славу самого богатого ромского поселения Закарпатья. Первые его обитатели пускали здесь корни более 100 лет назад в необустроенных хижинах. Но за последние 20 лет некоторым семьям удалось построить дворцы и обзавестись атрибутами зажиточной жизни. Как живут в Подвиноградове, кто запрещает ромам смотреть телевизор, почему девочкам нельзя выбирать жениха, как решают конфликты внутри табора, и есть ли на Закарпатье настоящие бароны? Попасть в Подвиноградов "официально" репортеры "Украинской правды" пытались в начале августа 2018-го. Тогда старейшины поселка отказали в просьбе. Объяснили это днями массового крещения жителей табора в баптистской церкви, во время которого посторонних на ромскую территорию не пускают. Оказаться в поселке удалось со второй попытки, спустя несколько месяцев. Кованые ворота с позолотой, башни, арочные окна, мраморные колонны и лестницы – эту пафосную часть Подвиноградова часто сравнивают с киевской Конча-Заспой или подмосковной Рублевкой. Здесь разговаривают на смеси украинского, русского и венгерского языков. Во дворах можно увидеть припаркованные Mercedes E-класса, Land Cruiser, BMW X5 и Mazda CX7, что ломает расхожие стереотипы о ромах как о представителях социальных низов. На Закарпатье вам могут рассказать: прежняя традиция "баронства" постепенно исчезает. Проблемы в таборах стараются решать коллегиально. Хотя в некоторых закарпатских селах уважаемые среди ромов семьи ведут негласное соперничество за свое влияние. Журналисты "Украинской правды" стали невольными заложниками подобной ситуации. После того, как мы отработали в доме принимающей стороны и сели в авто, выезд из табора с двух сторон заблокировали Land Cruiser и микроавтобус. Уехать без потерь удалось только после вмешательства в конфликт семьи, согласившейся общаться с нами. В селе Подвиноградов Закарпатской области - около четырех с половиной тысяч жителей. Почти 50% из них – ромы, компактно проживающие в той части поселка, которую называют "табором". В фасадной части табора, которую сложно не заметить с трассы, – большие пестрые дома, похожие на дворцы. Без предварительной договоренности и "благословения" старейшин здесь лучше не показываться. Новости о появлении незнакомцев расходятся по поселку мгновенно. Снимать на камеру разрешают не все и не везде.Один из обитателей зажиточного дома в Подвиноградове – 59-летний Юрий Фаркош. У него 10 детей, 44 внука и 14 правнуков. Вместе со всеми родственниками его ромская семья разрослась до ста человек. Все живут в одном поселке. Тут, вопреки расхожему мнению, не принята кочевая романтика. Фаркош в таборе – персона уважаемая. С удостоверением депутата сельской рады. Он скромно предпочитает не называть себя "бароном".– У меня брат есть, которому 67 лет. Вот он был бароном! Но сейчас, как и я, покаялся и крестился. Сейчас он – не барон, – улыбается Фаркош. Василь, один из сыновей Юрия Фаркоша, говорит, что в подвиноградовском таборе есть пять-шесть старост, в том числе его отец. – Проблемы решают они, – рассказывает Василь. – Есть какие-то бытовые, внутренние вопросы или нужно рассудить чей-то спор – все у нас через самых почетных людей идет. Когда нужно, старосты могут обратиться и в милицию. Если кто-то подерется, старосты стараются помирить. Собирают народ и судят, решают, кто виноват. Кто не прав – пусть просит прощения. Если человек не поймет, то его могут и ударить. Но у нас в таборе такие проблемы бывают редко. Разговоры о роскошных домах в Подвиноградове воспринимают настороженно. – Знаете, чужаков мы сейчас сюда 100% не пускаем, – признается Юрий Фаркош, – потому что приедут, поснимают на камеры или телефон, а потом пишут всякое. Думаю, украинцы как бы завидуют тому, что у ромов в Подвиноградове такие богатые дома. Они все время спрашивают: "Откуда у них такие деньги?". На этот деликатный вопрос в семье Фаркоша отвечают так: заработали своими руками. В качестве доказательства показывают фото и видео на смартфонах. – Мы ездим на заработки в Москву. Делаем крыши, сайдинг. Есть специалисты по дереву, жестянщики. Работаем в частных домах. Вот тут, смотри, я у бетономешалки, а мои люди фундамент заливают. В Москве можно лучше заработать, чем в Украине. Раньше мы продавали жестяные желоба и стоки в Донецк, Луганск. Оцинкованные, крашеные – делали своими руками. Там они были популярны, пока война не пришла. По словам Василя, ромы Подвиноградова уезжают на работу в Москву на три месяца. В общей сложности там проводят шесть месяцев в году. За один месяц получают 900-1000 долларов чистыми на человека. Так как в подряде участвует сразу несколько членов семьи, заработать можно прилично. – Свои дома строим в течение нескольких лет. Вот этот дом, где мы находимся, строился потихоньку, пять-шесть лет, – объясняют Фаркоши. В последние годы все больше "полномочий" в решении актуальных вопросов в таборе перебирает на себя церковь и местные пресвитеры. У них здесь – непререкаемый авторитет. Традиционное влияние ромских старейшин на решение житейских проблем в таборе сужается из-за растущего могущества церкви. Первые общины евангельских христиан-баптистов в Подвиноградове и соседнем Королёво появились еще в конце 70-ых – начале 80-ых прошлого века. Сейчас в Подвиноградове, по словам Юрия Фаркоша, верующих – подавляющее большинство: до 95%. Обращение в веру кардинально меняет жизнь ромов. Для посторонних здешние запреты выглядят странно. К примеру, по словам воцерковленных ромов, им запрещено смотреть телевизор. Здесь также не отмечают большинство привычных для украинцев праздников – как государственных, так и религиозных. Где срабатывает реальное табу священника, а где выдуманные местными суеверия, разобраться сложно. Верующие Подвиноградова не пьют и не курят. Стараются, по их словам, соблюдать все библейские заповеди. Юрий Фаркош хоть и избран сельским депутатом до 2020 года, сейчас фактически забросил политику. Это произошло после его прихода в баптистский "Молитвенный дом". Фаркош говорит, что поменял депутатство на веру, потому что "захотел вечно жить с богом". – Я уже не хожу на сессию сельской рады, хоть меня и выбрали на пять лет, – делится он. – Я крестился 17 августа 2018 года. Верующий не должен быть депутатом. Разочаровался в депутатстве Юрий Фаркош и по другим причинам. Из 4,5 тысяч жителей Подвиноградова он – единственный, кто захотел представлять интересы 2 тысяч ромов в местной администрации и принял участие в выборах. Но в итоге столкнулся с сопротивлением в решении ромских проблем. – Ходил на все сессии, выступал. Но меня не слушали. Я один был [представителем ромов] там. А остальные 20 человек не слушали. Как я мог их победить? Они даже лампочки не давали нам для уличных фонарей, – жалуется Фаркош. Его сын Артем Лано отмечает, что ромы нормально контактируют с председателем сельсовета, но с депутатами взаимопонимания пока не нашли. – Наши обращения не принимают – вообще ноль! Например, у нас делали в селе асфальт. По всему Подвиноградову, но не в таборе. Потому что мы – ромы. Нам сказали: "Собирайте для начала деньги сами. А с остальным сельрада поможет". В итоге пришлось на свои средства класть асфальт. Плюс нам помогли немцы, какой-то благотворительный фонд. Они нам церковь построили и школу при ней, – делится Артем. Особая гордость жителей подвиноградовского табора – местные девочки и женщины, которые носят роскошные платья. Тут утверждают: таких нарядов, кроме Подвиноградова и соседнего Королево, не встретишь больше ни в одном ромском таборе Украины. Обычно пестрые платья надевают, когда в дом приходят гости или по другому торжественному поводу. Вышивают бисером два местных "дизайнера"-самоучки. – Мы покупаем готовые юбки в Черновцах по 3-4 тысячи гривен, – рассказывает Артем Лано. – Потом наводит красоту дизайнер. За свою работу берет 800 гривен. Вышивать красивые платья – эта традиция у нас с того самого времени, когда табор тут появился. Другая традиция, связанная с женским полом, для обычного украинца выглядит немного странно. Ромы женятся и выходят замуж в раннем возрасте, и уже к 20 годам у молодых родителей есть по два-три ребенка. – Девку отдаем замуж в 12, 13, 14 лет, – рассказывает Юрий Фаркош. – Как вам это объяснить? Не знаю. Так у нас заведено. Девочки не выбирают себе мужа. У нас такого нет, как у вас. Решают папа и мама. Собираются с родителями хлопца, и решают. Бывает, что наш ром женится на украинке, но это – редкость. Свадьбы у ромов почти во всем похожи на украинские. Но есть серьезное отличие – в верующих семьях они проходят без алкоголя. Табор в Подвиноградове – это не только богатые дома. На его окраине можно увидеть типичные ромские "фавелы". Маленькие хибары и толпы чумазых детей – другая сторона жизни в Подвиноградове. Помогают местной бедноте старейшины и их благополучные семьи. – Бедные ромы власти не нужны, – говорит Артем Лано. – Мы сами стараемся помочь им, чем можем. Зимой, например, закупаем дрова. Покупаем еду – картошку, макароны. На Рождество раздаем детям подарки. На вопрос, к чему стремятся ромы, в семье Фаркошей отвечают: к цивилизации. – Нам нужно, чтобы культура была, чтобы наши люди знали, куда обращаться с проблемами. Чтобы дети учились. Чтобы жили по законам Библии, – поясняет Юрий Фаркош. Главную ромскую мечту его сын Артем формирует более прагматично и конкретно. – Мечта у ромов такая: получить высшее образование, работать где-нибудь в администрации, быть депутатом, представителем власти. Зачем? Не ради денег. Чтобы хоть как-то защитить свой народ, – объясняет он. Говоря о прошлом, настоящем и будущем, жители табора в Подвиноградове со святой простотой не скрывают своей тоски по временам беглого президента Виктора Януковича. – Всем людям тогда легче жилось. Москва у нас тогда была больше открыта. Не очень нас, украинцев, сейчас уважают в Москве. Особенно – с Западной Украины. "Бандеровцами" называют, – жалуется Юрий Фаркош. Он озаряет свой дворец блистательной золотой улыбкой и напоследок задает простодушный вопрос: – Понятно, что Януковича к нам уже не пустят. Может, он там будет править – на Донбассе?
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1335
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 630
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 524
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 863
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1000