Понад тиждень Бердянськ, що на узбережжі Азовського моря, живе у режимі воєнного стану. Запорізька область разом з дев’ятьма іншими прикордонними регіонами України та внутрішніми водами Азово-Керченської акваторії підпала під запровадження воєнного стану, який наразі триватиме до 26 грудня 2018 року. Як вплинув цей новий статус на життя у 110-тисячному портовому місті?
Бердянський торговельний порт – стратегічно важлива морська транспортна артерія у Запорізькій області. На порти Бердянська та сусіднього Маріуполя припадає близько 25% експорту України. Однак з кінця листопада робота порту залишається фактично заблокованою через агресію Росії в Азовському морі
Морський порт у Бердянську має величезне значення не тільки для економіки регіону, а й для місцевих мешканців, адже забезпечує їх робочими місцями. Через морську блокаду державне підприємство вже зазнало збитків на 4 мільйони доларів, а фінансовий план було виконано тільки на 50%. «Бердянський порт зараз біля крайньої межі», – констатував його директор
Торговельне судно під прапором Панами завантажує українську пшеницю для експорту в Ізраїль. Від початку повної блокади Керченської протоки, у порту Бердянська залишалося лише два іноземних торговельних судна, які чекали на відправлення. За словами моряків цих суден, вони чекали близько п’яти діб дозволу від російських прикордонників на прохід протоки. «Це шалені збитки для судновласників. Десятки тисяч доларів. Не знаю, як довго ми ще працюватимемо тут», – зізнався капітан одного з суден
Керівництво порту вже вимушено було перевести колектив підприємства на 4-денний робочий тиждень. Наступним кроком може стати скорочення кількості робітників на третину. «Основне наше завдання на цей момент – вийти на беззбитковість та врятувати порт. Якщо ситуація стабілізується, то плани щодо оптимізації персоналу зміняться або скасуються зовсім», – повідомив в.о. директора Бердянського порту Олександр Трощенков
Попри цю невизначеність та можливу російську агресію з боку моря у Бердянську здебільшого стримано та без паніки сприйняли запровадження воєнного стану строком на 30 днів. Як кажуть місцеві активісти та волонтери, це мобілізувало та ще більше об’єднало проукраїнськи налаштоване місцеве населення
Через запровадження воєнного стану на вулицях Бердянська розпочалося посилене патрулювання. Це торкнулося й патрулювання залізничного вокзалу. Як запевнив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, жодних скорочень залізничного сполучення у регіонах, де запроваджено воєнний стан, не відбудеться. «Я дуже боялася, що скасують потяги з Бердянська. Але ні, все працює стабільно, як і раніше», – ділиться переживаннями одна з пасажирок потягу Бердянськ-Київ
Згідно із законодавством, у тих регіонах, де запроваджено воєнний стан, вчасно не відбудуться вибори до об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). У запорізькій області це стосується 8 ОТГ. Як вирішили у ЦВК, питання призначення місцевих виборів у цих десяти областях вирішуватиметься суб'єктами їх призначення після припинення чи скасування воєнного стану
«Комендантської години нема, вулицями гуляють родини з дітьми, у кафе повно молоді», – запевняє у тому, що у Бердянську панує спокій місцева мешканка Оксана, яка у суботу прийшла на закупи на центральний ринок. Так само жінка переконує, що і в перші години введення воєнного стану ніхто у місті не панікував і масово не закуповував продукти. «Розумієте, війна поряд з нами вже п'ятий рік», – спокійно додає вона
У спокої та відсутності паніки можна переконатися під час прогулянки на місцевому стадіоні. Не тільки попри мороз і мряку, але й попри воєнний стан люди у Бердянську намагаються продовжувати жити своїм звичним життям
Місцева лікарня у Бердянську, згідно з розпорядженням Міністерства охорони здоров’я України, під час дії воєнного стану має бути готова забезпечити близько 50 ліжко-місць для військовослужбовців Збройних сил України. У лікарні запевнили, що провели належну підготовку та сформували спеціальні медичні бригади
«Я навіть думки не допускаю про наступ з моря. Ніхто Азов у нас не забере. Я переконана, що світова спільнота бачить, хто тут насправді країна-агресор, країна-пірат. Розумієте, напад на «Бердянськ» – це особиста образа для усіх бердянців», – емоційно переконує Валентина Полончевська, координатор благодійного фонду «Миротворці України»
Фестиваль рівно десять років і один місяць тому відбувся вперше. Наступний стався через півроку, далі він проходив усе частіше, якось навіть шість разів за рік. Він змінював локації: найпершою була G13 project studio, потім він переїхав до галереї «Лавра», п’ятий пройшов у «Д12», шостий розташувався у Гідропарку, і на ці дві локації він більше не повертався. Потім він надовго розташувався у Національному експоцентрі України (ВДНГ), проходив тут не весь час, але найчастіше.
Головна мета фестивалю — пропагувати українське вино. Тому більшу частину ярмарку займають стенди вітчизняних виробників. Крім цього тут обов’язково проходить «школа вина», де розказується про різні алкогольні напої, як їх виробляють, як їх правильно споживати. Пізніше до неї додалася «школа сиру». В рамках фестивалю відбувся перший великий конкурс на краще українське вино, в якому якість оцінювали не лише професіонали, але й підготовлені аматори. Його результати тоді суттєво вплинули на ставлення до вітчизняних вин. Тут відбувалося багато різних активностей: і винні забіги, і конкурси на швидкість відкриття устриць, і створювалося фестивальне вино. Кілька разів фестивалю передував «Тиждень вина». Він містив лекції, дегустації — показові або ж оціночні, а з останніх і складалося дегустаційне змагання. Ці події відбувалися на інших локаціях, причому не лише в столиці. З початком великої війни фестиваль «став на паузу», але ті ж самі люди робили трохи менший «Brave Wine: вікенд найкращого українського вина» у приміщеннях колишнього заводу «Арсенал». А вже в травні цього року і знову на ВДНГ пройшов XX Kyiv Food&Wine Festival.
Зараз на фестиваль приходять тисячі людей. Багато відвідувачів знають один одного не один рік. Утворився своєрідний відкритий клуб поціновувачів українського вина. Фестиваль змінив ставлення багатьох людей до вітчизняних продуктів. Ці роки українське ставало все більш модним та якісним. За ці десять років вітчизняне виноробство пройшло величезний шлях: суттєво змінилося законодавство, кількість виноробень виросла багатократно і все частіше вони отримують ліцензію. Суттєво зросла підготовка виноробів: вони охоче вчаться, і на коротких курсах, і у вітчизняних інститутах, і часто за кордоном. Попри те, що вони мали б бути конкурентами, вони охоче діляться досвідом. Все менше лишається областей України, де ще нема офіційних виробів. Велика заслуга в цьому фестивалю Kyiv Food and Wine.
Фото зроблені 10 листопада 2024 року.
21.11.2024 — 31 — 1517
20 листопада у Дніпровському районі Києва спалахнула багатоповерхівка. Постраждали двоє людей, в том числі дитина.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ДСНС Києва. Про це повідомляють Контракти.UA.
"20 листопада о 07:59 надійшло повідомлення про пожежу на проспекті Соборності, 17/2. Горіла квартира на четвертому поверсі 8-поверхового житлового будинку", - йдеться у повідомленні.
До прибуття перших пожежно-рятувальних підрозділів, з квартири де виникла пожежа, самостійно евакуювались жінка та дитина.
"Їх було передано медикам для огляду. Також, в ході гасіння та розвідки, з верхніх поверхів було виведено 20 осіб на свіже повітря", - зазначили у ДСНС.
Причину та обставини виникнення пожежі встановлюватимуть правоохоронці. 20.11.2024 — 6 — 673
В Подільському районі Києва водій автомобіля насмерть збив жінку. Вона йшла по пішохідному переходу.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на повідомлення поліції Києва 20 листопада. Про це повідомляють Контракти.UA.
Дорожньо-транспортна пригода відбулась вчора вранці, 19 листопада.
"58-річний водій автомобіля Nissan, рухаючись по вулиці Івана Вигівського, скоїв наїзд на жінку, яка перетинала дорогу по нерегульованому пішохідному переходу", - йдеться у повідомленні.
Як зазначили у поліції, внаслідок автопригоди 52-річна потерпіла отримала травми несумісні з життям та загинула на місці.
"Поліцейські затримали керманича авто, він був тверезий. За скоєне йому загрожує до восьми років позбавлення волі", - зазначили у відомстві.
Як повідомлялося, на початку листопада в Києві на Теремках автобус на великій швидкості протаранив авто, після чого вилетів на тротуар і врізався в кіоск. Загинули люди.
Крім того, днями у Хмельницькому сталася аварія, в якій автомобіль влетів у зупинку громадського транспорту. Загинуло троє людей. 20.11.2024 — 3 — 564
Російська Федерація веде будівництво на п’яти заводах, які виробляють твердопаливні ракетні двигуни. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені протягом 2024 року.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS).Про це повідомляють Контракти.UA.
Як заявив співробітник IISS Фабіан Гінц, це будівництво може бути найамбітнішим розширенням військового виробництва Росії з часів СРСР. Зокрема, супутникові знімки свідчать про те, що роботи ведуться на кількох об'єктах.
Ймовірно, мова йде про модернізацію занедбаних радянських підприємств та спорудження нової інфраструктури. Знімки вказують на те, що виробництво твердопаливних ракетних двигунів розташоване в Алтайському краї, Ростові-на-Дону, поблизу Москви, Санкт-Петербурга, а також у Пермі.
"Така діяльність заслуговує на увагу, адже протягом останніх 30 років її не було. Лише у 2023 році, через три десятиліття після розпаду СРСР, було зафіксовано суттєві інвестиції у сфери розширення та модернізації", - зазначив Гінц.
Він зауважив, що наразі немає достовірної інформації про типи двигунів, які виробляються на території комплексу Бійськ II, що в Алтайському краї. Однак дані однієї з компаній РФ свідчать про те, що там виробляють двигуни як для радянських балістичних ракет, так і для нових ракет "Булава", що можуть нести ядерну зброю.
"У розсекреченому документі ЦРУ згадується, що на цьому об'єкті могли виробляти верхню частину корпусу двигуна для ракетного комплексу Тополь", - додає Гінц.
Нагадаємо, РБК-Україна писало про те, що Росія цієї осені розробила безпілотник під назвою "Гарпія-3". Зокрема провела його льотні випробування за участю китайських фахівців. 19.11.2024 — 5 — 915
Російський дрон "Гербера" імітує "популярний" у окупантів "Шахед". Він часто використовується для перевантаження української ППО.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на ГУР. Про це повідомляють Контракти.UA.
За даними розвідників, Росія складає такі багатозадачні БПЛА на заводі у місті Єлабуга. "Апарат "Гербера" може нести бойову частину як камікадзе та проводити радіоелектронну розвідку, зокрема для виявлення позицій ППО та фіксації влучань інших ударних дронів", - йдеться у повідомленні.
Імітація "Шахеда"
Цей БПЛА імітує Shahed-136/Герань-2 та масово використовується Росією для перевантаження української протиповітряної оборони. "За рахунок використання простих матеріалів (фанера, пінопласт) "Гербера" в десятки разів дешевша за Shahed/Герань. Утім будова цього дрона містить вже звичний для російської зброї набір компонентів іноземних виробників", - зазначили в ГУР.
З чого складаються ці БПЛА
Дослідження збитих зразків засвідчили, що росіяни виготовляють "Герберу" за китайським прототипом з використанням завезених з Китаю іноземних компонентів.
"Розробник БПЛА - китайський виробник авіамоделей Skywalker Technology Co., Ltd., який також виробляє фюзеляжі та організовує поставки комплектів в Росію. Постачання відбувається за посередництва третіх компаній", - розповіли в ГУР.
Крім того:
Завадозахищена антена (CRPA) дрона містить чіпи Analog Devices та Texas Instruments (США), NXP Semiconductors (Нідерланди).
В універсальному польотному контролері - також компоненти, виготовлені компаніями Texas Instruments, Atmel (США), STMicroelectronics, U-Blox (Швейцарія), NXP Semiconductors (Нідерланди), XLSEMI (КНР).
Для наведення на ціль пілотом (за принципом FPV-дрона) баражуючої версії БПЛА та ведення повітряної розвідки "Гербера" оснащена китайськими камерою з трьохосьовим підвісом Topotek KHY10S90 та модемом Xingkai Tech Mesh Network XK-F358.
Двигун DLE60 - виробництва китайської Mile Hao Xiang Technology Co, Ltd. Влітку 2024 року ця компанія потрапила під санкції США за постачання до Росії.
Використання дронів Росією у війні в Україні
Російські війська постійно використовують дрони для атак по Україні. Наприклад, 17 листопада під час ракетно-дронового удару РФ використала 90 безпілотників.
При цьому загарбники постійно намагаються перевантажити українську ППО, використовуючи різні види БПЛА. Наприклад, нещодавно повідомлялося, що Росія почала використовувати дрони-приманки під час атак по Україні. Вони також імітують "Шахеди".
Крім того, росіяни мають у планах вийти на цілодобові атаки безпілотниками.
18.11.2024 — 3 — 1058
