Понад тиждень Бердянськ, що на узбережжі Азовського моря, живе у режимі воєнного стану. Запорізька область разом з дев’ятьма іншими прикордонними регіонами України та внутрішніми водами Азово-Керченської акваторії підпала під запровадження воєнного стану, який наразі триватиме до 26 грудня 2018 року. Як вплинув цей новий статус на життя у 110-тисячному портовому місті?
Бердянський торговельний порт – стратегічно важлива морська транспортна артерія у Запорізькій області. На порти Бердянська та сусіднього Маріуполя припадає близько 25% експорту України. Однак з кінця листопада робота порту залишається фактично заблокованою через агресію Росії в Азовському морі
Морський порт у Бердянську має величезне значення не тільки для економіки регіону, а й для місцевих мешканців, адже забезпечує їх робочими місцями. Через морську блокаду державне підприємство вже зазнало збитків на 4 мільйони доларів, а фінансовий план було виконано тільки на 50%. «Бердянський порт зараз біля крайньої межі», – констатував його директор
Торговельне судно під прапором Панами завантажує українську пшеницю для експорту в Ізраїль. Від початку повної блокади Керченської протоки, у порту Бердянська залишалося лише два іноземних торговельних судна, які чекали на відправлення. За словами моряків цих суден, вони чекали близько п’яти діб дозволу від російських прикордонників на прохід протоки. «Це шалені збитки для судновласників. Десятки тисяч доларів. Не знаю, як довго ми ще працюватимемо тут», – зізнався капітан одного з суден
Керівництво порту вже вимушено було перевести колектив підприємства на 4-денний робочий тиждень. Наступним кроком може стати скорочення кількості робітників на третину. «Основне наше завдання на цей момент – вийти на беззбитковість та врятувати порт. Якщо ситуація стабілізується, то плани щодо оптимізації персоналу зміняться або скасуються зовсім», – повідомив в.о. директора Бердянського порту Олександр Трощенков
Попри цю невизначеність та можливу російську агресію з боку моря у Бердянську здебільшого стримано та без паніки сприйняли запровадження воєнного стану строком на 30 днів. Як кажуть місцеві активісти та волонтери, це мобілізувало та ще більше об’єднало проукраїнськи налаштоване місцеве населення
Через запровадження воєнного стану на вулицях Бердянська розпочалося посилене патрулювання. Це торкнулося й патрулювання залізничного вокзалу. Як запевнив міністр інфраструктури України Володимир Омелян, жодних скорочень залізничного сполучення у регіонах, де запроваджено воєнний стан, не відбудеться. «Я дуже боялася, що скасують потяги з Бердянська. Але ні, все працює стабільно, як і раніше», – ділиться переживаннями одна з пасажирок потягу Бердянськ-Київ
Згідно із законодавством, у тих регіонах, де запроваджено воєнний стан, вчасно не відбудуться вибори до об'єднаних територіальних громадах (ОТГ). У запорізькій області це стосується 8 ОТГ. Як вирішили у ЦВК, питання призначення місцевих виборів у цих десяти областях вирішуватиметься суб'єктами їх призначення після припинення чи скасування воєнного стану
«Комендантської години нема, вулицями гуляють родини з дітьми, у кафе повно молоді», – запевняє у тому, що у Бердянську панує спокій місцева мешканка Оксана, яка у суботу прийшла на закупи на центральний ринок. Так само жінка переконує, що і в перші години введення воєнного стану ніхто у місті не панікував і масово не закуповував продукти. «Розумієте, війна поряд з нами вже п'ятий рік», – спокійно додає вона
У спокої та відсутності паніки можна переконатися під час прогулянки на місцевому стадіоні. Не тільки попри мороз і мряку, але й попри воєнний стан люди у Бердянську намагаються продовжувати жити своїм звичним життям
Місцева лікарня у Бердянську, згідно з розпорядженням Міністерства охорони здоров’я України, під час дії воєнного стану має бути готова забезпечити близько 50 ліжко-місць для військовослужбовців Збройних сил України. У лікарні запевнили, що провели належну підготовку та сформували спеціальні медичні бригади
«Я навіть думки не допускаю про наступ з моря. Ніхто Азов у нас не забере. Я переконана, що світова спільнота бачить, хто тут насправді країна-агресор, країна-пірат. Розумієте, напад на «Бердянськ» – це особиста образа для усіх бердянців», – емоційно переконує Валентина Полончевська, координатор благодійного фонду «Миротворці України»
Там, де сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії, сьогодні квітнуть безліч рослин. У ДАЗВ показали, який вигляд має Чорнобильська АЕС влітку.
На території Чорнобильської АЕС нині квітнуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. На тлі промислових об’єктів, пов’язаних із місцем однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства, яскраві клумби створюють незвичний контраст. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомило Державне агентство України з управління зоною відчуження.
«Там, де колись сталася одна з найбільших техногенних катастроф в історії людства, сьогодні цвітуть троянди, лілеї та безліч інших рослин. Цей контраст особливо вражає: суворі промислові споруди на тлі яскравих клумб нагадують, що життя завжди знаходить шлях», — йдеться в повідомленні.
У відомстві наголосили, що квіти нестирають пам’ять про трагедію Чорнобиля, однак стали символом відродження, стійкості та надії.
Нагадаємо, раніше в Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику помітили шакала звичайного, або золотистого. 23.06.2026 — 14 — 152
Атакована нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
У Мережі з’явилися фото та відео наслідків влучання по нафтобазі, яка розташована недалеко від Кримського мосту, та порту «Кавказ» в окупованому Керчі. Станом на ранок об’єкти продовжують горіти.
Наслідки атаки показали OSINT-аналіз ASTRA.
Як видно з відеозаписів, горить нафтобаза Керченського торгового порту на Таманській вулиці в окупованій Росією Керчі. Кадри опубліковані із вулиць Петра Алексєєва та Свердлова.
Аналітики додають, що ця нафтобаза розташована менше ніж за 1 км від ділянки з’єднання Керченського мосту. Окупаційна армія використовує її для зберігання та перевалки нафтопродуктів через Керченську протоку. Він важливий тим, що паливний термінал забезпечує паливом судна та обслуговує поромну переправу «Крим — Кавказ».
Окрім того, під ударом був порт «Кавказ» на російському березі Керченської протоки. Пожежу виявили за допомогою супутникового сервісу відстеження температурних аномалій NASA Firms. Цей порт приймає автомобільні та залізничні пороми. Він є одним із найбільших пасажирських портів у РФ.
Вибухи у Керчі 21 червня — що відомо
У ніч проти 21 червня в районі Керчі лунала серія вибухів через масштабну атаку ударних БПЛА. Під ударом опинився порт, який російські війська активно використовують для військової логістики та постачання на південний напрямок фронту.
Додамо, що ЗСУ посилили удари по стратегічних об’єктах росіян у Криму, зокрема по логістичних маршрутах, паливних базах та транспортних вузлах, які забезпечують російське угруповання на окупованому півострові. 21.06.2026 — 5 — 863
Супутникові знімки показали руйнування після атаки на НПЗ у столиці країни-агресорки.
Українські безпілотники 18 червня вдруге вдарили по Московському нафтопереробному заводі у Капотні. З’явилися супутникові знімки пошкоджень. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Знімки опублікувала російська служба «Радіо Свобода».
На фотографіях видно пошкодження резервуарів. Серед них і той, що став мемом, кришку якого зірвало і підняло на десятки метрів вгору вибухом через влучання.
Окрім того, на знімках видно пошкоджені установки з первинної переробки нафти АВТ-6, а також сліди пожежі в інших частинах НПЗ, а також на ринку «Садовод», що розташований поруч.
Атака на НПЗ у Москві 18 червня
Українські сили завдавали ударів по нафтопереробному заводі «Газпромнефть» у Москві 18 червня. Reuters пише про те, що внаслідок влучних ударів виникли критичні руйнування: уражено важливі установки. Це призвело до повного зупинення виробництва пального.
Президент Володимир Зеленський підтвердив удар по Московському НПЗ. Він наголосив, що вже вдруге за тиждень «далекобійні санкції» України знову дійшли до московського регіону, уразивши нафтопереробний завод у столиці РФ.
Водночас у Міноборони країни-агресорки розсмішили кількістю збитих дронів та ракет. Там звітують, нібито за добу ППО збила аж 992 БпЛА, а ще ракети і авіабомби. 20.06.2026 — 5 — 920
Російські системи ППО, на які виділили мільярди, не змогли зупинити атаку дронів на Москву.
Під час атаки дронами на Москву 18 червня російська ППО вкотре продемонструвала свою недієздатність. Замість захисту стратегічних об’єктів, «Панцирі» промахувалися та спричинили масштабну пожежу на ринку. З окремих районів Москви проводять евакуацію. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили телеграм-канали.
Росія вклала мільярди в ППО для Москви, але вона не змогла зупинити навіть дрони. Безпілотники продовжують вільно курсувати в небі над столицею ворога. Росіяни намагаються їх збити, однак безрезультатно.
На відео з соцмереж видно, як цілий рій дронів FP-1 прямує до охопленого московського НПЗ, перебуваючи під вогневим впливом російської протиповітряної оборони. Один із ЗРК «Панцир» відкриває вогонь, але промахується.
Варто зауважили, що ворожа ППО та засоби РЕБ не були зовсім безрезультатні, просто вони «зіграли у свої ворота»: через роботу російських систем загорівся «Садовод» — один із найбільших ринків Москви, де розташовані численні магазини електроніки.
Наслідки атаки на Москву 18 червня
«Ти що, довб**об, що горить, бл*ть? Пів Капотні немає, на*уй! Капотні пи*да конткретна взагалі по всіх фронтах! Ну от це все — це просто пи*дець!» — ділиться на відео враженнями один із жителів російської столиці.
Варто зазначити, що росіяни розміщують ЗРК просто на житлових будинках, а згодом скаржаться на наслідки. Через неточну роботу ППО, яка регулярно промахується, ситуація може мати трагічні наслідки. Особливо з огляду на те, що в Москві досі жодного разу не вмикали сирени повітряної тривоги.
Російські медіа також повідомляють про евакуацію мешканців з окремих районів Москви через густе задимлення. За їхньою інформацією, після атаки дронів у місті зафіксували щонайменше п’ять осередків займання. Місцеві жителі скаржаться, що в окремих районах «нічим дихати». Влада РФ офіційно заявляє лише про роботу ППО та «ліквідацію наслідків».
Нагадаємо, ранок 18 червня у Москві розпочався з масованої атаки дронів, які спричинили паніку серед місцевих та паралізували роботу аеропортів «Внуково», «Шереметьєво», «Домодедово», «Жуковський». Мер Сергій Собянін відзвітував про нібито збиття 43 БпЛА, проте мешканці масово скаржаться на вибухи, «прильоти» та пожежі, зокрема на території московського НПЗ. Відео у Мережі фіксують густий дим та вогонь над містом, а удар по нафтопереробному заводу підтвердив радник міністра оборони України Сергій Стерненко, зазначивши, що це повторне ураження об’єкта Силами оборони. 18.06.2026 — 12 — 1550
Знову місцем проведення став павільйон №4 Національного експоцентру України, знову столи та ятки з їжею розташувалися перед ним — навколо басейну. Все було як завжди: стенди з напоями, лекції з дегустаціями, майстер-класи з малювання, винний забіг у неділю — Kyiv Wine Run.
Учасників було півсотні: близько тридцяти виноробень, винокурень та виробників інших спиртних напоїв, а також більше двадцяти сироварень. Відбулося нагородження переможців конкурсу Uwines Awards, який вже знову традиційно відбувається в рамках фестивалю. Дегустаційні зразки були доступні для вживання в окремій зоні для власників квитків серії PRO+.
Були зібрані гроші на потреби військових, про що організатори відзвітували на Facebook-сторінці фестивалю.
Через день після закінчення, в ніч з 1 на 2 червня, від обстрілу постраждали приміщення двох учасників фестивалю: виробника настоянок та наливок «Хані Баджер» та бальзамів «Рута». Втрати величезні, проте незламні українці продовжують роботу та дякують всім, хто словом чи ділом їм допоміг.
Текст та фото — Олександр Зубко
Всі фотографії зроблені 30.05.2026 17.06.2026 — 45 — 3095
