Афганистан сегодня: микрорайон Макрорейян - минареты над хрущевками
Блогер Максим Мирович: "Недавно я вернулся из Афганистана и сейчас публикую серию интересных фоторепортажей из этой далёкой страны. Сегодня мы пройдёмся по одному очень интересному месту в Кабуле под названием Макрорейян. Что это вообще такое, откуда взялось такое название? Район был построен "шурави-мушавер" (советскими специалистами) ещё в семидесятые годы и должен был служить "витриной социализма" для всего Афганистана. Слово "микрорайон" перекочевало в язык дари как имя собственное, превратившись в "Макрорейян" — собственно, современное название района. Макрорейян примечателен тем, что его часто показывали в телевизионных репортажах о советско-афганской войне — где-то в Афгане, на пыльных караванных тропах, вчерашние советские школьники рвались на минах, а в СССР шли бравурные репортажи о "мирном советском строителстве в Афганистане" — мол, наши солдаты строят там дома и дороги, а бандиты-басмачи мешают им это делать. О том что у СССР были планы присоединить Афганистан в виде 16-й республики, и афганцы воюют против этого — по советскому телевизору не рассказывали. Итак, в сегодняшнем посте мы прогуляемся по Макрорейяну в Кабуле и посмотрим, что показывалив СССР в годы советско-афганской войны. Для начала немного истории. Макрорейян был построен Кабуле в семидесятые годы, а отдельные его кварталы достраивались ещё и в восьмидесятые. Внутренние кварталы района назывались "блоками" — блок один, блок два, блок три и так далее. Внутри района были магазины и несколько клубов, а также была центральная площадь и здание Дома культуры. Жилые дома представляли собой типичные панельные хрущевки высотой в 4-5 этажей — в самом СССР к семидесятым годам такие здания уже почти не строились, но в Кабуле по какой-то причине было решено возводить именно такие дома. Жить в этих домах должны были советские специалисты, а негласной целью застройки района была "демонстрация советского образа жизни" афганцам — мол, посмотрят сейчас простые афганцы на все преимущества жизни в советской хрущевке и тут же попросятся в СССР шестнадцатой республикой. А теперь давайте посмотрим, как выглядят эти кварталы изнутри".
Макрорейян находится недалеко от центра Кабула — едем туда на автомобиле
Въезжаем в район. Очень непривычно видеть посреди восточного города типовые советские пятиэтажки — серии домов немного отличаются от например минских или вильнюсских панелек, но стиль зданий угадывается безошибочно
Подстанция для питания близлежащих домов. В Макрорейяне все огорожено заборами — война, которая пришла сюда в семидесятые годы вместе с хрущевками, в каком-то смысле не закончилась до сих пор
Внутри кварталов встречаются вот такие указатели, на них указано административное деление кварталов — Третий Макрорейян, блок 125
Внутри Макрорейяна есть парк — его построили украинцы уже после вывода советских войск из Афганистана. Название парка по-украински "Дитячий парк" также вошло в язык дари в качестве имени собственного
В парке играют дети и можно увидеть велосипедистов. В центре парка — футбольная площадка. Сейчас детям можно играть в любые игры, а при режиме талибов футбол был запрещен
Идём дальше по улицам Макрорейана. Как и везде в Кабуле, на улицах идёт бойкая торговля всем подряд — от баклажанов до модных кофточек
Один из популярных товаров, который можно встретить везде в городе — охлажденная бутилированная вода; воду как правило продают мальчишки. Электрических холодильников у них нет, и бутылочки с водой чаще всего продаются просто из тележки со льдом
Девушка в маске изучает цены на продукты. Маски в Кабуле носят просто от пыли, которую несут сильные порывы ветра-"афганца"
А вот это газовые баллоны — магистрального газа в Кабуле до сих пор нет из-за постоянных войн, и людям приходится пользоваться привозным газом. Газовые баллоны в Афганистане не красные (привычные нам), а сине-серых оттенков, а вокруг вентиля есть ещё дополнительная защита — чтобы его не сбило во время транспортировки. Такими баллонами питаются абсолютно все плиты в Афганистане
Улицы Макрорейяна. В бывших советских "стекляшках" сейчас кипит бойкая восточная торговля
Тележка с фруктами и лавки
Давайте заглянем внутрь кварталов. Начиная с семидесятых годов в Кабуле неспокойно, и поэтому нередко отдельные кварталы в Макрорейяне охраняются. Охрана сидит под импровизированными навесами и следит за всеми, кто входит внутрь квартала
Нередко дополнительные заборы есть также и непосредственно у самих зданий — они огораживают территорию возле окон первого этажа
За загородками можно увидеть автомобили, велосипеды и даже небольшие детские площадки
А иногда за загородками просто растет зелень
Давайте посмотрим, как выглядят подъезды — домофонов на дверях нет, но есть замки-засовы — предположу, что на ночь все подъезды просто запираются жильцами изнутри
Сам подъезд представляет собой стандартный "хрущевский" подъезд, неотличимый от такого же в каком-нибудь Саратове или Калуге. Под лестницей слева жители соорудили запирающуюся кладовку с дверью из гофрированного профиля
Из необычного — можно отметить решетки, которые установлены у некоторых квартир в качестве дополнительной защиты дверей. Видимо, решетки запираются на ночь изнутри — точно так же как и дверь подъезда
Ещё один дом, чуть победнее — окна в подъезде здесь настежь открыты, а в окне между первым и вторым этажом установлена решетка — чтобы злоумышленник не проник в подъезд с козырька подъезда. Практичиески все балконы застеклены, а на некоторых окнах ещё и установлены дополнительные защитные решетки
Внутри — обычный подъезд с кладовкой. Бросается в глаза полное остутствие почтовых ящиков
Пролет между этажами
Въезд во двор. На заборе, что ограждает квартал, можно увидеть мотки колючей проволоки типа "егоза"
Кварталы Макрорейяна
В восьмидесятые годы по советскому телевидению эти хрущевки показывали как "великое достижение СССР, что должно будет принести счастье народу Афганистана"
О том, что вместе с этими хрущёвками в Афганистан пришла война, последствия которой продолжают сотрясать эту страну до сих пор — по советскому телевидению не рассказывали
Говорили лишь о том, что вот мол мы сейчас понастроим в Афганистане хрущевок, и заживут они там счастливо и богато — точно так же, как и мы
Ведь как известно — советский образ жизни самый лучший в мире — так говорят по телевизору, а там врать не будут
Надежды на то, что поселившись в хрущевки, афганцы станут жить "обычной советской жизнью", оказались тщетными — нынешний Макрорейян живет своей, непривычной нам, но абсолютно органичной для Афгана жизнью
Афганская культура впитала в себя и переварила советские хрущевки — не они изменили Афганистан, а Афганистан изменил их. Здешние улицы живут привычной жизнью восточного города, которая протекала в этих горах столетия назад
В советской "стекляшке" внутри квартала сейчас работает аптека
Как и в любом восточном городе — хозяин аптеки очень уважаемый человек, к которому можно придти в гости, выпить чаю, поговорить о здоровье или просто обсудить последние новости
Посреди типовых советских кварталов появилась мечеть — сейчас в Макрорейяне функционирует несколько мечетей, куда люди приходят на намаз или просто пообщаться между собой, обсудить последние новости. По рассказам местных — сейчас на проповедях муллы уделяют большое внимание светским делам и говорят о важности жизни в мире и согласии
Часть мечетей перестроена из бывших зданий советских клубов — СССР пытался отучить афганцев от религии, но тем самым вызвал ещё большее сопротивление советской идеологии
Минарет над хрущевками. В старые времена на минареты поднимался мулла, чтобы созывать мусульман на намаз — сейчас это делается с помощью громкоговорителей, а минареты остались скорее для красоты
Базарная площадь посреди Макрорейяна
Как и столетия назад, торговцы продают здесь живых кур, баранину
Овощи, фрукты
Одежду
Прямо здесь можно починить обувь
И дать немного денег нищему — в исламе это считается очень хорошим делом
Вот так сейчас живет район, который часто показывали в СССР во времена советско-афганской войны. А закончить пост мне хотелось бы цитатой одного бывшего жителя Макрорейана родом из СССР, что жил там в восьмидесятые годы: "Каждый хочет жить счастливо, без войны. Мы отняли у многих из афганцев простое счастье – быть дома, рядом со своими детьми, женами, любимыми, ездить на рыбалку, просто шептаться в кустах. Почему мы все думаем, что это нужно только нам? Почему никогда не думаем, что эти «дикие средневековые люди» не хотят того же? В конце концов, многие из них просто были такими же, как мы – горячими, ничего не понимающими и стремившимися уничтожить врага, вторгшегося на их Родину. Оставьте их в покое, наконец. Они достойны лучшей жизни. Они люди и, наверное, лучше многих из нас". Сложно с этим не согласиться.
Встановленням макетів ракет на дрони також росіяни намагаються привернути увагу перехоплювачів.
Ворог почав встановлювати макети ракет Р60 на дрони типу "Шахед". Ціль росіян - налякати Повітряні Сили ЗСУ та привернути увагу перехоплювачів.
Про це пише РБК-Україна з посиланням на радника міністра оборони України Сергія "Флеша" Бескрєстнова в Telegram. Про це повідомляють Контракти.UA.
"Армійська авіація знає, як реагувати на такі речі. А ось підрозділів перехоплювачів у нас багато в різних родах військ і відомствах, і, звичайно, всі намагатимуться знищити таку "важливу" ціль, не зважаючи на ресурси. На це і розраховує ворог". - написав Безкрєстнов.
З його словами, наразі є потреба вигадати спосіб задля тооо, щоб розпізнавати подбіні"Шахеди" з фальшивими ракетами.
Нагадаємо, що ворог продовжує вдосконалювати розробки з дронами, які вони спочаткк прозичили, а надалі запозичили технології з Ірану.
Наприклад, днями радник міністра оборони Сергій Безксрєстнов повідомив, що російські окупанти щодня скидають по Україні вісім мін з одного ударного дрона "Шахед". Вони розміщені під крилами безпілотників. 31.03.2026 — 4 — 390
Іран знищив американський літак дальнього радіолокаційного виявлення E-3 Sentry, яких, за попередніми даними, у США всього бул 16.
Іран завдав удару по американській авіабазі «Принц Султан» в Саудівській Аравії, внаслідок чого десять військовослужбовців США зазнали поранень. Був знищений літак дальнього радіолокаційного виявлення та управління E-3 Sentry AWACS Повітряних сил США. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомили видання Air & Space Forces Magazine і The Washington Post. Авіаційний оглядач @TheIntelFrog в соціальній мережі X опублікував фото ураженого літака.
За словами американських чиновників, знайомих з ситуацією, щонайменше 10 американських військовослужбовців отримали поранення, двоє з них — серйозні.
Удар по американській базі також пошкодив щонайменше два літаки-заправники ВПС США. Наразі невідомо, наскільки сильно пошкоджені літаки.
Що відомо про літак E-3 Sentry
Серед пошкоджених бортів був ключовий літак управління та управління E-3 Sentry.
Літаки AWACS мають багату історію та допомагали керувати полем бою у великих конфліктах. Повітряні сили використовують літаки AWACS з кінця 1970-х років для забезпечення командування та управління, а також розвідки, спостереження та рекогносцювання. Вони широко використовувалися в операції «Буря в пустелі», війні в Косові, війнах в Іраку та Афганістані, а також у кампанії проти «Ісламської держави».
Втрата одного зі своїх дедалі рідкісніших літаків AWACS, особливо того, який, очевидно, активно використовувався в поточних операціях, може перешкодити здатності Повітряних сил США керувати полем бою, зазначають експерти.
«Втрата цього E-3 є надзвичайно проблематичною, зважаючи на те, наскільки ці платформи управління боєм важливі для всього — від розмежування повітряного простору і координації літаків до наведення на цілі та забезпечення інших ударних спроможностей, необхідних для ведення бойових дій», — заявила Гезер Пенні, колишня пілотеса F-16 та директорка досліджень Інституту аерокосмічних досліджень Мітчелла.
Військовий експерт Михайло Жирохов додав, що борт E-3 Sentry AWACS базувався в Оклахомі, звідки був перекинутий до Саудівської Аарвії наприкінці лютого 2026 року.
«Це серйозна втрата, оскільки у ВПС США всього 16 (тепер 15) E-3G, а їхнє виробництво припинено», — зазначає він.
Раніше повідомлялося, що Іран атакував базу США в Іраку, уразивши медичний вертоліт Black Hawk та радіолокаційну станцію до зенітного комплексу NASAMS. 29.03.2026 — 3 — 820
В епоху «менеджерів від мистецтва» та диктатури креативності, Олександр Агафонов залишається останнім пророком чистої форми. Його творчість — це не пошук новизни, а акт повернення до Божественної гармонії через страждання, пам'ять та невловний образ Арлекіна.
Існує мистецтво, яке йде в ногу з часом, і мистецтво, яке цей час створює. Олександр Агафонов — художник, чий талант, за його власним визначенням, володіє розкішшю «подорожувати далеко позаду» або «бігти далеко попереду» сучасності. Його ім'я сьогодні звучить як камертон для тих, хто шукає в хаосі XXI століття не «контент», а Смисл. Про це повідомляють Контракти.UA.
Форма як молитва.
Для Олександра Агафонова мистецтво ніколи не було питанням самовираження у розхожому розумінні слова. Це сувора дисципліна, порівнянна з математичною логікою Баха або Моцарта. У своїх особистих записах майстер підкреслює: «Мистецтво — це гармонія краси, а краса — це формальний прийом». Але за цією зовнішньою суворістю ховається найглибша містика.
Шлях митця розпочався з дитячого «театру на паличках», де за де за розсувною завісою з клаптиків народжувалась інша реальність. Вже тоді, у віці семи років, Олександр інтуїтивно зламав код класичного живопису, самостійно відкривши закон зворотньої перспективи. Це не було учнівством — це було впізнанням того, що було закладено в ньому «поцілунком Бога».
Арлекін: Лицар та Мученик.
Центральна постать у пантеоні О. Агафонова - Арлекін. Але забудьте про комедії дель арте. Арлекін Агафонова – це трагічний автопортрет людського духу. Це «узагальнений образ з окремих шматочків», де в одному тілі уживаються лицар-мученик, натхненний музикант і «гуляка пустотливий». У його графіці та живопису Арлекін стає медіумом між світом дольнім та світом гірським. Його жінка - це не просто жінка, це сама Душа мистецтва. У цій дуальності О. Агафонов бачить суть цивілізації: якщо відкинути оперу, архітектуру та моду, залишиться лише цей тонкий зв'язок між Творцем та Його відображенням.
Діагноз «Задзеркаллю»
Олександр Агафонов – жорсткий критик сучасності. Він називає нашу епоху «проклятим часом», епохою «Задзеркалля», де справжній талант підміняється сурогатом під назвою «креативність». У світі, де мистецтво перетворилося на «смітник і боривітер», Агафонов зберігає вірність «останньому шару» — тому самому дотику пензля, який він порівнює з відбитками пальців на поверхні скла.
Прозорливість митця вражає. Ще на початку 80-х, спираючись на метафізичний аналіз, він передбачив розпад радянської системи, розуміючи, що будь-яка структура гине, коли втрачає духовний стрижень. Сьогодні він ставить діагноз глобальній культурі, цитуючи Миколу Бердяєва: ми переживаємо «зупинку духу» та розпад людського образу, розпочатий ще Пабло Пікассо.
Мистецтво після «семи операцій».
Найдивовижніше у феномені Олександра Агафонова — це його непохитність. Будучи важко хворим, перенісши сім найскладніших операцій на хребті і борючись із паркінсонізмом, він продовжує творити. Для нього творчість – це «інтровертний рух почуття кохання». Навіть коли рука погано слухається, а голос стає тихішим, внутрішнє життя в ньому звучить голосніше, ніж будь-коли.
"Не згрішиш - не покаєшся, не отримаєш прощення - не потрапиш у Царство Небесне", - пише художник. У цій фразі вся суть його методу. Мистецтво для нього – це шлях спокути, спосіб очистити реальність від нальоту повсякденності та пред'явити світові чистий кристал краси.
Спадщина.
Олександр Агафонов не просто митець. Він — живий доказ того, що талант незалежний від обставин, моди та фізичної немочі. Його роботи — це «інструменти», які він створив сам, як скрипка не росте на дереві, а створюється майстром. У світі менеджерів та кураторів він залишається Творцем, нагадуючи нам про те, що мистецтво – це не те, що ми бачимо, а те, через що ми починаємо бачити Бога.
Каріна Шафрова
28.03.2026 — 10 — 1189
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 2295
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 2500
