Блогер Олег Тоцкий: "Давненько тут не было традиционных годовых обзоров по Подольскому мосту. А ведь за прошедший год произошло довольно много изменений на объекте и случился весьма ощутимый прогресс в жизни долгостроя уже даже и не помню с какого года. Что ж, смотрим".
Традиционно напомню схему объекта. В некоторых местах она вам пригодится для лучшего понимания происходящего
Начнем с Русановских садов. Впервые за много лет возобновился снос участков, попадающих под землеотвод трассы мостового перехода. Причем, такого масштабного фронта работ, как в 2017 году, я не припомню раньше. Многие участки теперь выглядят, как пустые поляны среди деревьев
Остатки свай от дачного домика
В местах, где участки были снесены давно, можно встретить такие поляны и даже поля из бурьяна
Один из скорых кандидатов на снос
Здесь тоже все понятно
За этим местом я буду скучать. Летом здесь очень крутая зеленая арка над мостиком через местное миниозерцо
Так-с, восточную часть садов мы посмотрели, теперь давайте заглянем и на западную. Здесь результат проделанных работ выглядит намного нагляднее и масштабнее
Можно встретить дома в самой разной степени дестроя
Встречаются дома, которые все еще заселены цыганами. Судьба таких строений давно уже предопределена
А это остатки былого величия 25-й линии. Один из немногочисленных участков, который все еще не спешит выезжать
В остальном как-то так
Из почти трех сотен участков, которые попадают под снос, я насчитал всего десятка два-три таких, состояние которых можно назвать жилым. Это очень большой прогресс
В этом месте огромное поле пустоты практически до Русановского озера
Позади маячит эстакада Подольского моста
Подойдем к мосту поближе. Здесь идет строительство ряда опор эстакады. Между готовой эстакадой и будущим береговым устоем (опора №26) нужно возвести 5 опор. Для строительства опор, которые будут находится в русле Русановского озера, не так давно возвели временную насыпь в озере
Вид на нее же сбоку. Как видно, насыпь сделана практически на всю ширину озера
Арматурный каркас для свай
До сих пор без движения остается дом на противоположном берегу озера. На его месте должен появиться береговой устой, но вопросы компенсации и отселения, похоже, до сих пор не решены
Почему-то не спеша идет работа над 21-й опорой
В конце октября она имела такой вот вид. С тех пор только-только закончили бетонировать южную половинку опоры
Эти фотографии были сделаны примерно неделю назад. Сейчас опора уже имеет более интересный вид
Прогуляемся дальше. На мосту через Десенку смотреть особо нечего, поскольку он давно практически готов, но рядом с ним появилось кое что новое
Возвели сваи для лестничного спуска и лифтовой шахты
На противоположном берегу уже даже уложили фундамент. На берегу Днепра со стороны Труханова острова произошли точно такие же изменения
На Трухановом острове покрашены практически все железобетонные опоры
А наверху на эстакаде активно укладывается элиминатор (слой гидроизоляции, который ложится под гус-асфальт) и устанавливается ограждение по краям дороги. В тот день, когда мне удалось попасть наверх, шел очень противный дождь, поэтому в качестве иллюстрации будет только фото снизу
И прямо тут же на Трухановом острове мы встречаем очень интересную вещь. Нет, это не просто трубы. Это так называемые связи, которые будут соединять между собой арки над мостом через Днепр. Сейчас связями заставлена просто огромная территория; их активно пескоструят и красят. Следующий этап, который скоро произойдет - сварка отдельных частей между собой и подготовка к монтажу. А затем наконец-то монтаж и начало видимых изменений на арочном мосту
Так связи между арками будут выглядеть в готовом виде
Еще одна картинка для наглядности. Вообще, монтаж связей - дело крайне сложное и длительное. Мало того, что за раз нужно установить и приварить на высоте груз весом до 35 тонн с точностью до миллиметров, так еще и после каждой такой итерации нужно заново просчитывать геометрию арки и с учетом изменений каждый раз проводить отдельные вычисления под монтаж следующего комплекта. Замеров и вычислений здесь чуть ли не больше, чем самого монтажа. Цена даже небольшой ошибки - надежность и долговечность всего моста
Переходим на правый берег. Эстакада на Рыбальском полуострове возводится невероятными темпами
Сейчас уже установлен практически весь металл. Близится к завершению бетонирование лотка на метроуровне. Совсем скоро начнется бетонирование плиты на верхнем ярусе
Так это выглядит сверху. Справа можно увидеть единственную оставшуюся часть эстакады, где еще не хватает стальных балок
Посмотрим также и на съезд на Набережную
Установка стальных балок на свои места была выполнена крайне быстро
Сравните с фотографией конца октября. Кроме этого кусочка, больше ничего практически не было
Сейчас ведутся работы по сварке швов между балками
Можно найти много свежих швов, работа движется быстро
Для выполнения работ пришлось немного подвинуть старую дорогу
Вибухи в Бучі на Київщині організував 21-річний місцевий житель.
У Бучі правоохоронці затримали виконавця сьогоднішнього подвійного теракту, внаслідок якого дістали поранення двоє правоохоронців. Пише ТСН.
Про це повідомив Офіс генпрокурора.
«Встановлено та затримано безпосереднього виконавця — громадянина України 2004 року народження. Слідство також володіє інформацією про інших осіб, причетних до цього злочину. Тривають заходи для їхнього встановлення і затримання», — йдеться у повідомленні.
За фактом теракту розпочато досудове розслідування за ч. 2 ст. 258 КК України. Завдяки злагодженій роботі прокуратури, СБУ та Національної поліції злочин вдалося розкрити.
Що відомо про затриманого
У Службі безпеки України повідомили, що за попередньою інформацією, його завербували російські спецслужби через Інтернет.
Від них він отримав інструкцію з виготовлення двох саморобних вибухових пристроїв. Для дистанційної активації кожну з бомб агент спорядив мобільним телефоном.
Далі зловмисник заклав вибухівки на місці запланованого теракту: одну заховав під лавкою біля входу до під’їзду житлового будинку, іншу — поблизу сміттєвого контейнера.
З його слів, він познайомився з невідомим через комп’ютерну гру. Через деякий час новий знайомий почав шантажувати хлопця та погрожувати йому.
Невідомий начебто казав, що знає, де перебуває мама хлопця і що нібито веде спостереження за нею з дрону. Тож аби вона залишилась живою, йому необхідно закласти вибухівку, повідомили деталі правоохоронці.
Теракт у Бучі 23 березня
За даними слідства, вранці о 5:34 надійшло повідомлення про вибух у Бучі. Саморобний вибуховий пристрій було закладено поблизу житлового будинку. Після прибуття на місце екстрених служб і правоохоронців під час проведення першочергових слідчих дій близько 7:35 стався другий вибух.
Перший вибуховий пристрій був закладений під лавкою біля багатоповерхового будинку. Вибухом вибито вікна, пошкоджено фасад і газові мережі. Пожежі вдалося уникнути.
За попередніми даними, другий пристрій також перебував поруч, і його підірвали дистанційно.
Очевидці події розповідають, що прокинулися від вибуху, ударна хвиля була відчутною.
Одразу зʼявилася підозра про теракт, тому що на землі побачили вирву, а навколо багато нових, невикористаних гайок, розповів один зі свідків у відео Бучанської міської ради. 23.03.2026 — 4 — 450
Філарета поховають у Володимирському кафедральному соборі.
Прощання зі святійшим патріархом Філаретом, який помер 20 березня, триватиме до ранку неділі, 22 березня, у Свято-Михайлівському Золотоверхому соборі Києва. Пише ТСН.Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це сказано на сайті Православної церкви України.
Церемонія прощання
Церемонія прощання з Філаретом розпочалася о 20:00 20 березня. Вранці у суботу, 21 березня, над гробом з тілом патріарха проведуть заупокійну Божественну літургію і панахиду.
Прощання триватиме протягом сьогоднішнього дня. У ПЦУ зазначили, що доступ загалом буде вільним, але «може на деякий час обмежуватися з поважних причин».
Поховання
Приблизно об 11:00 від Михайлівського монастиря через Софіївську площу до Володимирського кафедрального собору вирушить жалобна процесія з тілом Філарета. У Володимирському соборі буде довершене відспівування та відбудеться поховання патріарха.
Помер патріарх Філарет
20 березня у Києві на 98-му році життя помер колишній предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Філарет. Причиною смерті стали наслідки загострення хронічних хвороб.
9 березня в УПЦ (КП) опублікували повідомлення про те, що Філарета госпіталізували у зв’язку з погіршенням стану здоров’я.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що говорив із митрополитом ПЦУ Епіфанієм і висловив співчуття йому та всім вірянам у зв’язку зі смертю патріарха Філарета.
«Велика втрата для українців. Він був сильною особистістю та одним із найбільш міцних захисників української церкви, самостійності та державності. Український народ завжди шануватиме його внесок у розбудову помісної церкви. І без енергії, характеру та сміливості патріарха Філарета просто не було би багатьох здобутків України», — наголосив президент. 21.03.2026 — 4 — 753
У водах поблизу української станції в Антарктиді кит влаштував серію з понад 50 стрибків.
Поблизу української антарктичної станції «Академік Вернадський» горбатий кит вразив учасників 30-ї Української антарктичної експедиції серією з понад 50 стрибків поспіль. Пише ТСН. Про це повідомляють Контракти.UA.
Про це повідомив Національний антарктичний науковий центр.
Зустріч сталася під час фінальних виходів полярників в океан — команда 30-ї УАЕ завершує свою роботу на станції.
Того дня дослідники вирушили двома човнами на південь від острова Галіндез. Один екіпаж працював у районі островів Берселот і Дарбу, де вченим вдалося зафіксувати групу горбатих китів та відібрати біопсію для досліджень.
На зворотному шляху полярники помітили ще двох китів. Поки біологи готувалися до роботи, один із них почав активно вистрибувати з води та виконав десятки стрибків різних типів — повних, часткових і бокових.
За словами біологині Зої Швидкої, таке видовище стало унікальним навіть для досвідчених дослідників. Протягом зимівлі команда регулярно спостерігала китоподібних, однак настільки тривалої та інтенсивної активності раніше не фіксували.
Спостереження тривали близько години. За цей час науковці встигли зробити фото і відео, зокрема з дрона, а також задокументувати хвіст кита для подальшої ідентифікації у світовій базі даних.
У Національному антарктичному науковому центрі зазначають, що невдовзі оприлюднять відео цієї зустрічі та пояснять, чому горбаті кити здійснюють такі стрибки.
Нагадаємо, раніше вчені розкрили, як одна тварина живе більше двох століть і майже не старіє. «Ген довголіття» виявили у гренландських китів. 17.03.2026 — 4 — 1588
Дві з них — персональні, і, за збігом, присвячені художникам з однаковими прізвищами: Анатолію Марчуку та Івану Марчуку.
Обидва мають звання спочатку Залуженого, а згодом і Народного художника України. Обидва є членами Національної спілки художників України. Обидва експериментували з техніками та стилями. В обох виставки приурочені до їх ювілеїв — 70-тиріччю першого та 90-торіччю другого. Можливо через більш тривалу практику Іван Марчук є лауреатом Шевченківської премії. А можливо тому, що створив унікальну техніку пльонтанізму, це коли зображення складається ніби з численних кольорових ниток.
Виставка Анатолія Марчука «Земне у сув'язі з небесним» відкрилася 9 березня у Національному музеї Тараса Шевченка і займає хол та зали правого крила першого поверху. Виставка Івана Марчука «Я сколихнув цей світ» відкрилася 12 березня в Музейно-виставковому центрі «Музей історії міста Києва» та займає майже всі виставкові приміщення його чотирьох поверхів.
А з 7 березня в Національному музеї «Київська картинна галерея» працює виставка «Карпати. Ці гори не знають покори». Її презентація відбулася 10 березня. Складається вона з творів українських художників, що присвячені цим горам та які створені переважно у період з п’ятдесятих по сімдесяті роки минулого сторіччя. Це майже п’ятдесят імен різних шкіл та різних регіонів країни.
Текст та фото — Олександр Зубко 15.03.2026 — 18 — 2945
Так називається виставка, що проходить в Національному центрі «Український Дім» з 5 березня по 12 квітня. Це друга масштабна експозиція творів цього стилю, перша відбувалася взимку 2017–2018 років, про неї теж був наш фоторепортаж.
Організатори розказують, що не старалися потрапити на свято 8 березня, це випадковість, а хотіли вони окремо розказати про жінок українського монументалізму, тому що їм слави дісталося ще менше, ніж чоловікам — майже всі представники школи або загинули, або опинилися в таборах, а твори їх планомірно знищувалися.
Тим не менш, для виставки вдалося зібрати не лише живописні та графічні твори, а також скульптури, книжки з ілюстраціями бойчукістів, фотографії мозаїк, фресок і самих художників.
Текст та фото — Олександр Зубко 14.03.2026 — 21 — 2940
